-
61 эскапада
виті́вка; ви́брик, -у, шту́ка -
62 Вытёсывание
витісування, тесання, тесанина. -
63 Вытрепливание
витіпування, тіпанина, витріпування. -
64 Запотрой
витівка. -
65 черствить
-витρ.δ.μ. κάνω αδιάφορο, απαθή. -
66 истечение
-
67 затея
чаще во мн. затеи1) (выдумка) вигадка, витівка, (иронич.) штука, штучка; мн. вигадки, витівки, штучки; (причуды, капризы) витребеньки, забаганки (ед. ч. забаганка). Это пустые -теи - це пусті вигадки, витівки, штучки. Его -ям нет конца - його вигадкам (штукам) краю нема. Барские -теи - панські вигадки (витребеньки, забаганки);2) (замысел, намерение) витівка; замір (-ру). Дипломатические -теи - дипломатичні витівки. Без -тей - без хитрощів, без витівок, без штучок, просто, по-простому. Хитроумные -теи - хитрощі- мудрощі;3) (общ. р.) см. Затейник, -ница.* * *без \затея тей — про́сто; без викрута́сів; ( без ухищрений) без хи́трощів, без хитрува́ння
-
68 Протрепливать
и Протрёпывать протрепать (пеньку или лён) витіпувати, витіпати (коноплі або льон). Протрёпанный - витіпаний. -ться - витіпуватися, витіпатися, бути витіпаним. -
69 ставить
несов.; сов. - поста́вить1) dikmek; oturtmak; koymakста́вить столб — bir direk dikmek
ста́вить свечу́ / све́чку — тж. перен. bir mum dikmek
ста́вить ва́зу на стол — vazoyu masaya oturtmak
ста́вить кни́ги на по́лку — kitapları rafa sıralamak
2) koymakста́вить кого-л. к станку́ — tezgah başına koymak
ста́вить часовы́х — nöbetçi dikmek / koymak
ста́вить кого-л. на коле́ни — тж. перен. birine diz çöktürmek
их поста́вили в ряд — onlar sıraya dizdiler
3) разг. koymak, getirmekкого́ поста́вим на э́ту рабо́ту? — bu işe kimi koyalım?
его́ поста́вили дире́ктором — onu müdür koydular
поста́вить кого-л. во главе́ организа́ции — örgütün başına geçirmek
поста́вить кого-л. у вла́сти — iktidara / işbaşına getirmek / geçirmek
он поста́влен на ва́жный пост — önemli bir mevkiye getirildi
4) koymak; bırakmakста́вить ве́щи на ме́сто — eşyaları yerli yerine koymak
ста́вить что-л. на о́го́нь — ateşe koymak / sürmek / vurmak
ста́вить маши́ну перед до́мом — arabayı evin önünde bırakmak
поста́вить ча́йник? — çaydanlığı oturtayım mı?
5) kurmak, tesis etmek; dikmek; yerleştirmekим поста́влен па́мятник — onların adına bir anıt dikilmişti
ста́вить высоково́льтную ли́нию — bir yüksek gerilim hattı kurmak
ме́жду дома́ми поста́вили забо́р — evlerin arasına tahta duvar çekildi
6) koymak; vurmak; çekmekста́вить компре́сс — kompres koymak
ста́вить ба́нки — şişe / vantuz çekmek
ста́вить запла́ты — yama vurmak
ста́вить клеймо́ — damga vurmak
ста́вить подкла́дку на что-л. — bir şeye astar geçirmek, bir şeyi astarlamak
7) koymakста́вить зна́ки препина́ния — noktalama işaretlerini koymak, noktalamak
поста́вь свою́ по́дпись и да́ту — imzanı ve tarihi koy
каку́ю отме́тку тебе́ поста́вили? — sana ne not verdiler?
8) ( делать ставку) ortaya koymak / sürmek; (üzerine) oynamak тж. перен.ста́вить не на ту ло́шадь — перен. yanlış ata oynamak
ста́влю де́сять про́тив одного́, что... — bire karşı on ortaya koyarım ki...
ста́вить предложе́ние на голосова́ние — öneriyi oya koymak
э́то ста́вит нас перед сло́жной пробле́мой — bu, bizi karmaşık bir sorunla karşı karşıya getiriyor
вопро́с до́лжен быть поста́влен ина́че — sorun başka bir biçimde ortaya konulmalıdır
поста́вить себе́ цель... —...mayı amaç edinmek
ста́вить усло́вие — bir koşul / şart koşmak / koymak
жизнь ста́вит но́вые пробле́мы — hayat yeni sorunlar getiriyor
план ста́вит перед на́ми сле́дующие зада́чи — plan bize şu görevleri yükler
вопро́с, поста́вленный на обсужде́ние — tartışmaya sunulan sorun
10) sahnelemek, sahneye koymak; yapmak; örgütlemekста́вить "Га́млета" — "Hamlet"i sahnelemek
фильм поста́влен по рома́ну Го́рького — filim Gorki'nin bir romanından uyarlandı
кто поста́вил э́тот та́нец? — bu dansı kim sahneye koydu?
ста́вить о́пыты — deneyler yapmak
11) sokmak, düşürmekста́вить кого-л. в тру́дное положе́ние — zor duruma sokmak / düşürmek
ста́вить что-л. вне зако́на — yasa dışı etmek
ста́вить что-л. под контро́ль — denetim altına sokmak / almak
э́то ста́вило эконо́мику страны́ в зави́симое положе́ние — bu, ülkenin ekonomisini bağımlı bir hale getiriyordu
12) в соч.что ему́ ста́вят в вину́? — onu neyle / ne yapmakla suçluyorlar?
••ста́вить часы́ — saati ayar etmek
ста́вить реко́рд — rekor kurmak
ста́вить что-л. вы́ше всего́ — herşeyin üstünde tutmak
поста́вить что-л. на про́чную осно́ву — sağlam bir temele oturtmak
поста́вить что-л. под уда́р — tehlikeye düşürmek
он тебя́ ни во что́ не ста́вит — seni hiçe sayar
ста́вить что-л. в пове́стку дня — gündeme getirmek
поста́вь себя́ на на́ше ме́сто — kendini bizim yerimize koy
поста́вь (каку́ю-нибудь) другу́ю пласти́нку — başka bir plak çal / koy
-
70 составить
соста́ви||ть1. (поставить рядом) kunmeti;kunigi (соединить);2. (сочинить, создать) kompili (сборник);verki (письмо, план);3. (образовать) konsistigi, fari;formi (мнение);расхо́д \составитьт 100 рубле́й elspezo faros cent rublojn;4. (собрать, приобрести) kolekti, akiri;5. (сверху вниз) malsuprenmeti;♦ \составить компа́нию fari kompanion;\составить исключе́ние esti escepto;\составить за́говор komploti.* * *сов., вин. п.1) (поставить вместе, соединить) componer (непр.) vt, unir vt, empalmar vt, juntar vtсоста́вить два стола́ — juntar dos mesas
соста́вить винто́вки в ко́злы воен. — poner fusiles en caballete
2) (создать, образовать из каких-либо компонентов) componer (непр.) vt, constituir (непр.) vt, formar vt; preparar vt ( изготовить)соста́вить лека́рство — preparar (hacer) una medicina
соста́вить смесь — preparar una mezcla (una mixtura)
соста́вить кра́ску — mezclar pinturas
соста́вить фра́зу (предложе́ние) грам. — formar una frase (oración)
соста́вить уравне́ние мат. — hacer una ecuación
3) (написать, сочинить) componer (непр.) vt, hacer (непр.) vt; redactar vt (деловое письмо, документ и т.п.); trazar vt ( наметить)соста́вить спи́сок — hacer la lista
соста́вить сме́ту — hacer el presupuesto, presupuestar vt
соста́вить табли́цу — hacer una tabla
соста́вить прое́кт, план — trazar un proyecto, un plan
соста́вить слова́рь — componer (hacer) un diccionario
соста́вить протоко́л — levantar acta
4) ( сформировать) formar vt, constituir (непр.) vtсоста́вить гру́ппу — formar un grupo
соста́вить прави́тельство — formar (un) gobierno
соста́вить про́чную осно́ву — ofrecer un sólido fundamento
5) ( постепенно собрать) formar vt, reunir vtсоста́вить библиоте́ку — reunir una biblioteca
соста́вить колле́кцию — formar una colección
6) (постепенно достичь, добиться чего-либо) crear vt, formar vtсоста́вить себе́ представле́ние — formarse una idea
соста́вить себе́ мне́ние — crearse una opinión
соста́вить себе́ и́мя — crearse (granjearse) el renombre
7) (представить, явиться чем-либо) presentar vtсоста́вить затрудне́ние — presentar dificultades
сде́лать э́то не соста́вит большо́го труда́ — no será nada difícil hacerlo
э́то соста́вит большу́ю су́мму — esto ascenderá a (totalizará) una gran suma
••соста́вить себе́ состоя́ние — crearse una fortuna
соста́вить исключе́ние — ser (hacer) una excepción
соста́вить кому́-либо компа́нию — formar compañía, acompañar a alguien
соста́вить па́ртию (в шахматы и т.п.) — jugar una partida (con)
* * *сов., вин. п.1) (поставить вместе, соединить) componer (непр.) vt, unir vt, empalmar vt, juntar vtсоста́вить два стола́ — juntar dos mesas
соста́вить винто́вки в ко́злы воен. — poner fusiles en caballete
2) (создать, образовать из каких-либо компонентов) componer (непр.) vt, constituir (непр.) vt, formar vt; preparar vt ( изготовить)соста́вить лека́рство — preparar (hacer) una medicina
соста́вить смесь — preparar una mezcla (una mixtura)
соста́вить кра́ску — mezclar pinturas
соста́вить фра́зу (предложе́ние) грам. — formar una frase (oración)
соста́вить уравне́ние мат. — hacer una ecuación
3) (написать, сочинить) componer (непр.) vt, hacer (непр.) vt; redactar vt (деловое письмо, документ и т.п.); trazar vt ( наметить)соста́вить спи́сок — hacer la lista
соста́вить сме́ту — hacer el presupuesto, presupuestar vt
соста́вить табли́цу — hacer una tabla
соста́вить прое́кт, план — trazar un proyecto, un plan
соста́вить слова́рь — componer (hacer) un diccionario
соста́вить протоко́л — levantar acta
4) ( сформировать) formar vt, constituir (непр.) vtсоста́вить гру́ппу — formar un grupo
соста́вить прави́тельство — formar (un) gobierno
соста́вить про́чную осно́ву — ofrecer un sólido fundamento
5) ( постепенно собрать) formar vt, reunir vtсоста́вить библиоте́ку — reunir una biblioteca
соста́вить колле́кцию — formar una colección
6) (постепенно достичь, добиться чего-либо) crear vt, formar vtсоста́вить себе́ представле́ние — formarse una idea
соста́вить себе́ мне́ние — crearse una opinión
соста́вить себе́ и́мя — crearse (granjearse) el renombre
7) (представить, явиться чем-либо) presentar vtсоста́вить затрудне́ние — presentar dificultades
сде́лать э́то не соста́вит большо́го труда́ — no será nada difícil hacerlo
э́то соста́вит большу́ю су́мму — esto ascenderá a (totalizará) una gran suma
••соста́вить себе́ состоя́ние — crearse una fortuna
соста́вить исключе́ние — ser (hacer) una excepción
соста́вить кому́-либо компа́нию — formar compañía, acompañar a alguien
соста́вить па́ртию (в шахматы и т.п.) — jugar una partida (con)
* * *v1) gener. (поставить вместе, соединить) componer, (постепенно достичь, добиться чего-л.) crear, (представить, явиться чем-л.) presentar, (сформировать) formar, constituir, empalmar, hacer, juntar, preparar (изготовить), redactar (деловое письмо, документ и т. п.), reunir, trazar (наметить), unir2) law. confeccionar una sentencia -
71 вытрёпывать
вытрепать витіпувати, витіпати, (всё постеп.) потіпати; витріпувати, витріпати. [Потіпала льон. Витріпай килим]. Вытрепанный - витіпаний; витріпаний.* * *несов.; сов. - в`ытрепатьвиті́пувати, ви́тіпати, витрі́пувати, ви́тріпати -
72 затевать
затеять затівати, (диал. тіяти), затіяти, зачинати, зачати, заводити, завести, (задумывать) задумувати, задумати, надумувати(ся), надумати(ся), намислювати(ся) и намисляти(ся), намислити(ся), намірятися, наміритися, (предпринять) заповзятися; (выдумывать) вигадувати, вигадати, витівати, витіяти. [Як затіє дурень молитися, то і лоб(а) собі розквасить (Номис). Затіяв жениться, сам не знаєш нащо (Чуб. V)]. -ять тяжбу, процесс - затіяти (зачати) позов (справу), процес. -ять ссору, драку с кем-л. - завести сварку, колот, бійку з ким, завестися з ким (сваритися, битися). -ять игру - затіяти гру, завестися гратися. Он -вает, -ял жениться - він думає (надумує, тіє), він задумав (надумав, наміривсь) женитися. Он против вас что-то -вает, он -вает что-то худое - він проти вас щось тіє (начисляє, надумує), він тіє (намисляє, надумує) щось лихе (недобре). [Чадом не вдалося подушити, то може знов що надумала? (Васильч.)]. Затеи -вать - вигадки вигадувати, витівки витівати. Затеянный - затіяний, зачатий, заведений и т. д.* * *несов.; сов. - зат`еятьзатіва́ти, заті́яти; ( задумывать) заду́мувати, -мую, -муєш, заду́мати, наду́мати сов., зага́дувати, -дую, -дуєш, загада́ти; ( придумывать) приду́мувати, -мую, -муєш, приду́мати; (предпринимать что-л.) почина́ти, поча́ти -
73 истекать
истечь1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.* * *несов.; сов. - ист`ечь1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́ -
74 истечение
1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).* * *1) ( вытекание) витіка́ння2) (окончание) закі́нчення, скі́нченнядо \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку
за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)
по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)
3)\истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення
-
75 норовить
норавливать1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.* * *1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що) -
76 давить
1) ( тяжестью) peser vi sur, exercer une pression surснег да́вит на кры́шу — la neige pèse sur le toit
2) ( уничтожать) écraser vtдави́ть комаро́в — écraser des moustiques
3) (мять, выжимать) presser vt, pressurer vtдави́ть сок из лимо́на — exprimer le jus d'un citron
4) ( душить) étrangler vt; égorger vt (о лисе, хорьке)5) (стягивать, жать) serrer vt; gêner vt ( беспокоить)сапо́г мне да́вит но́гу — la botte me serre le pied
у меня́ в груди́ да́вит — j'ai la poitrine oppressée
6) ( угнетать) oppresser vt* * *v1) gener. blesser, oppresser, peser, pousser, presser, écacher, mettre la pression, imprimer, fouler, serrer, écraser2) colloq. quicher3) liter. asphyxier, (на кого-л) pressuriser (qn) -
77 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
78 оттрёпывать
оттрепать1) (лён, пеньку) тіпати, витіпати, потіпати (льон, коноплі);2) -пать (одежду) - об[по]шарпати (одежу);3) -пать кого (отколотить) - відчустрити, відчухмарити кого, дати тіпачки кому, (за волосы) почубити, вичубити кого, почубеньків дати кому, (за уши) нам'яти вуха кому; см. Выдрать. Собака так -пала курицу, что едва ходит - собака так нам'яв курку, що насилу ходить. Оттрёпанный -1) потіпаний, витіпаний;2) об[по]шарпаний;3) відчухмарений, відчустрений; почублений, вичублений.* * *несов.; сов. - оттреп`ать1) (лён, пеньку) тіпа́ти, потіпа́ти, виті́пувати, ви́тіпати -
79 крыть
глаг. несов.1. вит, тǎрла, тǎрǎ ту; дом крыт шифером çурта шифер витнĕ2. вит, çап (карт вǎййинче); крыть десятку вальтом вунна валетпа вит ♦ ему нечем крыть вǎл хирĕç ним те калаймасть -
80 давить
basmak,basınç yapmak; sıkmak,ezmek; boğmak; çiğnemek* * *1) ( налегать тяжестью) basmak; basınç yakmak физ.2) (стискивать, сжимать) sıkmak; ezmek ( мять)дави́ть виногра́д — üzüm sıkmak
сапо́г да́вит — çizme ayağımı sıkıyor
у меня́ в груди́ да́вит — перен. göğsüm sıkıştı
3) ( душить) boğmak4) (сбивая с ног калечить, убивать) çiğnemek
См. также в других словарях:
ВИТ — военно инженерная техника воен., техн. ВИТ Всесоюзный институт торфа истор., образование и наука ВИТ Всесоюзный научно исследовательский, проектно конструкторский и технологический институт трансформаторостроения 0 образовани … Словарь сокращений и аббревиатур
Вит — а, муж. Стар. редк.Отч.: Витович, Витовна.Производные: Вита (Витя).Происхождение: (От лат. vita жизнь.)Именины: 29 мая, 18 июня Словарь личных имён. Вит Жизненный, живущий (лат.). 29 (16) мая и 18 (15) июня – мученик Вит. Ден … Словарь личных имен
ВИТ — ВИТ, река на северо западе Болгарии (см. БОЛГАРИЯ), правый приток Дуная (см. ДУНАЙ). Длина 195 км, площадь бассейна 3,2 тыс. км2. Образуется от слияния рек Черни Вит и Бели Вит, истоки которых в горах Златишко Тетевенска Планина (горная система… … Энциклопедический словарь
Витёша — Виктор1 Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
витія — іменник чоловічого роду, істота книжн … Орфографічний словник української мови
Вит — У этого термина существуют и другие значения, см. Вит (значения). Вит Вит Река Вит во время наводнения (2005 г.) Характеристика Длина 189 км … Википедия
Вит — река в северо западной части Болгарии, правый приток Дуная. Длина 195 км, площадь бассейна 3,2 тыс. км2. Образуется от слияния рр. Черни Вит и Бели Вит, берущих начало в горах Златишко Тетевенска Планина (система Стара Планины); до с.… … Большая советская энциклопедия
Вит — Sp Vitas Ap Вит/Vit L u. Š Bulgarijoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Вит (значения) — Вит: Вит река персоналии Вит (князь литовский) Святой Вит См. также Витт Вита (значения) Витали (значения) … Википедия
ВИТ-О-СОЛ ПЛЮС (ТАБЛЕТКИ) — Витаминно минеральный препарат Состав. 1 таблетка содержит 1000 ME витамина А, 100 ME витамина d3, 6 мг витамина Е, 0,5 мг витамина В1, 1 мг витамина В2, 0,6 мг витамина В6, 0,02 мг витамина В12, 3 мг витамина К3, 2 мг пантотената кальция, 6 мг… … Импортные ветеринарные препараты
Вит (Вид, Волк) — Вит или Вид, по прозванию Волк неизвестный польским и литовским хроникам литовский князь, упоминаемый летописями русскими. По последним, это был сын Данила Ростиславича, внук Ростислава Полоцкого, сосланного в Грецию Мстиславом I. Вит является в… … Биографический словарь
