Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вести+дом

  • 1 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 2 guide

    1. n
    1) провідник, гід; екскурсовод
    2) керівник; порадник
    3) провідний принцип
    4) орієнтир; покажчик
    5) взірець, приклад
    6) путівник; посібник; підручник
    7) військ. розвідник
    8) тех. напрямний пристрій
    9) мор. корабель-зрівнювач
    10) гірн. обсадна труба
    11) рад. хвилевід
    2. v
    1) вести; бути провідником (гідом)
    2) керувати, спрямовувати; бути керівником, управляти
    3) стимулювати; надихати
    4) бути орієнтиром (покажчиком)
    * * *
    I n
    1) провідник; гід; екскурсовод
    3) орієнтир, вказівка, покажчик
    4) керівник; порадник; зразок, приклад; опікун
    5) путівник; посібник, підручник; інтрукція, довідник; pl норми
    7) вiйcьк. направляючий підрозділ
    8) тex. напрямна деталь; напрямне пристосування; напрямний механізм; pl напрямні ( верстата), паралелі
    9) мop. корабель-вирівнювач
    10) гeoл. ознака; напрямна жила
    11) гipн. обсадна труба
    12) paд. хвилевід
    13) cпeц. світловод
    II v
    1) бути провідником, гідом; вести
    2) направляти; керувати; вести; визначати, формувати; бути керівником, управляти; керувати справами
    3) стимулювати, направляти, надихати
    4) служити орієнтиром, покажчиком, дороговказом
    5) тex. управляти, направляти

    English-Ukrainian dictionary > guide

  • 3 следовать

    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

    продолже́ние \следовать дует — см. продолжение

    2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

    \следоватьть инстру́кции — доде́ржуватися (дотри́муватися) інстру́кції

    \следоватьть сове́там врача́ — слу́хати пора́д лі́каря

    \следовать дуя стари́нным обы́чаям — доде́ржуючись (дотри́муючись) старода́вніх зви́чаїв

    3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

    из ска́занного \следовать дует — зі ска́заного вихо́дить (виплива́є)

    4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти
    5)

    дует(безл.: нужно) слід; ( надлежит) нале́жить; ( полагается) годи́ться, випада́[є]; (надо) тре́ба

    вало бы — ва́рто б, варт би, слід би

    \следовать дует сказа́ть — тре́ба (слід) сказа́ти

    как \следовать дует в знач. — вводн. сл. як слід, як годи́ться, як нале́жить; ( хорошо) поря́дно

    каки

    \следовать вало ожида́ть — см. ожидать 2)

    6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

    Русско-украинский словарь > следовать

  • 4 open

    1. n
    1) отвір
    2) (the open) відкритий простір; відкрите місце (море)

    in the open — надворі, на свіжому повітрі

    2. adj
    1) відкритий, розкритий; відчинений
    2) розгорнутий (про книжку)
    3) неприкритий
    4) незагоєний (про рану)
    5) вільний, доступний; необмежений

    open to the public — вхід вільний, відкрито для публіки

    6) неупереджений; невирішений, нез'ясований
    7) незавершений, незакінчений; невикористаний
    8) незахищений
    9) щедрий, гостинний
    10) відвертий
    11) очевидний, усім відомий; публічний
    12) вимкнутий, незамкнутий; роз'єднаний

    open flagспорт. горизонтальні ворота у слаломі

    open rangeвійськ. стрільбище

    open roadвійськ. нерегульована дорога

    open sore — зловживання; суспільне зло

    open steamтех. гостра пара

    open timeвійськ. резерв часу

    open as the day — відвертий, щирий

    to keep one's eyes (ears) open — бути насторожі

    to welcome with open arms — зустрічати гостинно, вітати з розкритими обіймами

    3. v
    1) відкривати (ся), відчиняти (ся)
    2) розкривати (ся), розгортати (ся)
    3) розцвітати, розпукуватися
    4) розрізувати, розтинати
    5) прокладати, пробивати
    6) працювати, функціонувати
    7) починати
    8) відкривати сезон
    9) виходити на, вести у
    10) виключити, вимкнути
    11) взяти слід

    open outрозкривати (ся), розгортати

    open up — розірвати, розрізати; розпукуватися, відкриватися

    to open the ball — починати діяти, брати на себе ініціативу

    * * *
    I n
    1) відкрите місце, відкритий простір
    2) (Open) турнір, відкритий для любителів, професіоналів
    3) ( the open) відкрите повітря; відомість, гласність
    II a
    1) відкритий, розкритий
    2) непересічений, відкритий ( про місцевість)
    3) відкритий, вільний
    4) відкритий, який не має верху; неприкритий; нещільний; який має порожнини, западини
    5) розкритий, розгорнутий; який розпустився ( про квітку)
    6) відкритий; функціонуючий
    7) вільний, доступний ( для відвідування); необмежений; відкритий, гласний; незайнятий ( про вакансію)
    8) неупереджений, вільний
    9) невирішений, невстановлений
    10) незакритий, незавершений; незакінчений
    11) відкритий, незахищений
    12) відкритий, відвертий; щирий
    13) явний, всім відомий, публічний
    14) теплий ( без снігу е криги); незамерзлий; який звільнився від криги; вільний для навігації; мop. вільний від туману; ясний
    15) гpaм. відкритий
    16) тex. вимкнений

    open circuit — незамкнутий контур; розімкнута лінія

    17) вiйcьк. розімкнутий
    18) мyз. відкритий, пустий
    19) пoлiгp. контурний, нежирний ( про шрифт); надрукований у розрядку
    III v
    1) відкривати; відкриватися
    2) розкривати, розгортати ( open out); розкриватися, відкриватися ( open up); розпускатися, розцвітати, розквітати ( open out); розсовуватися, розмикатися; розширюватися
    3) розкривати (нaпp., нарив; open up); розкриватися; очищатися; прокладати, пробивати
    4) відкривати ( вогонь), починати роботу; розгортати ( кампанію); відкривати сезон (театральний, полювання); відкриватися, починатися; відбутися, бути представленим вперше ( про п'єсу); з'являтися вперше в новому сезоні ( про актора); робити першу ставку (на торгах, у грі)
    5) відкривати, робити загальнодоступним; засновувати ( open up)
    6) розкривати, викривати
    7) простягатися, розстелятися, сягати ( open up); (on, onto, into) виходити на; вести в
    8) кoм. звільнити від обмежень
    9) тex. розімкнути ( струм); відключити, вимкнути
    10) миcл. взяти слід

    English-Ukrainian dictionary > open

  • 5 treat

    1. n
    1) частування, пригощання

    to stand treat — пригощати, частувати; платити за частування

    2) задоволення, насолода
    3) шк. пікнік, екскурсія
    4) розм. черговість плати за пригощання
    2. v
    1) поводитися, ставитися

    to treat smb. like a dog — погано поводитися з кимсь

    to treat smb. white — амер. чесно (справедливо) поставитися до когось

    2) розглядати; трактувати
    3) лікувати
    4) обробляти, піддавати дії (чогось)
    5) протруювати (насіння)
    6) пригощати, частувати (чимсьto)
    7) оплачувати витрати
    8) запрошувати (кудисьto)
    9) давати задоволення, тішити
    10) вести переговори; вступати уділові стосунки (з кимсьwith)
    11) гірн. збагачувати (руду тощо)
    * * *
    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 6 guide

    I n
    1) провідник; гід; екскурсовод
    3) орієнтир, вказівка, покажчик
    4) керівник; порадник; зразок, приклад; опікун
    5) путівник; посібник, підручник; інтрукція, довідник; pl норми
    7) вiйcьк. направляючий підрозділ
    8) тex. напрямна деталь; напрямне пристосування; напрямний механізм; pl напрямні ( верстата), паралелі
    9) мop. корабель-вирівнювач
    10) гeoл. ознака; напрямна жила
    11) гipн. обсадна труба
    12) paд. хвилевід
    13) cпeц. світловод
    II v
    1) бути провідником, гідом; вести
    2) направляти; керувати; вести; визначати, формувати; бути керівником, управляти; керувати справами
    3) стимулювати, направляти, надихати
    4) служити орієнтиром, покажчиком, дороговказом
    5) тex. управляти, направляти

    English-Ukrainian dictionary > guide

  • 7 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 8 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

  • 9 go

    I
    n (pl goes) розм.
    1) ходьба, рух, хід

    to be on the goбути в русі (в роботі); розм. бути в занепаді; бути п'яним

    2) обставина; становище; справа

    here's a pretty go!, what a go! — оце так становище!

    3) спроба, намагання
    4) ковток; порція (їжі)
    5) угода, домовленість

    it's a go! — домовилися!, згода!

    6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення
    7) розм. успіх; удача; успішний захід

    to make a go of itамер. домогтися успіху

    no go — безуспішний, безнадійний

    it's no go — тут нічого не вдієш, неможливо

    8) хода
    9) кидок (у спорті)

    to give smb. the go — подати комусь сигнал діяти

    all the go, quite the go — останній крик моди, предмет загального захоплення

    first go — передусім, насамперед

    at a go — відразу, зараз

    II
    v (past went; p.p. gone)
    1) іти, ходити
    2) прямувати; їхати, їздити
    3) подорожувати, пересуватися; рухатися
    4) ходити, курсувати
    5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

    he is gone — він пішов, його нема

    6) працювати, діяти, функціонувати
    7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)
    8) доходити; дотягуватися; сягати
    9) пролітати, швидко плинути (про час)
    10) зникати; пропадати
    11) поширюватися, передаватися
    12) вступити в організацію, стати членом товариства
    13) бути в обігу
    14) брати на себе; зважуватися (на щось)
    15) розвалитися, зламатися, розколотися
    16) зазнати краху, збанкрутувати
    17) бути розташованим
    18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)
    19) дорівнювати

    twenty shillings go to one pound — двадцять шилінгів дорівнюють одному фунту стерлінгів; у фунті стерлінгів двадцять шилінгів

    20) звертатися; вдаватися по допомогу
    21) гласити, говоритися
    22) дзвонити, бити (про годинник тощо)
    23) умирати, гинути
    24) пройти, бути прийнятим (визнаним)
    25) продаватися (про ціну)
    26) брати участь (на паях); ризикувати
    27) зберігатися (про їжу)
    28) підходити, личити (про одяг)
    29) займатися чимсь
    30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

    to go huntingвирушати (ходити) на полювання

    31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

    to go largeамер. жити на широку ногу, розкошувати

    32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

    go about — походжати; ходити туди і сюди; тинятися; циркулювати

    go ahead — рухатися уперед; продовжувати; амер. іти напролом

    go ahead! — уперед!; не затримуй (те)ся!

    go along — іти далі; продовжувати

    go back — повертатися назад; відступати, задкувати

    go behind — іти позаду; переглядати; вивчати (підстави)

    go down — спускатися, сходити; потонути; заходити (про сонце); вщухати (про вітер); знижуватися (про ціни); програти, зазнати невдачі; їхати з центру на периферію

    go forward — іти уперед, просуватися

    go in — входити, заходити

    go off — від'їжджати, відходити; тікати; втрачати свідомість; розізлитися; заспокоїтися; розм. виходити заміж

    go on — іти далі; продовжувати

    go outвиходити (з приміщення); вийти в світ (про книгу); погаснути; закінчуватися; вийти з моди; вийти у відставку; застрайкувати; закінчити університет

    go over — перекинутися; переходити (в іншу партію тощо); бути відкладеним; перечитувати; повторювати

    go round — кружляти, крутитися; обходити усіх по черзі; розм. приходити в гості по-простому

    go through — пройти крізь; бути прийнятим; ретельно переглянути

    go together — поєднуватися, гармоніювати

    go under — тонути; гинути; розорятися; щезати, зникати; заходити (про сонце); амер. умирати

    go up — підійматися, сходити (на гору); будуватися, зводитися (про будинок); зростати, підвищуватися (про ціни); вибухати; згоріти; амер. розорятися; їхати з околиці до центра

    go with — супроводити; личити, пасувати

    go without — обходитися, залишатися без

    to go bad — псуватися, погіршуватися

    to go wetамер. почати пити; дозволяти продаж спиртних напоїв

    to go bail — брати на поруки, ручитися

    go easy (slow)! — обережніше!, тихіше!

    to go over bigамер. мати великий успіх

    to go solidамер. діяти одностайно

    to be going strong — бути сповненим сил; процвітати

    to go against the stream (the tide)іти (пливти) проти течії; діяти, переборюючи опір

    to go out of one's mind (senses) — збожеволіти, з'їхати з глузду

    to go to hell (to pot, to the devil, to the dogs) — загинути; розоритися; розсипатися на порох

    to go westзайти (про сонце); померти, сконати

    to go the pace — мчати щодуху; марнувати життя

    to go out of hand — діяти негайно; амер. діяти необачно

    to go off the hooks — з'їхати з глузду; пуститися берега

    to go a long wayвистачати надовго (про гроші); багато зробити; мати велике значення; мати великий вплив

    go to blazes (to hell, to pot, to the devil, to thunder, to grass)! — іди під три чорти (до біса, до дідька)!

    go fly a kite!, go jump in the lake! — забирайся геть!

    * * *
    I n; (pl goes)
    1) хід, ходьба, ходіння; pyx
    2) обставина, положення; несподіваний поворот справи
    4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз
    5) угода; згода it's a go! домовилися!
    6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення
    7) успіх; удача; успішна справа
    10) кapт. "мимо" ( вигук)
    II a; амер.
    бути в стані готовності; працювати ( безвідмовно) ( про апаратуру)
    III v
    (went; gone)
    1) іти, ходити
    2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати
    3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати
    4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися
    5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю
    6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)
    7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити
    8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином
    9) зникати; проходити; зникнути, пропасти
    10) поширюватися; передаватися
    13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)
    14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися
    15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися
    17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)
    18) дзвонити; бити, відбивати час
    19) умирати, гинути
    20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним
    21) витримувати, терпіти
    22) справлятися, долати
    25) бути на паях, паювати

    to go share and share alike — ділити нарівно; взяти участь нарівні ( з ким-небудь); aмep. ставити ( яку-небудь суму); ризикувати ( якою-небудь сумою)

    26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)
    27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)
    IV
    1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь
    2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь
    3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь
    5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)
    6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь
    7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь
    8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь
    9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь
    10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь
    11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну
    12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь
    13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)
    14) to go to smth ставати ким-небудь
    15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь
    16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)
    17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати
    18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь
    19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь
    20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь
    21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь
    22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем
    23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)
    24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь
    25) to go into a state приходити в який-небудь стан
    26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

    to go into anchorмop. ставати на якір

    27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

    as things go — як ведеться, за нинішніх умов

    28) to go to show that... свідчити
    29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися
    31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

    go by!кapт. пас!

    English-Ukrainian dictionary > go

  • 10 house

    I
    n
    1) будинок, дім; хата; будівля
    2) житло; квартира; господа

    to clean houseамер. прибирати квартиру; наводити порядок

    to move house — переїжджати, міняти квартиру

    3) нора; барліг; гніздо
    4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)
    5) домівка; сім'я, родина; господарство
    6) сімейство, рід; дім, династія
    7) (тж H.) палата (парламенту)

    lower (upper) house — нижня (верхня) палата

    H. of Commons — палата громад

    H. of Lords — палата лордів

    H. of Representatives — палата представників

    the H. — розм. а) палата громад; б) амер. палата представників

    the third H. — амер., розм. кулуари конгресу

    to enter the H. — стати членом парламенту

    8) фірма; торговий дім

    trading (business) house — торгова фірма

    9) установа, заклад
    10) цех; фабрика; завод

    dyeing house — фарбувальний цех, фарбувальня

    11) театр; кінотеатр

    full house — аншлаг; усі квитки продано

    12) публіка, глядачі
    13) сеанс; вистава
    14) готель; постоялий двір
    15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок
    16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток
    17) коледж університету
    18) (the H.) розм. лондонська біржа
    19) колегія, рада
    20) мор. рубка

    house allowanceвійськ. квартирні гроші

    H. bill — амер. законопроект, поданий палатою представників

    house correctionsдрук. виправляння помилок з вини друкарні

    house dietмед. загальний стіл

    house of officeжарт. кабінет роздумів; убиральня

    house organ — журнал для внутрішнього користування; багатотиражка

    H. resolution — резолюція палати представників

    house slippers — пантофлі, хатні туфлі

    house staffмед. штатний медичний персонал лікарні

    on the house — а) за рахунок підприємства; б) безплатно, за рахунок господаря шинку

    that's on the house — фірма заплатить; хазяїн пригощає

    the dark house — остання оселя, могила

    II
    v
    1) надавати житло; забезпечувати житлом
    2) дати притулок; поселити; прихистити
    3) жити, квартирувати
    4):

    to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися

    5) військ. розквартировувати
    6) прибирати, ховати (майно тощо)
    1) вміщати, містити в собі
    8) заганяти в будинок
    9) уставляти
    10) збирати (хліб)
    11) заганяти (худобу)
    12) укривати попоною (чапраком) (коня)
    13) тех. заправляти в кожух
    * * *
    I [haus] n
    1) будинок; будівля
    2) будинок, дім; житло, квартира

    house arrest — домашній арешт; житло тварини; нора, барліг; гніздо; приміщення для тварини, клітка, вольєр

    3) домівка, родина; господарство; домашні, домочадці
    4) сімейство, рід; (House) дім, династія
    5) (House) палата ( парламенту)

    the House — палата громад;; aмep. палата представників

    6) фірма; торговий дім; заклад, установа

    on the house — за рахунок підприємства; безплатно, за рахунок питного закладу ( про випивку); цех, відділення, завод

    house proofпoлiгp. типографська коректура

    7) театр; кінотеатр ( picture house)

    full /good/ house — повний збір, аншлаг

    "Full House" — "всі квитки продані" ( аншлаг); публіка, глядачі; вистава, сеанс

    8) готель, постоялий двір; таверна, пивна; бар, трактир, шинок ( public house); ігорний дім, казино
    9) пансіон, інтернат; дортуар; студентський гуртожиток; вихованці інтернату; учні, які живуть у пансіоні; група учнів денної школи
    11) ( лондонська) ( the House) біржа
    12) ( the House) робітний дім (cкop. від workhouse)
    13) храм, церква; релігійне братство; монастир, чернеча обитель
    14) рада; колегія, церковна
    17) заст. клітина ( шахівниці)
    18) мop. рубка
    19) тex. кабіна підйомного крана
    II [hauz] v
    1) надавати житло; забезпечувати житлом; дати притулок; вiйcьк. розквартировувати
    2) жити, мешкати, квартирувати; розміщатися
    3) прибирати, ховати ( майно)
    4) уміщати, містити; таїти, містити в собі
    5) icт. заганяти в будинок
    6) cпeц. вставляти; тex. поміщати, вставляти в кожух
    7) c-г. збирати ( хліб); заганяти ( худобу)
    III [hauz] v
    покривати ( коня) попоною

    English-Ukrainian dictionary > house

  • 11 track

    1. n
    1) слід

    to be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати

    to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)

    to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад

    2) військ. траса
    3) зал. колія

    single (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця

    4) відбиток, ознака, слід
    5) слід, по якому йде собака
    6) курс, шлях
    7) ав. маршрут польоту (на карті)
    8) життєвий шлях, спосіб життя

    to go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок

    9) польова дорога; стежка

    the beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина

    10) ланцюг, ряд, низка (думок)
    11) хід, перебіг; розвиток
    12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)
    13) зал. ширина колії
    14) фонограма; звукова доріжка
    15) тех. гусениця (трактора, танка)
    16) тех. напрямний пристрій
    17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек
    18) спорт. легка атлетика

    track borderспорт. бровка бігової доріжки

    track centresавт. ширина ходу

    track changeспорт. зміна доріжок

    track gauge — ширина колії; колійний шаблон

    in one's tracks — на місці; негайно, відразу

    to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти

    to jump the trackамер. опинитися на хибному шляху

    2. v
    1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)
    2) іти по слідах
    3) залишати сліди; наслідити, набруднити
    4) прокладати шлях; намічати курс
    5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)
    6) котитися по колії (про колеса)
    7) мати певну відстань між колесами
    8) прокладати колію; укладати рейки
    9) тягти мотузком
    10) буксирувати

    track down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця

    * * *
    I [trʒk] n

    bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

    the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

    to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

    to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

    to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

    he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

    to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

    to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

    to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

    to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

    in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

    to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

    to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

    2) залишок; ознака, слід

    to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

    3) курс, шлях

    the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

    a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

    4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

    off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

    to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

    on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

    to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

    to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

    to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

    to fly the trackaмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

    he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

    5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

    rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

    the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

    marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

    motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

    double track — дві лижні [ср. тж. 6]

    track!лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

    sound track — звукова доріжка; доріжка

    reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

    6) з.- д. колія, рейковий шлях

    single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

    to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

    to jump the trackaмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

    wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

    he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

    7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

    to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

    to lose track ofвтратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

    8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам
    9) cпopт. легка атлетика

    track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

    10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця
    11) cпeц. направляючий пристрій
    12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)
    ••

    off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

    what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

    to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

    off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

    across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

    to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

    to make tracks for smthвідразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

    to jump the trackaмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]

    II [trʒk] v
    1) стежити, простежувати; висліджувати

    they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

    the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

    to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

    to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

    new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

    wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

    3) прокладати шлях; намічати курс
    4) aмep. пройти, покрити (відстань)
    6) прокладати колію, укладати рейки
    7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
    III [trʒk] v; мор.

    English-Ukrainian dictionary > track

  • 12 track

    I [trʒk] n

    bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

    the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

    to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

    to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

    to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

    he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

    to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

    to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

    to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

    to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

    in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

    to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

    to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

    2) залишок; ознака, слід

    to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

    3) курс, шлях

    the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

    a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

    4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

    off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

    to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

    on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

    to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

    to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

    to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

    to fly the trackaмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

    he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

    5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

    rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

    the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

    marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

    motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

    double track — дві лижні [ср. тж. 6]

    track!лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

    sound track — звукова доріжка; доріжка

    reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

    6) з.- д. колія, рейковий шлях

    single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

    to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

    to jump the trackaмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

    wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

    he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

    7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

    to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

    to lose track ofвтратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

    8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам
    9) cпopт. легка атлетика

    track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

    10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця
    11) cпeц. направляючий пристрій
    12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)
    ••

    off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

    what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

    to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

    off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

    across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

    to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

    to make tracks for smthвідразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

    to jump the trackaмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]

    II [trʒk] v
    1) стежити, простежувати; висліджувати

    they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

    the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

    to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

    to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

    new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

    wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

    3) прокладати шлях; намічати курс
    4) aмep. пройти, покрити (відстань)
    6) прокладати колію, укладати рейки
    7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
    III [trʒk] v; мор.

    English-Ukrainian dictionary > track

  • 13 націоналізм український

    НАЦІОНАЛІЗМ УКРАЇНСЬКИЙ - деяка сукупність ідей та уявлень, в яких наголошується цінність нації. Джерела Н.у. вбачають передусім у поезії. Шевченка, де Н.у. виступає як поєднання цінності особи та нації, самобутньої культури та державної незалежності. Принципи Н.у. політичного вперше були чітко сформульовані Міхновським, потім Н.у. виступає важливим складником "популізму" (у розумінні ідеалізації простого народу як основи нації - Грушевський), консерватизму - у наголосі на еліті як носії культури і національної єдності (Липинський), а також складником деяких варіантів соціалізму та комунізму (націонал-комунізм). Внаслідок поразки Української Народної Республіки та утвердження авторитарних і диктаторських режимів у сусідніх державах (Польща, Росія) та поширення ідей інтегрального націоналізму в Зх. Європі, в 20-ті рр. в Зх. Україні виникає інтегральний націоналізм, одним із впливових ідеологів якого став Донцов. Філософськими засадами його політичної публіцистики був ірраціоналізм, волюнтаризм, елітизм. Н.у. в формулюванні Донцова не став загальноприйнятою ідеологічною доктриною націоналістичного руху 20 - 30-х рр. у Зх. Україні; крім того, він зазнавав критики (часто нищівної) і в націоналістичних колах. Більш зважені та помірковані версії Н.у. розвивали Вассиян, Сціборський та ін. Загалом Н.у. інтегральний (військовий) становив реакцію на домінування сили в міжнародних і міжнаціональних взаєминах, коли єдиним способом виживання нації могла бути тільки орієнтація на силу в протистоянні агресивним диктаторським режимам. Такою силою стала Українська повстанська армія, котра в боротьбі за незалежну Україну від 1941р. до поч. 1950 р. змушена була вести боротьбу і проти нім. фашизму, і проти рос. імперіалізму, прихованого за вивіскою СРСР. У ході цієї боротьби ідеологія Н.у. зміщувалася в бік визнання важливих елементів демократії та відмови від тенденцій ксенофобії, наявних в русі в період його формування. У післявоєнний період тільки од кін. 50-х рр. (особливо в 60-х рр.) став можливим культурний, інтелектуальний та громадський рух, який наголошував цінність нації як культурної самобутності у поєднанні із цінністю особи. Цей рух містив також більш-менш приховані, рідше - відкрито висловлені політичні вимоги (від розширення автономії до незалежності). Провідними постатями руху були Василь Симоненко, Іван Світличний, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Михайло Брайчевський, Валентин Мороз та ін. Виникли також окремі нелегальні політично спрямовані групи (група Лук'яненка-Кандиби та ін). У 70-х рр. рух поступово набуває виразного правозахисного характеру, проте він не мав єдиної ідеології і об'єднував широкий спектр орієнтацій - від прихильників "соціалізму з людським обличчям" та націонал-комунізму до "чистих" демократів і таких, які вважали здобуття державної незалежності основною метою Ф. ілософське підґрунтя руху також включало різні інтелектуальні тенденції: найбільший вплив мав екзистенціалізм, ревізіонізм, почасти аналітична філософія. З кін. 80-х та в 90-ті рр. XX ст. наголос на нації як носієві культурної самобутності та державної незалежності став важливим складником ідеології укр. націонал-демократів - широкого політичного руху, що його від кін. 80-х рр. репрезентує низка громадських організацій та партій. Ідеологія націонал-демократизму зберігає наголос на цінності нації як носія культурної ідентичності та державної незалежності, з одного боку, та гаранта прав людини, з іншого. В умовах, коли зберігається загроза культурній ідентичності українців внаслідок експансії рос. мови і культури, ідеологія укр. націонал-демократів не може її ігнорувати і, відтак, мусить поєднувати в собі громадянський та культурний аспекти. Н.у. у вузькому розумінні слова (коли політичні організації використовують термін "Н.у." як самоназву) представлений низкою організацій та партій, найвідоміші з яких ОУН, КУН та ін. В їх ідеології більшою чи меншою мірою наявні опозиції щодо лібералізму та громадянського націоналізму. Попри початковий період досліджень націоналізму в Україні до певних здобутків у цій галузі слід віднести антологію "Націоналізм" (Київ, "Смолоскип", 2000), підготовлену групою вчених з дослідження світового та укр. націоналізму на базі Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > націоналізм український

  • 14 black

    1. n
    1) чорний колір; чорнота
    2) чорна фарба
    3) чорна сукня, траурна сукня, жалоба
    4) грязь, сажа; чорна пляма
    5) чорношкірий
    6) військ., розм. яблуко мішені

    to swear (to prove) black is white — називати чорне білим, свідомо говорити неправду

    to be in the black — вести справу (діло) з прибутком; бути платоспроможним

    to go into black — ставати рентабельним

    2. adj
    1) чорний
    2) темний
    3) чорношкірий, чорний

    black law — закон, що стосується лише кольорових (темношкірих)

    4) брудний
    5) похмурий, сумний; безнадійний
    6) зловісний
    7) злий, злісний, злобний
    8) страшенний, запеклий, надзвичайний
    9) твердолобий
    10) куплений на чорному ринку

    black art (magic)чорна магія

    black baiter — амер. расист

    the Black Belt — південні райони США, де переважає негритянське населення

    black coat — знев. священик

    B. Death — іст. чорна смерть (про чуму в Європі у XIV ст.)

    black dog — страшенна нудьга

    black draught — проносне

    black eye — підбите око; стид і сором; амер. погана репутація

    black flag — піратський прапор

    black friar — домініканець (чернець)

    black frost — мороз без інею

    black game — орн. тетерук-глухар

    black gang — мор., розм. кочегари

    black gold — «чорне золото», нафта

    black grass — бот. лисохвіст, китник

    black hand — зграя бандитів

    black henbane — бот. блекота

    black jack — амер., розм. поліцейський кийок

    black kite — орн. шуліка

    black list — чорний список; список неспроможних боржників

    B. Maria — розм. в'язнична карета, «чорний ворон»; важкий снаряд

    black mark — позначка про неблагонадійність

    black market — чорний ринок

    black mass — реквієм, заупокійна відправа; чорна меса

    black mint — бот. чорна м'ята

    B. Monday — понеділок на фоміновому тижні; розм. перший день після канікул

    B. Monk — бенедиктинець (чернець)

    black mulberry — бот. чорна шовковиця

    black oil — мазут

    black poplar — бот. осокір

    black pudding — кров'яна ковбаса

    black sheep — відщепенець, виродок

    black stem — «чорна ніжка», плямистість (почорніння) стебла

    black strap — поганий портвейн; чорна кава

    black stuff — розм. опіум

    black swan — орн. чорний лебідь

    black widow — амер., розм. дівчина, що не користується успіхом

    as black as ink — чорний, як смола; похмурий

    black and blue — весь у синцях

    black and white — чорно-білий фільм

    in black and white — у письмовій формі, письмово

    3. v
    1) фарбувати у чорний колір
    2) чистити ваксою
    3) чорнити (когось)

    black outвикреслювати (про цензора); затемнювати; вимикати світло, маскувати

    * * *
    I [blʒk] n
    1) чорний колір, чорність; чорна фарба, чорнота
    2) чорне плаття, жалобне плаття
    3) бруд, сажа; чорна пляма
    4) чорношкірий; (тж. Black) чорний, (американський) негр
    5) шахи чорне поле ( дошки); чорні фігури; гравець, що грає чорними
    6) вiйcьк. проф. яблуко мішені
    7)

    to go into black( почати) давати прибуток; стати рентабельним

    II [blʒk] a
    3) чорношкірий, чорний; (тж. Black) чорний, який стосується чорних американців
    5) похмурий, сумний, безнадійний; миcт.; лiт. "чорний"

    black humour — "чорний гумор"

    6) страшний, жахливий; лиховісний
    7) злий, злобний
    8) емоц.- посил. страшенний, жахливий, запеклий
    9) закоренілий, твердолобий
    12) підпільний; таємний
    III [blʒk] v
    3) рідко чорнити ( кого-небудь)
    4) чорніти, ставати чорним
    5) проф. бойкотувати ( підприємство); заборонити членам профспілки роботу на якому-небудь підприємстві

    English-Ukrainian dictionary > black

  • 15 House

    I
    n
    1) будинок, дім; хата; будівля
    2) житло; квартира; господа

    to clean houseамер. прибирати квартиру; наводити порядок

    to move house — переїжджати, міняти квартиру

    3) нора; барліг; гніздо
    4) приміщення для тварини; клітка, вольєр (а)
    5) домівка; сім'я, родина; господарство
    6) сімейство, рід; дім, династія
    7) (тж H.) палата (парламенту)

    lower (upper) house — нижня (верхня) палата

    H. of Commons — палата громад

    H. of Lords — палата лордів

    H. of Representatives — палата представників

    the H. — розм. а) палата громад; б) амер. палата представників

    the third H. — амер., розм. кулуари конгресу

    to enter the H. — стати членом парламенту

    8) фірма; торговий дім

    trading (business) house — торгова фірма

    9) установа, заклад
    10) цех; фабрика; завод

    dyeing house — фарбувальний цех, фарбувальня

    11) театр; кінотеатр

    full house — аншлаг; усі квитки продано

    12) публіка, глядачі
    13) сеанс; вистава
    14) готель; постоялий двір
    15) пивниця, таверна; бар; трактир; шинок
    16) пансіон, інтернат; студентський гуртожиток
    17) коледж університету
    18) (the H.) розм. лондонська біржа
    19) колегія, рада
    20) мор. рубка

    house allowanceвійськ. квартирні гроші

    H. bill — амер. законопроект, поданий палатою представників

    house correctionsдрук. виправляння помилок з вини друкарні

    house dietмед. загальний стіл

    house of officeжарт. кабінет роздумів; убиральня

    house organ — журнал для внутрішнього користування; багатотиражка

    H. resolution — резолюція палати представників

    house slippers — пантофлі, хатні туфлі

    house staffмед. штатний медичний персонал лікарні

    on the house — а) за рахунок підприємства; б) безплатно, за рахунок господаря шинку

    that's on the house — фірма заплатить; хазяїн пригощає

    the dark house — остання оселя, могила

    II
    v
    1) надавати житло; забезпечувати житлом
    2) дати притулок; поселити; прихистити
    3) жити, квартирувати
    4):

    to house oneself — знаходити собі житло, влаштовуватися

    5) військ. розквартировувати
    6) прибирати, ховати (майно тощо)
    1) вміщати, містити в собі
    8) заганяти в будинок
    9) уставляти
    10) збирати (хліб)
    11) заганяти (худобу)
    12) укривати попоною (чапраком) (коня)
    13) тех. заправляти в кожух
    * * *

    English-Ukrainian dictionary > House

  • 16 open

    I n
    1) відкрите місце, відкритий простір
    2) (Open) турнір, відкритий для любителів, професіоналів
    3) ( the open) відкрите повітря; відомість, гласність
    II a
    1) відкритий, розкритий
    2) непересічений, відкритий ( про місцевість)
    3) відкритий, вільний
    4) відкритий, який не має верху; неприкритий; нещільний; який має порожнини, западини
    5) розкритий, розгорнутий; який розпустився ( про квітку)
    6) відкритий; функціонуючий
    7) вільний, доступний ( для відвідування); необмежений; відкритий, гласний; незайнятий ( про вакансію)
    8) неупереджений, вільний
    9) невирішений, невстановлений
    10) незакритий, незавершений; незакінчений
    11) відкритий, незахищений
    12) відкритий, відвертий; щирий
    13) явний, всім відомий, публічний
    14) теплий ( без снігу е криги); незамерзлий; який звільнився від криги; вільний для навігації; мop. вільний від туману; ясний
    15) гpaм. відкритий
    16) тex. вимкнений

    open circuit — незамкнутий контур; розімкнута лінія

    17) вiйcьк. розімкнутий
    18) мyз. відкритий, пустий
    19) пoлiгp. контурний, нежирний ( про шрифт); надрукований у розрядку
    III v
    1) відкривати; відкриватися
    2) розкривати, розгортати ( open out); розкриватися, відкриватися ( open up); розпускатися, розцвітати, розквітати ( open out); розсовуватися, розмикатися; розширюватися
    3) розкривати (нaпp., нарив; open up); розкриватися; очищатися; прокладати, пробивати
    4) відкривати ( вогонь), починати роботу; розгортати ( кампанію); відкривати сезон (театральний, полювання); відкриватися, починатися; відбутися, бути представленим вперше ( про п'єсу); з'являтися вперше в новому сезоні ( про актора); робити першу ставку (на торгах, у грі)
    5) відкривати, робити загальнодоступним; засновувати ( open up)
    6) розкривати, викривати
    7) простягатися, розстелятися, сягати ( open up); (on, onto, into) виходити на; вести в
    8) кoм. звільнити від обмежень
    9) тex. розімкнути ( струм); відключити, вимкнути
    10) миcл. взяти слід

    English-Ukrainian dictionary > open

  • 17 treat

    I [triːt] n
    1) задоволення, насолода

    give yourself a treat I, have atreat! — не відмовляй собі в задоволенні!

    they took the boy along for a treat — вони узяли хлопчика з собою, щоб принести йому задоволення

    these visits were real though rare treats — ці візити були справжніми, хоч, рідкісними, святами; cл. пікнік екскурсія

    a cold treat of roasted mutton and beef — холодна закуска із смаженої баранини, яловичини

    the monkey got an extra treat — мавпочка отримала додаткове пригощання; чергу платити за пригощання

    Dutch treat — пригощання, при якому кожен платить за себе; складщина, пригощання у складчину

    to get on a (fair) treat — робити ( приголомшливі) успіхи; досягати успіху, процвітати

    hes getting on a (fair) treat — його справи йдуть як не можна краще

    II [triːt] v
    1) звертатися, обходитися

    to treat smb badly [kindly, with consideration] — звертатися до кого-н. погано [добре, дбайливо]

    to treat smb like a lord — носитися з ким-н.; не знати куди посадити

    to treat smb like dirt /like a dog, worse than a dog/ — погано звертатися до кого-н., третирувати кого-н., ставитися до кого-н. по-скотськи

    to treat smb white — aмep. чесно /справедливо/ ставитися до кого-н..

    he is a man to be treated with respect — він людина, заслуговуюча пошани

    2) відноситися, розглядати

    to treat smth as a joke [too lightly] — відноситися до чого-н. як до жарту [дуже легко]

    please treat this information as strictly private — будь ласка, вважайте ці відомості абсолютно конфіденційними

    3) трактувати, розглядати, обговорювати ( питання)

    he treated the subject thoroughly — він розгледів предмет повно, всесторонньо

    this essay treats of the progress or medical science [of poetry] — в нарисі розповідається про прогрес медичної науки [про поезію]; трактувати; творити ( витвір мистецтв)

    a romantically treated bronze group — бронзова скульптурна група, виконана в романтичному стилі; готувати

    food is plentiful and treated with imagination — їжа була рясна, смачно приготована

    5) обробляти, піддавати дії (чого-н.); to treat ( a substance) with acid обробляти (якою-н. речовиною) кислотою

    to treat fruit trees with chemical mixtures — обробляти /обприскувати/ фруктові дерева хімікатами

    to treat smth with rubber — прогумовувати що-н.

    to treat smth with glue — проклеювати що-н. c-г. протравлювати ( насіння)

    6) (to) пригощати

    to treat smb to a good dinner [to an içe-çream] — пригостити кого-н. хорошим обідом [морозивом]

    after that we were treated to the inevitable good advice — після чого нам, як завжди, піднесли хорошу пораду, після цього нас пригостили неминучою хорошою порадою

    he will treat you to ten minutes of biting irony first — спершу він протягом десяти хвилин пригощатиме тебе своєю колючою іронією; оплачувати витрати

    to treat smb to a new suit — купити кому-н. новий костюм

    whose turn is it to treat — є чия черга платитиє; запрошувати

    to treatsmb to a box at the opera — запросити кого-н. у оперу; приносити задоволення

    7) вступати у ділові відносини; весті переговори

    it's humiliating to have to treat with a rogue — принизливо, що доводиться мати справу з шахраєм

    8) гipн. збагачувати (вугілля, руду)

    English-Ukrainian dictionary > treat

  • 18 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 19 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 20 Василій Великий

    Василій Великий (330, Кесарія Кападокійська - 379) - грецьк. церковний діяч (Архієпископ Кесарійський), релігійний мислитель і письменник, видатний представник патристики (вселенський отець і учитель церкви), глава кападокійського гуртка. В Афінах вивчав філософію Платона та його послідовників, що вплинуло на його подальшу духовну творчість і вчення. Навколо В. В. і Григорія Богослова, з яким він увійшов у тісні дружні стосунки, утворився невеликий гурток юнаків-однодумців, об'єднаних ідеєю самоосвіти і даним одне одному словом - вести в майбутньому спосіб життя християнських правдоборців С. еред праць В. В. найвідомішими і найпоширенішими ще у давньоруській церкві були його аскетичні твори та "Шестоднев", що започаткував багату й тривалу традицію середньовічних "Шестодневів" і вплинув на природничі уявлення багатьох, і зокрема слов'янських, народів у наступні століття.

    Філософський енциклопедичний словник > Василій Великий

См. также в других словарях:

  • ДОМ — муж. строение для житья; в городе, жилое строенье; хоромы; в деревне, изба со всеми ухожами и хозяйством. Крестьянский дом, изба; южн. хата; княжеский и вообще большой, вельможеский, палаты, дворец; помещичий, в деревне, усадьба; маленький и… …   Толковый словарь Даля

  • ВЕСТИ — и (прост.) весть, веду, ведёшь, прош. вр. вёл, вела; ведший, несовер. (срн. водить). 1. кого что. Помогая итти, направлять движение кого нибудь. Вести больного. || Итти с кем нибудь, сопровождать кого нибудь, показывая дорогу. Вести слепого.… …   Толковый словарь Ушакова

  • дом — сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? дома, чему? дому, (вижу) что? дом, чем? домом, о чём? о доме и на дому; мн. что? дома, (нет) чего? домов, чему? домам, (вижу) что? дома, чем? домами, о чём? о домах   сооружение 1. Дом это сооружение, имеющее …   Толковый словарь Дмитриева

  • дом — а ( у); предл., в до/ме, на дому/; дома/; м. см. тж. домик, домина, домишко, домище, домок, домашний, д …   Словарь многих выражений

  • дом — а ( у); предл. в доме, на дому; дома; м. 1. Здание, строение, предназначенное для жилья, для размещения различных учреждений и предприятий. Кооперативный д. Дома новостройки. Строительство крупнопанельных домов. Каменный д. Жилой д. Срубить д.… …   Энциклопедический словарь

  • вести — (1) 1. Идти во главе; идти впереди, указывая дорогу: Игорь къ Дону вои ведетъ! 9. Яко егда убогааго ведемъ въ домъ свои... Изб. Св. 1076 г., 94. ...столпъ огньныи и столпъ облачныи [о]сѣняющю и грѣющю бещисла и просвѣщающему и ведущему и не… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Дом вести - не бородой трясти. — Дом вести не бородой (не вожжой) трясти. См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Дом вести - не лапти плести. — Дом вести не лапти плести. См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Дом Дрес — В Википедии есть портал «TES» …   Википедия

  • Вести о России — «Вести о России»  анонимная повесть в стихах, посланная в 1849 году от имени крепостного крестьянина Ярославской губернии Петра О. российскому императору Николаю I. Написана, судя по содержанию, между 1826 и 1848 годами. Содержание 1 История …   Википедия

  • ДОМ, В КОТОРОМ Я ЖИВУ — «ДОМ, В КОТОРОМ Я ЖИВУ», СССР, киностудия им. М.Горького, 1957, ч/б, 10 ч., 2744 м., 100 мин. Кинороман. В 1956 году на Всесоюзном конкурсе на лучший сценарий первую премию получила работа Иосифа Ольшанского «Дом, в котором я живу». В то время в… …   Энциклопедия кино

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»