-
41 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́ -
42 потешный
втішний, потішний, (смешной) кумедний, сміховинний; см. Забавный. -ные игры - потішні гри. -ный человек - потішник, штукар (-ря); см. Забавник. -ный (примерный) бой - бій для розваги (забави).* * *1) поті́шний\потешныйые огни́ — поті́шні вогні́
-
43 разгораться
несов.; сов. - разгор`етьсярозгоря́тися и розгора́тися, розгорі́тися и мног. порозгоря́тися и порозгора́тися, розпа́люватися, -лююся, -люєшся и розпаля́тися, розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, розже́врюватися, -рюється, розже́врітися и розжевріти; (сов.: распылаться) розпалахкоті́тися, -кочу́ся, -коти́шся, розпала́тися, розпалахкота́тися, -кочу́ся, -ко́чешся; несов. диал. розтліва́тися, розтліва́ти; (о звёздах, глазах) розсвічува́тися, -чується, розсві́татися, -сві́титься; (сов.: покрыться румянцем) розчервоні́тися, розшарі́тися, розпаші́тисябой \разгораться ре́лся — бій розгорі́вся (розпали́вся)
дрова́ \разгораться ре́лись — дро́ва розгорі́лися
глаза́ \разгораться ре́лись — о́чі розгорі́лися (розсвіти́лися)
глаза́ [и зу́бы] \разгораться ре́лись — перен. о́чі і зу́би розгорі́лися (розпали́лися)
ди́спут \разгораться ре́лся — ди́спут розгорі́вся
стра́сти \разгораться ре́лись — при́страсті розпали́лися (розгорі́лися)
щёки \разгораться ре́лись — що́ки розгорі́лися (розже́врілися, розпали́лися, розчервоні́лися, розпаші́лися)
-
44 рваться
1) рва́тися; ( разрываться) розрива́тися, де́ртися, -ре́ться, дра́тися (дере́ться)2) ( взрываться) рва́тися, розрива́тися; ( подрываться) підрива́тися3) ( вырываться) рва́тися; ( дёргаться) сми́катися (сми́каюся, сми́каєшся и сми́чуся, сми́чешся), ша́рпатися4) (перен.: стремиться куда-л., к кому-чему-л.) рва́тися, порива́тися, порива́ти\рваться ться в бой — рва́тися в бій
\рваться ться в даль — порива́тися в далечі́нь
5) страд. рва́тися; вирива́тися; рва́тися; де́ртися, дра́тися, шматува́тися, -ту́ється; підрива́тися; виса́джуватися (-джується) в пові́тря -
45 резьба
1) рі́зьблення, різьба́; ( о занятии) різьбя́рство, різьба́рство\резьба ба по де́реву — рі́зьблення (різьба́) по де́реву
2) (об узоре, рисунке) рі́зьблення, різьба́; ( иногда) мере́жання, мереження, мере́жка, карбі́вка, ви́різки, -зокла́рчик с худо́жественной \резьба бой — скри́нька з худо́жньою різьбо́ю (з худо́жнім рі́зьбленням)
3) ( спиральная нарезка) техн. різь, -зі, на́різка и нарі́зка, на́різь, -зі4) см. резь 1) -
46 рукопашный
1) прил. рукопа́шний\рукопашныйый бой — рукопа́шний бій; штурхобо́чний бій
2) в знач. сущ. рукопа́шний, -ого, рукопа́шна, -ої -
47 схватка
1) су́тичка; (бой) бій, род. п. бо́ю; (драка) бі́йка2)\схваткакимн. — мед. пере́йми, -мів
3) спец. схва́тка\схваткаки ра́мы — схва́тки ра́ми
-
48 сшибаться
несов.; сов. - сшиб`иться1) см. сталкиваться 1)2) (вступать в бой, драку) стина́тися, стя́тися (зітну́ся, зітне́шся) и зітну́тися; зчі́плюватися, -лююся, -люєшся, зчепи́тися, -плю́ся, -пишся3) ( сбиваться с пути) збива́тися, зби́тися (зіб'ю́ся, зіб'є́шся); (ошибаться, перен.) хи́бити, -блю, -биш, схи́бити4) страд. несов. збива́тися; зва́люватися, -люється; зшто́вхуватися; здира́тися -
49 Нелюбой
1) нелюбий, немилий. Не свой глаз, -бой товар - не сам брав, не до вподоби крам;2) не аби-який, не перший-ліпший. -
50 Отразительный
відбивний. -ный бой - оборонний бій (р. бою).
См. также в других словарях:
БОЙ — муж. вообще действие гл. бить, биение, битье; все, что набито, разбито; чем бьют; что бьет и пр. Битва, сражение, брань, побоище. Что с бою взято, то свято. Смерть в бою дело Божье. Где равный бой (два брата), там все (наследье) пополам. Бой… … Толковый словарь Даля
БОЙ — муж. вообще действие гл. бить, биение, битье; все, что набито, разбито; чем бьют; что бьет и пр. Битва, сражение, брань, побоище. Что с бою взято, то свято. Смерть в бою дело Божье. Где равный бой (два брата), там все (наследье) пополам. Бой… … Толковый словарь Даля
бой — 1. БОЙ, боя, с бою, о бое, в бою; мн. бои, боёв; м. 1. к Бить и Биться. Острожный бой тюленей. Бить смертным боем кого л. (очень жестоко). 2. Вооружённое столкновение воюющих сторон; битва. Наступательные бои. Воздушный, танковый бой. Морской бой … Энциклопедический словарь
бой — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? боя, чему? бою, (вижу) что? бой, чем? боем, о чём? о бое и в бою; мн. что? бои, (нет) чего? боёв, чему? боям, (вижу) что? бои, чем? боями, о чём? о боях 1. Боем называют битое стекло, камень,… … Толковый словарь Дмитриева
БОЙ — 1. БОЙ1, боя, мн. бои, боев, муж. 1. только ед. Действие по гл. бить в 1 знач. (прост., обл.). «Боем дела не исправишь.» Максим Горький. Бить смертным боем. 2. только ед. Действие по гл. бить во 2 знач.; то же, что убой. Бой скота. 3. только ед.… … Толковый словарь Ушакова
БОЙ — 1. БОЙ1, боя, мн. бои, боев, муж. 1. только ед. Действие по гл. бить в 1 знач. (прост., обл.). «Боем дела не исправишь.» Максим Горький. Бить смертным боем. 2. только ед. Действие по гл. бить во 2 знач.; то же, что убой. Бой скота. 3. только ед.… … Толковый словарь Ушакова
Бой — французов с немцами во время франко прусской войны 1870 1871, Седан, 1870 год. Бой организованное вооружённое столкновение, ограниченное на местности и во времени. Представляет собой совокупность согласованных … Википедия
бой — См. битва поседелый в боях, рукопашный бой... См … Словарь синонимов
бой — БОЙ, боя, о бое, в бою и в бое, мн. бои, боёв, муж. 1. см. бить, ся. 2. (в бою). Сражение войск, армий. Наступательные бои. Ввести в б. крупные силы. Принять б. Вести б. Идти в б. и (высок.) на б. Разведка боем. На поле боя. К бою! (команда). С… … Толковый словарь Ожегова
бой — (англ. boy букв. мальчик) в нек рых странах мальчик рассыльный в гостинице, на пароходе; слуга туземец в колониях. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. бой боя, мн. бои, боев, м. [англ. boy] (загр.). Мальчик слуга в гостиницах, в… … Словарь иностранных слов русского языка
"Бой" — «БОЙ», стих. раннего Л. (1832). Его содержание фантастич. картина боя враждующих «сынов небес». Предполагают, что непосредственным толчком к созданию этого стих. послужило зрелище грозы. Эту интерпретацию подтверждает одна из записей… … Лермонтовская энциклопедия