начать

-ся см. Начинать, -ся.

* * *

см. начинать

(начать проситься) почати (стати) проситися, (успешно) впроситися. -сился в избу - став проситися до хати; впросився до хати.

* * *

(начать хлопать в ладоши) заплескати, заляскати, залопотіти (в долоні), (дверью) загрюкати (дверима), (кнутом) захвостати (батогом), (глазами) закліпати, залупати (очима); (о парусе) заполоскати, захлюпо(с)тати, заляпотіти. [Заплеще в долошки (Мирн.). Олеся зареготалась і заляскала в долоні (Н.-Лев.). Він залупав очима. Загрюкали дверима]. - пали в ладони - заплескали в долоні. -пать крыльями - забити, з(а)лопотіти крилами.

* * *

1) заля́скати и усилит. заляскоті́ти, захло́пати, заля́пати; ( крыльями) залопоті́ти, -поти́ть, залопота́ти, -поче; (о пробках, выстрелах) заба́хкати; ( дверью и) загрю́кати и усилит. загрюкоті́ти и загрюкота́ти, загу́пати; загу́ркати

2) ( в ладоши) заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, заля́скати и усилит. заляскоті́ти, заля́пати

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

(начать дуть) подути (подму, -дмеш, -дмемо, -дмете, -дмуть), повіяти, (слегка) подихнути. [Подув (подихнув) холодний вітер з півночи. Майнув (Хо) довгою бородою і повіяв від неї тихий вітрець (Коцюб.). Вітер подме, то повні хати (Ном.)]; (дуть не долго) (о ветре) подути, повіяти, (о челов.) подмухати, (дыханием) похук[х]ати (напр., в руки, на гаряче молоко), (мехами) подимати, подути (міхом). Подуй-ка (мехами) - подимай-но (міхом). Подуй-ка в самовар - подмухай-но в самовар. Срв. Дуть, Подувать.

* * *

1) ( о ветре) пові́яти, поду́ти, повійну́ти, пові́нути и повіну́ти, подихну́ти, дмухну́ти, ду́нути, поду́нути; (безл.: холодом) понести́

2) ( о человеке) поду́ти, подму́хати, ду́нути, дмухну́ти; ( согревая) поху́кати, поху́хати, ху́кнути, ху́хнути

начать лазить) залазити, заповзати, заплазувати, (на четвереньках) зарачкувати. [Врешті він почув що по тілі в його мов комашня залазила (Коцюб.)].

(начать лопаться) почати тріскати(ся), лопати(ся), репати(ся), лускати(ся).

(начать мочиться) забурити; (обмочиться) забуритися.

(начать) почати черкати, викреслювати.

(начать интриговать) закрутити; (с женщиной) заженихатися.

1) поча́ти переверта́ти; ( начать передвигать) поча́ти пересува́ти; ( начать поворачивать) поча́ти поверта́ти; ( начать вращать) поча́ти оберта́ти

2) ( кем-чем - начать распоряжаться) заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим), заверхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

1) (начать пылиться) закуритися, запилитися, запорошитися. [Не жаль мені доріженьки, що закурилася (Пісня)]. -лись ты, путь-дороженька - закурися ти, путь- доріженько;

2) (о пыли: начать подниматься, начать вздыматься пыльным облаком) закуріти, закуріти пилом, закуритися, запорошитися, узятися пилом, порохом. [І закурів він пилом аж до неба (Крим.)];

3) см. Запыливаться 1, 4.

* * *

1) ( покрыться пылью) запили́тися, запороши́тися, -ро́шиться, закури́тися, -ри́ться

2) ( начать пылить) закури́тися; закушпе́лити

зачертить

1) (покрывать линиями) зарисовувати, зарисувати;

2) (намечать чертою) зазначати, значити, зазначити, позначати, позначити (рисою);

3) (начать чертить) почати креслити, закреслити. Зачерченный - зарисований; зазначений, позначений (рисою). -ться -

1) зарисовуватися, зарисуватися;

2) зазначатися, зазначитися, позначитися (рисою).

* * *

несов.; сов. - зачерт`ить

1) зарисо́вуватиш, зарисува́ти и мног. позарисо́вувати; ( заштриховывать) заштрихо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, заштрихува́ти, -штриху́ю, -штриху́єш

2) (сов.: начать чертить) поча́ти кре́слити; ( по чему) поча́ти черка́ти

3) (сов.: начать кутить) поча́ти гуля́ти (пи́ти-гуля́ти); ( начать безобразничать) поча́ти бешкетува́ти

1) запустува́ти; ( начать дурачиться) зажирува́ти

2) ( начать бесчинствовать) поча́ти; бешкетува́ти; ( начать своевольничать) поча́ти сваво́лити; ( начать разбойничать) поча́ти грабува́ти

3) ( перестать действовать нормально) поча́ти капризува́ти, закапризува́ти, -зу́є