Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(хват)

  • 1 хват

    I
    зух, хват
    II
    (схватывание, хватка) спорт. стиск, -у, за́тиск, -у
    III ихт. диал.
    біли́зна, же́рех

    Русско-украинский словарь > хват

  • 2 лихач

    1) (удалец) зух (-ха), дзіндзівер-зух, хват-молодець (-дця), шукай-біда, козак (-ка), козир (-ря), голінний хлопець (-пця), моторний парубок (-бка);
    2) (извозчик) скорокінний візник (-ка), козир (-ря), (рус.) лихач (-ча);
    3) (болезнь) лиха напасть (-ти).
    * * *
    1) ( удалец) молоде́ць, -дця; ( хват) зух, хват
    2) ( кучер) лиха́ч, -а

    Русско-украинский словарь > лихач

  • 3 перехват

    1) перехоплювання, переймання. [Переймання втікачів. Перехоплювання листів];
    2) (переём, сужённое место) перехват; (в талии) перехват, стан. [У перехваті дівчина така тонесенька - хоч перещепни]. С -том - (об одежде) до стану. [У мене свитянка до стану пошита]; (о посуде) з перехватом, перев'язкуватий (напр., глечик (кувшин));
    3) перехваты (потуги у родильницы) перейма, (множ.) перейми. На -хват - наввипередки, на перебій. [Працювати наввипередки]. Товар на -хват (перехватом) разобрали - крам розхапали. Бежать на -хват кому - бігти навперейми кому.
    * * *
    1) ( действие) перехо́плення, перехо́плювання; перейма́ння, перейняття́; перехо́плення, перехо́плювання; підпері́зування; перехо́плення, перехо́плювання
    2) (суженное место; что-л. охватывающее, пересекающее) перехва́т, -у

    Русско-украинский словарь > перехват

  • 4 залёт

    1) заліт (-лету), залітання, залетіння;
    2) (хват, удалец) зух (-ха); см. Хват;
    3) (разряд, полёт) літ (р. лету), розбір (-бору), закрій (-рою), штиб (-бу). Не высокого -та торговцы - не високого штибу (закрою) крамарі.
    * * *
    залі́т, -льо́ту; перен. хале́па, раху́ба

    Русско-украинский словарь > залёт

  • 5 ловкач

    (мастак) спритник, моторун, (редко) хват, (мастер) митець (-тця), (насм.) моторяка, проворяка, (плут) крутій (-тій), дурисвіт. [Він такий митець до танців (Свидн.). Я, мамочко, проворяка (Гр. II). Він у нас хват (Звиног.)].
    * * *
    спри́тна люди́на; спри́тник, до́ка, до́йда

    Русско-украинский словарь > ловкач

  • 6 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 7 вирив

    техн. вы́хват ( на коже)

    Українсько-російський політехнічний словник > вирив

  • 8 вдохновение

    1) надхнення, відхнення. [Поетичне надхнення];
    2) (внушение) надих, навіяння. [З божого навіяння];
    3) (увлечение) піднесення, захват, надпорив(а).
    * * *
    натхне́ння, надхне́ння; ( увлечение) за́хват, -у, підне́сення

    Русско-украинский словарь > вдохновение

  • 9 воодушевление

    1) (действие) загрівання до чогось, додавання нового духу;
    2) (состояние) запал, захоплення, жвавий дух.
    * * *
    1) ( действие) запа́лення, (неоконч.) запа́лювання
    2) ( состояние) за́пал, -у, запа́лення; ( увлечение) за́хват, -у; ( подъём) підне́сення, пори́в, -у, порива́ння; ( вдохновение) натхне́ння

    Русско-украинский словарь > воодушевление

  • 10 восторг

    надпорив (м. р.), надпорива (ж. р.), захват перед чим-неб., (увлечение) захоплення чим-неб., екстаза, ентузіязм. [Шукав щастя в надпоривах кохання. Аж закам'янів у релігійному надпориві. І довго я стояв перед тобою у захваті німім, мов зачарований (Ворон.). Вона не божевільна, а в екстазі]. Какой восторг! один восторг! - яка розкіш! сама розкіш! який захват! Приводить в восторг - поривати, надпоривати, (увлекать) захоплювати, сов. захопити. [Артистична гра пориває глядачів]. Не помнить себя от восторга - нетямитися від чогось, з чогось. [Говорила компліменти, зовсім не тямлячись від фасону й матерії (того убору) (Л. Укр.). Нетямиться з радощів]. Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим. [Все любували, все умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Радостный восторг - палкі радощі, радісний захват (надпорив).
    * * *
    захо́плення, за́хват, -у; ( экстаз) екста́з, -у

    Русско-украинский словарь > восторг

  • 11 душа

    1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];
    2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];
    3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.
    * * *
    душа́; (в сочетании с числ.) осо́ба

    без души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись

    в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́

    говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)

    Русско-украинский словарь > душа

  • 12 нарасхват

    нрч. назахват. [Назахват розкуповувати (Н.-Лев.). Молоко сьогодні назахват (Київ)].
    * * *
    нареч.
    наро́зхват, наза́хват

    Русско-украинский словарь > нарасхват

  • 13 наскоро

    нрч. нашвидку, на швидку (на скору) руку (руч), швидкома (Сл. Ум.); (торопливо) похапцем, прихапцем, прихапці, похапки, похапком, хапком, хапкома, хватком, хват(ь)кома, нахватку; срв. Поспешно. [Нашвидку вмившись (Грінч.). Обідать нашвидку (Греб.). Зробив сяк-так на швидку руку (Сл. Ум.). На швидку руч розгорнув одно число газети (Крим.). Поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Олекс.). Олеся хапком причесала голову (Н.- Лев.). Випив нахватку стакан чаю (Мирний)]. Скоро (Скорым) -ро - дуже швидко, як- найшвидше, швиденько, (духом) (одним) духом, за один дух, (шутл.) хватопеком, за одним махом-пахом.
    * * *
    нареч.
    нашвидку́; нашвидкуру́ч и нашвидку́руч; ( торопливо) по́хапки, по́хапцем, при́хапцем, при́хапці, при́хапком, хапко́м

    Русско-украинский словарь > наскоро

  • 14 недохватка

    недостача, недохват (-ту), (недочёт) недолік (-ку).
    * * *
    тж. недохв`ат
    недоста́ча, недо́хват, -у и недохва́т

    за \недохватка кой, по \недохватка ке — через недоста́чу

    Русско-украинский словарь > недохватка

  • 15 одушевление

    оживлювання, оживлення.
    * * *
    1) одуше́влення, одушевля́ння, одухотво́рення
    2) ( воодушевление) натхне́ння, запа́л, -у, запа́лення, запа́лювання; ( увлечение) за́хват, -у; ( подъём) підне́сення; ( возбуждение) збу́дження

    Русско-украинский словарь > одушевление

  • 16 парень

    парубок (-бка) (диалек. паробок), парубчина, парубець (-бця), молодець (-дця), молодик, (иногда) хлопець (-пця), парень, челядин, (гал.) леґ[д]інь (-іня), шугай. [Еней був парубок моторний і хлопець хоч куди козак (Котл.). Любили два ледіні їдну молодицю]. -рни - парубки (-ків), соб. парубоцтво, парубота, паруб'ята, хлопці, молоднеча. -рень- рубаха - чоловік-друзяка. -рень не промах - голінний хлопець, моторний (ручий) парубок. Быть, побыть -нем - парубкувати, попарубкувати, парубочити, попарубочити, хлопцювати, похлопцювати. Пробыть -нем - пропарубкувати, спарубкувати, (долго) напарубкуватися. [Я й спарубкував, а волі в батька не зазнав (Грінч.). Ще й не напарубкувався, як пішов у москалі]. Начать жизнь -рня - запарубкувати, запарубочити, замолодикувати. Жизнь -рня - парубкування, хлопцювання, молодецтво. Свойственный, принадлежащий -рню - парубочий, парубоцький, паруб'ячий, молодечий, молодецький.
    * * *
    хло́пець, -пця; (юноша, неженатый молодой мужчина) па́рубок, -бка; хлопа́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня

    свой \парень — хло́пець-друзя́ка, на́ський хло́пець

    хват-па́рень — хва́цький хло́пець

    Русско-украинский словарь > парень

  • 17 подхват

    1) (подхватывание) підхоплювання, оконч. підхоплення. На -хват - см. Нарасхват;
    2) (в одежде) місце під пах(в)ою, пах(в)и.
    * * *
    1) ( действие) підхо́плення, підхо́плювання

    подставля́ет на \подхват — підставля́є, щоб підхопи́ти

    2) ( на одежде) підхва́т
    3) спец. підхва́т, -у

    Русско-украинский словарь > подхват

  • 18 поспешно

    (скоро) (по)спішно, поспіхом и спіхом, (торопливо) похапцем, прихапцем, похапки, хапки, хапком, похапком, хватком, прихватком, хват(ь)кома, сквапно, поквапно, (с)квапливо, хапливо, похапливо, похопливо, (наскоро) нашвидку, на швидку руч, (шутл.) хватопеком; срв. Скоро, Торопливо. [Сіли козаки і поїхали спішно (Куліш). Та біжи-ж ти швиденько, та поспішненько (Март.). Далеко друге військо? - Недалечко і йде спіхом на нас (Куліш). Поспіхом творяться нові форми життя на Україні (Єфр.). Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані (М. Вовч.). Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути (Полт.)]. -но причесаться, умыться, сделать что-л. - похапцем (прихапцем, похапки, хапком и т. д.) причесатися, умитися, зробити що. -но браться, взяться за что - прихвачуватися, прихватитися до чого, (по)хопитися що робити. [Прихватилася до тіста, пироги побгала (Мкр.)].
    * * *
    нареч.
    поспі́шно; ( спешно) спі́шно; ( быстро) шви́дко, швиде́нько; ( торопливо) квапли́во, по́квапом, поква́пно, поква́пливо, сква́пно, сквапли́во, хапли́во, поха́пливо, хапа́ючись, хватко́м, хватькома́; ( наскоро) по́спіхом; ( второпях) по́хапки, по́хапцем, ха́пки, хапко́м, хапкома́

    Русско-украинский словарь > поспешно

  • 19 рука

    бра́ть, взя́ть себя́ в \рукаки — бра́ти, узя́ти себе́ в ру́ки

    взя́ть в \рукаки кого́ — узя́ти в ру́ки кого́, прибра́ти до ру́к кого

    бы́ть (находи́ться) в \рука ка́х у кого — бу́ти в рука́х у ко́го

    вести́ под \рукаки — вести́ попід (під) ру́ки

    вы́бранить под серди́тую \рука ку — ви́лаяти спересе́рдя (під серди́ту годи́ну)

    вы́дать на \рукаки что́ — ви́дати на ру́ки що

    да́ть по \рука ка́м кому — да́ти по рука́х кому́

    да́ть \рука ку на отсече́ние — да́ти ру́ку [собі́] відруба́ти (відтя́ти, на ві́друб)

    держа́ть \рука ку чью — тягти́ ру́ку за ки́м, держа́ти ру́ку за ко́го, тягти́ сто́рону чию́

    ему́ всё с \рука к сойдёт — йому́ все з рук зі́йде, йому́ все мине́ться

    зло не большо́й \рука ки́ — невели́ке ли́хо

    игра́ть в четы́ре \рука ки́ — муз. гра́ти в чоти́ри руки́

    из \рука к ва́лится — з ру́к па́дає

    из \рука к во́н [пло́хо] — вкра́й (аж на́дто) пога́но, препога́но

    име́ть \рука ку где́ — ма́ти ру́ку (редко зару́ку,) де

    как без \рука к без кого́-чего́ — як (мов, немо́в) без рук без ко́го-чо́го

    мара́ть (па́чкать) \рука ки́ об кого́-что — паску́дити (пога́нити, каля́ти, брудни́ти) ру́ки об ко́го-що

    мука́ пе́рвой \рука ки́ — бо́рошно (мука́) пе́ршого гату́нку

    на́ \рука ку! — воен. на ру́ку!, напере́ваги!

    на́ \рука ку кому́ — зру́чно (на ру́ку) кому́; на ру́ку кові́нька кому́, твоя́ руч ( тебе на руку)

    на ско́рую (живу́ю) \рука ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́ру́ч

    не с \рука ки́, не \рука ка́ кому́ — не з руки́ (незру́чно, не рука́) кому́, неспосі́бно (не годи́ться, не го́же, не слід, не ли́чить) кому

    обе́ими \рука ка́ми — обома́ рука́ми, обі́руч; обі́ручки, вобидвіру́ч

    опусти́ть \рукаки — перен. опусти́ти ру́ки

    от \рука ки́ — (писать, рисовать) руко́ю, від руки

    передава́ть из \рука к в \рукаки (с \рука к на́ \рука ки) — передава́ти з рук до рук (з рук у ру́ки)

    подде́лать \рука ку — ( о почерке) підроби́ти ру́ку

    под \рука ко́й — ( иметь) напо́хваті, під руко́ю, під рука́ми; ( при случае) при наго́ді; ( негласно) негла́сно, тає́мно, секре́тно; ( между прочим) між і́ншим, побі́жно

    под \рука ку — ( идти) під ру́ку; попі́друч, попі́дручки; ( сказать) під ру́ку, під ру́ки

    попа́сться (попа́сть, подверну́ться) под \рука ку — тра́питися (потра́пити, попа́стися, нагоди́тися) під ру́ку

    по \рука ка́м! — зго́да!

    по \рука ка́м ходи́ть (гуля́ть) — ходи́ти по рука́х

    по \рука ке — ( впору) по руці́, до мі́ри, в мі́ру; ( удобный) зручни́й; спосі́бний, по руці́

    прибра́ть к \рука ка́м — прибра́ти до [свої́х] рук

    приложи́ть \рука ку к чему́ — прикла́сти ру́ку до чо́го ( подписать); прикла́сти ру́ку (докла́сти рук) до чо́го ( принять участие)

    проси́ть \рука ки́ кого́ — проси́ти ру́ки кого́

    \рука ка́ми — и

    нога́ми — рука́ми й нога́ми, усіма́ чотирма́

    с \рука ка́ми — и

    нога́ми з — рука́ми й нога́ми

    \рука ка́ не дро́гнет — рука́ не здригне́ться (не затремти́ть, не схи́бить, не зра́дить)

    \рука ка́ не поднима́ется у кого́ — рука́ не підніма́ється (не підійма́ється) в ко́го

    \рука ка́ о́б \рука ку — рука́ в ру́ку, пліч-о-пліч

    идти́ о́б \рука ку с кем — іти́ під ру́ку з ким

    \рукаки вверх! — ру́ки вго́ру (догори́)!

    \рукаки опусти́лись (отняли́сь) у кого́ — перен. ру́ки впа́ли (опусти́лися) в ко́го (кому́)

    \рукаки прочь от кого́-чего́! — ру́ки геть від ко́го-чо́го!

    \рукаки че́шутся — ру́ки свербля́ть

    \рука ко́й пода́ть — поблизу́; близе́нько, [як] па́лицею (диал. штихо́м) доки́нути (ки́нути), недале́ко ходи́ти

    своя́ \рука ка влады́ка — погов. своя́ рука́ влади́ка

    уда́рить по \рука ка́м — перен. переби́ти ру́ки

    умы́ть \рукаки — уми́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > рука

  • 20 увлечение

    1) ( действие) захо́плення; перетяга́ння, перетя́гування
    2) ( воодушевление) захо́плення; ( восторг) за́хват, -у; (пыл, рвение) за́пал, -у
    3) ( кем-чем) захо́плення

    Русско-украинский словарь > увлечение

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • хват — хват, а …   Русский орфографический словарь

  • хват — хват/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ХВАТ — ХВАТ, хвата, муж. (разг.). Ловкий, расторопный человек, исполненный удальства. «Любезный человек, и посмотреть, так хват.» Грибоедов. «Уланы, ах! такие хваты.» Лермонтов. «На вздор и шалости ты хват.» Лермонтов. «Полковник наш рожден был хватом.» …   Толковый словарь Ушакова

  • хват — См …   Словарь синонимов

  • Хват — фамилия. Известные носители: Хват, Алексей Григорьевич сотрудник НКВД, следователь Н.Вавилова Хват, Борис Борисович …   Википедия

  • хват — 1. ХВАТ, а; м. Нар. разг. Бойкий, ловкий, удалой человек. Держаться, выглядеть хватом. Х. парень, детина, баба. Ай да хваты ребята! * Полковник наш рождён был хватом (Лермонтов). / Ирон. О плуте, мошеннике. ◁ Хватский (см.). 2. ХВАТ, а; м. Спорт …   Энциклопедический словарь

  • ХВАТ — ХВАТ, а, муж. (разг.). 1. Бойкий, полный молодечества человек. 2. То же, что ловкач. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • хват — 1 іменник чоловічого роду, істота завзята людина розм. хват 2 іменник чоловічого роду спосіб схоплювання; хватка …   Орфографічний словник української мови

  • Хват — I м. разг. 1. Ловкий человек, преисполненный удальства. 2. перен. Плут, мошенник. II м. Приём, способ охватывания кистью или кистями рук какого либо спортивного снаряда или его части; захват. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • хват — ХВАТ, а, м Разг. То же, что удалец. Полковник наш рожден был хватом (Л.) …   Толковый словарь русских существительных

  • хват — [Департамент лингвистических услуг Оргкомитета «Сочи 2014». Глоссарий терминов] Тематики фигурное катание EN hold …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»