Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

увлечение

  • 1 увлечение

    1) ( действие) захо́плення; перетяга́ння, перетя́гування
    2) ( воодушевление) захо́плення; ( восторг) за́хват, -у; (пыл, рвение) за́пал, -у
    3) ( кем-чем) захо́плення

    Русско-украинский словарь > увлечение

  • 2 вдохновение

    1) надхнення, відхнення. [Поетичне надхнення];
    2) (внушение) надих, навіяння. [З божого навіяння];
    3) (увлечение) піднесення, захват, надпорив(а).
    * * *
    натхне́ння, надхне́ння; ( увлечение) за́хват, -у, підне́сення

    Русско-украинский словарь > вдохновение

  • 3 воодушевление

    1) (действие) загрівання до чогось, додавання нового духу;
    2) (состояние) запал, захоплення, жвавий дух.
    * * *
    1) ( действие) запа́лення, (неоконч.) запа́лювання
    2) ( состояние) за́пал, -у, запа́лення; ( увлечение) за́хват, -у; ( подъём) підне́сення, пори́в, -у, порива́ння; ( вдохновение) натхне́ння

    Русско-украинский словарь > воодушевление

  • 4 восторг

    надпорив (м. р.), надпорива (ж. р.), захват перед чим-неб., (увлечение) захоплення чим-неб., екстаза, ентузіязм. [Шукав щастя в надпоривах кохання. Аж закам'янів у релігійному надпориві. І довго я стояв перед тобою у захваті німім, мов зачарований (Ворон.). Вона не божевільна, а в екстазі]. Какой восторг! один восторг! - яка розкіш! сама розкіш! який захват! Приводить в восторг - поривати, надпоривати, (увлекать) захоплювати, сов. захопити. [Артистична гра пориває глядачів]. Не помнить себя от восторга - нетямитися від чогось, з чогось. [Говорила компліменти, зовсім не тямлячись від фасону й матерії (того убору) (Л. Укр.). Нетямиться з радощів]. Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим. [Все любували, все умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Радостный восторг - палкі радощі, радісний захват (надпорив).
    * * *
    захо́плення, за́хват, -у; ( экстаз) екста́з, -у

    Русско-украинский словарь > восторг

  • 5 горячка

    1) медиц. - гарячка, (в)огневиця, пал, палючка. Послеродов. -ка - породільна гарячка. Белая -ка - запійне маячення (маячіння), омут п'яничний. Быть в горячке - на гарячку лежати. В -ке, в горячечном состоянии - в огні. [Не знать що провадить, буцім ув огні (Квіт.)];
    2) (пыл, увлечение) - см. Горячность. Пороть горячку - парка парити, гарячкувати, хапатися. [Вже він парка парить];
    3) (горячий челов.) гарячка, запальний, палкий (чоловік), -на, -ка людина. [Ти таки добра гарячка (Неч.-Лев.)].
    * * *
    1) ( болезнь) гаря́чка; лихома́нка; вогневи́ця, огневи́ця, палю́чка

    бе́лая \горячка — мед. запі́йна маячня

    2) перен. гарячка; ( спешка) хапани́на

    поро́ть горя́чку — парка́ па́рити, гарячкува́ти, поро́ти гаря́чку; ( суетиться) хапа́тися

    3) ( вспыльчивый человек) гаря́чка; запальна́ люди́на

    Русско-украинский словарь > горячка

  • 6 заражение

    1) зараження, заразіння, закаження, зараза, за[о]труїння; неок. заражування, за[о]труювання кого чим. -ние крови - зараження (зараза) крови;
    2) (увлечение) захоплення чим.
    * * *
    зара́ження

    Русско-украинский словарь > заражение

  • 7 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 8 одушевление

    оживлювання, оживлення.
    * * *
    1) одуше́влення, одушевля́ння, одухотво́рення
    2) ( воодушевление) натхне́ння, запа́л, -у, запа́лення, запа́лювання; ( увлечение) за́хват, -у; ( подъём) підне́сення; ( возбуждение) збу́дження

    Русско-украинский словарь > одушевление

  • 9 порыв

    1) (физический разрыв) порвання, розірвання, розрив (-иву);
    2) (стремление) порив (-ву), поривання; (ветра) порив, подмух (-ху), (сильный) бурхання (-ня), бирса, хвиля. [Як набіжить бирса, то й млин повалить];
    3) (душевный к чему) порив, поривання до чого. Тщетные -рывы - марні поривання, пориви. Овладевает -рыв чувства (гнева, раскаяния) - пориває чуття (гніву, каяття)].
    * * *
    1) ( ветра) пори́в, -у; ( дуновение) по́дув, -у
    2) (подъём душевных сил, энергии) пори́в; ( стремление) порива́ння; ( увлечение) за́пал, -у
    3) спец. розри́в, -у, пори́в

    Русско-украинский словарь > порыв

  • 10 увлечённость

    захо́пленість, -ності; ( увлечение) захо́плення

    Русско-украинский словарь > увлечённость

См. также в других словарях:

  • УВЛЕЧЕНИЕ — УВЛЕЧЕНИЕ, увлечения, ср. 1. только ед. Действие по гл. увлечь в 1 знач. увлекать (книжн.). 2. только ед. Одушевление, приподнято восторженное состояние, пыл. С увлечением рассказывать. 3. кем чем. Одушевленное, горячее чувство к тому, что… …   Толковый словарь Ушакова

  • увлечение — См. любовь …   Словарь синонимов

  • УВЛЕЧЕНИЕ — УВЛЕЧЕНИЕ, я, ср. 1. Одушевление, воодушевление. Работать с увлечением. 2. кем (чем). Большой интерес к кому чему н. У. спортом. Мир чьих н. увлечений. 3. Сердечное влечение к кому н., влюблённость. Это было у., а не любовь. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • увлечение — унос — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы унос EN entrainment …   Справочник технического переводчика

  • увлечение — • азартное увлечение • безграничное увлечение • большое увлечение • глубокое увлечение • массовое увлечение • необыкновенное увлечение • повальное увлечение • поголовное увлечение • сильное увлечение • страстное увлечение • чрезмерное увлечение …   Словарь русской идиоматики

  • увлечение — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? увлечения, чему? увлечению, (вижу) что? увлечение, чем? увлечением, о чём? об увлечении; мн. увлечения, (нет) чего? увлечений, чему? увлечениям, (вижу) что? увлечения, чем? увлечениями, о чём? …   Толковый словарь Дмитриева

  • увлечение — я, с. 1) Воодушевление, восторженность, вызванные глубоким интересом. Рисовать с увлечением. Наши дамы с увлечением носились в вихре вальса с своими новыми знакомыми (Куприн). Синонимы: душе/вный подъем, энтузиа/зм 2) (чем) Большой, повышенный… …   Популярный словарь русского языка

  • Увлечение — чувство влюбленности, повышенного интереса по отношению к какому либо человеку или делу. Наличие увлечения позволяет выполнять дело воодушевленно, на эмоциональном подъеме, самоотверженно, преданно. Увлечение позволяет человеку жить полной жизнью …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • Увлечение — 1) одушевление, восторженность. Он опять прервал меня, видя, что в своем увлечении я еще не скоро кончу (А. Прево, Манон Леско). «Какое это счастье быть земским врачом, помогать страдальцам, служить народу. Какое счастье!» – повторила Екатерина… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • увлечение — УВЛЕЧЕНИЕ1, я, ср То же, что воодушевление. Дочь с увлечением рисовала портрет матери. УВЛЕЧЕНИЕ2, я, ср Чувство большого интереса к кому , чему л., повышенного стремления к чему л., сильное желание заниматься чем л.; Син.: интерес, страсть,… …   Толковый словарь русских существительных

  • увлечение — vilkimas statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. dragging; entrainment; pulling vok. Mitbewegung, f; Mitführung, f; Ziehen, n rus. затягивание, n; увлечение, n; унесение, n pranc. entraînement, m …   Fizikos terminų žodynas

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»