-
1 рот
род. п.ро́та; пи́сок, -ска; диал. ха́вка; ( уста) уста́, род: уст, вуста́в \ротт не брать чего́ — у рот не бра́ти чого
в \ротт не возьмёшь у рот не — ві́зьмеш
в \ротт нейдёт — не лі́зе в го́рло
зажа́ть (заткну́ть, закры́ть, зама́зать) \ротт кому́ — затули́ти (заткну́ти и диал. затка́ти, зама́зати, закри́ти, замкну́ти, зав'яза́ти, заці́пити) ро́та (рот) кому́; вульг. замкну́ти пи́сок кому́
крича́ть во весь \ротт — крича́ти (горла́ти) на все го́рло, горла́ти
ми́мо рта́ прошло́ — ті́льки облиза́вся; пійма́в (спійма́в) о́близня
раскры́ть (откры́ть, рази́нуть) \ротт — см. разевать
смотре́ть (гляде́ть) в \ротт кому́ — диви́тися в рот (до ро́та) кому́
-
2 рот
гирлоротуста -
3 ағыз-мағыз
рот і все навколо рота Г; ағыз-мағыз былаштырған він вимазав і рот, і все довкола Г. -
4 პირი
рот; вуста, уста; персона, особа; лезо -
5 mund
рот; паща -
6 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти -
7 оборот
1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];8) (времён года) чергування змін року.* * *1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у\оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би
\оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р
\оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів
\оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів
3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у6) ( словесное выражение) зво́рот, -у -
8 зажимать
зажать затискати и затискувати, затиснути, затуляти, затулити, (о мног.) позатискати, позатуляти. -жать что-л. в руке, в горсти - затиснути що в руці, в жмені. -мать нос, рот, уши - затуляти (затулити) носа, рота, вуха. -ть рот (заставляя замолчать) - зацитькувати, зацитькати кого, (переносно) заціпити уста, замкнути уста (губу) кому. -мать себе рот, сдерживаясь от смеха - тулитися, щоб не реготатися. Зажатый - затиснений и затиснутий, затулений, заціплений.* * *несов.; сов. - заж`ать1) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути2) ( закрывать) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати\зажимать жа́ть рот кому́ — см. рот
-
9 авуз
(авзу)1. рот, уста, паща ВНУ; авуздан авузға з уст в уста О; авзу хыйыш рот у нього перекошений СМ; авузу бар, тили йох рот у нього є, а язика немає — про мовчазну, тиху, стриману людину СБЧ; авузу — бахла хазан рот у нього — казан із квасолею — про балакуна, базіку СБЧ; авузу биле хуш тутай устами птахів ловить / холу тутай, авузу йутай руками хапає, устами ковтає — про здібну, спритну людину СБ; авузуна бахла чыланмай у нього в роті квасолина не розмокне — про базікала, пліткаря СБА; авузуна незетли аш, башына т'ескин таш у нього на устах смачна страва, а в голові гострий камінь СБЧ; авуз (у) на шайтан тӱкӱрген йому на уста сатана плюнув — усе може сказати, придумати СБ; авзуңа бал босун спасибі тобі на доброму слові — мед тобі на уста СБ,СМ; алма, пиш, авузыма тӱш яблучко, дозрій і впади мені до рота СБЧ; бу меним авузумуң хашы ғы дӱгӱль ця ложка не для моїх уст — ця справа не по мені СБЧ; дамлы авузуму дамсыз этмем не буду паскудити собі уст СБА; жанаварның авузундан хойну алмаға болмай у вовка з пащі вівцю не вирвати СБФ.2. отвір, вхід ВН-У; йең авузу отвір рукава СБ; хуйу (нуң) -
10 snap
1. n1) хватка, захват (зубами); укус2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання3) різке слово; різка мова4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)5) засувка; клямка6) моментальний знімок, моментальна фотографія7) різке раптове похолодання (часто cold snap)8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість9) розм. вогник, живинка10) розм. яскравість; виразність11) розм. часткаto go snaps — ділити (щось); ділитися (чимсь)
12) розм. несподівана удача13) розм. хороше місце; гарна роботаsoft snap — амер. тепле містечко; легкий заробіток
14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота15) розм. поступлива людина16) розм. іграшка в чиїхсь руках17) діал. шматочок18) діал. легка закуска19) сухе хрумке печиво20) тех. обтискачby snaps — уривками; ривками
not a snap — аніскільки, анітрохи, ні краплини
2. adj1) поспішний2) парл. позачерговийsnap gauge — тех. каліберна скоба
snap trick (thing) — проста (легка) справа (річ)
3. adv1) раптом, раптово2) з тріском, з шумом4. v1) хапати, кусати2) кусатисяI hate dogs that snap — ненавиджу собак, які кусаються
3) ловити; спіймати5) робити поспіхом6) потягти; поцупити, украстиdon't snap at me! — не кидайтеся на мене!; не огризайтеся!
9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати10) закриватися, защіпатися з тріском11) спускати курок без пострілу12) робити моментальний знімок; фотографувати13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)14) закриватися (про дзьоб, рот)15) ламати, рвати (з тріском)16) ламатися, рватися (з тріском)17) розривати, порушувати18) різко погіршуватися (про здоров'я)20) тех. заскакувати в гніздоsnap off — відірвати; відкусити; відшматувати; відламуватися
snap out — сказати гнівно (грубо), відрізати
snap to — защіпатися, зачинятися
snap up — розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось)
to snap one's fingers at smb.(smth.) — ігнорувати когось (щось)
snap into it! — амер., розм. ну, мерщій!, давай, налягай!
* * *I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
11 ағыз
(ағзы)1. рот, уста, паща ВН, У, Г-СК, Кб.; ағыз ӧртзакривати рот СГ; ағызы вар, тили йох рот у нього є, а язика немає — про мовчазну, тиху, стриману людину СГ; ағыз (ы) на бахла сланмай у нього в роті квасолина не розмокне — про базікала, пліткаря Г; ағызынан учар хушу тутарсын ти своїми устами птахів нальоту ловиш Г; ағзыңдан дады чыхсын — хойнуңа т'ирсин СЛ, ағзындан чыхсын, хойнуна д'ирсин СГ, ағызыңдан чыххан хойнуңа т'ирсин Г нехай (твоя гидь) вийде із твоїх уст і вразить тебе в груди — хай сказане обернеться проти тебе самого; о меэм ағызым хашығы дӧгӱль ця ложка не для моїх уст — це не моя справа СГ.2. отвір, вхід; мезарын ағзы вхід до могили Кб.3. лезо; чахын ағызы лезо складаного ножа СЛ; пор. авуз. -
12 mouth
1. n (pl mouths)1) рот; вуста2) їдець; утриманець3) отвір, вихід4) тех. вихідний патрубок; розтруб5) шийка (пляшки)6) вхід (до гавані, печери)1) гирло (ріки)8) військ. дуло9) гримасаto make mouths — кривлятися, робити гримаси
10) розм. нахабство2. v1) говорити урочисто2) декламувати, говорити гучно й виразно3) хапати губами (ротом)4) кривлятися, робити гримаси5) впадати, вливатися (про річку)6) привчати коня до вуздечки* * *I n1) рот2) рот, їдець3) гримаса4) отвір, вихід; гipн. устя виробки; вхід (у гавань, печеру)8) тex. зів, устя; вихідний патрубок; розтруб; приймальний отвір ( дробарки); тex. вхідний отвір9) cл. нахабністьII v1) говорити урочисто, пихато або пишномовно; декламувати; говорити чітко2) брати, хапати ротом, губами3) гримасувати -
13 затыкать
I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.II. заткать1) починати, почати ткати;2) см. Заткать.III. Затыкать, заткнуть -1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.* * *I затык`атьнесов.; сов. - заткн`уть1) ( что чем) затика́ти, заткну́ти и мног. позатика́ти\затыкатьть рот (го́рло, гло́тку) кому́ — перен. затика́ти, заткну́ти ро́та (рот, пе́льку, горля́нку) кому
2) (засовывать что за что-л., куда-л.) затика́ти, заткнути и мног. позатика́ти, застро́млювати и застромля́ти, застроми́ти, -ромлю́, -ро́миш и мног. позастро́млювати, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вуватиII зат`ыкать( начать тыкать) затикати; ( чем во что) заштри́катиIII зат`ыкать(начать обращаться на "ты") затикати -
14 осклаблять
несов.; сов. - оскл`абить\осклаблять рот — розкрива́ти рот (ро́та), розкри́ти рот (ро́та)
\осклаблять зу́бы — ска́лити (виска́лювати и вискаля́ти), ви́скалити (вищиря́ти, ви́щирити, ощиря́ти, ощи́рити; вишкіря́ти и вишкі́рювати, ви́шкірити) зу́би
\осклаблять взор — усміха́тися, усміхну́тися очи́ма
-
15 поворот
1) см. Поворачивание;2) (дороги, улицы, реки) поворот, заворот (-роту), поворі[о]тка, заворі[о]тка, зворот, заверт (-ту), закрут, (гал.) скрут, поворотень (-тня); (изгиб реки, оврага) залім (-лому), коліно. Река делает несколько -тов - річка робить декілька заворотів (колін). На -те реки - на завороті (на закруті, на поворітці, на заломі) річки. На -те улицы, дороги - на поворітці (на завороті, на закруті, на скруті) вулиці, шляху (дороги). Замок на два -та - замок на два поверти (спусти, зводи). -рот солнца - поворот (повертання) сонця. -рот к худшему - заворот на гірше. -рот направо, налево, воен. - поворот праворуч, ліворуч;3) см. Возврат.* * *поворо́т, -у; (реки, дороги) заворо́т, -у и за́ворот, диал. скрут, -у; (прям., перен.) зворо́т, -у -
16 (as) dumb as a beetle
(as) dumb as a beetle (as a fish, as a statue); [тж. (as) mute as a fish)] німий як риба, як домовина, як могила, як стіна; мовчить, як в рот води набрав; наче повен рот води; рот. ні пари з вустEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) dumb as a beetle
-
17 (as) dumb as a fish
(as) dumb as a beetle (as a fish, as a statue); [тж. (as) mute as a fish)] німий як риба, як домовина, як могила, як стіна; мовчить, як в рот води набрав; наче повен рот води; рот. ні пари з вустEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) dumb as a fish
-
18 (as) dumb as a statue
(as) dumb as a beetle (as a fish, as a statue); [тж. (as) mute as a fish)] німий як риба, як домовина, як могила, як стіна; мовчить, як в рот води набрав; наче повен рот води; рот. ні пари з вустEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) dumb as a statue
-
19 (as) mute as a fish
(as) dumb as a beetle (as a fish, as a statue); [тж. (as) mute as a fish)] німий як риба, як домовина, як могила, як стіна; мовчить, як в рот води набрав; наче повен рот води; рот. ні пари з вуст див. as dumb as a beetleEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) mute as a fish
-
20 aftertaste
n1) присмак, що залишається у роті (після їжі тощо)2) перен. осадок* * *n2) осад, неприємне враження
См. также в других словарях:
рот — рот/ … Морфемно-орфографический словарь
рот — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? рта, чему? рту, (вижу) что? рот, чем? ртом, о чём? о рте и во рту; мн. что? рты, (нет) чего? ртов, чему? ртам, (вижу) что? ртов, чем? ртами, о чём? о ртах 1. Рот это полость между верхней и… … Толковый словарь Дмитриева
РОТ — муж. уста, отверстие в теле животного и человека, чрез которое принимается пища, а у дышащих легкими (не жабрами, не дыхальцами) также издается голос; рот или полость рта, полость, замыкаемая губами и переходящая в зев, пасть, или в глотку… … Толковый словарь Даля
рот — рта, предл. о рте, во рту; мн. рты, ртов, ртам; м. 1. Полость между верхней и нижней челюстями, снаружи закрытая губами. Полость рта. Закрыть рот рукой. Дышать ртом. Вынь сигарету изо рта! Во рту сухо. Заткнуть рот кому л. (также: разг.;… … Энциклопедический словарь
рот — Уста (губы), зев, морда, пасть, рыло, хайло, клюв. Ср … Словарь синонимов
рот — Рот открыть или раскрыть (разг.) перен. заговорить, ответить, высказаться. Человек из города Бордо, лишь рот открыл, имеет счастье во всех княжон вселять участье. рибоедов. Он не дает никому рта отрыть. В рот нейдёт (разг.) очень сыт … Фразеологический словарь русского языка
РОТ — рта (изо рта, разг. изо рту, простореч. из роту), о рте, во рту, м. 1. Отверстие между губами. || Очертания губ, разрез губ. Большой рот. Кривой рот. || О животных: пасть, зев. Пойманная рыба открывала рот и хлопала плавниками. 2. Полость за… … Толковый словарь Ушакова
РОТ — РОТ, рта, изо рта и изо рту, о рте, во рту, муж. 1. Полость между верхней и нижней челюстями, снаружи закрытая губами. Полость рта. Дышать ртом. Дыхание рот в рот (вид искусственного дыхания; спец.). Открыть р. (также перен.: крайне удивиться;… … Толковый словарь Ожегова
РОТ — РОТ, у животных передний конец ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОГО ТРАКТА, где он открывается наружу. У людей и других высших животных рот представляет собой полость между челюстями, в которой находятся ЗУБЫ и ЯЗЫК. Пища должна быть расщеплена до состояния базовых… … Научно-технический энциклопедический словарь
РОТ — РОТ, ОВАЯ ПОЛОСТЬ. Развитие. Р. у млекопитающих развивается из кишечного канала, который является дериватом внутреннего зародышевого листка (энтодермы). В самых ранних стадиях развития кишечный канал зародыша представляет прямую трубку,… … Большая медицинская энциклопедия
рот — алый (Брюсов, Кузьмин, Соломин); властный (Муйжель); дряблый (Шмелев); кривой (Чехов); несвежий (Каренин); поджатый (Каренин); полногубый (Свирский); склонный к усмешке (Городецкий); скорбно изогнутый (Брюсов); страстный (А.Федоров); тонкий… … Словарь эпитетов