-
1 mental trauma
-
2 balance
1. n1) ваги, терези2) рівновага; стан рівновагиto keep (to hold, to preserve) one's balance — зберігати рівновагу
3) Душевна рівновага; спокій; урівноваженість4) пропорційність; гармонійне поєднання5) вирішальний фактор; вирішальне значення6) маятник; балансир7) ком. баланс; сальдо; остача9) спорт. стійка2. v1) балансувати, зберігати рівновагу; бути в рівновазі; зрівноважувати2) компенсувати, нейтралізувати3) підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки); погашати4) зважувати, визначати; обдумувати, обмірковувати5) порівнювати, співставляти6) вагатися; баритися7) протиставити8) додавати кількість, якої бракує* * *I n1) вагиassay balance — пробірні ваги; чаша ваг
2) рівновага; стан рівноваги; душевна рівновага; спокій; урівноваженість; пропорційність; гармонійне поєднання3) вирішальний чинник; вирішальний вплив або значення4) противага, компенсатор; гиря; баланс ( жердина канатохідця)5) маятник, балансир, баланс ( у механізмі годинника)6) фін. баланс; сальдо; залишокsterling balances — стерлінгові рахунки, стерлінгові авуари
balance in hand — грошова готівка, готівка каси
to strike the balance — підводити баланс; підводити підсумки
7) acтp. (Balance) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)8) cпopт. бруси; стійкаII v1) балансувати, зберігати рівновагу, бути в рівновазі2) надавати рівноваги; урівноважувати, зрівнювати3) задовольняти потребу ( у товарі)4) бухг. підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки, книги); погашати; підбивати баланс; сходитися, балансуватися5) зважувати, визначати вагу ( приблизно)6) зважувати, обмірковувати; зіставляти7) баритися, вагатися8) (by, with, against) протиставляти, нейтралізувати, компенсувати; cпeц. додавати відсутню кількість9) робити балансе ( у танці) -
3 eupathy
n філос.1) душевна рівновага; мудрий спокій2) самопочуття мудрого* * *n; філос. -
4 deep mental trauma
-
5 blank
1. n2) бланк3) тире (замість пропущеного слова); пропуск, прочерк4) прогалина, пропуск; пробіл5) пустота (душевна); спустошеність6) провал у пам'яті7) пустий лотерейний білетto draw a blank — витягти пустий білет; зазнати невдачі
8) військ. яблуко мішені; ціль9) тех. заготовка, болванка10) рад. дно електронно-променевої трубки11) хім. сліпий дослід12) пауза, пропуск (при обчислюваннях)2. adj1) чистий, несписаний (про папір)2) незаповнений (про документ тощо)3) незабудований (про місце)4) холостий (про патрон тощо)5) невиразний; беззмістовний; безтямний6) спантеличений; збентеженийto look blank — бути спантеличеним; мати збентежений вигляд
7) абсолютний, повний, цілковитий8) суцільнийblank window — сліпе (несправжнє) вікно
9) амер. енський, N-ськийthe B. Persuit Squadron — N-ська (енська) винищувальна ескадрилья
10) білий, безбарвний◊ blank side — слабка сторона
◊ blank spot — огріх (при оранці)
◊ blank verse — білий вірш
◊ to give a blank cheque — надати свободу дій; дати карт-бланш
◊ to get a blank cheque — дістати право діяти на свій розсуд
3. v1) ставити тире (прочерк) замість слова2) амер., спорт. обіграти «всуху»3) спантеличувати; заганяти в безвихідь4) розстроювати (розладжувати) плани□ blank out — закривати, загороджувати; тех. штампувати; військ. заглушувати, перебивати
* * *I n1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)2) бланк3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)4) пробіл; провал у пам'яті5) порожнеча, спустошеність7) слово, вписане курсивом у парламентський білль9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки12) xiм. сліпий дослід13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)14)II a1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)blank credit — бланковий кредит, кредит без забезпечення
2) незабудований ( про місце)3) незаряжений (про патрон, заряд)4) невиразний; позбавлений змісту, пустий5) здивований, збентежений6) емоц.- посил. повний, абсолютний7) суцільний8) емоц.- посил. бісів9) aмep. енський10) незавершений, неопрацьований11) заст. білий, безбарвнийIII v1) див. blank out I2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)5) тих. штампувати -
6 buoyancy
n1) плавучість; підйомна сила2) надводна позиція підводного човна3) життєрадісність, бадьорість, веселий настрій4) пожвавлення (на ринку тощо)5) підвищувальна тенденція (на біржі)* * *n1) плавучість; піднімальна сила3) життєрадісність, бадьорість, душевна енергія; веселість4) пожвавлення ( на ринку); тенденція підвищення ( на біржі) -
7 insanity
nбожевілля; безумство* * *[in'sʒniti]nдушевна, психічна хвороба; божевілля; неосудність; божевілля, нерозсудливість, дурість -
8 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
9 wound
I1. n1) рана; поранення2) перен. образа; кривда; душевна рана; шкода3) поріз, розріз, насічка, зарубка (на дереві)wound dressing — мед. перев'язування рани
wound fever — мед. ранова гарячка
wound suture — мед. шов на рану
wound treatment — мед. лікування ран
2. v1) поранити2) перен. завдати болю; уразити; образити3) с.г. скарифікувати (Грунт)IIpast і p.p. від wind* * *I [wuːnd] n1) рана, пораненняwound or exit [of entry] — мeд. вихідний [вхідний]отвір рани
2) душевний біль; образаto inflict a wound upon smb 's honour — образити чию-н. честь
3) поріз, розріз, надсічка ( на дереві)our team is still licking its wounds after its unexpected defeat — наша команда все ще приходить до тями після неочікуванної поразки
II [wuːnd] vto rub salt into smb 's wounds — сипати сіль на рани
1) ранити2) завдати болю; вколоти, зачепити3) c-г. скарифікувати ( насіння)III [waund] past, р. р. від wind I IV [waund] past, р. р. від wind II -
10 balance
I n1) вагиassay balance — пробірні ваги; чаша ваг
2) рівновага; стан рівноваги; душевна рівновага; спокій; урівноваженість; пропорційність; гармонійне поєднання3) вирішальний чинник; вирішальний вплив або значення4) противага, компенсатор; гиря; баланс ( жердина канатохідця)5) маятник, балансир, баланс ( у механізмі годинника)6) фін. баланс; сальдо; залишокsterling balances — стерлінгові рахунки, стерлінгові авуари
balance in hand — грошова готівка, готівка каси
to strike the balance — підводити баланс; підводити підсумки
7) acтp. (Balance) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)8) cпopт. бруси; стійкаII v1) балансувати, зберігати рівновагу, бути в рівновазі2) надавати рівноваги; урівноважувати, зрівнювати3) задовольняти потребу ( у товарі)4) бухг. підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки, книги); погашати; підбивати баланс; сходитися, балансуватися5) зважувати, визначати вагу ( приблизно)6) зважувати, обмірковувати; зіставляти7) баритися, вагатися8) (by, with, against) протиставляти, нейтралізувати, компенсувати; cпeц. додавати відсутню кількість9) робити балансе ( у танці) -
11 buoyancy
n1) плавучість; піднімальна сила3) життєрадісність, бадьорість, душевна енергія; веселість4) пожвавлення ( на ринку); тенденція підвищення ( на біржі) -
12 eupathy
n; філос. -
13 insanity
[in'sʒniti]nдушевна, психічна хвороба; божевілля; неосудність; божевілля, нерозсудливість, дурість -
14 warm
I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
15 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
16 нечистота
1) (свойство) нечистість (-тости), нечистота. -та печати - нечистість друку;2) (грязь) нечисть (-ти), бруд (-ду), брудота. [В хаті повно нечисти (Кониськ.). Скрізь така нечисть у хаті, що гидко й дивитися (Грінч.). Любов моя без бруду (Вороний). З душі брудоту й погань вимітає (Франко). Визволив (їх) з гріховної брудоти (Крим.)]. Душевная -та - душевна брудота, бруд (брудота) душі. -тоты - нечистоти (-тот), нечисть, бруд. [Лопатою нечисть відкидають (Номис)]. Городские -тоты - міські нечистоти, міський бруд.* * *1) (свойство, состояние) нечистота́, нечи́стість, -тості2) ( грязь) нечистота́, бруд, -у3)\нечистота то́ты — (мн.: отбросы, помои) нечисто́ти, -тот
-
17 blank
[blæŋk] 1. adj1) пусти́й; чи́стий, неспи́саний ( про папір); незапо́внений (про бланк, документ)2) незабудо́ваний ( про місце)3) холости́й ( про заряд)4) беззмісто́вний; безтя́мнийhis memory is blank on the subject — він нічо́го не пам'ята́є про це
blank look — безтя́мний по́гляд
5) спантели́чений, збенте́женийto look blank — бу́ти спантели́ченим; ма́ти збенте́жений ви́гляд
6) абсолю́тний, по́вний, цілкови́тийblank silence — абсолю́тна ти́ша
blank despair — по́вний ро́зпач
7) суці́льнийblank wall — глуха́ стіна́
blank window — сліпе́ (неспра́вжнє) вікно́
8) амер.the Blank Pursuit Squadron — Н-ська (е́нська) вини́щувальна ескадри́лья
••blank side — слабке́ мі́сце
blank verse — бі́лий вірш
2. nto give a blank cheque — нада́ти свобо́ду дій, да́ти карт-бла́нш
1) пусте́ (ві́льне) мі́сце (у книзі, документі тощо)2) тире́ ( замість пропущеного слова)3) амер. бланк4) пусти́й лотере́йний квито́кto draw a blank — ви́тягти пусти́й біле́т; перен. зазна́ти невда́чі
5) пустота́, спусто́шеність ( душевна)6) прова́л у па́м'ятіmy mind is a complete blank — я нічо́го не пам'ята́ю
7) військ. бі́ле я́блуко міше́ні8) ціль; мета́9) тех. заготі́вка; болва́нка3. v амер.завдава́ти вели́кої пора́зки; обігра́ти "всуху́" ( у грі) -
18 гӧнӱль
(гӧнлӱ) серце, душа, бажання, настрій ВН, СМ, СЛ, СГ, М; обіцянка БТ; гӧнӱлӱм ачылсын хай розкриється моя душа, хай звеселиться моє серце П; гӧнӱль вер- давати згоду Г, СЛ, довірятися СК; гӧнӱль дост щирий товариш, сердечний друг Б, СК; гӧнӱль дэрти душевний біль, душевна мука Г; гӧнӱль дӱшӱр- втратити серце, закохатися Г; гӧнӱль кӧтэрпіднімати настрій, надихати СГ; гӧнӱль т'етир- умовляти, переконувати СЛ; гӧнӱль чездирвідвертати серце від кого К; гӧнӱлӱ чыхынҗас поки він поспівчуває СЛ; гӧнӱль эгленҗеси насолода серця К; аллах гӧнӱлӱнӱзе кӧре версин хай бог винагородить вас за ваше прагнення СЛ; пор. гӧйӱн, гӧңӱль, кӧнӱль, кӧңӱль, кӱнӱль. -
19 дэлик
(-ги) дірка, отвір, дірявий П, СМ, Г, К, СК, Кб.; дэлик чувал дірявий чувал П; ане, беним йӱречигим дэлик дэлинди мамо, моє серце — суцільна рана СМ, Г; йӱрекли дэлик душевна рана СМ. -
20 йӱрекли
з певним серцем, характером, сердечний, щирий; дэмир йӱрекли із залізним серцем, твердим характером К; җанлы-йӱрекли йисан душевна, сердечна людина СБЧ; таш йӱрекли з камінним серцем, байдужий Кб.; шен йӱрекли з веселою вдачею Г, К.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
душевна болест — словосъч. лудост, умопомрачение, ненормалност … Български синонимен речник
ДУХОВНОЕ ПОЗНАНИЕ — непосредственно связано с понятием духа, к рое генетически производно от понятия “душа”, но сущностно отлично от него. Если душа признается имманентным началом человеч. субъективности, то дух трансцендентным. Дух есть сущность духовного… … Энциклопедия культурологии
гениј — (лат. genius) 1. дух, душевна сила 2. мит. во староримската митологија: дух чувар, дух заштитник 3. човек со необична духовна и умствена способност голем ум, голем творец 4. силна душевна способност, надареност, голем талент … Macedonian dictionary
френопатија — (грч. phren, phrenos душа, pathos болест) мед. душевна растроеност, душевна болест … Macedonian dictionary
скръб — същ. печал, тъга, мъка, меланхолия, прискърбие, отчаяние, огорчение, безутешност, страдание, горест, жал, болка, душевна мъка, траур, загриженост, песимизъм, душевна болка същ. беда, злочестина, неволя същ. нещастие същ. бедствие, недъг същ.… … Български синонимен речник
Агнозия — I Агнозия (греч. отрицательная приставка a + gnōsis познание) нарушение процессов узнавания и понимания значения предметов, явлений и раздражений, поступающих как извне, так и из собственного тела при сохранности сознания и функций органов чувств … Медицинская энциклопедия
Петроченкова, Валентина Павловна — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/21 ноября 2012. Пока процесс обсуждени … Википедия
апатичний — а, е. Який перебуває в стані апатії; схильний до апатії; байдужий, млявий. || Який виражає апатію. •• Апати/чний синдро/м психічний розлад, при якому виникає повна душевна спустошеність, психічна та фізична адинамія … Український тлумачний словник
дискомфорт — у, ч. 1) Незручність, порушення або відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності організму, виконання певної роботи і т. ін.; невигода. 2) Душевна незадоволеність, пригніченість, викликана якими небудь обставинами … Український тлумачний словник
криза — и, ж. 1) Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища. Душевна криза. 2) Періодичне перевиробництво товарів, що призводить до різкого загострення всіх суперечностей економіки країни: скорочення виробництва, розладу кредитних і… … Український тлумачний словник
м'якосердя — я, с. Душевна доброта, чутливість … Український тлумачний словник