Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(дикий)

  • 1 дикий

    1) дикий. [Дикі люди. Дикий (или нестямний) регіт];
    2) (дичащийся) відлюдний, вовкуватий, дикий. Дикое мясо - дике м'ясо, буйне м'ясо. Дикий перец (бот.) - см. Водник. Д. персик - см. Бобовник. Д. петрушка - см. Болиголов. Д. редька - грицики, свербига. Д. рябинка (Tanacetum) - пижма, пижмо, навротич, наворотиш, приворотень. Д. яблоня - яблунька-дичка, яблунька-кислиця.
    * * *
    ди́кий; ( нелюдимый) відлю́дний, відлю́дкуватий

    \дикий ка́мень — ди́кий ка́мінь

    ди́кое мя́со — ди́ке м'я́со

    Русско-украинский словарь > дикий

  • 2 дикий камінь

    техн. булы́жник

    Українсько-російський політехнічний словник > дикий камінь

  • 3 дикорастущий

    дикий, дикорослий.
    * * *
    бот.
    дикоро́слий

    Русско-украинский словарь > дикорастущий

  • 4 клинтух

    дикий голубь) голуб-синяк, клинець (-нця), дупляк, деревник, климець (-мця), клинтух.
    * * *
    орн.
    кли́нтух, го́луб-синя́к, род. п. го́луба-синяка́

    Русско-украинский словарь > клинтух

  • 5 голубь

    голуб (р. -ба), ум. голубок, -бочок, голубець (р. -бця), голубчик, голубчичок, голубонько. Голубь каменный, сизый (Columba livia) - дикий голуб, дикар. Дикий голубь (Columba turtur) - горлиця. Голубь лесной (C. palumbus) - припутень. Голубь гонный, чистый - турман. Голубь воркун (Columba tumpanisans) - туркіт (р. -кота). Голубь мохноногий - космоніжка, шурпатий голуб. Голубь зобатый - горлач, горляк; (по масти) світляк, біляк, сизак (сизый). Срв. Голубчик.
    * * *
    1) го́луб; ( дикий) го́рлиця; ( лесной) при́путень, -тня; дет., фольк. гу́ля
    2) (в обращении - зват.) го́лубе

    Русско-украинский словарь > голубь

  • 6 вепрь

    вепер (р. вепра), дик, дикий кабан; (ходящий в одиночку) одинець (р. -нця); (ум.) веприк.
    * * *
    вепр; ( дикий кабан) [ди́кий] каба́н, -а; диал. дик

    Русско-украинский словарь > вепрь

  • 7 зверь

    звір (-ра), звірина, ув. звірюка, звіряка, собират. звір (-ру), звір'я (ср. р.), звірина. Дикий зверь - дикий звір, дика звірина, звірюка. Домашний зверь - свійська звірина. Красный зверь - польова звірина. Плотоядный зверь - м'ясожерний звір, м'ясожер (-ра). Пушный зверь - смухатий, хутровий звір. Богатый -рем - звірний. Много -рей - звірно (у лісі). Держать себя -рем - звірювати.
    * * *
    1) звір; ( зверюга) звіри́на, звірю́ка, звіря́ка; ( животное) твари́на
    2) (перен.: о человеке) звір; ( изверг) недо́людок, -дка, недо́люд, не́люд

    Русско-украинский словарь > зверь

  • 8 кабан

    1) (кастрированный) кабан (-на), (некастр.) кнур (-ра), (дворовой) надвірний кабан, надвірняк, (дикий) веп(е)р (-пра), (зап.) дик (-ка), (ходящий в одиночку) одинець (-нця), о[є]динак; ум. кабанчик, кабанчичок (-чка), (маленький) кабаня (-няти), кабанець (-нця); (увелич.) кабанище, кабанисько, кабанюга, кабанюка, кабаняка; (собир.) кабаняччя. Заводской -бан - кнур. Откормленный -бан - годований кабан;
    2) (глыба) брила;
    3) (толстая бутылка) ведмедик;
    4) (кувшин для стока патоки) банька;
    5) (рудная толща гнездом) брила, рудна брила;
    6) (техн.: блок, связь) брус (-са), (стоячий) шток (-ка).
    * * *
    1) ( дикий) [ди́кий] каба́н, -а, вепр
    2) (домашний) каба́н; ( хряк-производитель) кнур, -а; диал. вепр
    3) спец. каба́н, -а; бри́ла

    Русско-украинский словарь > кабан

  • 9 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 10 миндаль

    бот. Amygdalus communis L. (дерево) миг[ґ]даль (-ля); (плод) миг[ґ]даль (-лю). [Є й мигдаль яснозелений, єсть і сивая маслина (Крим.)]. Сладкий, горький -даль - солодкий, гіркий миг[ґ]даль. -даль обсахаренный - миг[ґ]даль у цукрі (цукрований). -даль в скорлупе - миг[ґ]далеві горіхи (-хів). Дикий -даль (A. nana L.) - бобчук (-ка), дикий миг[ґ]даль. Земляной -даль, бот. Cyperus esculentus L. - смикавець (-вця) (їстівний), земляний миг[ґ]даль (горіх).
    * * *
    мигда́ль, -лю

    Русско-украинский словарь > миндаль

  • 11 осляк

    1) дикий осел;
    2) ослюк, віслюк. См. Мул.
    * * *
    зоол.
    1) ( дикий осел) ди́кий осе́л (род. п. осла́)
    2) ( мул) ослю́к, -а

    Русско-украинский словарь > осляк

  • 12 бизон

    зоол. бізон, дикий американський бик.
    * * *
    зоол.
    бізо́н

    Русско-украинский словарь > бизон

  • 13 воробьиный

    гороб'ячий, горобиний, горобинячий. -ный горох, бот. - горобиний (гороб'ячий, гадючий) горошок, дикий горошок. -ное семя - см. Воробейник. -ная ночь - горобина ніч (р. ночи). -ный носок - з комаре[о]ву ніжку.
    * * *
    гороби́ний, гороб'я́чий, гороби́нячий

    Русско-украинский словарь > воробьиный

  • 14 горлик

    горличук (самець горлиці), туркало, дикий голуб.
    * * *
    орн.
    го́рлик

    Русско-украинский словарь > горлик

  • 15 гуменник

    1) тік (р. току), стожарня;
    2) зоол. - порода диких гусей;
    3) см. Гуменщик.
    * * *
    1) ( ток) диал. тік, род. п. то́ку
    2) ( дикий гусь) диал. гуме́нник

    Русско-украинский словарь > гуменник

  • 16 декоративный

    декоративний, оздобний. [Дикий виноград та инша оздобна поросль].
    * * *
    декорати́вний

    Русско-украинский словарь > декоративный

  • 17 дичок

    1) дичка, дичок, дичник, сіянка. [Ця груша - дичка. З тої яблуні нічого не буде, бо то дичник (Звин.). Ці груші можна й повирубати: це-ж сіянки (Звин.)];
    2) дичак [Оцей півень свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];
    3) (дикий рой) дичок (р. -чка).
    * * *
    1) сад. ди́чка
    2) перен. ди́кий, -ого (м.), ди́ка, -ої (ж.), соромли́вий (м.), соромли́ва (ж.), сором'язли́вий (м.), сором'язли́ва (ж.), сором'язни́й (м.), сором'язна́ (ж.)

    Русско-украинский словарь > дичок

  • 18 звание

    1) (сословие) стан (-ну), звання, (состояние) стать (-ти). [Козацького стану люди (Н.-Лев.). Ось дикий феодал - тепер капіталіст, ось давній фарисей - в професорському стані (Ворон.). З жадної статі у москалі беруть: з міщанської, з мужичої, з панської, з купецької, з духовної статі (Васильк. п.). Звання козацьке, а життя собацьке (Номис)];
    2) (должность, чин) ступінь (-пеня), становище;
    3) (сан) гідність, достойність (-ности). -ние сотника, атамана, архимандрита, консула, дворянина и т. п. - сотенство, отаманство, архімандритство, консульство, шляхетство и т. д. Почётные -ния - почесні звання, гонори (-рів);
    4) (подобие) натяма, знак (-ку). [Так збив чоботи, що тільки натяма зосталась (Ковелечч.)]. -ния нет - і сліду (знаку, заводу) нема, і звання нема.
    * * *
    звання́, ти́тул, -у; ( сословный разряд) стан, -у

    \звание ние профе́ссора — звання́ профе́сора

    Русско-украинский словарь > звание

  • 19 зверский

    звірячий, звірючий; лютий, дикий, нелюдський.
    * * *
    1) звіря́чий, зві́рський
    2) ( очень сильный) страше́нний; ( об аппетите) звіря́чий

    Русско-украинский словарь > зверский

  • 20 кабанчик

    уменьш.-ласк.
    1) [дикий] каба́нчик (кабане́ць, -нця), ве́прик
    2) каба́нчик; кнуре́ць, -рця́

    Русско-украинский словарь > кабанчик

Страницы

См. также в других словарях:

  • дикий — • дикий азарт • дикий беспорядок • дикий бред • дикий ветер • дикий визг • дикий вой • дикий вопль • дикий восторг • дикий гнев • дикий грохот • дикий крик • дикий мороз • дикий разгул • дикий рев • дикий скандал • дикий смех • дикий страх •… …   Словарь русской идиоматики

  • ДИКИЙ — ДИКИЙ, в природном виде состоящий, не обработанный человеком, невозделанный, природный; необразованный; | неручной; необузданный, свирепый; суровый; застенчивый, чуждающийся людей; | странный, необычайный; ·противоп. смирный, кроткий, ручной,… …   Толковый словарь Даля

  • Дикий — Дикий: Дикий (англ. Frenzy)  персонаж мультсериала «Трансформеры». Дикий  телевизионный сериал 2009 года. Дикий 2  телевизионный сериал 2011 года. Фамилия Дикий, Алексей Денисович  русский актёр. Дикий, Владимир Петрович  …   Википедия

  • дикий — См. буйный, необыкновенный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дикий бешеный …   Словарь синонимов

  • Дикий осёл — ? Дикий осёл Научная классифика …   Википедия

  • Дикий-Ю — Характеристика Длина 29 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Куя  · Местоположение 120 км …   Википедия

  • ДИКИЙ — ДИКИЙ, дикая, дикое; дик, дика, дико. 1. Находящийся в первобытном состоянии, некультурный. Дикие народы. || О растениях: растущий на свободе, некультивированный, в отличие от садового. Дикая яблоня. Дикий виноград. || О животных и птицах: не… …   Толковый словарь Ушакова

  • Дикий — см. Украинская литература. Литературная энциклопедия. В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского. 1929 1939 …   Литературная энциклопедия

  • Дикий як — Bosmutus см. также 9.4.10. Род Быки Bos Дикий як [186] Bosmutus Огромный (до 2 м в холке) косматый бык черной окраски. В прошлом обитал в высокогорьях Алтая и Тувы. Сейчас он сохранился только на Тибете. Домашних яков (более мелких и не всегда… …   Животные России. Справочник

  • ДИКИЙ — Алексей Денисович (1889 1955), режиссер и актер. С 1910 в МХТ, в 1924 28 во МХАТе 2 м. В 1931 организовал в Москве собственную студию. В 1941 44 в Театре имени Евгения Вахтангова, в 1944 52 в Малом театре. Для спектаклей Дикого характерны острота …   Современная энциклопедия

  • ДИКИЙ — ДИКИЙ, ая, ое; дик, дика, дико. 1. Находящийся в первобытном состоянии (о людях), некультивируемый (о растениях), неприрученный, неодомашненный (о животных). Дикие племена. Дикая яблоня. Дикие леса. Дикая утка. 2. перен. Грубый, необузданный. Д.… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»