(вийшли)

1. n

1) збирання винограду

2) річна продукція винограду (вина)

3) вино врожаю певного року

4) марочне вино, вино найвищого гатунку (тж vintage wine)

5) дата виробництва (випуску) (продукції)

2. adj

1) марочний; витриманий, видержаний

2) старовинний

3) застарілий, старомодний

4) зрілий

3. v

1) збирати виноград

2) виготовляти виноградне вино

* * *

1) собирать виноград

2) делать (виноградное) вино

1) збір винограду; сезон збору винограду

2) річна продукція винограду або вина; the vintage last year was harmed by dіsease врожай минулого року був уражений хворобою

3) вино врожаю визначеного року; vintage of 1950 вино врожаю 1950 року; марочне вино, вино вищої якості (тж. vintage wіne); rare vintages рідкі вина

4) дата виробництва або випуску чого-н., віддалена; а pіano of 1845 vintage піаніно 1845 року (випуску); вік; термін служби

5) ек. покоління техніки; old and new vintages старі і нові покоління техніки; vintage of capіtal покоління капіталу, капітал одного терміну введення

1) марочний; витриманий; vintage wіne марочне вино; vintage vodka стара горілка

2) стародавній; класичний; а vintage sіlent fіlm класичний фільм (часів) німого кіно

3) застарілий, старомодний; vintage suіts костюми, що вийшли з моди; old vintage joke анекдот “з бородою”

4) зрілий; vintage O’Neіll добуток, що відноситься до розквіту творчості О’Ніла

5) який (що) стосується періоду 1916-1930 р. ( про автомобілі)

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

бірж. цінний папір; портфель цінних паперів; рі цінні папери фінансовий документ, який підтверджує право власності підприємства, організації тощо і є об'єктом купівлі-продажу та джерелом доходу; ♦ до цінних паперів можна віднести акції (share²), облігації (bond), казначейські векселі (treasury bill) тощо

═════════■═════════

accrued interest securitiesies цінні папери з накопичуваними відсотковими платежами (не виплачуваними до строку погашення); active securitiesies цінні папери, які активно обертаються на ринку; agio securitiesies дисконтні цінні папери; asset-backed securitiesies цінні папери, які забезпечені активами; bearer securitiesies цінні папери на пред'явника; bellwether securitiesies цінні папери, які визначають рух біржової кон'юнктури • показові цінні папери; blue-chip securitiesies першокласні цінні папери; callable securitiesies цінні папери з правом дострокової оплати; collateral securitiesies цінні папери, які служать забезпеченням • майнове забезпечення; convertible securitiesies оборотні цінні папери • цінні папери, які можуть бути обміняні на акції; corporate debt securitiesies облігації, випущені корпораціями; corporation securitiesies цінні папери, випущені приватними корпораціями; dated securitiesies цінні папери з фіксованим терміном сплати; debt securitiesies боргові цінні папери; deposited securitiesies депоновані цінні папери; digested securitiesies цінні папери, придбані з метою одержання регулярного доходу; discount securitiesies дисконтні цінні папери; dividend-bearing securitiesies цінні папери, які приносять дивіденд; drawn securitiesies цінні папери, які вийшли в тираж; equity securitiesies пайові цінні папери; first-class securitiesies першокласні цінні папери; fixed-income securitiesies цінні папери з фіксованим доходом; fixed-interest securitiesies цінні папери з фіксованим відсотком; fixed redemption value securitiesies цінні папери з фіксованою викупною вартістю; fixed-yields securitiesies цінні папери з фіксованим доходом; foreign securitiesies закордонні цінні папери; foreign currency securitiesies цінні папери, номіновані в закордонній валюті; gilt-edged securitiesies першокласні цінні папери; government securitiesies державні цінні папери; high-grade securitiesies першокласні цінні папери; high-yielding securitiesies цінні папери з високим доходом; interest-bearing securitiesies відсоткові цінні папери; international securitiesies міжнародні цінні папери; investment securitiesies інвестиційні цінні папери; investment grade securitiesies інвестиційні цінні папери високої якості; investment trust securitiesies цінні папери інвестиційної компанії; irredeemable securitiesies цінні папери без фіксованої дати оплати; legal securitiesies цінні папери, які за законом можуть бути власністю довірчих установ; listed securitiesies цінні папери, зареєстровані на біржі • цінні папери, які котируються на фондовій біржі; marketable securitiesies цінні папери, які легко реалізуються; mortgage-backed securitiesies цінні папери, забезпечені заставною; negotiable securitiesies цінні папери, які передаються • цінні папери, які вільно обертаються; non-interest bearing securitiesies безвідсоткові цінні папери; nonmarketable securitiesies неринкові цінні папери; nonmarketable government securitiesies неринкові державні цінні папери; nontaxable securitiesies неоподатковувані цінні папери; off-board securitiesies цінні папери, не зареєстровані на біржі; over-the-counter securitiesies цінні папери в позабіржовому обороті • цінні папери, які обертаються поза офіційною фондовою біржою; pegged securitiesies цінні папери, курс яких штучно підтримується на постійному рівні; pledged securitiesies заставлені цінні папери; public securitiesies державні цінні папери; quoted securitiesies цінні папери, які котируються на фондовій біржі • цінні папери, які котируються; redeemable securitiesies цінні папери, які підлягають оплаті у визначений термін; registered securitiesies зареєстровані цінні папери; restricted securitiesies цінні папери без права перепродажу • блоковані цінні папери; risk-free securitiesies цінні папери, вільні від ризику; speculative securitiesies спекулятивні цінні папери; state securitiesies державні цінні папери • цінні папери, випущені штатом; stock exchange securitiesies ринкові цінні папери; tax-exempt securitiesies неоподатковувані цінні папери; treasury securitiesies цінні папери скарбниці (державні облігації); undated securitiesies цінні папери без фіксованої дати оплати; underpriced securitiesies цінні папери із заниженою ціною; undigested securitiesies нерозпродані цінні папери нового випуску; unlisted securitiesies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; unquoted securitiesies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; variable dividend securitiesies акції з непостійним розміром дивіденду; variable price securitiesies цінні папери з мінливим курсом; variable yield securitiesies цінні папери з доходом, який коливається; wildcat securitiesies дуже ризиковані цінні папери • підроблені цінні папери • знецінені цінні папери

═════════□═════════

securitiesies acount рахунок цінних паперів; securitiesies Act закон про цінні папери; securitiesies administration управління операціями з цінними паперами; securitiesies analyst спеціаліст з цінних паперів • фахівець з аналізу ринку цінних паперів; securitiesies and Exchange Commission (SEC) Комісія з цінних паперів і бірж; securitiesies and Exchange Law закон про цінні папери і біржі; securitiesies and Investment Board (SIB) Управління з питань цінних паперів і інвестицій; securitiesies arbitrage арбітражні операції з цінними паперами; securitiesies broker біржовий брокер; securitiesies brokerage брокерські операції з цінними паперами; securitiesies clearing кліринг цінних паперів; securitiesies dealer торговець цінними паперами • посередник на ринку цінних паперів • дилер на ринку цінних паперів; securitiesies department відділ цінних паперів; securitiesies Exchange Act закон про торгівлю цінними паперами; securitiesies fee комісійний збір за операції з цінними паперами; securitiesies firm фірма, яка проводить операції з цінними паперами; securitiesies gains прибутки, які одержуються від цінних паперів; securitiesies holding портфель цінних паперів; securitiesies industry торгівля цінними паперами; securitiesies Industry Association Асоціація торгівлі цінними паперами; securitiesies Industry Automation Corporation Корпорація для автоматизації торгівлі цінними паперами; securitiesies investment trust інвестиційний фонд, який вкладає свої кошти в цінні папери; securitiesies Investor Protection Act закон про захист інвесторів у цінні папери; securitiesies Investor Protection Corporation Корпорація захисту інвесторів у цінні папери; securitiesies issue at par випуск цінних паперів за номіналом; securitiesies law законодавство, що стосується цінних паперів; securitiesies loan позичка цінними паперами; securitiesies losses збитки від цінних паперів; securitiesies market ринок цінних паперів; securitiesies market line напрям ринку цінних паперів; securitiesies numbering system система нумерування і реєстрації цінних паперів; securitiesies portfolio портфель цінних паперів; securitiesies purchase statement виписка про купівлю цінних паперів; securitiesies sales statement виписка про продаж цінних паперів; securitiesies trading операції з цінними паперами • торгівля цінними паперами; securitiesies transaction операція з цінними паперами; to borrow on securitiesies брати/взяти позику під заставу цінних паперів; to buy securitiesies купувати/купити цінні папери; to deal in securitiesies займатися/зайнятися цінними паперами • торгувати цінними паперами; to delist a securities припиняти/припинити котирування цінного папера; to issue securitiesies випускати/випустити цінні папери; to pledge securitiesies віддавати/віддати цінні папери в заставу • заставляти/заставити цінні папери; to sell securitiesies продавати/продати цінні папери; to suspend a securities припиняти/ припинити котирування цінного папера тимчасово; to trade in securitiesies торгувати цінними паперами

securities ‡ securities (391)

* * *

бірж. цінний папір; портфель цінних паперів; рі цінні папери фінансовий документ, який підтверджує право власності підприємства, організації тощо і є об'єктом купівлі-продажу та джерелом доходу; ♦ до цінних паперів можна віднести акції (share²), облігації (bond), казначейські векселі (treasury bill) тощо

═════════■═════════

accrued interest securityies цінні папери з накопичуваними відсотковими платежами (не виплачуваними до строку погашення); active securityies цінні папери, які активно обертаються на ринку; agio securityies дисконтні цінні папери; asset-backed securityies цінні папери, які забезпечені активами; bearer securityies цінні папери на пред'явника; bellwether securityies цінні папери, які визначають рух біржової кон'юнктури • показові цінні папери; blue-chip securityies першокласні цінні папери; callable securityies цінні папери з правом дострокової оплати; collateral securityies цінні папери, які служать забезпеченням • майнове забезпечення; convertible securityies оборотні цінні папери • цінні папери, які можуть бути обміняні на акції; corporate debt securityies облігації, випущені корпораціями; corporation securityies цінні папери, випущені приватними корпораціями; dated securityies цінні папери з фіксованим терміном сплати; debt securityies боргові цінні папери; deposited securityies депоновані цінні папери; digested securityies цінні папери, придбані з метою одержання регулярного доходу; discount securityies дисконтні цінні папери; dividend-bearing securityies цінні папери, які приносять дивіденд; drawn securityies цінні папери, які вийшли в тираж; equity securityies пайові цінні папери; first-class securityies першокласні цінні папери; fixed-income securityies цінні папери з фіксованим доходом; fixed-interest securityies цінні папери з фіксованим відсотком; fixed redemption value securityies цінні папери з фіксованою викупною вартістю; fixed-yields securityies цінні папери з фіксованим доходом; foreign securityies закордонні цінні папери; foreign currency securityies цінні папери, номіновані в закордонній валюті; gilt-edged securityies першокласні цінні папери; government securityies державні цінні папери; high-grade securityies першокласні цінні папери; high-yielding securityies цінні папери з високим доходом; interest-bearing securityies відсоткові цінні папери; international securityies міжнародні цінні папери; investment securityies інвестиційні цінні папери; investment grade securityies інвестиційні цінні папери високої якості; investment trust securityies цінні папери інвестиційної компанії; irredeemable securityies цінні папери без фіксованої дати оплати; legal securityies цінні папери, які за законом можуть бути власністю довірчих установ; listed securityies цінні папери, зареєстровані на біржі • цінні папери, які котируються на фондовій біржі; marketable securityies цінні папери, які легко реалізуються; mortgage-backed securityies цінні папери, забезпечені заставною; negotiable securityies цінні папери, які передаються • цінні папери, які вільно обертаються; non-interest bearing securityies безвідсоткові цінні папери; nonmarketable securityies неринкові цінні папери; nonmarketable government securityies неринкові державні цінні папери; nontaxable securityies неоподатковувані цінні папери; off-board securityies цінні папери, не зареєстровані на біржі; over-the-counter securityies цінні папери в позабіржовому обороті • цінні папери, які обертаються поза офіційною фондовою біржою; pegged securityies цінні папери, курс яких штучно підтримується на постійному рівні; pledged securityies заставлені цінні папери; public securityies державні цінні папери; quoted securityies цінні папери, які котируються на фондовій біржі • цінні папери, які котируються; redeemable securityies цінні папери, які підлягають оплаті у визначений термін; registered securityies зареєстровані цінні папери; restricted securityies цінні папери без права перепродажу • блоковані цінні папери; risk-free securityies цінні папери, вільні від ризику; speculative securityies спекулятивні цінні папери; state securityies державні цінні папери • цінні папери, випущені штатом; stock exchange securityies ринкові цінні папери; tax-exempt securityies неоподатковувані цінні папери; treasury securityies цінні папери скарбниці (державні облігації); undated securityies цінні папери без фіксованої дати оплати; underpriced securityies цінні папери із заниженою ціною; undigested securityies нерозпродані цінні папери нового випуску; unlisted securityies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; unquoted securityies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; variable dividend securityies акції з непостійним розміром дивіденду; variable price securityies цінні папери з мінливим курсом; variable yield securityies цінні папери з доходом, який коливається; wildcat securityies дуже ризиковані цінні папери • підроблені цінні папери • знецінені цінні папери

═════════□═════════

securityies acount рахунок цінних паперів; securityies Act закон про цінні папери; securityies administration управління операціями з цінними паперами; securityies analyst спеціаліст з цінних паперів • фахівець з аналізу ринку цінних паперів; securityies and Exchange Commission (SEC) Комісія з цінних паперів і бірж; securityies and Exchange Law закон про цінні папери і біржі; securityies and Investment Board (SIB) Управління з питань цінних паперів і інвестицій; securityies arbitrage арбітражні операції з цінними паперами; securityies broker біржовий брокер; securityies brokerage брокерські операції з цінними паперами; securityies clearing кліринг цінних паперів; securityies dealer торговець цінними паперами • посередник на ринку цінних паперів • дилер на ринку цінних паперів; securityies department відділ цінних паперів; securityies Exchange Act закон про торгівлю цінними паперами; securityies fee комісійний збір за операції з цінними паперами; securityies firm фірма, яка проводить операції з цінними паперами; securityies gains прибутки, які одержуються від цінних паперів; securityies holding портфель цінних паперів; securityies industry торгівля цінними паперами; securityies Industry Association Асоціація торгівлі цінними паперами; securityies Industry Automation Corporation Корпорація для автоматизації торгівлі цінними паперами; securityies investment trust інвестиційний фонд, який вкладає свої кошти в цінні папери; securityies Investor Protection Act закон про захист інвесторів у цінні папери; securityies Investor Protection Corporation Корпорація захисту інвесторів у цінні папери; securityies issue at par випуск цінних паперів за номіналом; securityies law законодавство, що стосується цінних паперів; securityies loan позичка цінними паперами; securityies losses збитки від цінних паперів; securityies market ринок цінних паперів; securityies market line напрям ринку цінних паперів; securityies numbering system система нумерування і реєстрації цінних паперів; securityies portfolio портфель цінних паперів; securityies purchase statement виписка про купівлю цінних паперів; securityies sales statement виписка про продаж цінних паперів; securityies trading операції з цінними паперами • торгівля цінними паперами; securityies transaction операція з цінними паперами; to borrow on securityies брати/взяти позику під заставу цінних паперів; to buy securityies купувати/купити цінні папери; to deal in securityies займатися/зайнятися цінними паперами • торгувати цінними паперами; to delist a security припиняти/припинити котирування цінного папера; to issue securityies випускати/випустити цінні папери; to pledge securityies віддавати/віддати цінні папери в заставу • заставляти/заставити цінні папери; to sell securityies продавати/продати цінні папери; to suspend a security припиняти/ припинити котирування цінного папера тимчасово; to trade in securityies торгувати цінними паперами

securities ‡ securities (391)

* * *

1) у просторовому значенні — від, з, із

2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на

3) вказує на часові відношення — з, від, через

4) вказує на джерело, походження тощо — від, з

5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із

6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — у

7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з

8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, через

9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з

10) показує співставлення, розрізнення — від

* * *

1) у просторовому значенні вказує на вихідний пункт дії або руху з; вихідний пункт при визначенні або відліку відстані від; положення предмета або його частини стосовно іншого предмета на; з, зі

2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.

3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з

4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із

5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від

6) указує на зіставлення від

7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із

8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, за

9) у сполученнях

1. n

1) падіння (тж перен.)

2) перекидання; акробатичний стрибок

3) безладдя; сум'яття

4) безладно звалені речі; купа речей

2. v

1) упасти; звалитися; скотитися

2) різко падати (про ціни, курс)

3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)

4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)

5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)

6) перекидатися, робити акробатичні трюки

7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати

8) кидатися (уліжко)

9) робити безладдя

10) м'яти (одяг); куйовдити (волосся)

* * *

1) падіння

2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт

3) безлад, сум'яття

1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

2) обрушуватися ( часто tumble down)

3) зазнати поразки; загинути

4) йти спотикаючись

5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

6) валятися, кататися, кидатися

7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

8) швидко е абияк робити (що-н.)

9) приводити в безлад

v (past withdrew; p.p. withdrawn)

1) відкликати; виводити; брати назад

2) відмовлятися; скасовувати, відміняти; анулювати; знімати (пропозицію)

3) відводити (очі); відсмикувати (руку)

4) вилучати

5) взяти свої слова назад; відступитися

6) відходити; піти; відсуватися; ретируватися

7) відтуляти, відпинати (завіску)

8) відсунути (засув)

9) с.г. виполювати, висмикувати

10) військ. відводити (війська)

11) усувати, знімати

12) військ. відволікати

* * *

1) віднімати, відсмикувати

2) забирати, брати назад

3) вилучати

4) відмовлятися

5) ( from) відмовитися від участі

6) піти геть

7) відходити, відсуватися

8) відслоняти ( занавіску); відсунути ( засов)

9) c-г. прополювати, видаляти

10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)

11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму)

1) падіння

2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт

3) безлад, сум'яття

1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

2) обрушуватися ( часто tumble down)

3) зазнати поразки; загинути

4) йти спотикаючись

5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

6) валятися, кататися, кидатися

7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

8) швидко е абияк робити (що-н.)

9) приводити в безлад

1) собирать виноград

2) делать (виноградное) вино

1) збір винограду; сезон збору винограду

2) річна продукція винограду або вина; the vintage last year was harmed by dіsease врожай минулого року був уражений хворобою

3) вино врожаю визначеного року; vintage of 1950 вино врожаю 1950 року; марочне вино, вино вищої якості (тж. vintage wіne); rare vintages рідкі вина

4) дата виробництва або випуску чого-н., віддалена; а pіano of 1845 vintage піаніно 1845 року (випуску); вік; термін служби

5) ек. покоління техніки; old and new vintages старі і нові покоління техніки; vintage of capіtal покоління капіталу, капітал одного терміну введення

1) марочний; витриманий; vintage wіne марочне вино; vintage vodka стара горілка

2) стародавній; класичний; а vintage sіlent fіlm класичний фільм (часів) німого кіно

3) застарілий, старомодний; vintage suіts костюми, що вийшли з моди; old vintage joke анекдот “з бородою”

4) зрілий; vintage O’Neіll добуток, що відноситься до розквіту творчості О’Ніла

5) який (що) стосується періоду 1916-1930 р. ( про автомобілі)

1) віднімати, відсмикувати

2) забирати, брати назад

3) вилучати

4) відмовлятися

5) ( from) відмовитися від участі

6) піти геть

7) відходити, відсуватися

8) відслоняти ( занавіску); відсунути ( засов)

9) c-г. прополювати, видаляти

10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)

11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму)

1) см. Исходить;

2) (выйти, произойти) вийти, піти з чого, від чого;

3) (издержаться, исчезнуть) вийти. [Були вишні та всі вийшли (Херсонщ.)]. -ти кровью - зійти, спливти, стекти кров'ю (кривлею).

* * *

см. исходить II

исполниться

1) виконуватися, виконатися, сповнятися, сповнитися, справлятися, справитися, відбуватися, відбутися; (делаться) робитися, зробитися; бути виконаним, сповненим, справленим. Работа -ется кое-как - працю виконують аби-як, праця виконується (робиться) аби-як;

2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий пров.) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось - провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются - а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;

3) (о времени) виходити, вийти, сповнятися, сповнитися. [Сьогодні виходить як раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.). Ще тільки дванадцять років сповнилось після того (Куліш)]. Ему -лось двадцать пять лет - йому вийшло двадцять п'ять років. Годы его -лись (возмужал) - йому вийшли вже роки;

4) (наполняться) сповнятися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися чого и (реже) чим. [Його душа вщерть сповняється солоденької сантиментальности (Крим.). Вже відро сповнилось водою (Сл. Гр.)]. Сердце его -лось радости - серце його сповнилося радости (радощів) или радістю (радощами). Мера терпения моего -нилась - міра терпіння мого сповнилася (переповнилася, виповнилася).

* * *

1) вико́нуватися несов.; зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися, спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися

2) (истекать - о времени, сроке) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; спо́внюватися, -нюється и сповня́тися, спо́внитися; (о достижении какого-л. возраста) зрі́внюватися, зрівня́тися

когорта. [Ті школи, відки вийшли лютих псів на нас когорти (Франко)].

* * *

воен. ист., перен.

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

криводушний. [Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні (Куліш)].

* * *

нрч. на-около, наверх, на поверх, (не только во двор) надвір; (со стороны двора) знадвору; (внешне) назовні; срв. Наружно. [Важке страждання, що не могло пробитись на- около рухом або словами (Короленко). Ця людина перетравила в собі стільки багатющого матеріялу і так блискуче виявила його наверх, що… (Рада). Всі його хитрощі вийшли наверх (Київ). Собака вийшов з халабуди надвір (Брацл.). Двері відчиняються надвір (на- около) (Київ). Не зважаючи на показний спокій, щось гризе в середині, щось пробивається надвір (Короленко). Тин нахилився знадвору (Сл. Ум.). Кохання нікому, крім закоханих, нецікаве; воно навіть відражає, коли десь необережно назовні виявиться (В. Підмог.)].

* * *

нарядить

1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;

2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;

3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];

4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -

1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;

2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;

3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];

4) опоряджений, оздоблений.

* * *

обойтися

1) обходитися, обіходитися, обійтися, перебуватися, перебутися. [Обходимося тим, що маємо. Якось перебудемося без грошей, поки заробимо];

2) поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися з ким. Хорошо -ться с кем, с нем - гарно поводитися з ким, з чим, шанувати кого, що. Плохо -ться - негарно поводитися з ким, з чим, не шанувати, кривдити кого, що. Жестоко -ться с кем - збиткуватися з кого, жорстоко поводитися з ким. [Він з неї збиткується, що вона йому не вінчана жінка];

3) (стоить) коштувати, вийти, стати в що. Сапоги обошлись мне в пять рублей - чоботи вийшли (стали) мені в п'ять карбованців. Постройка дома обошлась очень дорого - збудувати (поставити) будинок дуже дорого вийшло.

* * *

несов.; сов. - обойт`ись

1) (обращаться с кем-л.) обхо́дитися, обійти́ся, пово́дитися, повести́ся

2) (стоить, требовать определённых затрат) обхо́дитися, обійти́ся, несов., сов. ко́штувати и коштува́ти; диал. вихо́дити, ви́йти

3) (удовлетворяться, довольствоваться) обхо́дитися, обійти́ся; ( изворачиваться) оберта́тися, оберну́тися

4) (о деле, событии - происходить) обходи́тися, обійти́ся; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (несов.: с отрицанием "не") бува́ти

5) строит. (несов.) обхо́дитися; обхо́дитися, обмина́тися; обхо́дитися; обганя́тися, випереджа́тися; обду́рюватися

плече, рам'я, рамено. [У латаній свитині, на плечах торбина (Шевч.). Він почув, що хтось стиснув його за рам'я. З рамен моїх могутні крила виростають (Олесь)]. -чо с -чём - опліч, по(с)пліч, плече-в-плече, пліч-о-пліч. [Та йшли поспліч з ковалем двоє - молоді й щасливі (М. Вовч.). Вони вийшли поруч, плече-в-плече (Корол.)]. Голова на -чах - голова на в'язах. [У мене не дурно голова на в'язах]. По -чу (по силам) - до снаги, до сили. [Ця робота йому до снаги]. Пожимать -чами - низати, знизувати плечима, стенути плечем. -чи (в одежде) - барки. Двойные -чи в мужской рубахе - прирамки.

* * *