-
101 давать начало
1. give rise toбрать начало, начинаться — to take its rise
начал действовать; принял меры — took action
2. springначало жизни, юность, молодость — the spring of life
3. give birth4. originate -
102 берет начало
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > берет начало
-
103 происходить
occur глагол:transpire (происходить, испаряться, просачиваться, случаться, становиться известным, обнаруживаться)come to pass (происходить, случаться) -
104 вытекать
вытека́ть1. см. вы́течь;2. перен. (о следствии) sekvi, rezulti.* * *несов.1) см. вытечь2) (брать начало - о реке и т.п.) nacer (непр.) vi, salir (непр.) vi3) ( являться следствием) emanar vi, derivar vi, inferir (непр.) vt, resultar viотсю́да вытека́ет — de esto se deduce (resulta)
со все́ми вытека́ющими отсю́да после́дствиями — con todas las consecuencias que de esto se derivan (dimanan), con todas las consecuencias dimanantes de esto
* * *несов.1) см. вытечь2) (брать начало - о реке и т.п.) nacer (непр.) vi, salir (непр.) vi3) ( являться следствием) emanar vi, derivar vi, inferir (непр.) vt, resultar viотсю́да вытека́ет — de esto se deduce (resulta)
со все́ми вытека́ющими отсю́да после́дствиями — con todas las consecuencias que de esto se derivan (dimanan), con todas las consecuencias dimanantes de esto
* * *v1) gener. (áðàáü ñà÷àëî - î ðåêå è á. ï.) nacer, (являться следствием) emanar, derivar, extravasarse (о жидкости, крови), fluir, inferir, irse, resultar, salir, seguirse, suceder, desprenderse2) liter. emanar3) eng. manar -
105 происходить
произойти1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.* * *несов.; сов. - произойт`и1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти3) ( брать начало) похо́дити, піти́ -
106 браться за
take up глагол:begin on (браться за, брать начало от)begin upon (браться за, брать начало от)address oneself to (браться за, приниматься за) -
107 возникать
-
108 порождать
-
109 создавать
create глагол: -
110 создать
create глагол: -
111 впадать в
Русско-английский научно-технический словарь переводчика > впадать в
-
112 впадать в
Русско-английский научно-технический словарь переводчика > впадать в
-
113 вытекать из
1) General subject: flow out of (о реке и т. п.; чего-л.), supervene, flow out of (чего-л., о реке и т. п.)3) Diplomatic term: flow from4) Business: appear from, result from5) Makarov: issue from, supervene (чего-л.), flow from (брать начало-о реке и т. п.), come out of (чего-л.), flow out of (чего-л. о реке и т. п.), follow from (являться следствием) -
114 вытекать
, < вытечь> herausfließen, ausfließen, entweichen; impf. entspringen; fig. folgen, sich ergeben; pf. Auge: auslaufen* * *вытека́ть, <вы́течь> herausfließen, ausfließen, entweichen; impf. entspringen; fig. folgen, sich ergeben; pf. Auge: auslaufen* * *вытека́|ть1. (нару́жу) herausfließen, auslaufen3. перен (результа́т) sich ergeben, resultieren aus +dat* * *v1) gener. sich erklären, ablaufen, abströmen, ausfließen (о жидкости), ausströmen, den Ablauf nehmen, echappieren, entfließen (брать начало), entquellen (D), entrieseln (струёй), entrinnen (D), entströmen (D), enttriefen (D) (каплями), entträufeln (D) (каплями), entweichen (о газе и т. п.), folgen (из чеrо-л.), folgen (из чего-л.), folgern, herausströmen, resultieren (из чего-л.), rinnen, sich ergeben, erwachsen, sich anbieten, herauslaufen (о жидкости), heraustreten, (aus D) hervorgehen, ausfließen, auslaufen, aussickern (по капле), entspringen, hervorquellen, verrinnen, vorquellen, herauslaufen (о жид-кости)2) geol. ausströmen (потоком), herausquellen, herausrinnen3) Av. fließen4) poet. entwallen (D) (из чего-л.)5) milit. laufen6) eng. emanieren, lecken7) artil. abfließen8) polygr. ausfliessen9) food.ind. herausfließen10) S.-Germ. ausrinnen11) pompous. entquellen, entrinnen, entströmen12) aerodyn. Abströmung, austreten, wegströmen13) nav. durchsickern -
115 происходить
-
116 происходить
матем., физ., несов. происходи́ть, сов. произойтивідбува́тися, відбу́тися, ( брать начало - ещё) похо́дити, ви́йти (з) -
117 происходить
матем., физ., несов. происходи́ть, сов. произойтивідбува́тися, відбу́тися, ( брать начало - ещё) похо́дити, ви́йти (з) -
118 вытекать
(брать начало - о реке и т. п.) nascer vi; ( являться следствием) decorrer vi; resultar vi -
119 вытекать
вытечь1. flow out, escape, run* out; ( капля за каплей) drip out2. тк. несов. (из; брать начало — о реке и т. п.) have its source (from), flow (from, out of)3. тк. несов. ( являться следствием) result, follow, ensue; (из) arise (from)отсюда вытекает, что — (hence) it follows that; it follows (from this) that
♢
глаз вытек — the eye came out -
120 походити
См. также в других словарях:
брать начало — иметь своей исходной точкой, иметь исходной точкой, возникать, иметь началом, начинаться, иметь своим началом, брать свое начало, иметь отправной точкой, иметь своей отправной точкой, восходить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
брать начало — Начинаться … Словарь многих выражений
брать — взятки • действие брать власть • обладание, начало брать дань • действие, каузация брать интервью • действие брать кредиты • действие, объект брать начало • действие брать ответственность • обладание, начало брать пример • объект, зависимость,… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
начало — брать начало • действие вести начало • действие, продолжение давать начало • действие, каузация дать начало • действие, каузация ждать начала • модальность, ожидание класть начало • действие начало положит • действие ожидать начала • модальность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
БРАТЬ — БРАТЬ, беру, берёшь, прош. вр. брал, брали, брало, несовер. (к взять). 1. кого что. Захватывать рукой, принимать в руки. Брать палку. Берите, сколько можете донести. || перен. Останавливаться мыслью на ком чем нибудь, выбирать для рассмотрения,… … Толковый словарь Ушакова
брать свое начало — возникать, восходить, начинаться, иметь своим началом, иметь исходной точкой, иметь отправной точкой, брать начало, иметь началом, иметь своей исходной точкой, иметь своей отправной точкой Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
брать — беру, берёшь; брал, ла, брало; нсв. (св. взять). 1. кого что, чем, во что. Захватывать, схватывать рукой, руками или каким л. инструментом, орудием, находящимся в руках; принимать в руки. Б. ложку, газету. Б. хлеб с тарелки. Б. бельё из шкафа. Б … Энциклопедический словарь
НАЧАЛО — ср. чем начинается бытие или действие; один из двух пределов, между коими заключено бытие, вещественое либо духовное; почин, зачин, искон, зачало, источник, корень, рождение, исход; ·противоп. конец. Чему было начало, тому будет и конец. Плохое… … Толковый словарь Даля
НАЧАЛО — НАЧАЛО, начала, ср. 1. только ед. Первый момент или первые моменты, исходная стадия какого нибудь действия или явления. Начало спектакля в 8 часов. В начале года. Брать начало. Положить чему нибудь начало. Давать чему нибудь начало. 2. только ед … Толковый словарь Ушакова
брать — беру, берёшь; прош. брал, ла, брало; несов., перех. (сов. взять). 1. Принимать в руки, схватывать руками (зубами, щипцами и т. п.). Брать руками. □ Старик, наконец, вставал, брал свою шляпу и отправлялся куда то домой. Достоевский, Униженные и… … Малый академический словарь
брать — беру/, берёшь; брал, ла/, бра/ло; нсв. (св. взять) 1) а) кого что, чем, во что Захватывать, схватывать рукой, руками или каким л. инструментом, орудием, находящимся в руках; принимать в руки. Брать ложку, газету. Брать хлеб с тарелки. Брать бельё … Словарь многих выражений