їхати

техн. переезжа́ть

техн. проезжа́ть

 їхати

їхати. [Їхати кіньми, машиною, морем], (быстро) бігти; (медленно) тюпати, плуганитися, теліжитися. -ать верхом - їхати верхи, бігти верхи, бігти конем. [Татарин біжить конем]. -ать галопом - бігти з копита, учвал, чвалем, чвалувати. [Їздець чвалує (М. Вовч.)]. -ать рысью - їхати тюпки, в-клус, клусом, труськом. -ать шагом - їхати ходою, ступою. -ать цугом - витягом, упростяж їхати. -ать в направлении к чему - прямувати до чого.

* * *

їхати; водити; запускати

проехать

1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];

2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;

3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.

* * *

1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити

2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти

3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

n (pl goes) розм.

1) ходьба, рух, хід

2) обставина; становище; справа

3) спроба, намагання

4) ковток; порція (їжі)

5) угода, домовленість

6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення

7) розм. успіх; удача; успішний захід

8) хода

9) кидок (у спорті)

v (past went; p.p. gone)

1) іти, ходити

2) прямувати; їхати, їздити

3) подорожувати, пересуватися; рухатися

4) ходити, курсувати

5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

6) працювати, діяти, функціонувати

7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)

8) доходити; дотягуватися; сягати

9) пролітати, швидко плинути (про час)

10) зникати; пропадати

11) поширюватися, передаватися

12) вступити в організацію, стати членом товариства

13) бути в обігу

14) брати на себе; зважуватися (на щось)

15) розвалитися, зламатися, розколотися

16) зазнати краху, збанкрутувати

17) бути розташованим

18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)

19) дорівнювати

20) звертатися; вдаватися по допомогу

21) гласити, говоритися

22) дзвонити, бити (про годинник тощо)

23) умирати, гинути

24) пройти, бути прийнятим (визнаним)

25) продаватися (про ціну)

26) брати участь (на паях); ризикувати

27) зберігатися (про їжу)

28) підходити, личити (про одяг)

29) займатися чимсь

30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

* * *

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1) прогулянка; їзда; поїздка

2) тривалість прогулянки

3) дорога, алея

4) верховий кінь

5) група вершників

6) фінансовий округ

v (past rode; p.p. ridden)

1) їхати (їздити) верхи; скакати

2) кататися верхи, займатися верховою їздою

3) брати участь у перегонах

4) їхати, їздити (на машині тощо)

5) управляти, водити (автомобіль тощо)

6) прямувати (кудись — at)

7) спрямовувати (кудись — at)

8) гнати

9) перен. заїздити; затягати; заялозити

10) іти, котитися

11) бути придатним для верхової їзди (про грунт)

12) рухатися; пливти; ширяти

13) кататися; гойдатися

14) носити; возити

15) лежати; стояти; перебувати

16) оволодівати, охоплювати, опановувати

17) стояти на якорі

18) тримати на якорі

19) рухатися по орбіті; обертатися

20) робити складки

21) відокремлювати, відбивати (тварину від стада)

22) служити в кавалерії

23) зважувати разом з конем

24) амер. імпровізувати (про джаз)

25) амер., розм. пускати на самоплив; не втручатися

26) амер. знущатися, потішатися, глузувати (з когось); висміювати (когось)

27) суворо критикувати; лаяти; шпетити

28) тероризувати

29) розм. паруватися, покривати

30) мед. неправильно сполучатися (про кінці переламаної кістки)

31) брати участь у кавалерійському рейді

* * *

1) прогулянка (на велосипеді, автомобілі, верхи); їзда, поїздка

2) тривалість поїздки

3) дорога, алея для верхової їзди

4) група вершників

5) верховий кінь

6) перегони, скачки; автоперегони

7) cл. прийом наркотику, ЛСД

1) їхати, їздити верхи; скакати; їздити верхи; займатися верховою їздою; їздити верхи ( на чому-небудь); займатися кінним спортом; брати участь у скачках; займатися кінним полюванням (особл. на лисиць)

2) їхати, їздити (у машині, на велосипеді, поїзді); управляти, керувати, водити

3) (at) направлятися; направляти

4) гнати

5) іти, котитися, мати ( той або інший) хід

6) рухатися; плисти, сковзати; ширяти

7) кататися, гойдатися; катати, качати; носити, возити

8) спочивати, покоїтися; стояти, лежати

9) долати, опановувати, охоплювати

10) стояти на якорі (ride at anchor, ride to an anchor); тримати на якорі

11) (on) залежати ( від чого-небудь); бути пов'язаним ( з чим-небудь)

12) рухатися по орбіті; обертатися

13) відокремлювати, відбивати ( тварину від стада)

14) служити в кавалерії

15) важити разом з конем; важити ( про жокея перед скачками)

16) aмep. імпровізувати ( у джазі)

17) aмep. пускати на самоплив, не втручатися; залишатися на місці ( про ставку в азартній грі)

18) aмep. знущатися, потішатися ( над ким-небудь); висміювати, піднімати на сміх ( кого-небудь); суворо критикувати, сварити, шпетити, вичитувати; тероризувати

19) утворювати складки; заходити на що-небудь інше; частково перекривати

20) жapг. злягатися; "покривати"

21) мeд. неправильно суміщатися ( про кінці зламаної кістки)

1. n

1) дозвіл

2) відпустка

3) військ. звільнення

4) прощання; розставання

5) вихідна позиція

2. v

покриватися листям

v (past і p.p. left)

1) піти, поїхати; від'їжджати; переїжджати

2) вирушати, їхати (кудись — for)

3) залишати, кидати

4) забувати

5) відкладати; переносити

6) заповідати

7) залишати після смерті

8) залишати невикористаним

9) залишатися

10) надати, доручити

11) передавати, залишати

12) припиняти

13) проходити мимо, минати

* * *

1) дозвіл

2) прощання; розставання

3) вихідна позиція ( для більярдних куль)

1) іти, вийти, піти, (по)їхати, відходити; ( for) направлятися, їхати ( куди-небудь)

2) залишати, полишати; залишати після себе; забути, забувати

3) залишати; кидати

4) залишати в якому-небудь положенні або стані

5) відкладати, переносити

6) заповісти, залишити у спадок; залишати після смерті

7) залишати невикористаним

8) отримувати, залишатися в залишку

9) надати, доручити

10) передавати, залишати

11) дозволяти; відпускати, випускати, не тримати; не втримувати; перестати триматися

12) проходити повз, минати

1. n

1) поїзд, потяг; состав

2) процесія, кортеж

3) караван

4) військ. обоз

5) почет; натовп (шанувальників)

6) ланцюг, ряд, низка (подій)

7) шлейф (сукні)

8) хвіст (павича)

9) наслідок, результат

10) pl військ. тили

11) військ. азимут (гармати)

12) військ. наводка за азимутом

13) серія (хвиль)

14) послідовний ряд

15) мет. прокатний стан

16) тех. зубчаста передача

17) тех. система (важелів)

2. v

1) розм. їхати поїздом

2) амер., розм. водитися, зв'язатися (з кимсь — with)

3) принаджувати, заманювати

4) виховувати; учити; привчати (до чогось)

5) навчати (чогось); готувати (до чогось)

6) тренувати (ся)

7) дресирувати (тварин); об'їжджати (коня)

8) формувати (дерева); спрямовувати (ріст рослин)

9) військ. наводити за азимутом

* * *

1) потяг; склад

2) процесія, кортеж

3) караван

4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)

5) ряд, ланцюг, низка

6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)

7) наслідок

8) pl війск. тили

9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом

10) cпeц. серія (хвиль, коливань)

11) метал. прокатний стан

12) тex. зубчата передача; система важелів

13) війск. запав

14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)

15) icт. алюр ( коняки)

••

1) їхати поїздом

2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)

3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися

4) icт. притягати, заманювати

1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитину

2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворими

3) ( for) тренувати

4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)

5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)

6) війск. (on, upon) наводити за азимутом

заехать заїжджати и заїздити, заїхати. -хать в гости к кому-л. - заїхати, завітати (в гості), загостити до кого. -жать время от времени, изредка - час від часу (коли не коли) заїздити, навертатися до кого. -жайте за мною - поедем разом - заїздіть по мене - поїдемо разом. Блуждая -хать куда-л. - блукаючи заїхати (забитися, прибитися) куди. -хать куда-л. далеко - десь заїхати, десь заблукати, забитися, завітритися куди. -хать в чужой карман - залізти (зазирнути) в чужу кишеню. -хать кого-л. по рылу, по морде, по шее и т. п. - заїхати, затопити, загилити кого по пиці, по мордяці, по лиці, по потилиці.

* * *

несов.; сов. - за`ехать

1) заїжджа́ти и заї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, заї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. позаїжджа́ти и позаї́здити

2) (кому во что и по чему - сов.: ударить) заї́хати (кому в що); ( сильнее) затопи́ти, -топлю́, -то́пиш, заги́лити, -ги́лю, -ги́лиш, угати́ти (угачу́, уга́тиш), захмели́ти (кого в що), уціди́ти (уціджу́, уці́диш) (кого по чому)

1. n

1) трамвай

2) (скор. від tram-line) трамвайна лінія

3) (скор. від tram-car) трамвайний вагон

4) гірн. вагонетка; візок

5) текст. шовковий кручений уток

6) тех. розмічувальний штангенциркуль

2. v

1) їхати трамваєм

2) гірн. відкочувати на вагонетках

* * *

1) трамвай

2) cкop. вiд tramcar

3) швидкий. від tramline

4) горн. вагонетка, візок

1) їхати в, на трамваї

2) сурма, відкатувати на вагонетках

••

1. n

1) подорож, мандрівка

2) pl (далекі) мандри; поїздки

3) опис мандрівок

4) рух; просування

5) амер. вуличний рух

6) військ. переміщення цілі

7) військ. рух (снаряда по каналу ствола)

8) тех. подача; хід; довжина ходу

2. v

1) мандрувати, подорожувати, їздити

2) рухатися, пересуватися

3) їздити комівояжером

4) перемішатися, поширюватися

5) перебирати (у пам'яті)

6) переходити від одного предмета до іншого (про погляд)

7) розм. їхати з великою швидкістю

8) пастися, поступово просуваючись уперед (про тварин)

* * *

1) подорож

2) pl поїздки; ( дальні) мандри

3) рух; просування

4) рух, просування

5) aмep. вуличний рух

6) вiйcьк. переміщення мети; pyx

7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шлях

1) подорожувати

2) їздити; їхати

3) перевозити

4) рухатися, пересуватися, переміщатися

5) переміщатися, розповсюджуватися

6) їхати з великою швидкістю

7) обертатися, бути вхожим; належати

8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)

9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)

10) дiaл. йти пішки

объехать

1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;

2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].

* * *

1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти

2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати

3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати

1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити

2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

подъехать

1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;

2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];

3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).

* * *

несов.; сов. - подъ`ехать

1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати

2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися

приехать приїздити, приїжджати, приїхати, наїхати, (о мног.) поприїздити, поприїжджати, понаїжджати, (временами) доїжджати. [Одні виїздили, другі приїздили (Стор.). Наїхали гості (Звиног.). Панотець у нас доїжджає (Свидн.)]. -хать за кем, чем - приїхати по кого, по що. [Приїхала по свою наймачку (Неч.-Лев.)]. -хать неожиданно - приїхати несподівано, набігти. -хать на своих, на двоих - приїхати батьківськими (кіньми), на батьківських, на своїх некуплених. -хать в гости к кому - пригостити до кого. -езжающий по временам - наїз(д)ний. [Наїздний піп].

* * *

несов.; сов. - при`ехать