ягоди

1. n

1) ягода

2) ікринка

3) зернинка, зернятко

4) зерно (кави тощо)

5) м'ясистий плід (томат, виноград тощо)

6) амер., розм. долар

2. v

1) родити ягоди

2) збирати ягоди

* * *

1) ягода

2) ікринка, зернятко ікри

3) зерно ( кава)

4) м`ясистий плід (томат, виноград)

5) aмep. долар

1) приносити ягоди

2) збирати ягоди

1) який має ягоди

2) який має форму ягоди

1) ж. ім'я міф. Дафна, Дафне

2) бот. вовчі ягоди, вовче лико

* * *

1) мiф. Дафна

2) бoт. ( daphne) вовче лико, вовчі ягоди

1. n

1) відбір, вибір

2) розм. краща частина (чогось); щось добірне

3) зібрана одночасно частина врожаю (фруктів тощо)

4) удар (гострим інструментом)

5) гострокінцева кирка; кайло; мотика

6) текст. кидок човника

7) друк. чорниш

8) зубочистка

9) карт., розм. бубна; вино, піки

2. v

1) вибирати, відбирати; підбирати, добирати

2) збирати, знімати (плоди); зривати (квіти)

3) сортувати

4) шукати, вишукувати

5) клювати; відщипувати; їсти (маленькими кусочками)

6) колупати, сколупувати

7) довбати, продовбувати; протикати, проколювати; просвердлювати, пробуравлювати; пробивати

8) розпушувати землю мотикою

9) чистити (ягоди)

10) обскубати (птицю); общипувати

11) обгризати (кістку); знімати (м'ясо з кісток)

12) щипати; розщипувати

13) пороти, розпорювати

14) амер. грати на струнному інструменті; бренькати; щипати струни

15) обкрадати, красти

16) відмикати відмичкою (замок)

17) шпурляти, кидати

18) колоти, простромлювати; устромляти, утикати

* * *

1) гостра кирка; кайло; гострий інструмент; льодоруб, штичок льодоруба ( альпінізм)

2) = plectrum

3) пoлiгp. чорниш; бруд, який залишається на літерах ( при друкуванні)

4) дiaл.; кapт. бубни; піки

1) відбір, вибір

2) краща частина ( чого-небудь); що-небудь добірне

3) зібрана одночасно частина врожаю (ягід, фруктів)

4) удар ( гострим інструментом)

1) вибирати, відбирати; підбирати; сортувати; відбирати ( руду від пустої породи)

2) збирати, знімати (квіти, врожай)

3) ( out of) виймати

4) шукати, вишукувати

5) клювати; їсти маленькими шматочками; відщипувати; їсти

6) колупати; сколупувати

7) довбати; обколювати; насікати; продовбувати, протикати, пробуравлювати; розпушувати землю киркою

8) чистити ( ягоди); общипувати ( птаха); знімати ( м'ясо з кісток); обгризати ( кістку); ретельно обробляти що-небудь

9) щипати, розскубувати; розскубуватися; розщипуватися; розпорювати

10) cл. грати на струнному інструменті

11) обкрадати

12) відкривати ( замок) відмичкою

13) (at) критикувати, чіплятися; бурчати, гризти ( кого-небудь); тягти, смикати ( руками); чіплятися

1) кидка човника

2) утокова нитка

1) шпурляти, кидати

2) втикати, устромляти

n бот.

вовчі ягоди, бирючина

* * *

1) бoт. бирючина, вовчі ягоди

2) маслиновий колір з сіруватим полиском

цілком стиглий, спілий (про ягоди, яблука)

* * *

1. n

1) бот. стовбур

2) стебло

3) стрижень

4) бот. плодоніжка; квітконіжка; черешок; супліддя

5) рід, плем'я

6) лінія споріднення

7) підставка, ніжка (бокала тощо)

8) pl жарт. ноги

9) держак, колодочка (інструмента); ручка

10) тех. стержень

11) головка

12) друк. вертикальний штрих літери

13) мор. форштевень; ніс

14) лінгв. основа

15) гроно бананів

2. v

1) походити; виникати (from, out of)

2) очищати від черешка; чистити (ягоди)

3) припасовувати стебла (до штучних квітів)

4) рости рівно; підніматися вертикально

5) мор. утримувати судно на заданому курсі

6) пливти проти течії, чинити опір

7) загачувати; робити перемичку; перегороджувати

8) зупиняти, затримувати

9) спорт. гальмувати лижами

10) іти проти вітру

* * *

1) бoт. стовбур; стебло

2) стрижень

3) бoт. плодоніжка, квітконіжка, черешок; супліддя

4) рід, плем'я; лінія споріднення, родовідне дерево

5) ніжка, підставка; pl; cл. ноги; жіночі ніжки

6) лiнгв. основа ( слова)

7) ручка, рукоятка, рукоять, держак; колодочка (ножа, виделки); тex. стрижень; тіло ( інструмента); тex. хвіст, хвостовик ( інструмента); eл. штенгель ( лампи)

8) cпeц. головка

9) пoлiгp. основний штрих ( очка букви); ніжка ( букви)

10) мyз. штиль, паличка ( ноти)

1) (from, out of) відбуватися, виникати

2) очищати від черешка, чистити ( ягоди); видаляти середню жилку ( тютюну)

3) приробляти штучні стеблинки до квітів

1) мop. форштевень; ніс

2) гipн. набійка

3) cпopт. гальмування лижами

1) загачувати, перегороджувати; робити перемичку; зупиняти, затримувати

2) мop. утримувати ( судно) на заданому курсі; лягати на курс проти течії ( про судно); плисти проти течії, іти проти вітру, протистояти ( чому-небудь)

3) гipн. зробити набійку шпуру

4) cпopт. гальмувати лижами

1) розм. циліндр (капелюх)

2) чудова людина

3) чудова річ

4) добірні ягоди (фрукти), що лежать зверху в корзині (ящику)

5) широке жіноче пальто

* * *

1) циліндр ( капелюх)

2) cл. чудова людина; прекрасна річ; екстраклас; добірні фрукти або ягоди, лежачі вгорі в корзині, ящику

3) широке ( жіноче) пальто

1) який має ягоди

2) який має форму ягоди

1) ягода

2) ікринка, зернятко ікри

3) зерно ( кава)

4) м`ясистий плід (томат, виноград)

5) aмep. долар

1) приносити ягоди

2) збирати ягоди

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

1. n

1) перо, пір'їна

2) тж pl збірн. оперення, пір'я

3) плюмаж

4) убрання; прикраса

5) мисл. дичина

6) дрібничка; крихта, дещиця; щось дуже легке

7) довга шерсть на ногах (собак)

8) тріщина (у склі тощо)

9) тех. шпонка; виступ; гребінь; ребро

10) мор., розм. бурун (від перископа підводного човна)

2. v

1) оперяти, оздоблювати (прикрашати) пір'ям

2) вистилати пір'ям (гніздо)

3) оперятися, укриватися пір'ям (тж feather out)

4) робити край гострим (тонким)

5) надавати форми пір'їни

6) тех. з'єднувати на шпонку (на шпунт)

* * *

1) перо ( пташине)

2) pl оперення: пір'я; плюмаж; убрання, прикраса

3) миcл. дичина, птах

4) що-небудь дуже легеньке, дрібничка

5) довга шерсть на ногах ( у собак)

6) оперення стріли

7) тріщина (у дорогоцінному камені, склі)

8) тex. напрямна шпонка; шип; виступ, гребінь; ребро

9) мop. бурун ( від перископа підводного човна)

10) мop., cпopт. розгортання весла плиском

1) оперяти, прикрашати або оздоблювати пір'ям

2) вистилати пір'ям ( гніздо)

3) оперятися ( часто feather out)

4) aмep. спливати пластівцями ( про вершки в чаї)

5) робити край гострим, тонким

6) надавати форму пера

7) мop., cпopт. виносити ( весло) плиском; розводити плиском ( весло)

8) миcл. збити пострілом пір'я з птаха; тремтіти ( про гончу) під час відшукування сліду; направляти ( гончих) по сліду

9) aв. флюгувати гвинт; циклічно змінювати крок ( несучого гвинта вертольота)

10) тex. з'єднувати на шпунт або шпонку

1. n

1) винна ягода; інжир, фіга

2) фігове дерево, смоківниця, інжир

3) розм. дуля

4) дрібниця

5) вбрання; гарний костюм; вечірній туалет

6) стан; настрій; гумор

2. v

гарно вбирати, наряджати; прикрашати (тж fig out, fig up)

* * *

1) винна ягода, інжир, фіга

2) = fig tree

1) дуля, фіга

2) дрібниця, дурниця

1) убрання, наряд, шати; парадний костюм

2) стан, настрій

1. n

1) плід; фрукт

2) збірн. фрукти

3) pl плоди, результати

4) нащадок; маля, дитинча

2. v

плодоносити; давати плоди, родити

* * *

1) плід

2) фрукти

3) часто pl плоди, результат

4) icт.,; бioл. нащадок; дитинча; дитина

5) cл. тип; фрукт; aмep. гомосексуаліст; ягідка, персик ( про дівчину)

1. n

1) збір; урожай; (те, що) зібране

2) pl складки, зборки

2. v

1) збирати; знімати

2) збиратися, скупчуватися

3) рвати (квіти)

4) піднімати, підбирати (з землі, підлоги)

5) накопичувати, скупчувати; нагромаджувати

6) робити висновок, дійти висновку

7) збирати в складки (зборки) (сукню тощо)

8) морщити (лоб тощо)

9) мед. наривати

10) друк. добирати аркуші

* * *

1) те, що зібрано; збір, урожай

2) pl зборки, складки

3) aвт. сходження передніх коліс у плані

1) збирати (речі, юрбу); збиратися, скупчуватися

2) (тж. gather in) рвати ( квіти); збирати ( ягоди); знімати, збирати ( урожай)

3) (тж. gather up) піднімати, підбирати (із землі, з підлоги)

4) кутатися ( у що-небудь); притискати, пригортати до себе

5) нагромаджувати, накопичувати; нагромаджуватися, накопичуватися, скупчуватися; поступово набувати (яких-небудь якостей, властивостей)

6) робити висновок, доходити до висновку

7) збирати в зборки, складки ( спідницю); морщити ( лоб)

8) наривати (нaпp., про фурункул)

9) пoлiгp. підбирати аркуші

1) збирати вручну ( ягоди)

2) ретельно підбирати

1) анат. нирка

2) pl кул. нирки

3) вдача, характер; темперамент; склад характеру; типова особливість

* * *

1) aнaт. нирка

2) темперамент; склад характеру; типова особливість

1. n

1) закваска, дріжджі; розпушувач (тіста)

2) перен. вплив

3) фермент

4) збудник

2. v

1) ставити на дріжджах; заквашувати

2) перен. піддавати впливу (дії) (чогось); впливати

* * *

1) дріжджі, закваска ( для тіста); розпушувач ( тіста); стимул; вплив

2) фермент

1) зривати, обривати, знімати ( ягоди)

2) вражати, убивати

3) розібрати гравців ( при захисті)