-
1 cotillion
n1) шерстяна тканина на спідницю2) амер. кадриль3) котильйон* * *= cotillon; n1) котильйон2) aмep. кадриль -
2 flare
1. n1) яскраве нерівне світло; блискання2) спалах3) астр. спалах на сонці4) вибух (гніву)5) світловий сигнал6) сигнальна ракета7) опуклість (посудини)8) кльош (спідниці)9) мор. розвал (борту)10) розм. хвастощі2. v1) горіти яскравим нерівним полум'ям; виблискувати2) яскраво спалахувати; палахкотіти3) спалахнути, розгніватися, обуритися (тж flare up)4) розширювати; розсувати5) розкльошуватися (про спідницю)6) видаватися, виступати назовні7) махати, розмахувати8) сигналізувати (спалахами)* * *I n1) яскраве нерівне світло; блискотіння4) освітлювальний патрон, освітлювальна ракета або бомба; сигнальна ракета; трасер5) фoтo полиск, відблиск, засвічення; ореол відбиття, дифузійний ореол7) кльош ( спідниці); розтруб ( штанів); розтруб ( рупора або труби)II v1) горіти яскравим нерівним полум'ям; блискати2) яскраво спалахувати; спалахнути, розсердитися, обуритися ( flare up)3) розширювати, розсовувати; поступово розширюватися до краю ( про чашку); розкльошуватися ( про спідницю); виступати назовні, видаватися; бути опуклим4) махати, розмахувати; сигналізувати ( ракетами) -
3 flaring
1. n тех.розвальцьовування, розкатка2. adj1) сліпучий; яскраво палаючий2) позбавлений смаку, крикливий; що кидається у вічі3) конусоподібний; розкльошений (про спідницю); що розширюється унизу4) що виступає назовні* * *I n; тех.розвальцьовування, розкочуванняII a1) сліпучий; яскраво палаючий2) кричущий, позбавлений смаку; який кидається в очі3) який розширюється ( донизу), конусоподібний; розкльошений ( про спідницю); який видається, виступає назовні -
4 kilt
1. n1) спідниця шотландського горянина; спідниця солдата шотландського полку2) дитяча спідничка (у складки)2. v1) збирати у складки2) підтикати поділ; підперізувати (спідницю, сукню)3) легко (спритно) рухатися4) прив'язувати, прикріпляти* * *I n1) кілт, спідниця шотландського горцяII v2) (тж. kilt up) підтикати, підперізувати (спідницю, широку сукню); підперізуватися -
5 kilted
adj1) що носить шотландську спідницю2) з підіткнутим подолом* * *a -
6 petticoated
adj1) одягнений у спідницю2) перен. розпещений; обаблений* * *aодягнений у спідницю; зніжений, забабілий -
7 подбирать
подобрать1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).* * *несов.; сов. - подобр`атьпідбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти -
8 bell
n ж. ім'я* * *I [bel] n1) дзвін; дзвіночок; бубонець2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)3) дзвінок4) pl; мyз. карильйон5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)8) apxiт. капітель коринфської колони9) гeoл. нависла порода10) cпopт. гиря, штанга11) pl штани кльош12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор13) розтрубII [bel] v1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)3) дзвонити, бити в дзвониIII [bel] n; мисл.клич, ревіння оленя-самця ( під час тічки у самок)IV [bel] v1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)2) кричати, ревіти -
9 catch up
phr v1) підхопити, підняти; підняти ( e підколоти), сколоти (про волосся, спідницю); підшивати ( про одяг)2) підхопити, перейняти (нове слово, гасло)3) наздогнати4) надолужити5) іти в ногу; не відставати6) викликати зміни; вплинути; позначитися (про погляди, спосіб життя)7) переривати; збивати (виступаючого питаннями, вигуками, критичними зауваженнями)8) чіплятися, присікуватися9) pass бути, виявитися залученим, утягненим ( у що-небудь)10) pass бути поглинутим, захопленим ( чим-небудь); бути зануреним -
10 cotillon
-
11 floor-length
aякий доходить до підлоги (нaпp., про спідницю) -
12 gather
1. n1) збір; урожай; (те, що) зібране2) pl складки, зборки2. v1) збирати; знімати2) збиратися, скупчуватися3) рвати (квіти)4) піднімати, підбирати (з землі, підлоги)5) накопичувати, скупчувати; нагромаджуватиto gather speed — збільшувати швидкість; набирати швидкості
6) робити висновок, дійти висновку8) морщити (лоб тощо)9) мед. наривати10) друк. добирати аркушіgather in — підбирати, збирати
to gather oneself (together) — зібратися з силами; взяти себе в руки
to gather one's wits — зібратися з думками; збагнути
to gather heart — піднестися духом; кріпитися, мужатися
to gather the ball — спорт. заволодіти м'ячем
* * *I n1) те, що зібрано; збір, урожай2) pl зборки, складки3) aвт. сходження передніх коліс у планіII v1) збирати (речі, юрбу); збиратися, скупчуватися3) (тж. gather up) піднімати, підбирати (із землі, з підлоги)4) кутатися ( у що-небудь); притискати, пригортати до себе5) нагромаджувати, накопичувати; нагромаджуватися, накопичуватися, скупчуватися; поступово набувати (яких-небудь якостей, властивостей)to gather volume — підсилюватися (про звук, голос)
6) робити висновок, доходити до висновку8) наривати (нaпp., про фурункул)9) пoлiгp. підбирати аркуші -
13 longuette
n; фр.міді (про сукню, спідницю) -
14 reduce
v1) знижувати; зменшувати; скорочуватиto reduce temperature — знижувати (збивати) температуру
2) послаблювати, полегшувати3) худнути, додержувати дієти, щоб схуднути4) спричинювати схуднення, виснажуватиreduced almost to nothing — худий, як тріска
5) перетворювати, обертати (на щось)to reduce to ashes — спалити дощенту, спопелити
6) дати лад, навести порядок; упорядкувати; систематизуватиto reduce to order — навести порядок, упорядкувати
7) доводити (до певного стану)8) зводити (до чогось)9) знижувати в посаді (у званні)to reduce to the ranks — військ. розжалувати в рядові
10) примушувати, змушувати11) підкоряти, підпорядковувати; перемагати12) військ. подавляти (вогневу точку)13) стримувати (гнів, бажання)14) спрощувати15) укорочувати, підкорочувати17) відновлювати18) фон. редукувати; послаблювати19) тех. подрібнювати; розмелювати20) розводити (фарбу тощо)21) фот. зменшувати щільність (негатива)22) хім. розкисляти* * *[ri'djuːs]v(to)1) знижувати; зменшувати; скорочувати2) послабляти, зменшувати3) худнути; дотримуватися дієти для схуднення; викликати схуднення, виснажувати4) перетворювати, обертатиto reduce to ashes — спалити вщент; переводити, перетворювати (в інші, більш дрібні міри, одиниці); мaт. скорочувати, перетворювати; зводити
5) приводити (у певну систему, порядок)6) доводити ( до якого-небудь стану); зводити ( до чого-небудь)7) понижувати в посаді, званніto reduce to the ranks — вiйcьк. розжалувати в рядові
8) примушувати, змушувати9) скоряти, підкоряти собі, перемагати; вiйcьк. подавляти ( вогневу точку)10) спрощувати ( що-небудь); мaт. зводити /перетворювати/ до більш простого вигляду11) укорочувати; скорочувати, урізати12) мeд. вправляти ( вивих); виправляти положення уламків кістки14) гpaм. редукувати, послабляти15) тex. подрібнювати; розмелювати18) метал. розкисняти; xiм. відновлювати19) cпeц. перераховувати показники на нормальну температуру е тиск -
15 tuck-in
n розм.ситна їжа; добра закуска* * *I ['tvkin] n2) cл. ситна їжа, основна закускаII [`tvkin] ato have a good tuck-in — грунтовно /як треба/ підзакусить
що заправляється (у спідницю, в брюки)tuck-in shirt — сорочка, яка заправляється в брюки
-
16 well-hung
adj1) добре підвішений (про язик)2) гарно припасований (про одяг тощо)3) витриманий, з присмаком, з душком (про дичину)* * *[`wel`heç]a1) добре підвішений ( про язик)2) той, що добре сидить ( про спідницю)3) витриманий ( про дичину); -
17 width
n1) ширина; широтаin width — у ширину, завширшки
2) перен. широта, широчінь (поглядів тощо)3) полотнище, смуга4) тех. проліт; прогін5) гірн. потужність (жили, шару)6) рад. широта (тривалість) імпульсу* * *[wida]n1) ширинаwidth of the bars [of the pommels] — cпopт. відстань між жердинами [ручками коня]; широта ( впоглядів)
2) полотнище, смуга3) тex. проліт, прогін4) гірськ. потужність (жили або пласт;)5) cл. ширина або тривалість імпульсу -
18 bell
I [bel] n1) дзвін; дзвіночок; бубонець2) pl дзенькіт, передзвін ( дзвонів)3) дзвінок4) pl; мyз. карильйон5) pl куранти; мop. склянки; мop. ринда; склянка6) дзвоноподібний предмет, дзвін; конус ( домни)7) бoт. чашечка квітки; дзвіночок ( про форму квітки)8) apxiт. капітель коринфської колони9) гeoл. нависла порода10) cпopт. гиря, штанга11) pl штани кльош12) зooл. "зонтик" медузи; дзвін, нектофор13) розтрубII [bel] v1) привішувати дзвін; прикріплювати дзвіночок; обшивати бубонцями2) роздуватися дзвоном ( про спідницю); роздмухувати ( bell out)3) дзвонити, бити в дзвониIII [bel] n; мисл.клич, ревіння оленя-самця ( під час тічки у самок)IV [bel] v1) токувати ( про тетерука); ревіти ( про оленя)2) кричати, ревіти -
19 catch up
phr v1) підхопити, підняти; підняти ( e підколоти), сколоти (про волосся, спідницю); підшивати ( про одяг)2) підхопити, перейняти (нове слово, гасло)3) наздогнати4) надолужити5) іти в ногу; не відставати6) викликати зміни; вплинути; позначитися (про погляди, спосіб життя)7) переривати; збивати (виступаючого питаннями, вигуками, критичними зауваженнями)8) чіплятися, присікуватися9) pass бути, виявитися залученим, утягненим ( у що-небудь)10) pass бути поглинутим, захопленим ( чим-небудь); бути зануреним -
20 cotillion
См. также в других словарях:
пастися — упасть, повалиться или перен. лишиться силы, власти, могущества (1): Поганаго Кобяка изъ луку моря отъ желѣзныхъ великыхъ плъковъ Половецкыхъ, яко вихръ выторже: и падеся Кобякъ въ градѣ Кіевѣ, въ гридницѣ Святъславли. 21 22. 1. Упасть, свалиться … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
печаль — (1) 1. Горе, скорбь: А въстона бо, братіе, Кіевъ тугою, а Черниговъ напастьми; тоска разліяся по Рускои земли; печаль жирна тече средь земли Рускыи. 20 21. Яко душьную печаль съпрятати можеть и утѣшити книжьныихъ словесъ сила. Изб. Св. 1076 г.,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
бобъ — БОБ|Ъ (3*), А с. собир. Бобы: а кр(с)тити на блюдѣ. развѣ сочiва всѩ. горохъ. бобъ соцевица. КН 1280, 523в; имам же си корчагоу воды. а дроугоую бобоу мочена. ПрЛ XIII, 63г; наимашесѩ на дивную ту страду по сребренику. иже даше же ѥдину мѣдницю… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
въноутрь — (255) нар. и предл. I. Нар. 1. Внутрь; в середину, в пределы: вънѹтрь въ цр҃квь въводити ЖФСт XII, 86; не въведени˫а бо ради вънѹтрь скотѩть. (ἔνδον) КЕ XII, 66а; понеже ѥдиною въшедшю недугѹ внѹтрь. и телеса огньнымь образомь. поѩдающу. КР 1284 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мытарь — МЫТАР|Ь (101), Ѧ с. Мытарь, сборщик податей: Имаши мытарѧ и блѹдьнааго с҃на. блѹдьницѫ и разбоиника въ ѥдиномь чѧсѣ. и ѥдинѣмь. чѧсоъмъ [так!] грѣхы расыпаюштѧ Изб 1076, 201 об.; велико орѹжиѥ мл҃тва аще съ съмѣреною мыслию молимъ сѧ аще въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѣдьница — МѢДЬНИЦ|А (21), Ѣ (А) с. 1. Медная монета: да ни ѥдинъ же ѿ мьнихъ своѥго не имать. ничьтоже никогда же. даже ни до мѣдьницѣ. (ἕѡς ὀβολοῦ) КЕ XII, 248б; вълазиши въ цр҃квь молитъсѧ. а не даси ѹбогоѡмѹ понѣ двою мѣдьницю. СбТр XII/XIII, 16 об.;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѣстьныи — (94) пр. 1.Пр. к мѣсто в 1 знач.: мѣстьноѥ ѹбо прехожениѥ паче || тъщивѣѥ и съ сластью сътворити ми (τῶν τόπων) ЖФСт XII, 122–123; одръ бо не в которемь вертоградѣ настьлавше и ста(г) на немь привѧзавше, оставиша ѥмѹ блѹдницю, ˫ако ѹбо ѿ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наслажениѥ — НАСЛАЖЕНИ|Ѥ (62), ˫А с. Наслаждение, удовольствие: ѥ˫аже насла||жениѥ неиздреченьно (ἡ ἀπόλαυσις) ЖФСт XII, 34–34 об.; и въ тѣхъ свщ҃еныихъ мѣстѣхъ такова˫а прѣгрѣшати не стыдѧтьсѧ. въ наслажениѥ же гл҃ати стѹдъ ѥсть плѧсани˫а сквьрньна˫а (ἐν αἴς … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
настьлати — (1*), НАСТЕЛ|Ю, ЕТЬ гл. Настлать, постелить: одръ бо не в которемь вертоградѣ настьлавше и ста(г) на немь привѧзавше, оставиша ѥмѹ блѹдницю. (στρώσαντες) ΓΑ XIII–XIV, 201б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
немаганиѥ — НЕМАГАНИ|Ѥ (1*), ˫А с. Невозможность: одръ бо... настьлавше и ста(г) на немь привѧзавше, оставиша ѥмѹ блѹдницю. ˫ако ѹбо ѿ мѣстьнаго наслаженьѧ и ѥдинениѥ и немагани˫а начинаньѥ блѹдьны˫а изъбѣгнѹти... неволею въ безаконьноѥ ‹влечеть дѣанiе›. (ἐκ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нечоувьствьно — (2*) нар. к нечѹвьствьныи во 2 знач.: запрѣти бѣсѹ всегда стɤжающемѹ ми. да ѿстѹпить ѿ моѥ˫а немощи. да ˫аже нечювьствено изгубихъ. си пакы пока˫аниѥмь приѡбрѧщю. помина˫а блѹднаго и блѹдницю и разбоиника. СбЯр XIII, 107 об.; поне же оставлѧѥть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
