-
1 ухил
-
2 ухил
-у1) укло́н2) перен. полит. укло́н -
3 ухил
დახრა -
4 каральний ухил
punitive turn, ( у визначенні покарань) vindictive punishment -
5 обвинувальний ухил
accusational principle, accusatory biasУкраїнсько-англійський юридичний словник > обвинувальний ухил
-
6 упереджений ухил
( у веденні справи суддею) judicial blindness -
7 легкий
1) ( на вагу) lightлегкої ваги спорт. — lightweight
2) (неважкий, нескладний) easy, simple, facileлегкий стиль — easy ( unlaboured) style
3) ( незначний) light; slightлегкий вітерець — gentle ( light) breeze
4)мати легку руку — to have a light hand, to be lucky
-
8 лівацький
ultra-left; leftist -
9 правий
Iправий борт — starboard ( side)
на праву сторону — on the right hand; to the right (of)
2) прикм. right-wing; conservative3) ч (як ім.) right-winger4) (про тканину, одяг)II прикм.1) ( який має рацію) right, correctбути правим — to be right;
2) ( праведний) righteous, just3) ( невинний) innocent, not guilty -
10 Новицький, Орест Маркович
Новицький, Орест Маркович (1806, с. Пилипи, Волинь - 1884) - укр. філософ, історик філософії, представник Київської школи філософського теїзму. Закінчив Острозьке духовне училище, Волинську семінарію, КДА (1831). Магістр богослов'я та словесних наук (дисертація: "Про духоборів"). Перший проф. філософії Київського ун-ту (1834 - 1850). Теїзм Н. мав ухил до гегельянства та слов'янофільства. Наріжний принцип світогляду Н. - христоцентризм; прихід Христа - найголовніша подія в історії людства, а вчення Христа - центр, з якого виходить (і в який сходиться) все багатоманіття суспільно-історичного життя (християнізовані громадянство, мораль, право, філософія, мистецтво і т.ін.) Р. елігія та філософія - два нероздільні полюси загальнолюдського духовного життя. Релігія живиться "переконаннями серця", філософія - поняттями розуму. Вважав релігію вищою від філософії, тому що перша єднає з Безумовним, друга - тільки мислить про нього; тому даремні намагання поставити знання на місце віри. Середньовіччя було єдністю релігії та філософії; Новий час - їх відокремленням; на часі - їх новий синтез. На думку Н., католицизм породив схоластику, протестантизм - нову філософію, на черзі - філософський синтез на основі православ'я, який повинен уникнути як сліпого підкорення розуму вірі, так і повного підпорядкування віри розумові.[br]Осн. тв.: "Про духоборів" (1832); "Про закиди, які роблять філософії в теоретичному і практичному відношеннях, їх чинності і важливості" (1837); "Про розум як вищу пізнавальну здатність" (1840); "Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв'язку з розвитком язичницьких релігій" (1860 - 1862).Філософський енциклопедичний словник > Новицький, Орест Маркович
-
11 Тертулліан, Квінт Септимій Флоренс
Тертулліан, Квінт Септимій Флоренс (бл. 160, Карфаген - 222) - християнський теолог, філософ. Певний час проживав у Римі, вивчав право, виступав як оратор у судах. Після навернення у християнство (195) повернувся до Карфагена, служив пресвітером. Найвідоміший вислів Т. "Вірю, бо це абсурдно" засвідчує і його теологічну позицію і життєве кредо Я. к один із найбільш безкомпромісних християнських апологетів, Т. дотримувався погляду про верховенство віри над розумом, про неспроможність раціонального мислення ані на дещицю цаблизитися до віри чи їй прислужитися. У цьому Т. суттєво відрізнявся від загальноприйнятої на той час християнсько-теологічної позиції стосовно пошуків пунктів зближення, навіть гармонійного поєднання філософії і релігії, розуму і віри М. ожливості людського пізнання, за Т., надзвичайно обмежені, тому його претензії на істину (включно з філософією) не тільки безглузді, а й шкідливі. На підставі висунутого ним звинувачення церкви в ухилі до секуляризації та пошуку шляхів зміцнення віри Т. прийняв постулати релігійного руху монтаністів, який у II ст. н. е. поширився на теренах Римської імперії. Одним із цих постулатів було культивування мучеництва та очікування завдяки цьому пришвидшеного настання Божого царства. На межі Ш та IV ст. існувала навіть секта "тертулліаністів". Вченню Т. притаманний досить несподіваний, з огляду на його послідовну теологічну позицію, вихід на філософське тлумачення (в дусі стоїцизму) тіла і душі, Бо^а і світу як тонкої "духовної матерії".[br]Осн. тв.: "Апологія мучеників"; "Проти гностиків"; "Про тіло Христа"; "Про Воскресіння Христа"; "Про душу" та ін.Філософський енциклопедичний словник > Тертулліан, Квінт Септимій Флоренс
См. также в других словарях:
ухил — у, ч. 1) Похила поверхня. || Нахил. 2) політ. Відхід від основної лінії партії. 3) Певний напрям діяльності, інтересів; спеціалізація … Український тлумачний словник
ухил — [у/хиел] ла, м. (на) л і, мн. лие, л іў … Орфоепічний словник української мови
ухил — 1) (відхід від основної лінії організації, теорії тощо), відхилення, збочення; спотворення 2) див. схил … Словник синонімів української мови
ухил — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
комерційний — а, е. 1) Стос. до комерції, пов язаний з нею; торговельний. Комерційні операції. || Який займається комерцією. 2) заст. Стос. до вільної (без карточок) торгівлі за підвищеними цінами за карткової системи постачання. Комерційні ціни. ••… … Український тлумачний словник
пандус — (фр. спуск) Похила площина (ухил до 13–14°) для руху між різними рівнями, що може замінювати сходи. Влаштовується як в середині споруди так і для зв язку між окремими містобудівними компонентами. У плані може отримувати різні форми, бути… … Архітектура і монументальне мистецтво
відхилення — I відхил; збочення, схиблення мед.; аберація, розмиття (світлових приладів); спотворення, зміщення фіз. (хвиль, променів) Пор. помилка II ▶ див. аномалія, відмінність 1), ухил 1) … Словник синонімів української мови
схил — (похила, спадиста поверхня чого н.), у[в]кіс, спад, ухил, узбіччя, у[в]згір я (схил гори, височина); підгір я, підгірок (нижній схил гори) … Словник синонімів української мови
