-
1 усталений
матем.; техн.; физ. установи́вшийся, усто́йчивый ( установившийся), устоя́вшийся -
2 усталений потік
установи́вшийся пото́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > усталений потік
-
3 усталений процес
установи́вшийся проце́ссУкраїнсько-російський політехнічний словник > усталений процес
-
4 усталений режим
установи́вшийся режи́мУкраїнсько-російський політехнічний словник > усталений режим
-
5 усталений розряд
установи́вшийся разрядУкраїнсько-російський політехнічний словник > усталений розряд
-
6 усталений рух
установи́вшееся движе́ние -
7 course of dealing
усталений порядок; звичайна практика ведення ділових операцій -
8 entrenched
усталений; заброньований (про положення, норму) -
9 установившийся процесс
-
10 constant climb
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > constant climb
-
11 stabilized flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > stabilized flight
-
12 stationary flight
усталений політ (напр. на ешелоні)English-Ukrainian dictionary of aviation terms > stationary flight
-
13 steady flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > steady flight
-
14 unaccelerated flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > unaccelerated flight
-
15 established
adj1) визначений, доведений2) зміцнений, усталений, укріплений; укорінений3) визнаний4) закріплений5) біол. акліматизований6) офіційний, державний (про церкву)the E. Church — панівна церква
* * *a1) встановлений, доведений ( факт)2) зміцнілий, усталений, укорінений3) визнаний4) закріплений5) бioл. акліматизований -
16 established
встановлений, доведений; загальновизнаний, офіційно визнаний, широко відомий; запроваджений, усталений, вкоренілий; інкорпорований- established authorities
- established by law
- established church
- established circumstantially
- established criminal
- established delinquent
- established directly
- established fact
- established faith
- established insanity
- established law
- established malice
- established matter
- established order
- established place of business
- established practice
- established religion
- established rule
- established rule of law
- established standard
- established usage -
17 fixed
постійний; встановлений, фіксований, зафіксований; усталений; констатований; призначений; розм. підкуплений- fixed belief
- fixed by adjudication
- fixed by judgement
- fixed by judgment
- fixed by law
- fixed by sentence
- fixed-date summons
- fixed duty
- fixed fact
- fixed fee
- fixed juror
- fixed jury
- fixed liabilities
- fixed limits
- fixed market
- fixed opinion
- fixed penalty
- fixed place
- fixed-post agent
- fixed-post agents
- fixed-post spies
- fixed-post spy
- fixed-post spy report
- fixed price
- fixed property
- fixed remuneration
- fixed-term contract -
18 established procedure
заведений порядок; усталена практика; встановлений порядок; усталений порядок -
19 engrained
adj1) укорінений; усталений2) несосвітенний; закоренілий, запеклий; непоправний (тж ingrained)* * *a1) укорінений, сталий (про смаки, звички)2) закоренілий, невиправний -
20 habitude
n1) звичка; властивість, схильність2) звичай; сталий порядок* * *[`hʒbitjuːd]n1) звичний стан; властивість, схильність2) звичай; усталений порядок
- 1
- 2
См. также в других словарях:
усталений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до усталити. 2) у знач. прикм.Сталий, стійкий, який закріпився у певній формі; стандартний. Усталена термінологія. Усталений вираз … Український тлумачний словник
усталений — (який закріпився в певній формі), узвичаєний, сталий, стійкий; закоренілий (який міцно встановився про щось неґативне) … Словник синонімів української мови
усталений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
усталений — на, не, Св. Рівномірно вкритий шаром чогось; встелений … Словник лемківскої говірки
звичай — (усталений порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті певного народу, колективу, родини тощо й передаються наступним поколінням), уклад, традиція Пор. правило … Словник синонімів української мови
зафіксований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зафіксувати. || зафіксо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Узвичаєний, звичний; усталений … Український тлумачний словник
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
здоров'я — я, с. Стан організму, за якого нормально функціонують усі його органи. || Той чи інший стан, самопочуття людини. •• Ва/ше (твоє/) здоро/в я звертання до особи, за здоров я якої п ють. За здоро/в я чиє побажання бути здоровим тому, за кого… … Український тлумачний словник
оббігати — I обб ігати аю, аєш, док., перех. і неперех. Бігаючи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін. II оббіг ати а/ю, а/єш, недок., оббі/гти, оббіжу/, оббіжи/ш, док. 1) перех. і неперех. Біжучи навкруги чого небудь,… … Український тлумачний словник
партія — ї, ж. 1) Політична організація, яка виражає інтереси суспільного класу або його прошарку, захищає його інтереси і керує ним у досягненні певних цілей та ідеалів. 2) Група осіб, об єднаних спільністю яких небудь політичних та економічних інтересів … Український тлумачний словник
перевертати — а/ю, а/єш, недок., переверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Повертати з одного боку на інший. || Повертати нижнім або протилежним боком догори. || Перекидати, валити набік. || Листати, гортаючи (сторінки, листки і т. ін.). || Розгрібати й… … Український тлумачний словник