-
21 hard
1. adj1) твердий; жорсткий; шорсткий на дотик2) сильний (удар)3) важкий, тяжкий (про працю)hard work — важка (виснажлива) праця
4) дужий, міцний; загартований5) суворий; безжалісний, жорстокий6) тяжкий; сповнений труднощів і нестатківhard lines (lot, luck) — гірка доля
7) холодний, суворий, лютий8) різкий, грубий, неприємний (про звук тощо)9) старанний, ретельний10) наполегливий, самовідданий11) стійкий12) жадібний; скупий; зажерливий13) дзвінкий (про монету)14) частий (про пульс)15) міцно зав'язаний16) амер. міцний; алкогольний17) розм. кислий, терпкий (про вино)18) певний, підтверджений19) контрастний (про зображення)20) густий, тягучий (про рідину)21) фіз. проникаючий (про радіацію)22) фон. твердий (про приголосний звук)2. adv1) сильно, дуже; інтенсивно2) наполегливо, уперто; старанно, ретельно; енергійно3) твердо; круто4) важко, насилу5) надмірно, непомірно6) суворо, жорстоко◊ hard coal — амер. антрацит
◊ hard court — тверде поле (теніс)
◊ hard currency — вільно конвертована валюта
◊ hard soap — господарське (просте) мило
◊ to be hard on smb. — бути несправедливо суворим до когось
◊ hard at hand — близько, поруч
◊ hard upon — близько, майже
◊ hard upon fifty — близько п'ятдесяти років
◊ to die hard — а) дорого віддати своє життя; б) довго помирати в муках
◊ to be hard pressed for time (money) — мати дуже мало часу (грошей)
◊ hard by — близько, поруч
◊ hard over helm! — стерно на борт!
* * *I n1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото3) cл. каторга5) = hard-onII a1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом3) міцний, загартований, сильний4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків6) суворий, холодний7) різкий; грубий; неприємний8) завзятий; старанний; який не знає впину9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду10) жадібний, скупий11) дзвінкий ( про монету)12) реальний; практичний, позбавлений романтики13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)15) cпeц. контрастний16) густий, тягучий ( про рідину)17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)18) гpaм. твердий ( про приголосний)19) який створює звикання (про ліки, наркотики)20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)III adv1) сильно, інтенсивно2) наполегливо, завзято; ретельно3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)4) важко, з трудом5) непомірно, надмірно6) близько, на невеликій відстані; біля7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма) -
22 lawl
[lxː]n1) законin lawl — за законом, законно; дотримання закону
2) право; правознавство4) суд, судовий процес5) закон (природи, науковий); прийнятий, встановлений, усталений звичай6) aмep. ( the lawl) представник закону; поліцейський; співробітник ФБР8) cпopт. фора; перевага, яку надають супротивникові в змаганні; потурання -
23 permansive
n лінгв.усталений вид* * *n; лінгв.пермансив, стійкий вид -
24 practice
n1) практика, дія; застосування на практиці; здійсненняin practice — на практиці, насправді, фактично
2) звичай, звичка; сталий (заведений) порядок3) ритуал, церемоніал4) вправа, тренуванняto be out of practice — розучитися, давно не займатися (чимсь)
5) навчальна стрільба6) діяльність, практика (лікаря, адвоката)7) юр. процесуальне право8) pl махінації, інтриги, підступиcorrupt practices — хабарництво, підкуп
practice ammunition — військ. навчальні боєприпаси
practice ground — військ. навчальний плац; с.г. дослідне поле
* * *I n1) практика; застосування, здійснення на практиці2) звичай; звичка; усталений порядок; ритуал; церемоніал3) тренування, вправа; навчальна стрільба ( instruction practice)4) практика, діяльність (лікаря, адвоката); практика, клієнтура5) юp. процесуальна норма; процесуальне право6) pl; icт. махінаціїII [`prʒktis] сл.; = practisesharp practices — шахрайство; підступ, інтрига
-
25 stable
1. n1) стайня, конюшня2) хлів; стійло3) бігові коні одного власника4) манеж5) власники стайні; обслуговуючий персонал стайні6) розм. колектив художників (спортсменів тощо) під єдиним керівництвом; група; бригада7) організація з філіалами; пулa stable of publication — видавництво, що видає кілька журналів (газет тощо)
8) pl військ. чергування на стайні2. adj1) стійкий, стабільний, постійний; сталий2) твердий, непохитний; цілеспрямований3) міцний, усталенийstable companion — кінь тієї самої стайні; розм. однокашник; товариш (по школі, клубу)
stable system — с.г. стійлове утримання (худоби)
3. v1) ставити в стайню3) перен. розташовуватися, розміщуватися* * *I n1) стайня; хлів, стійло; през. хлів ( про занехаяне приміщення)2) конюшня, бігові коні, що належать одному власникові3) манеж4) власник стайні; обслуговуючий персонал стайні5) група під єдиним началом; група спортсменів, що керується одним менеджером; художники, актори, що залежать від одного агента; прост. орава, орда, виводок; організація з філіями6) pl; вiйcьк. чергування по стайніII vставити, поміщати в стайню; утримуватися в стайні; розміщатися, розташовуватисяIII a1) стійкий, стабільний, постійний2) твердий, непохитний; цілеспрямований3) міцний, стійкий -
26 established
a1) встановлений, доведений ( факт)2) зміцнілий, усталений, укорінений3) визнаний4) закріплений5) бioл. акліматизований -
27 habitude
[`hʒbitjuːd]n1) звичний стан; властивість, схильність2) звичай; усталений порядок -
28 hard
I n1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото3) cл. каторга5) = hard-onII a1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом3) міцний, загартований, сильний4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків6) суворий, холодний7) різкий; грубий; неприємний8) завзятий; старанний; який не знає впину9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду10) жадібний, скупий11) дзвінкий ( про монету)12) реальний; практичний, позбавлений романтики13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)15) cпeц. контрастний16) густий, тягучий ( про рідину)17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)18) гpaм. твердий ( про приголосний)19) який створює звикання (про ліки, наркотики)20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)III adv1) сильно, інтенсивно2) наполегливо, завзято; ретельно3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)4) важко, з трудом5) непомірно, надмірно6) близько, на невеликій відстані; біля7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма) -
29 lawl
[lxː]n1) законin lawl — за законом, законно; дотримання закону
2) право; правознавство4) суд, судовий процес5) закон (природи, науковий); прийнятий, встановлений, усталений звичай6) aмep. ( the lawl) представник закону; поліцейський; співробітник ФБР8) cпopт. фора; перевага, яку надають супротивникові в змаганні; потурання -
30 practice
I n1) практика; застосування, здійснення на практиці2) звичай; звичка; усталений порядок; ритуал; церемоніал3) тренування, вправа; навчальна стрільба ( instruction practice)4) практика, діяльність (лікаря, адвоката); практика, клієнтура5) юp. процесуальна норма; процесуальне право6) pl; icт. махінаціїII [`prʒktis] сл.; = practisesharp practices — шахрайство; підступ, інтрига
-
31 established
adj1. визначений, доведений2. зміцнений, усталений, укріплений, укорінений3. визнаний- established custom встановлений звичай- established fact доказаний факт- established order існуючий устрій -
32 old-established
adj давно встановлений/ усталений, давній- old-established firm фірма, яка давно існує -
33 ustalony
[устальони]adjпогоджений, узгоджений, усталений -
34 steady
adj усталений -
35 uniform flow
n усталений потік -
36 етос науки
ЕТОС НАУКИ ( від грецьк. έύοζ - звичай, характер) - одне з основних понять сучасної філософії, соціології та епістемології науки. Поняття Е.н. відіграє центральну роль у тих галузях рефлексії, в яких наука осмислюється як одна з соціокультурних практик, а саме - як когнітивна практика співтовариства учених. Е.н. - це сукупність найбільш функціонально дієвих, необхідних для життєдіяльності даного наукового співтовариства цінностей, норм поведінки, морально-етичних імперативів. У ньому у своєрідній формі закріплені історичне минуле практики наукового співтовариства, особливості його соціальної організації, усталений спосіб життєдіяльності. Напр., до засадничих елементів Е. н. належать такі цінності, норми й регулятиви, як універсалізм, свідомий скептицизм, неупередженість, інтелектуальна незалежність і скромність. Докладно питання Е. н. розроблено в концепції "нормативного Е. н." амер. соціолога, історика новоєвропейської науки та одного з фундаторів структурно-функціонального аналізу в соціології Мертона. Визначаючи головну мету наукової діяльності як систематичне розширення зони достовірного знання, Б.н. доби Модерну являє собою парадигму демократичної, цивілізованої поведінки. Він синтезував у собі як пізнавальні, так і соціокультурні компоненти. Його імперативів творці науки дотримувалися не тільки тому, що вони були функціонально ефективні й плідні за результатами, а й тому, що сприймалися всіма вченими як справедливі й благородні. -
37 уява
УЯВА - в теорії пізнання - одна з пізнавальних здатностей, полягає у вільній переробці в свідомості пізнавального образу об'єкта або утворенні нових наочних чи абстрактних побудов на довільних засадах^ Для У. є характерними: видумка, яка вносить у конструкцію образу нові компоненти, що суттєво змінюють існуючі уявлення про звичний перебіг подій і розривають усталений ланцюг логічних міркувань, надаючи їм неочікуваного повороту; гранична ідеалізація об'єктів та гіперболізація окремих їх властивостей, що надає предметам і явищам особливого онтологічного статусу й іноді приписує дійсності нереальне забарвлення; позірна випадковість асоціацій, коли в єдине ціле пов'язуються елементи, наявність зв'язків між якими в реальності не знаходить на даному рівні розвитку пізнання ні належних підтверджень, ні спростувань і є проблематичною. У. має місце вже на рівні сприймання і уявлення, але з повною силою проявляє себе в сфері мислення. Вона є основою т. зв. методу мисленнєвого експерименту в науковій і технічній творчості, побудови гносеологічного ідеалу. Завдяки У. процес пізнання набуває активного творчого характеру, що є необхідною передумовою висунення нових, інколи т. зв. "безглуздих" ідей, гіпотез, наукових теорій, відкриття нових закономірностей, передбачення існування невідомих або створення штучних областей реальності. У., яка розгортається на науковій основі, є дієвим засобом досягнення об'єктивної істини. В той же час вона може бути шляхом, що заводить в оману, формою відриву від реальності, зокрема в релігії. Біологічні та психофізичні аспекти У. вивчає фізіологія, психологія, психоаналіз.П. Йолон
- 1
- 2
См. также в других словарях:
усталений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до усталити. 2) у знач. прикм.Сталий, стійкий, який закріпився у певній формі; стандартний. Усталена термінологія. Усталений вираз … Український тлумачний словник
усталений — (який закріпився в певній формі), узвичаєний, сталий, стійкий; закоренілий (який міцно встановився про щось неґативне) … Словник синонімів української мови
усталений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
усталений — на, не, Св. Рівномірно вкритий шаром чогось; встелений … Словник лемківскої говірки
звичай — (усталений порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті певного народу, колективу, родини тощо й передаються наступним поколінням), уклад, традиція Пор. правило … Словник синонімів української мови
зафіксований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зафіксувати. || зафіксо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Узвичаєний, звичний; усталений … Український тлумачний словник
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
здоров'я — я, с. Стан організму, за якого нормально функціонують усі його органи. || Той чи інший стан, самопочуття людини. •• Ва/ше (твоє/) здоро/в я звертання до особи, за здоров я якої п ють. За здоро/в я чиє побажання бути здоровим тому, за кого… … Український тлумачний словник
оббігати — I обб ігати аю, аєш, док., перех. і неперех. Бігаючи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін. II оббіг ати а/ю, а/єш, недок., оббі/гти, оббіжу/, оббіжи/ш, док. 1) перех. і неперех. Біжучи навкруги чого небудь,… … Український тлумачний словник
партія — ї, ж. 1) Політична організація, яка виражає інтереси суспільного класу або його прошарку, захищає його інтереси і керує ним у досягненні певних цілей та ідеалів. 2) Група осіб, об єднаних спільністю яких небудь політичних та економічних інтересів … Український тлумачний словник
перевертати — а/ю, а/єш, недок., переверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Повертати з одного боку на інший. || Повертати нижнім або протилежним боком догори. || Перекидати, валити набік. || Листати, гортаючи (сторінки, листки і т. ін.). || Розгрібати й… … Український тлумачний словник