-
1 тьмаритися
to darken, to grow dark(er) (dim, dusky) -
2 тьмаритися
1) затмева́ться; тми́ться; затемня́ться, темне́ть; ( меркнуть) станови́ться ту́склым, тускне́ть, ту́скнуть; омрача́ться, помрача́ться, мрачи́ться; ( погружаться во мрак) мрачне́ть2) омрача́ться; помрача́ться; (о лице, взоре) тускне́ть, мрачне́тьв оча́х тьма́риться безл. — в глаза́х темне́ет
-
3 тьмаритися
qararmaq -
4 мрачиться
тьмаритися, тьмитися, темнитися, паморочитися, хмаритися; срв. Мрачнеть. [Німіє степ і тьмариться (Васильч.). Тьмарилися думки і серце боліло (Л. Укр.). Ой, хмариться, - дощ буде (Пісня)].* * *см. омрачаться -
5 Потускать
потускнуть тьмаритися, по[при]тьмаритися, тьмянитися, потьмянитися, мерх[к]нути, по[при]мерх[к]нути, (образн.) тінню братися, взятися; см. Помрачаться, Потемнеть. [Очі в його якось померхли (М. В.). Золото померхло]. Солнце -кает - сонце гасне (погасає). Луч потуск - промінь погас, з(а)гас. -
6 gloom
1. n1) темрява, морок; пітьма2) темне, неосвітлене місце3) похмурість; смуток, сум; пригнічений настрій4) іпохондрик, меланхолік2. v1) хмаритися, заволікатися хмарами (про небо); тьмаритися2) мати похмурий (смутний) вигляд3) бути в похмурому настрої; засмучуватися4) затьмарювати; викликати смуток5) темніти, темнішати* * *I n1) морок; темрява, пітьма; темне, неосвітлене, поринуле в темряву місце2) похмурість, зневіра, пригнічений настрійII v1) хмаритися; заволікатися ( про небо)3) бути в похмурому, пригніченому настрої; затьмарювати; засмучувати, викликати зневіру4) темнішати -
7 затмеваться
затмиться1) тьмитися, затьмитися, потьмитися, затьмарюватися, затьмаритися, тьмаритися, потьмаритися; срвн. Затемняться. Слава его -милась - слава його примеркла;2) (о светилах) мінитися, змінитися, тьмитися, потьмитися. [Сонце потьмилося, майже зникло (Кон.). Як сонце міниться, - не можна на його дивитися: очі болітимуть (Мнж.). Ой учора ізвечора, як місяць мінився (Пісня)].* * *несов.; сов. - затм`итьсязатьма́рюватися, -рюється, затьма́ритися, потьма́рюватися, потьма́ритися, сов. затьми́тися, -миться, потьми́тися; (несов.: о свете, солнце) міни́тися, -ниться -
8 затуманиваться
затуманиться1) затуманюватися, затуманитися, туманитися, потуманитися, затуманіти, потуманіти, (отчасти) притуманюватися, притуманитися, притуманіти, (омрачаться) затьмарюватися, затьмаритися, тьмаритися, потьмаритися, захмарюватися, захмаритися, захмарніти, похмарніти. [Затуманився туман, край доріженьки припав (Чуб. V). Од вина потуманіли ясні очі в його (Св. Пис.). Стоїть понурий, вид (лицо) його затуманів (Щог.)];2) (от потери сознания), безл. запаморочуватися, запаморочитися. В голове -нилось - в голові запаморочилося, голова задурилася (сильно) я очемерів. -вшийся - затуманений, затуманілий и т. д.* * *несов.; сов. - затум`анитьсязатума́нюватися, -нююся, -нюєшся, затума́нитися, сов. затумані́ти, стуманіти; ( о сознании) запа́морочуватися, -чується, запа́морочитися -
9 меркнуть
мерк[х]нути и мерк[х]ти, померкати, тьмаритися, тьмянитися, тьміти (немного) примеркати, (о затмевающемся солнце, луне ещё) мінитися, (о небе ещё) стухати. [Зорі меркнуть і гаснуть, хмарки у вогні (Самійл.). Мерк за димом божий світ (Шевч.). Глянув Игір против сонця, сонце померкало (Рудан.). І сонця світ не тьмяниться од вітру (Стар.- Чернях.). Ой, учора ізвечора, як місяць мінився (Пісня). Небо помалу стухає (Проскур. Уляся)]. День -нет - день примеркає (мерк[х]не, померкає), надворі темніє (сутеніє). Глаза его -нут - а) (слепнет) очі його темніють; б) (обмирает, умирает) йому мерк[х]не в очах (в очу), очі його меркнуть. В сияньи гения -нет слава його предшественников - в сяєві генія примеркає слава його попередників.* * *ме́ркнути, ме́ркти, ме́рхнути, ме́рхти; ( тускнеть) тьмяні́ти -
10 омрачаться
омрачиться тьмаритися, потьмаритися, хмаритися, охмарюватися, охмаритися, за[на]хмаритися, похмаріти, похмарніти, охмурніти, охмаріти, похмуріти, (о небе) повитися в хмари, понятися хмарою, супитися, засупитися, потемніти, затемнитися, затуманіти. [Знов вона охмарилася. І думнеє чоло похмаріло (Шевч.). Панич похмарнів. Понялася хмарою перша моя надія. Небо засупиться і піде грязюка. Вид його затуманів]. Ум его -лся - розум в його потьмарився. Небо -лось - небо потьмарилось, в хмари повилося. -ться печалью - (опис.) повитися в хмари сумні.* * *несов.; сов. - омрач`иться1) затьма́рюватися, затьма́ритися, потьма́рюватися, потьма́ритися, отьма́рюватися, отьма́ритися; (несов.: помутиться) помути́тися2) затьма́рюватися, затьма́ритися, потьма́рюватися и тьма́ритися, потьма́ритися, отьма́рюватися, отьма́ритися, захма́рюватися, захма́ритися, несов. охма́ритися, охмарні́ти, охмурні́ти; засму́чуватися и смути́тися, засмути́тися и позасму́чуватися и посмути́тися -
11 померкать
померкнуть меркнути (и меркти), померкнути (и померкти), змеркнути, тьмаритися, потьмаритися притьмаритися, (немного) примеркати, примеркнути. Срв. Потухать, Погасать, Помрачаться. [Усе немов померкло перед ним (Франко). Змеркнув світ (Л. Укр.). Ці слова не потьмарились через тисячі років на далекій чужині (Вас.)]. Померкший, -кнувший - померклий, примерклий. [Померклі очі (Стеф.). Померклий спомин (Черн.). Примерклий світ (Єфр.)].* * *ме́ркнути, ме́ркти, примерка́ти; (прям.) притьма́рюватися -
12 помрачаться
помрачиться тьмаритися, потьмаритися, затьмарюватися, затьмаритися, захмарюватися, захмаритися, затемнюватися, затемнитися, притемнюватися, притемнитися, за(па)морочуватися, за(па)морочитися, мутитися, помутитися. Свет в глазах -чился - світ в очу потьмарився. Зрение -чается - зір притемнюється, мутиться. Рассудок -чился - розум потьмарився, притемнився, затемнився, запаморочився, помутився.* * *несов.; сов. - помрач`итьсятьма́ритися и потьма́рюватися, потьма́ритися, затьма́рюватися, затьма́ритися, отьма́рюватися, отьма́ритися; (перен.) захма́рюватися, захма́ритися, несов. охма́ритися, охмарні́ти, охмурні́ти; ( утрачивать ясность) помути́тися, помутні́тися -
13 потускнеть
потемніти, потьмитися, по[при]тьмаритися. [Срібло потемніло. Шкелка (стёкла) в ліхтарі потемніли від кіптяви (копоти)].* * *несов.; сов. - пот`ускнуть1) потьмяні́ти, потьмяні́шати, потьма́ритися и потьмари́тися; ( потемнеть) потемні́ти, потемні́шати; ( померкнуть) поме́ркнути, поме́ркти, поме́рхнути, поме́рхти, зме́ркнути, зме́ркти, зме́рхнути, зме́рхти, приме́ркнути, приме́ркти, приме́рхнути, приме́рхти2) перен. потьмяні́ти, потумані́ти, потьма́ри́тися; ( померкнуть) поме́ркнути, поме́ркти, поме́рхнути, поме́рхти -
14 Затускнеть
Затускнуть1) почати темніти, тьмаритися, мерх[к]нути;2) см. Потускнеть. -
15 Намрачаться
намрачиться тьмаритися, потьмаритися, затьмарюватися, затьмаритися; (мрачнеть) хмурніти, похмурніти, (более прежнего) хмурнішати, похмурнішати.
См. также в других словарях:
тьмаритися — риться; наказ. сп. тьма/рся; тьма/ртеся; недок. 1) Ставати темним, темнішати. || перен. Втрачати яскравість, свіжість. 2) перен. Робитися смутним, похмурим. 3) перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Втрачати ясність, чіткість сприйняття;… … Український тлумачний словник
тьмаритися — [т ма/риетиес а] риец :а … Орфоепічний словник української мови
тьмаритися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
темніти — 1) (ставати темним, темнішим), затемнюватися, затемнятися, затемнитися, тьмаритися; темнішати (ставати темнішим); мерк(ну)ти (поступово втрачати яскравість); притемнюватися, притемнятися, притемнитися, притьмарюватися, притьмаритися (трохи) 2)… … Словник синонімів української мови