-
1 толкать
техн., несов. толка́ть, сов. толкну́тьштовха́ти, штовхну́ти; ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти -
2 толкать
техн., несов. толка́ть, сов. толкну́тьштовха́ти, штовхну́ти; ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти -
3 толкать
несов.; сов. - толкн`уть1) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти; несов., прям. ту́зати; (кулаком, палкой) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти, сту́сати, стусну́ти и усилит., стусону́ти; ( пихать) пха́ти, пхну́ти, штурля́ти, штурну́ти; диал. труча́ти, тру́тити, потру́чувати, потру́чити, сов. совману́титолка́ть в про́пасть — штовха́ти в прі́рву (в безо́дню)
2) ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти; ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спонука́ти и спонукну́тини в зуб толкну́ть — школьн. ні бе ні ме, ні в зуб ного́ю
-
4 затолкать
1) см. Заталкивать;2) (начать толкать) заштовхати, почати штовхати кого.* * *I см. заталкивать II( начать толкать) заштовха́ти; (кулаками, палкой) зашту́рхати и заштурха́ти, поча́ти шту́рха́ти; ( начать пихать) поча́ти пха́ти -
5 толкнуть
сов. от толкать -
6 толкнуть
сов. от толкать -
7 запячивать
запятить (осаживать назад) подавати, подати назад, збивати, збити назад (напр., коні); (задвигать назад, запихать, засовывать) запихати; запхати и запхнути, засовувати и засувати, засунути; (воз, зкипаж, всё, что на колёсах) закочувати, закотити, заточувати, заточити; (толкать) тручати, утрутити кого, що куди. -ти коляску в сарай - закоти колясу до возовні.* * *несов.; сов. - зап`ятить1) ( телегу) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати, зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш2) ( запихивать) запиха́ти, запха́ти и запхну́ти и мног. позапиха́ти, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати -
8 надсаживать
и Надсаждать надсадить и надсажать1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;2) см. Надорванный 2 (подI. Надрывать). -ться -1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (подI. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.* * *несов.; сов. - надсад`ить1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти\надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло
\надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди
2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти -
9 наталкивать
натолкатьI. 1) см. II. Наталкивать;2) кого, что кому - наштовхувати, наштовхати, наштурхувати, наштурхати, (палкой, чем-л. острым) наштрикувати, наштрикати, (усилит.) попоштовхати и т. п., (о мног.) понаштовхувати, понаштурхувати, понаштрикувати кого, що кому. [Наштовхали мене, набили, - ледве втік (Брацл.). Добре попоштовхали мене в юрбі (Київщ.). На базарі наштурхали мені боки (Сл. Гр.). (Соцькі) добре таки наштрикали старому боки (Манж.)];3) что, чего во что, куда - напихати, напхати, набивати, набити, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понапихати, понабивати, понабигати, понапаковувати що, чого в що, куди; срв. Напихивать 1, Набивать 2 и Натолакивать. [Напихай (набивай, напаковуй) білизну в чамадана щільніше (Київ)]. Натолканный -1) см. Натолкнутый;2) наштовханий, наштурханий, наштриканий, попоштурханий и т. п., понаштовхуваний, понаштурхуваний, понаштрикуваний. -ться -1) (стр. з.) - а) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовханим, понаштовхуваним и т. п.; б) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;2) (наталпливаться) напихатися, напхатися, набиватися, набитися, натовплюватися, натовпитися; срв. Набиваться 3;3) (вдоволь, сов.) - а) (толкая) наштовхатися, наштурхатися, наштрикатися, попоштовхати (досхочу) и т. п.; (о мног.) понаштовхуватися и т. п.; б) (толкаясь) наштовхатися, наштурхатися, попоштовхатися (досхочу) и т. п.; в) (толкаясь среди людей, по свету) натинятися, наштовхатися, натовктися, попотинятися (досхочу) и т. п. між людьми (між людей), натинятися, находитися, попотинятися, попоходити (досхочу) по світах.II. Наталкивать, натолкнуть -1) кого, что на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, натручати и натручувати, натрутити кого на кого, на що, (о мног.) понаштовхувати, понатручати и понатручувати. [Обережно пересувай стола, щоб не наштовхнула-сь його на припічок (Брацл.). Не натручайте мене на поренча (Гайсинщ.)];2) кого на что (перен.) - наштовхувати, наштовхнути, навертати, навернути кого на що и що (з)робити, (неожиданно) натручати и натручувати, натрутити кого на що, (подсказывать) підказувати, підказати кому що, (внушать) навіювати, навіяти кому що. [На цю думку наштовхнув мене несподіваний випадок (Київ). Природа навернула окремі особи скласти суспільство (Наш). Ідею цього винаходу навіяла мені одна книжка (Київ)];3) (подстрекать) під[на]штовхувати, під[на]штовхнути кого до чого и на що, підбивати, підбити кого на що и що (з)робити. Это -нуло его на преступление - це наштовхнуло (підбило) його на злочин, (гал.) це попхнуло його до злочину. Натолкнутый -1) наштовхнутий, натручений, понаштовхуваний, понатручуваний;2) наштовхнутий, навернутий и навернений, натручений;3) під[на]штовхнутий, підбитий. -ться -1) (стр. з.) наштовхуватися, бути наштовхуваним, наштовхнутим, понаштовхувавим и т. п.;2) (сталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натручатися и натручуватися, натрутитися, (наскакивать) наскакувати, наскочити и (очень редко, безл.) наскакуватися, наскочитися, (нагоняться) наганятися, нагнатися, (натыкаться) натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися на кого, на що, (встречать, нападать) натрапляти, натрапити (в перен. знач. наиболее обычно) на кого, на що и кого, що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, нападати, напасти на кого, на що, (набраживать) набродити, набре[и]сти кого, що и на кого, на що; срв. Натыкаться 2 (подII. Натыкать). [Наштовхуються одна на одну (Азб. Комун.). Тут треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Та чи не наскакується (безл.) тут на найповажніший закид? (Павлик). Вагон нагнавсь на вагон (Звин.). Немає простору думкам; куди не кинуться, натикаються на мури (Васильч.). Обережно треба поводитися, щоб не наразитися на перешкоду (Рада). Прийшли вони в село да й натрапили як-раз на того діда (ЗОЮР II). Натрапив на високий мур бюрократичного ставлення (Пр. Правда). Те ставлення, що на нього натрапили робітники підприєств (Пр. Правда). Кого він натрапляв в твоїх палатах, - поодбивав їм голови од тіла (Крим.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Розгортаю останнє число «Правди», натрапляю статтю: «Жертви…» (Крим.). Ходив, ходив і таки напав на таких (Сторож.). Підожди, не гукай, - ми його й так десь у рові або в бур'яні набредемо (Мирний)]. -ться на след - натрапляти, натрапити на слід. -ться на сопротивление - наражатися, наразитися на опір.* * *I несов.; сов. - натолк`ать1) (толкать, сильно ударять) нашто́вхувати, -штовхую, -што́вхуєш, наштовха́ти, сов. наштурхати и наштурха́ти, натовкти́, -вчу́, -вче́ш2) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́тиII несов.; сов. - натолкн`уть(надвигать, натыкать) нашто́вхувати, -што́вхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; ( подстрекать) підоивати, підби́ти (підіб'ю, підіб'єш и підіб'єш) -
10 переталкивать
перетолкнуть что (передвинуть толчком на др. место)I. перештовхувати, перештовхнути, перепихати, перепхати, перепхнути, (о мног.) поперепихати що. -ся - перештовхуватися, перештовхнутися, перепихатися, перепхатися. -толкать кого (о мног.) - перештовхати (усіх).II. Переталкивать (перетолакивать), перетолочь - (истолочь всё) товкти, потовкти; (сызнова) перетовкувати, перетовкти, товкти наново (знову), стовкти наново (знову); (через меру) перетовкувати, перетовкти що. Перетолчённый - перетовчений. -ся - перетовкуватися, перетовктися, бути перетовченим. [Усе перетовчеться та перемелеться].* * *несов.; сов. - перетолкн`утьперешто́вхувати, перештовха́ти, перепиха́ти, перепха́ти и перепхну́ти -
11 пихать
-ся, пихнуть, -ся пхати, -ся, пхнути, -ся, попихати, -ся, штовхати, -ся, штовхнути, -ся, тручати, -ся, трутити, -ся; тиснути, -ся, турляти, -ся, дуксати, пихорнути.* * *несов.; сов. - пихн`утьпха́ти, пхну́ти; ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти и штовхону́ти, штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и штурхону́ти, попиха́ти, попхну́ти, несов. товкти́, товкма́чити; диал. труча́ти, тру́тити -
12 попихивать
попихать и попихнуть попихати, попхати, попхнути, поштовхувати, поштовхати, (подталкивать) підпихати, підіпхнути, підштовхувати, підштовхнути що.* * *попиха́ти; ( толкать) пошто́вхувати -
13 приталкивать
притолкать и притолкнуть припихати, припхати, припхнути, приштовхувати, приштовхати, приштовхнути. [Припхали нас аж у куток]. Притолканный и притолкнутый - припханий, припхнутий, приштовханий, приштовхнутий.* * *I несов.; сов. - притолк`ать(толкая, придвигать) пришто́вхувати, приштовха́ти; припиха́ти, припха́тиII несов.; сов. - притолкн`уть( слегка толкать) пришто́вхувати, приштовхну́ти; припиха́ти, припхну́ти -
14 пхать
несов.; сов. - пхнутьпха́ти, пхну́ти; ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти -
15 пырять
пырнуть1) кого чем (напр. ножём) - штирхати, штирхнути, штиркати и штрикати, (у)штиркнути, (у)штрикнути, шпортати, шпортнути, (с силой) штирхонути, штирконути, штриконути, шпортонути, шпиряти, шпирнути и шпорнути, порнути, шебенути кого и кому чим в що (напр. ножем); (толкать тычком) штурхати, штурх(о)нути и шторхати, шторх(о)нути, ширяти, ширнути, шуркати, шурнути, тикати, ткнути, штирма вдарити кого в що, чим в що и (при глаголах несов. вида) по чому. [Як штирхонув кинджалом у живіт (Основа 1861). Раз десять, може, я вже намірявся його штиркнути в бік, та ба! не можна (Куліш). Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є (Рудч.). Він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (Стор.). Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце (Куліш). Шпортнув ножем (Лохв.). Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові (Мирн.). Він його як порне списом (ЗОЮР. I). Як шебенув його ножем (Золотон.). Вона од злости так штурхнула палицею в горщик, що він перекинувся (Неч.-Лев.). А він ширяє ціпком по дверях, - сліпий, бач, то й пробує поперед себе (Новомоск.). Я ширнув у ту діжку палицею, - аж там полотно крадене (Новомоск.). Як шурнула хруща в писок, аж розкинув крила (Пісня). Він штирма вдарив мене під бороду палицею (Катерин.)];2) (бодать) бити, колоти, шпирнути, порнути, ударити кого. Корова -нула рогом, рогами - корова шпирнула (порнула, ударила) рогом, рогами кого. -ться (бодаться) -1) возвр. битися, колотися;2) взаим. битися, буцатися.* * *несов.; сов. - пырн`утьштрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; підштри́кувати, підштрикну́ти, несов. шпиня́ти; несов. уштрикну́ти, шпортну́ти и шпортону́ти; несов. диал. шпирну́ти, ушпи́лити -
16 совать
несов.; сов. - с`унуть1) су́нути и со́вати, су́нути; ( тыкать) ти́кати (ти́каю, ти́каєш и ти́чу, ти́чеш), ткну́ти и ти́кнути и мног. поти́кати, ти́цяти, ти́цьнути, шу́рхати, шу́рхнути; сов. диал. шурну́ти, шу́ркнути\совать ва́ть го́лову в пе́тлю — лі́зти в петлю́
\совать ва́ть под нос кому́ — ти́кати (ти́цяти) під ніс кому́
3) (о нежелательном действии: подмывать) безл. підмива́ти несов.; (сов.: понести) понести́; (сов.: принести) принести́ -
17 толкануть
сов. см. толкать -
18 толкаться
несов.; сов. - толкн`уться1) несов. штовха́тися; ( толкать друг друга) ту́затися; (кулаком, палкой) штурха́тися и шту́рхатися; ( пихаться) пха́тися, штурля́тися; диал. труча́тися2) (несов.: толочься) товкти́ся; ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися3) ( во что - стучаться) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти (що, в що), сту́кати, сту́кнути и посту́кати (в що), то́ргати, торгну́ти и пото́ргати, усилит. торгону́ти (що, чим)4) ( наведываться) потика́тися, поткну́тися; ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися, ( поспешно) ки́датися, ки́нутися -
19 толкнуть
см. толкать -
20 торкать
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ТОЛКАТЬ — толкаю, толкаешь, несов. (к толкнуть). 1. кого что. Касаться кого чего н. коротким ударом, пихать, двигать от себя. «Я тяну, а ты мне под руку толкаешь.» Чехов. Толкать кого н. в спину. Толкать перед собой тачку, передвигая ее. Толкать локтем… … Толковый словарь Ушакова
ТОЛКАТЬ — ТОЛКАТЬ, толкнуть; новг., архан. толнуть, вологод., твер. толнуть: талкивать что, кого; пихать, переть, совать, двигать от себя, бить совком, тычком. Не толкай подлокот, когда пишут. Не черт толкал, своей головою попал. Толкнуть локтем, подать… … Толковый словарь Даля
толкать — Двигать, пинать (пнуть), пихать(ся), переть, совать, быть, бодать(ся), лягаться, брыкать, пырять. Мартышка, в зеркале увидя образ свой, тихохонько медведя толк ногой . Крыл. .. Ср … Словарь синонимов
толкать — ТОЛКАТЬ, аю, аешь; несов.; ТОЛКНУТЬ, ну, нёшь, сов. 1. что, кому. Выгодно продавать, загонять. 2. кого, куда.Помогать, поддерживать, содействовать. 3. что и без доп. Говорить, рассказывать, произносить что л. Толкать речу (или речугу) Ирон.… … Словарь русского арго
ТОЛКАТЬ — ТОЛКАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. кого (что). Касаться резким движением, коротким ударом. Т. в спину. Т. локтем соседа. Т. дверь. 2. кого (что). Резкими движениями, короткими ударами двигать от себя. Т. тачку. Т. в пропасть кого н. (также перен.:… … Толковый словарь Ожегова
толкать — запускать — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия Синонимы запускать EN thrust … Справочник технического переводчика
толкать — Общеславянское – tolkti (толочь, толкать, разбивать). Древнерусское – тълкнути. В русском языке известно употребление слова с XI в. От общеславянского корня в древнерусском языке существовали два образования, позже утратившие явную родственность … Этимологический словарь русского языка Семенова
толкать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я толкаю, ты толкаешь, он/она/оно толкает, мы толкаем, вы толкаете, они толкают, толкай, толкайте, толкал, толкала, толкало, толкали, толкающий, толкаемый, толкавший, толкая; св. толкнуть; сущ … Толковый словарь Дмитриева
толкать — Искон. Суф. образование от той же основы (с перегласовкой ь/е), что толочь. Исходное *tьlkati > толкать после отвердения плавного л, изменения ь в ъ и последующего прояснения ъ в о в результате падения редуцированных и отпадения конечного… … Этимологический словарь русского языка
толкать в три шеи — прогонять со двора, толкать взашей, выставлять, прогонять с глаз, прогонять с глаз долой, толкать в шею, прогонять вон, прогонять в толчки, прогонять Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
толкать речугу — держать речь, выступать, толкать речь, выражать свое мнение, высказываться, брать слово, выступать с речью, произносить речь, толкать речу Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
