спрямувати

 спрямувати, направити

 спрямувати, направити

1. n

1) розм. скрутне становище; дилема

2) місцеперебування; координати

3) ав., рад. засічка

4) розм. відступне; хабар

5) розм. гра, результат якої обумовлений

6) розм. доза наркотика

2. v

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) призначати, визначати, вирішувати, установлювати (строк, ціну тощо)

3) зазначати, фіксувати, констатувати

4) покладати (вину)

5) влаштовувати; робити

6) упорядковувати, давати лад

7) лагодити, ремонтувати; налагоджувати

8) (приготувати

9) спрямувати (зосередити) погляд (думки)

10) прикути, зупинити (увагу)

11) закріпляти, зберігати, фіксувати (у пам'яті тощо)

12) оселитися, осісти, закріпитися

13) розм. вилікувати (тж fix up)

14) збиратися, мати намір

15) розм. улагоджувати; розв'язувати, вирішувати

16) розм. підстроювати (шляхом підкупу)

17) розм. розправитися

18) розм. давати наркотики; забезпечувати наркотиками

19) каструвати

20) осідати, густіти, тверднути

21) фот. фіксувати, закріпляти

22) рад., ав. засікати; точно визначати широту й довготу

* * *

1) скрутний стан; дилема

2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка

3) aмep. стан, положення

4) cл. відступне, хабар

5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений

6) "фікс" ( суміш алкогольного напою з лимонним соком)

7) cл. доза наркотику

8) = fixation II

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)

3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робити

4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати

5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)

6) оселитися, осісти; закріпитися

7) вилікувати ( часто fix up)

8) збиратися, мати намір

9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)

10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"

11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)

12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками

13) eвф. каструвати (особл. кота)

14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати

15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати

16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу

1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;

2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];

3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);

4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;

5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.

* * *

1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння

2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

4) ( о документе) напра́влення

направить

1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;

2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];

3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;

4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;

5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];

6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;

7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];

8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -

1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];

2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];

3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;

4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];

5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;

6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;

7) стертий, постираний;

8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.

* * *

несов.; сов. - напр`авить

1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити

3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш

4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити

5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

v спрямувати у певне русло

- to canalize public opinion спрямувати громадську думку у певне русло

1. n

1) адреса

2) звернення; виступ; промова; адрес

3) манера (розмовляти)

4) майстерність; вправність

5) pl залицяння

2. v

1) адресувати, посилати; писати адресу (на конверті)

2) звертатися (до когось — to)

3) виступати

4) refl. братися, взятися (за щось — to)

5) спрямовувати

* * *

1) адреса

2) виступ; промова; звернення; адреса

3) ( офіційна) форма звертання до кого-небудь (усно або письмово; form of address)

4) icт. манера ( говорити)

5) icт. спритність, мистецтво, такт

6) pl залицяння

7) обч. адреса

1) адресувати; направляти; написати адресу ( на конверті)

2) звертатися ( до кого-небудь); виступати

3) вибирати ( офіційну) форму звертання до кого-небудь; звертатися; адресуватися

4) refl (to) направляти сили або енергію ( на що-небудь); братися за ( що-небудь)

5) icт. залицятися

6) обч. вказувати адресу зберігання інформації

1. adj

1) прямий

2) відвертий, правдивий; ясний, недвозначний

3) очевидний, явний, неприхований

4) безпосередній, прямий

5) повний, абсолютний

6) вертикальний, прямовисний

7) лінгв. прямий

8) ел. постійний

2. adv

1) прямо

2) відразу, негайно

3) безпосередньо; просто

3. v

1) спрямовувати, скеровувати (на щось — at, to, towards)

2) керувати, управляти; контролювати

3) давати вказівку (розпорядження); наказувати

4) наставляти, повчати; давати поради

5) показувати дорогу

6) призначати; направляти, адресувати

7) диригувати

8) ставити кінофільм, режисерувати

* * *

1) прямий

2) прямий, відкритий; правдивий; ясний, недвозначний; очевидний, явний

3) прямий, безпосередній

4) посил. повний, абсолютний

5) вертикальний; прямовисний; перпендикулярний до даної площини

6) лiнгв. прямий

7) acтp. який рухається із заходу на схід

8) eл. постійний

1) направляти, наводити (нaпp., телескоп); звертати ( увагу), спрямовувати

2) керувати, управляти; контролювати

3) пропонувати; давати вказівку, розпорядження; вирішувати ( справу)

4) наставляти; давати поради, учити, навчати; інструктувати

5) вказувати дорогу

6) звертати, призначати (слова, промову); адресувати; посилати, відсилати

7) диригувати; режисирувати, ставити кінофільм

1. n

1) кидання, метання (каменя тощо)

2) спорт. штовхання

3) розм. поштовх; штовхан; удар

2. v (past і p.p. put)

1) класти, покласти; ставити, поставити

2) уставляти, укладати; усувати (in, into)

3) додавати; підмішувати; усипати

4) розміщувати, розставляти, розташовувати

5) ставити, призначати (на посаду)

6) улаштовувати; поміщати, класти

7) вносити, включати

8) піднести, прикласти, наблизити (to)

9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати

10) мор. брати курс; вирушати

11) пускати паростки; давати бруньки

12) с.г. злучати

13) бити рогами, битися, буцатися

14) викладати, висловлювати, формулювати

15) перекладати (на іншу мову)

16) покласти (на музику)

17) ставити (запитання)

18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення

19) висловлювати (припущення)

20) призначати, визначати (ціну); оцінювати

21) робити, ставити (мітку)

22) укладати, вносити, покласти

23) обкладати (податком)

24) накладати (заборону)

25) покладати (надію)

26) перекласти, звалити (вину)

27) уткнути, устромити, всадити

28) обґрунтовувати, базувати (on)

29) спорт. штовхати; метати; кидати

30) засівати, засаджувати (рослиною)

31) запрягати (тварину)

32) саджати, віддавати

33) спрямовувати, примушувати робити

34) приводити (у певний стан)

35) піддавати (to)

* * *

1) кидок каменю або ваги з плеча; cпopт. штовхання

2) eк. опціон на продаж, зворотна премія, угода зі зворотною премією

3) дiaл. поштовх, удар

1) ( put)

2) класти, ставити; покласти, поставити

3) (in, into) вкладати, вставляти, класти, покласти; забирати

4) (in, into) додавати, підмішувати, всипати

5) ставити; поміщати, розміщати; віддавати, передавати; поміщати; ставити, призначати (на яку-небудь посаду, роботу); влаштовувати, віддавати ( до школи); поміщати ( у лікарню), розміщати ( біженців); поставити, зробити постановку

6) вносити, включати ( put down)

7) (to) прикласти; піднести; наблизити; підсунути

8) (to) прилаштувати, пристосувати

9) c-г. (to) злучати

10) мop. плисти; відправлятися; брати курс

11) cл. разг. тікати, утікати

12) дiaл. пускати паростки; давати бруньки

13) дiaл. буцати; буцатися

14) викладати, виражати, висловлювати, формулювати (думки, зауваження); перекладати ( на іншу мову); класти ( на музику)

15) задавати, ставити ( питання); висувати ( пропозицію); пропонувати ( резолюцію); ставити (питання, пропозицію) на обговорення; висловлювати ( припущення)

16) ставити (знак, підпис)

17) вкласти, помістити, внести ( гроші); ставити гроші, робити ставки ( на перегонах)

18) призначати ( ціну); визначати (вартість, цінність); оцінювати що-небудь або кого-небудь; вираховати

19) обкладати ( податком)

20) (on, upon) накладати ( вето); покладати ( надії); перекласти, звалити (провину, відповідальність)

21) втикати ( ніж); посилати (кулю, снаряд.)

22) (on) ґрунтувати, базувати (рішення, висновок)

23) приводити (у певне положення, стан)

24) cпopт. штовхати ( ядро)

25) засівати, засаджувати ( якою-небудь культурою)

26) впрягати ( тварину)

27) гipн. підкочувати ( вагонетки)

28) to put smb against smb настроювати кого-небудь проти кого-небудь; нацьковувати кого-небудь на кого-небудь

29) to put smb out of smth виганяти кого-небудь звідки-небудь; видаляти, усувати кого-небудь звідки-небудь

30) to put smb to /on/ smth спонукувати кого-небудь до яких-небудь дій, змушувати кого-небудь робити що-небудь; to put smb; smth to smth піддавати кого-небудь, що-небудь чому-небудь

31) to put smb through smth змусити кого-небудь пройти через що-небудь; піддати кого-небудь чому-небудь

32) to put smb in (to) a state, in a condition приводити кого-небудь у який-небудь стан, ставити кого-небудь у яке-небудь положення

33) to put smth in (to) a state приводити що-небудь у який-небудь стан

34) to put smth in motion / in (to) action / приводити що-небудь у рух, у дію, пускати що-небудь у хід; to put smth in (to) practice /in (to) force, into life / вводити що-небудь в силу; здійснювати що-небудь

35) to put smth in order / into shape / приводити що-небудь в порядок, упорядковувати; to put smb in (to) shape привести кого-небудь у ( відмінну) форму

36) to put smth down to smth; smb приписувати що-небудь чому-небудь, кому-небудь

37) to put smb down for /as / smb вважати кого-небудь ким-небудь; приймати кого-небудь за кого-небудь іншого

38) to put smb up to smth інструктувати кого-небудь по відношенню до чого-небудь; інформувати кого-небудь про що-небудь; спонукувати, підбурювати, підштовхувати кого-небудь до чого-небудь

39)

40) to put smb on to smb рекомендувати кому-небудь кого-небудь; зв'язувати кого-небудь з ким-небудь

41) to put smb off smth відмовляти кого-небудь від чого-небудь

42) відвертати кого-небудь від чого-небудь

1. n

1) поворот

2) оберт

3) обертання; обертальний рух

4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)

5) зміна напряму

6) поворотний пункт

7) зміна (стану)

8) виток

9) черга

10) послуга

11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія

12) виконавець номера

13) коротка прогулянка; поїздка

14) короткий період діяльності

15) робоча зміна

16) здібність; склад (характеру)

17) стиль, манера

18) форма, будова

19) приступ, припадок; спалах

20) потрясіння, шок

21) зворот, будова (фрази)

22) розм. робота

23) pl менструації

24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)

25) друк. чорниш

26) зал. обхідна колія

27) ав. розворот

28) муз. групето

2. v

1) повертати

2) повертатися

3) обертати

4) обертатися

5) паморочитися

6) перевертати, перегортати (сторінки)

1) перевертатися, крутитися (в ліжку)

8) перевертати догори дном, перекидати

9) перевертатися догори дном, перекидатися

10) загинати, закручувати, відгинати

11) загинатися; закручуватися; відгинатися

12) спрямовувати

13) прямувати

14) націлювати (зброю)

15) зосереджувати (увагу)

16) змінювати напрям; відхилятися

17) повертати назад, у зворотному напрямі

18) обходити, огинати

19) військ. охоплювати фланг

20) змінювати

21) змінюватися; зазнавати змін

22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)

23) перелицьовувати (одяг)

24) точити, обточувати (на токарному верстаті)

25) оброблятися (на верстаті)

26) обмірковувати (проблеми тощо)

27) змінювати (тему); переводити розмову

28) перекладати (на іншу мову)

29) сформулювати інакше

30) досягти (певного віку, моменту тощо)

31) змінити (колір, забарвлення)

32) змінитися (про колір, забарвлення)

33) пускати в обіг (гроші)

34) бути в обігу

35) псувати

36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)

37) зігнути; затупити (лезо)

38) зігнутися; затупитися

39) виганяти (худобу)

40) зрізати шкіру смужкою

41) орати; перевертати (шар)

42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)

43) повстати (проти — against)

44) обертатися проти когось, чогось

45) перетворювати (на — into)

46) перетворюватися на щось

47) робитися, ставати

1) виявитися (кимсь, якимсь)

1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

* * *

1) оборот

2) поворот ( рух)

3) зміна напряму

4) зміна ( стану)

5) виток

6) черга

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

9) ( робоч зміна)

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

11) здатність; дар; жилка

12) будова, форма

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

1) повертати

2) обертати

3) перевертати

4) перекидати; перевертати вверх дном

5) загинати; закручувати; відгортати

6) направляти

7) відхиляти, змінювати напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

9) огинати, обходити

10) точити, обточувати на токарному верстаті

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

17) обдумувати (питання, проблеми)

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

19) збавляти або додавати (газ, воду)

20) змінювати (колір, забарвлення)

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

23) продаватися, йти ( про товар)

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

спрямувати в русло (канал)

1) скрутний стан; дилема

2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка

3) aмep. стан, положення

4) cл. відступне, хабар

5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений

6) "фікс" ( суміш алкогольного напою з лимонним соком)

7) cл. доза наркотику

8) = fixation II

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)

3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робити

4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати

5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)

6) оселитися, осісти; закріпитися

7) вилікувати ( часто fix up)

8) збиратися, мати намір

9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)

10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"

11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)

12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками

13) eвф. каструвати (особл. кота)

14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати

15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати

16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу

1. думка, погляд, переконання, точка зору

2. заключення (спеціальне тощо)

- advisory opinion дорадча думка; консультативне заключення

- current opinion суттєва думка

- debatable opinion спірна думка/ судження

- divergent opinions різноманітні думки/ судження

- expert's opinion заключення експерта

- just opinion розумне/ правильне судження

- opinion column колонка редакційних статей; стаття коментатора чи оглядача

- partial opinion пристрасне судження

- political opinions політичні погляди/ переконання

- private opinion особиста/ приватна думка

- public opinion poll опитування громадської думки; виявлення думки населення шляхом вибіркового опитування

- weighty opinion авторитетна думка

- community of opinions спільність думок

- concession to public opinion поступка громадській думці

- concurrence of opinions співпадіння думок

- consensus of opinion одностайність

- consistency of opinions узгодження думок

- dissent from an opinion незгода з якоюсь думкою

- distortion of an opinion перекручення думки/ точки зору

- sensitivity of an opinion вразливість точки зору/ заключення

- variety of opinions розбіжність у думках; розходження

- to accept the opinion of the experts погодитись з думкою експертів

- to be of the opinion думати, рахувати, вважати

- to bring out an opinion висловити думку

- to build up opinions створити думку

- to canalize public opinion спрямувати громадську думку у певне русло

- to endorse the opinion of the experts погодитись з думкою експертів

- to exchange opinions обмінятись думками

- to express an opinion висловити думку

- to fake public opinion фальсифікувати громадську думку

- to form an opinion скласти думку

- to hand down an opinion винести рішення/ заключення

- to hold opposite opinions притримуватись протилежних поглядів

- to influence the formation of public opinion впливати на формування громадської думки

- to keep one's opinion open утриматись від висловлення своєї точки зору/ своєї думки

- to manipulate public opinion маніпулювати громадською думкою

- to mobilize public opinion мобілізувати громадську думку

- to pass an opinion висловити думку

- to press one's opinion on smbd. нав'язувати комусь свою думку

- to rally public opinion against smth. згуртовувати громадську думку/ громадськість проти чогось

- to request a legal opinion запитувати юридичний відгук/ пораду

- to revise one's opinion переглянути свої погляди

- to shape ideologically public opinion ідеологічно формувати громадську думку

- to volunteer an opinion висловити думку (про яку не питали)

- to weaken one's hold on public opinion послабити вплив на громадську думку; втрачати вплив на громадську думку

- in my opinion на мій погляд

- in the opinion of the sides згідно з думкою сторін (формулювання, що використовується в комюніке, угодах тощо)

- opinions vary on the point думки з цього питання розходяться

n фін., бухг. 1. фонд; резерв; запас; 2. pl фонди; кошти; ресурси; капітал; гроші; a фондовий; резервний; запасний

1. гроші та ін. активи (assets¹), які нагромаджуються і використовуються з певною метою; 2. гроші, якими можна користуватися

═════════■═════════

accumulated fund(s) нагромаджений фонд; administration fund(s) адміністративний фонд; agency fund(s) поручительський фонд; amortization fund(s) амортизаційний фонд; annuity fund(s) фонд ануїтету • фонд для виплати щорічної ренти; authorized fund(s) статутний фонд; available fund(s)s грошові кошти • готові кошти; balanced fund(s)s інвестиційні фонди відкритого типу; bank fund(s)s банківські кошти; basic fund(s) базовий фонд; bonus fund(s) преміальний фонд; borrowed fund(s)s позичені кошти; budgetary fund(s)s бюджетні кошти; capital fund(s) фонд основного капіталу • основний фонд; capital projects fund(s) кошти на програму капіталовкладення; claims settlement fund(s) резерв для виплати страхового відшкодування; closed-end fund(s)s інвестиційні фонди закритого типу; common trust fund(s) спільний довірчий фонд; company fund(s) підприємницький фонд; compensation fund(s) компенсаційний фонд; consolidated fund(s) консолідований фонд; consumption fund(s) фонд споживання; contingency fund(s) кошти на непередбачені витрати; contingent fund(s) резерв для непередбачених витрат; contributed fund(s)s внесені кошти; corporate liquid fund(s) ліквідні кошти корпорації; credit fund(s)s кредитні кошти; debt fund(s)s позикові кошти; debt service fund(s) фонд забезпечення позики • фонд для виплати боргів; deposit fund(s)s кошти на депозитних рахунках; depreciation fund(s) амортизаційний фонд; development fund(s) фонд розвитку; dividend reserve fund(s) резервний фонд для виплати дивідендів; educational endowment fund(s) благодійний фонд на освіту; education fund(s)s кошти на освіту; emergency fund(s) резервний фонд; employee benefit trust fund(s) довірчий фонд, призначений для виплат працівникам підприємства; endowment fund(s) добродійний фонд • благодійний фонд; enterprise fund(s) фонд підприємств; equalization fund(s) фонд валютного регулювання • фонд вирівнювання; equity fund(s)s власні кошти; expense fund(s) початковий резервний фонд для покриття поточних витрат; extra-budgetary fund(s)s позабюджетні кошти; floating fund(s)s оборотні кошти; foreign fund(s)s закордонний капітал; frozen fund(s)s заморожені кошти; general fund(s) загальний фонд • головний фонд; government fund(s)s урядові фонди; health insurance fund(s) фонд медичного страхування; illiquid fund(s)s неліквідні кошти; imprest fund(s) фонд поточних витрат • фонд підзвітних сум; indemnification fund(s) компенсаційний фонд; insufficient fund(s)s відсутність відповідної суми на рахунку • недостатнє покриття • нестаток коштів на рахунку; insurance fund(s) страховий фонд; International Monetary Fund (IMF) Міжнародний валютний фонд (МВФ); investment fund(s) інвестиційний фонд; life fund(s) фонд довічної ренти; liquid fund(s)s ліквідні кошти; liquidity fund(s) фонд ліквідності; long-term fund(s)s довгостроковий капітал; mixed fund(s) змішаний фонд; monetary fund(s) валютний фонд; money market fund(s) фонд грошового ринку; mutual fund(s) взаємний фонд; offshore fund(s) інвестиційний фонд, зареєстрований за кордоном; old-age pension fund(s) пенсійний фонд; open-end fund(s)s інвестиційні фонди відкритого типу; outside fund(s)s залучені кошти • залучений капітал; pay-roll fund(s) фонд заробітної плати; pension fund(s) пенсійний фонд; personal fund(s)s власні гроші; petty cash fund(s) фонд дрібних сум; policy reserve fund(s) резерв страхових внесків; political fund(s) політичний фонд; private fund(s)s приватний капітал; proprietary fund(s) підприємницький фонд; public fund(s)s державні кошти; redemption fund(s) фонд погашення; registered fund(s) статутний фонд; relief fund(s) фонд допомоги; reserve fund(s)s резервний фонд • резервний капітал; revolving fund(s) відновлюваний фонд; shareholders' fund(s) акційний капітал • власницький капітал • акціонерний капітал; short-term fund(s)s короткостроковий капітал; sinking fund(s) фонд сплати • фонд погашення • викупний фонд; slush fund(s) фонд захисного покриття; social security fund(s) фонд соціального забезпечення; stabilization fund(s) фонд валютного регулювання; state fund(s)s державні кошти; sufficient fund(s)s достатнє покриття; superannuation fund(s) пенсійний фонд; trust fund(s) довірчий фонд; unpaid liability fund(s)s фонд для неспла-чених зобов'язань; wages fund(s) фонд заробітної плати; workers compensation fund(s) фонд допомоги на непрацездатність

═════════□═════════

accumulation of fund(s)s нагромадження коштів; allocation of fund(s)s призначення фондів • розміщення капіталу; application of fund(s)s розподіл коштів; appropriation of fund(s)s виділення коштів • асигнування • розміщення коштів; benefits from a fund(s) надходження з фонду; disposition of fund(s)s розподіл коштів; external sources of fund(s)s зовнішні джерела фондів; flow of fund(s)s рух фондів • напрямок фондів • потік фондів; in fund(s)s з грошима; lack of fund(s)s брак коштів; misappropriation of fund(s)s розтрата грошей • незаконне привласнення грошей; short of fund(s)s брак грошей • брак коштів; sources of fund(s)s джерела коштів; to allocate fund(s)s розміщувати/розмістити кошти • призначати/призначити кошти; to apply fund(s)s використовувати/використати кошти • витрачати/витратити кошти; to appropriate fund(s)s виділяти/виділити кошти • асигнувати; to attract fund(s)s притягувати/притягнути кошти; to borrow fund(s)s позичати/позичити гроші; to channel fund(s)s спрямовувати/спрямувати кошти; to deposit fund(s)s вносити/внести гроші в банк; to earmark fund(s)s призначати/призначити кошти; to establish a fund(s) створювати/створити фонд; to freeze fund(s)s заморожувати/заморозити кошти; to grant fund(s)s давати/дати кошти; to invest fund(s)s інвестувати фонди • вкладати/вкласти капітал; to invest in a fund(s) інвестувати гроші у фонд; to make fund(s)s available давати/дати гроші до розпорядження; to manage a fund(s) завідувати фондом; to obtain fund(s)s здобувати/здобути гроші; to provide fund(s)s давати/дати гроші; to raise fund(s)s притягати/притягнути фінансові ресурси; to redistribute fund(s)s перерозподіляти/перерозподілити кошти; to release fund(s)s вивільняти/вивільнити кошти; to set up a fund(s) створювати/створити фонд; to transfer fund(s)s передавати/передати кошти • переказувати/переказати гроші; to withdraw fund(s)s вилучати/вилучити капітал • вибирати/вибрати гроші; uses of fund(s)s розподіл коштів • вжиток фондів

═════════◇═════════

фонд < фр. fond — грошові суми, капітал; внесок, пожертвування < лат. fundus — основа; засвідчуються в писемних пам'ятках XVI ст. іншомовні термінологічні форми: фундушъ і похідні фундушный, фундушовый у значенні «який стосується фонду, пожертвувань» (ІУМ: 463-464); резерв < фр. réserve — запас < лат. reservo — зберігаю (СІС: 576); ресурси < фр. resources — матеріальні засоби < лат. resurgo — піднімаюсь, виникаю знову (СІС: 586; ЕС-СУМ 4:166)

безпосередній

вести

звичайний

керувати

направити

направляти

направте

примітивний

простий

пряма

прямий

прямій

прямої

прямою

спрямовувати

спрямувати

РОЗУМНОГО ЕГОЇЗМУ ТЕОРІЯ - етична концепція, згідно з якою людина за своєю природою істота не лише себелюбна, що керується у поведінці розрахунками вигоди й користі та з огляду на це прагне отримати від життя якомога більше задоволень, але й розумна, здатна обмежувати свої егоїстичні інтереси та безпосередні індивідуалістичні устремління. Р.е.т. була розроблена франц. просвітителями XVIII ст., переконаними у всемогутності людського розуму, спроможного спрямувати зусилля усього загалу на створення "розумного суспільства", в якому інтереси кожної людини будуть узгоджені з інтересами інших. З найбільшою повнотою ідеї Р.е.т. були сформулювані у працях Гельвеція, Фоєрбаха, хоч і з різних концептуальних позицій. Якщо у Гельвеція і Гольбаха увага була зосереджена на ідеї підпорядкування почуттів розуму, то у Фоєрбаха акцент був зроблений на досягненні досконалості окремим людським індивідом через засвоєння ним "Релігії Людяності".

ФІЛОСОФІЯ ( від грецьк. φιλοσοφία - любов до мудрості) - особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Наслідком цього осмислення є формування в сфері суспільної свідомості системи засадничих поглядів і світоглядних переконань, узагальнених уявлень і концептуальних побудов про сутність і граничні проблеми буття, людську присутність у ньому, можливості його осягнення людським розумом. Необхідність філософського осмислення світу закорінена в самій природі людської життєдіяльності, в постійній потребі трансляції людського досвіду та самоутвердження особистості, пошуку цілеспрямовуючих ідей. У духовному житті суспільства філософська культура, виконуючи притаманні їй функції, набирає ряду іпостасей. За своїм основним змістом Ф. відіграє роль світогляду і, як така, дає концептуальний вираз людського світовідношення - світовідчуття, світосприймання та світорозуміння, відношення мислення і буття, духовного і матеріального. Ф. націлена на вироблення системи ідей, які виражають певне ставлення людини до соціальної та олюдненої природної дійсності, духовного життя і тим самим визначають сукупність вихідних орієнтирів, що зумовлюють програму суспільної поведінки людини В. цьому відношенні Ф. покликана створити концептуальну основу для становлення і розвитку системи життєвих цінностей та ідеалів. Світоглядні ідеї та гуманістичні ідеали формуються в усіх сферах духовно-практичного освоєння дійсності - міфології, релігії, мистецтва, літератури, публіцистики, моралі, політики, буденної свідомості тощо. Проте від інших форм світогляду, зокрема міфології та релігії, які спираються на вірування та фантастичні уявлення про світ і людське буття, від буденного світогляду, що визначається традиціями і безпосереднім життєвим досвідом, від художніх форм світогляду, що ґрунтуються на чуттєво-образному зображенні дійсності, філософія відрізняється тим, що будує свою картину світу і місце людини в ньому на основі теоретичного осмислення суспільно-історичного досвіду, надбань культури та здобутків наукового пізнання, використовуючи раціонально-понятійні форми побудови світоглядних систем і логічні способи їх обґрунтування. Тим самим Ф. виробляє духовні передумови та логічні критерії свідомого пошуку і вибору розумної, найбільш придатної для практичних потреб системи світоглядних ідей і переконань. Для Ф. як світоглядної системи та системи суспільних цінностей характерні риси духовно-практичного освоєння дійсності, що робить її однією із форм суспільної свідомості і зближує з мистецтвом. Ф. як раціонально-понятійна і логічно обґрунтована побудова наділена рисами теоретичного освоєння дійсності, що надає їй статусу науки. Однак Ф. є особливою наукою. Вона виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не бере на себе жодна з природничих чи соціогуманітарних наук або сукупність конкретно-наукового знання в цілому Я. к кожна наука Ф. має свій власний предмет і метод дослідження, властиве їйг специфічне знання. Предмет філософського дослідження окреслює коло загальнозначущих проблем, що хвилюють людство в конкретно-історичних умовах суспільного буття і потребують свого з'ясування та обґрунтованого розв'язання. Стрижневими серед них є проблеми істини, краси, добра і свободи та шляхів їх досягнення. В їх контексті Ф. розмірковує над питаннями про минуле, теперішнє і прийдешнє, про людську долю, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про людський розум, його можливості і границі, про людську діяльність і цілепокладання, правду і справедливість, моральність і доброчинність, людяність (гуманність) і толерантність, волю і стражденність, приниженість і самоствердження, про мету і сенс людського життя, про щастя і шляхи його досягнення. Ці проблеми є наскрізними для всього людства, проходять через усю його історію і отримали назву "вічних проблем". Проте кожна історична епоха і досягнутий рівень людського пізнання ставлять, трактують і розв'язують "вічні проблеми" по-своєму, завдяки чому Ф. виступає своєрідним індикатором того, чим живе, чим стурбоване і про що мріє людство, які тенденції, сили і механізми його рухають. Це дало підстави нім. філософові Гегелю образно визначити Ф. як епоху, схоплену думкою. Істотними рисами філософського методу є умоглядність і раціональність, застосування засобів чистого розуму для усвідомлення і концептуального відтворення об'єктивної реальності. До основних з них належить аналіз і синтез, дедукція і індукція, порівняння і аналогія, абстрагування і узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного. Особливість філософського методу полягає ще й у тім, що він застосовується до пізнання природної і соціальної реальності не безпосередньо, а опосередковано. Вихідним матеріалом для філософського осмислення виступають багатоманітне формоутворення матеріальної і духовної культури, історія їх розвитку і актуальне функціювання, найважливіші досягнення природничих і соціогуманітарних наук З. цього боку філософія набирає іпостасі умоглядної рефлексії, роздумів, розмірковувань над усім багатством сукупного суспільно-історичного досвіду людства, виступає самосвідомістю культури, критичним переосмисленням ідеалів і цінностей, що склалися. Філософське знання, що продукується в процесі філософської рефлексії, виражається через систему філософських категорій і понять, що означають фундаментальні властивості буття, способи його людського членування і пізнання. Особливістю філософських категорій і понять є їхня гранична всезагальність, що надає їм характеру універсалій. Цим зумовлена та обставина, що їх зміст найчастіше визначається через альтернативні протиставлення і утворення парних концептуальних структур: матерія і дух, рух і спокій, причина і наслідок, суб'єкт і об'єкт, істина і омана, краса і потворність, добро і зло, свобода і неволя тощо. Нерідко філософське знання формується у вигляді філософських систем і вчень, які з певних світоглядних, пізнавальних і методологічних позицій дають витлумачення і розв'язання висунутих проблем. На відміну від природничих і соціогуманітарних наук, які намагаються із своїх положень максимально усунути суб'єктивний момент і відобразити об'єкт таким, яким він є самим по собі, безвідносно до суб'єкта, Ф. в основу своїх теорій покладає відношення суб'єкта до об'єкта, свідомо включає в свої побудови людський, оцінювальний момент, розглядає дійсність і людину в ній не лише з погляду сущого, а й належного, враховуючи людські цілі і проекції буття в майбутнє. При цьому Ф. не просто сприймає готові результати пізнання та факти формоутворень культури, а й досліджує шляхи виникнення їх, виявляє приховані смисли та тенденції розвитку людського буття, усвідомлює суперечності і потреби пізнання та практики, насамперед у галузі методу мислення і практичної діяльності, вдосконалення категоріального апарату Т. им самим Ф. набирає функції загальної методології. Це не означає, що Ф. претендує на роль наднауки чи науки наук або що вона володіє універсальною методою, яка безпосередньо відкриває істину. Свою загальнометодологічну функцію Ф. виконує тим, що, будучи умоглядним витвором і раціональною реконструкцією теоретичного та духовнопрактичного освоєння світу, створює загальне культурно-смислове, інтелектуальне поле і формує адекватний йому концептуальний лад мислення. Цим спонукає і скеровує пошук, постановку і розв'язання пізнавальних і практичних проблем. Особливо важливу методологічну роль відіграє Ф. на переломних етапах суспільного розвитку і наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними орієнтирами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Оскільки філософське знання і його теоретичні побудови не мають свого прямого експериментального забезпечення, вимога істинності щодо них не має повсюдного застосування. Вони далеко не завжди можуть бути перевірені на предмет істинності чи хибності. Пізнавальна значимість філософського знання нерідко оцінюється за його здатністю пробуджувати свідомість та будити думку, за його аналітико-синтетичними можливостями чи методологічною продуктивністю. Відомо, наприклад, що філософія Маха була методологічною опорою Ейнштейнові при створенні спеціальної і загальної теорії відносності в період кризи в фізиці в кін. XIX - поч. XX ст., хоч істинність цієї філософської системи в цілому викликає обґрунтовані сумніви. Ф. зародилася на ранніх фазах цивілізації в умовах поглиблення поділу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, поступового накопичення позитивного знання про процеси і явища навколишнього світу, яке вже не вкладалося в парадигми міфологічної свідомості. Перші філософські системи виникли в І тис. до н. е. в Китаї (Лао-Цзи, Мо-Цзи, Конфуцій), в Індії (локаята, веданта, йога); в VI - V ст. до н. е. в Стародавній Греції (Елейська школа, Мілетська школа, Геракліт, Демокрит, Епікур, Сократ, Піфагор, Платон, Аристотель), в І ст. до н. е. - II ст. в Стародавньому Римі (Лукрецій, Сенека, Аврелій) Т. ермін "Ф." вперше з'явився у Піфагора В. античних філософських системах з різних світоглядних позицій змальовувалася загальна картина світобудови і формувалися первісні уявлення про природу людини частково на основі систематизації позитивних результатів пізнання, а частково за рахунок припущень і вигадок. АнтичнаФ. мала синкретичний характер. В ній містилося власне філософське знання, яке в зародковій формі утримувало в собі майже всі філософські напрями, що розвинулися пізніше, хоч уже в стародавні часи в загальних рисах окреслились як окремі філософські дисципліни - метафізика, логіка, етика; філософські напрями - скептицизм, стоїцизм, містицизм, платонізм. Антична Ф. виступала формою систематизації конкретно-наукового знання, завдяки чому її характеризують ще як натурфілософію. Особливістю античної Ф. було також те, що вона в своїх системах і типах філософування відбивала цивілізаційні особливості стародавніх суспільств, типів культур і форм світосприйняття. Якщо західна антична Ф., орієнтуючись переважно на науку, заклала логіко-раціоналістичні традиції освоєння світу, то східна Ф., істотно спираючись на житейську мудрість, висунула на передній план духовно-емоційні форми, моральне удосконалення та духовно-вольовий самоконтроль. У наступні історичні епохи розвиток філософської думки супроводжувався істотними перетвореннями її предмета та суспільних функцій. Занепад античного суспільства і його культури, перехід до Середньовіччя викликали до життя свої типи філософської рефлексії, які відбивали основні суперечності епохи: з одного боку, безроздільне панування релігійної свідомості, авторитаризму церкви та релігійного укладу життя, з другого - поступове економічне зростання, розвиток мистецтва, природничих наук і викликаний ним певний технічний прогрес. На зміну античній Ф. в II ст. до н. е. - II ст. прийшов гностицизм, який синтезував античну Ф., християнське віровчення і східні релігії та наукові здобутки; в І - VIII ст. - патристика, що являла собою варіант релігійної Ф., який поєднував еллінські філософські традиції з християнським віровченням. Значне поширення патристика мала в Україні. Вона продовжила етичні традиції філософської думки Київської Русі. Перекази "ІЇІестидення" Василія Великого, яке вважалося своєрідною енциклопедією того часу, містили значний природознавчий матеріал і сприяли утвердженню світського світогляду, зокрема ідеї про працю як умову тілесного і морального здоров'я Я. к продовження патристики, в IX - XV ст. розвивається схоластика (Дуне Скот, Тома Аквінський, Бекон, Оккам), що характеризується теоцентризмом, синтезом християнського віровчення і раціоналізму. Найважливішими досягненнями схоластики були розробка способів і процедур логічного доведення, ідеї логічної машини, постановка проблеми про природу універсалій, подальше накопичення конкретно-наукових знань. У цей час розвиваються і елементи реалістичного світорозуміння (Ван Чун, Ібн Сіна, Ібн Рушд). В XIV - XVI ст. в Європі розвивається Ф. Відродження. Вона охоплює соціально-філософський напрям (Петрарка, Еразм Роттердамський, Мор, Кампанелла, Монтень) та натурфілософію (Парацельс, Бруно, Кардане, Коперник, Галілей). Ф. Відродження характеризує перехід від теоцентризму до антропоцентризму, вона формує гуманістичний світогляд, висуває ідеї нового соціального і державного устрою В. она має антирелігійне і антисхоластичне спрямування, виробляє наукові погляди на світобудову, обстоює суверенність наукового мислення та істин науки, започатковує методологію механіцизму. Становлення Ф. Нового часу тісно пов'язане з епохою формування буржуазних суспільств у Європі, великими географічними відкриттями і важливими досягненнями природознавства. В XVII ст. видатними мислителями - Беконом, Декартом, Гоббсом, Спінозою - створюються філософські системи, які відстоюють матеріалістичний погляд на світ, виробляють раціоналістичні та емпіричні засади наукового методу, осмислюють взаємозв'язок розуму і досвіду, чим закладають методологічні передумови теоретичного та експериментального природознавства. Чітко заявляють про себе раціоналізм і емпіризм як альтернативні методологічні системи. Ф. європейського Просвітництва XVIII ст. (Локк, Вольтер, Руссо, Монтеск'е, Гольбах, Гельвецій, Дідро, Лессінг, Шіллер, Гете) розкрила багатоманітність підходів до осмислення природної і соціальної дійсності, взаємозв'язку людини і суспільства, суспільства і держави на основі ідеї природного права та свободи, показувала силу знання і просвіти в суспільному житті. В ній на передній план вийшов філософський матеріалізм, досягла завершеності методологія механіцизму. Утворилися широкоохватні системи об'єктивного (Ляйбніц) та суб'єктивного (Берклі, Г'юм) ідеалізму. З відокремленням від філософії математики, фізики, астрономії, біології тощо натурфілософія поступово втратила своє значення. Поширення ідей європейського Відродження та Просвітництва в Україні припало на XV - XVIII ст. і відбувалося в умовах наростання соціального, національного та релігійного гніту, посилення інтересу до рідної культури, історії, мови, пробудження національної свідомості, що обумовило його особливості. Дрогобич, Русин, Оріховський, Смотрицький, Потій, Могила, Галятовський, Баранович, Вишенський у формі релігійної полеміки відображали боротьбу укр. народу за своє соціальне і національне визволення, проголошували ідеї політичних свобод, патріотизму, служіння спільному благу, соціальної справедливості. Розвиток ідей гуманізму і просвітництва тісно пов'язаний з діяльністю в Україні братств і братських шкіл, особливо з Острозькою, Львівською та Київською. Вчені КМА (Гізель, Козачинський, Кониський, Прокопович, Тодорський, Яворський) розвивали науково-просвітні ідеї, розробляли гуманістичне вчення про людину, природне право та суспільний договір, відстоювали раціонально-логічними засобами православне віровчення. Великий філософ, просвітитель, гуманіст і свободолюбець Сковорода розробляв етичне вчення, серцевиною якого була проблема людини, її внутрішнього світу і морального вдосконалення. Від нього веде філософський напрям, який був розвинутий Юркевичем і отримав назву Ф. серця, що справила помітний вплив на філософську думку інших країн. Визначним явищем у розвитку світової філософської думки стала класична нім. Ф. друг. пол. XVIII - перш. пол. XX ст. (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах), яка витворила розгорнуті філософські системи на основі принципу тотожності мислення і буття, дала осмислення колізій тогочасного суспільства і пізнання, проблем розуму та його границь, досвіду і практики, діяльності як опредмечення і розпредмечення, моральності і свободи; висвітлила діалектику як особливий тип світогляду і мислення Н. а рос. ґрунті ідеї класичної нім. Ф. у поєднанні з матеріалізмом активно розвивали Герцен, Огарьов, Чернишевський, Добролюбов, Писарєв, створивши ідеологію революційного демократизму Р. ос. релігійна Ф., яка поєднувала християнський платонізм, шеллінгіанство і містику, розглядала православне віровчення як розуміння всезагального буття і рос. ментальності (В. Соловйов, Флоренський); розвивала в річищі релігійного екзистенціалізму філософію особи і свободи (Бердяєв). Концепція соціальних і демократичних перетворень була провідною у творчості укр. гуманістів і демократів серед. XIX - поч. XX ст. Шевченка, Лесі Українки, Франка, вченихсуспільствознавців Костомарова, Потебні, Драгоманова, Грушевського, які пропагували ідеї соціальної і політичної свободи, національного визволення, соціальної справедливості і рівності, провідної ролі трудового народу в суспільно-історичному поступі, піднесення національної самосвідомості і розвитку національної культури та освіти укр. народу. В XIX та XX ст. виникає цілий ряд філософських течій, шкіл, систем і вчень, які набули глобального поширення і сформували сучасні типи світогляду та філософського мислення. В серед. XIX ст. в Європі виникає, а в кін. XIX та у XX ст. набуває поширення марксизм (Маркс, Енгельс), який створює діалектичний та історичний матеріалізм, матеріалістичне розуміння історії, формує діалектико-матеріалістичну методологію, застосовує їх до обґрунтування комунізму; соціал-демократизм, ідейні основи якого заклали Каутський і Бернштейн. Потужною філософською течією став позитивізм, що виник у XIX ст. і пройшов певні етапи розвитку: класичний (Конт, Дж.Ст.Мілль, Спенсер); емпіріокритицизм (Мах, Авенаріус); неопозитивізм, одним із виявів якого стала діяльність в кін. XIX - пер. пол. XX ст Л. ьвівсько-Варшавської школи (Твардовський, Лукасевич, Каторбинський, Айдукевич, Лесьневський, Тарський, Татаркевич, Балей, Мостовський), яка зробила вагомий внесок в аналітичну Ф., логіку і методологію науки, зокрема в філософський аналіз мови науки, розробку проблем логічних підстав науки і наукових теорій, теорії дедукції та індукції, систем некласичних логік та логічної семантики. Значна увага приділена проблемам психології, етики, естетики. Розширення логіко-філософської проблематики пов'язане з діяльністю в 20 - 30-х рр. XX ст. Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Гемпель, Фейгль, Нейрат, Гедель) та широкого кола співпрацюючих з ним мислителів (Франк, Найгель, Айєр, Кайл та ін.), який сформував напрям логічного позитивізму в Ф. науки. Центральна ідея - відмова від традиційних філософських методів і застосування концептуальних та технічних засобів формально-логічного аналізу наукового знання. Зробив значний внесок у розвиток сучасної формальної логіки і логіки науки. Окремі варіанти неопозитивізму містять праці Рассела, Бриджмена (операціоналізм), Поппера, а також лінгвістична філософія (Вітгенштайн, Мур, Райл, Остин, Тулмін), постпозитивізм (Кун, Лакатос, Феєрабенд). Значного поширення і впливу набули екзистенціалізм, започаткований в серед. XIX ст. К'єркегором і презентований творчістю Ясперса, Камю, Марселя, Гайдеггера, Сартра, близькими йому є Ф. життя (Ніцше, Дильтей, Вергсон, Шпенглер) та неофрейдизм (Фромм, Хорні, Салліван); прагматизм, започаткований в кін. XIX - на поч. XX ст. Пірсом і розвинутий Джемсом, Дж. Мідом, Шіллером, Дьюї; системний підхід (Берталанфі, Ешбі, Месарович), що сформувався в серед. XX ст., близько до нього прилягає структуралізм (Леві-Строс, Фуко, Малиновський, Парсонс); постмодернізм (Ліотар, Рорті.Деррида, Р. Варт та ін.), який вийшов на філософську арену в кін. XX ст. Дедалі більшого значення набуває Ф. космізму (Ціолковський, Вернадський). Сучасна Ф. являє собою складну і розгалужену систему знань, диференційовану не тільки за напрямами, а й за своїм предметом, утворюючи сукупність самостійних філософських дисциплін, що тісно взаємодіють між собою. Найрозвиненішими є філософська онтологія, пізнання теорія, логіка, методологія, соціальна Ф., філософська антропологія, моральна Ф., етика, естетика, Ф. історії, Ф. культури, Ф. науки, Ф. мистецтва, Ф. політики, Ф. права, Ф. релігії, феноменологія, праксеологія, герменевтика, аксіологія, історія Ф. Кожна дисципліна в межах окремих філософських напрямів і течій може істотно вар'юватися - відповідно до їхніх світоглядних і методологічних засад. У своєму розвитку Ф. умовно пройшла класичний (до серед. XIX ст.) і некласичний (XIX - XX ст.) періоди. Нині вона вступає в постнекласичний період, зумовлений кардинальними цивілізаційними зрушеннями на межі двох останніх тисячоліть - становленням інформаційного і високотехнологічного суспільств, екологічною, моральною, демографічною, антропологічною кризами, техногенними катастрофами тощо.