-
1 простота
-
2 простота
-
3 простота
1) простота, простість (-тости), (искренность) щирість (-рости), (глупость) нерозум, недоумство. [Світ простоти і покою (Щог.). Народня простота й виразність у способі оповідання (Грінч.). Де-далі панова простість більше та більше виявляється (Грінч.)]. -та сердца - простість (щирість) серця, сердечна простість (щирість). -та ума - обмеженість розуму, тісний розум, недоумство. -та нравов - простота звичаїв. Жить по -те - жити простотою, простотою пробувати (Куліш). По -те сердечной - з сердечної простоти. -та хуже воровства - дурний гірш од злодія;2) порожнє місце, простір (-тору).* * *1) простота́, про́стість2) ( простоватость) проста́цтво, простота́ и просто́та; ( скудоумие) недоу́мкуватість, -тості -
4 простота
матем. простота́ -
5 простота группы
простота́ гру́пи -
6 простота построения
простота́ побудо́виРусско-украинский политехнический словарь > простота построения
-
7 простота функции
простота́ фу́нкціїРусско-украинский политехнический словарь > простота функции
-
8 простота группы
простота́ гру́пи -
9 простота построения
простота́ побудо́виРусско-украинский политехнический словарь > простота построения
-
10 простота функции
простота́ фу́нкціїРусско-украинский политехнический словарь > простота функции
-
11 простота групи
простота́ гру́ппыУкраїнсько-російський політехнічний словник > простота групи
-
12 простота побудови
простота́ построе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > простота побудови
-
13 простота функції
простота́ фу́нкцииУкраїнсько-російський політехнічний словник > простота функції
-
14 взаимная простота
взає́мна простота́Русско-украинский политехнический словарь > взаимная простота
-
15 взаимная простота
взає́мна простота́Русско-украинский политехнический словарь > взаимная простота
-
16 взаємна простота
взаи́мная простота́Українсько-російський політехнічний словник > взаємна простота
-
17 незамысловатость
простота́, невига́дливість, -вості -
18 невежество
1) неуцтво, невігластво, (гал.) іґноранція, (необразованность) неосвіченість, (неведение) невідання, (темнота) темність (-ности), темнота, темрява, (простота) простота. [Ретроградство та неуцтво (Грінч.). Темнота, невігластво (Доман.). Вбачались йому мілійони голоти, і темність, і вбожество їх (Самійл.). Злидні, темнота, чвари, насильство (Р. Край)]. -ство в чём - неуцтво (неосвіченість) у чому, в царині чого. Из -ства, по -ству - з неуцтва (з неосвічености и т. п.). Мрак (тьма) -ства - темрява неуцтва, темна неосвіта. Историческое -ство - неуцтво (неосвіченість) в царині історії. Крайнее -ство - крайнє (надмірне) неуцтво (невігластво). Учёное -ство - наукове неуцтво (невігластво). Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве - скніти (животіти, нидіти, дубіти), задубіти (загрузнути, зашкарубнути) в неуцтві (в темряві);2) (соб.: невежды) неуцтво, невігластво, неуки (-ків), невігласи (-сів), темнота, простота. [Дикунство та неуцтво бралися до своїх справ (Велз)];3) (невежливость, невежл. поступок) неввічливість, незвичайність (-ости); см. Невежливость 2.* * *1) ( необразованность) неосві́ченість, -ності; ( культурная отсталость) те́мрява, темнота́ и темно́та; ( отсутствие знаний) не́уцтво; ( свойство невежды) невігластвов \невежество ве жить (косне́ть) — в те́мряві (не́уцтві) жи́ти (животі́ти)
из \невежество ва, по \невежество ву — че́рез неві́гластво, че́рез не́уцтво
2) см. невежливость -
19 бесхитростность
нехитрість, простота.* * *нехи́трість, -рості, нелука́вість, -вості, щи́рість; простота́ -
20 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
- 1
- 2
См. также в других словарях:
простота — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? простоты, чему? простоте, (вижу) что? простоту, чем? простотой, о чём? о простоте 1. Если вы говорите о простоте какого либо действия, решения и т. п., вы имеете в виду, что это действие,… … Толковый словарь Дмитриева
простота — Аким простота.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. простота легкость, скромность; демократичность, безыскусственность, дюжинность, неприметность, естественность, святая… … Словарь синонимов
ПРОСТОТА — ПРОСТОТА, простоты, мн. нет, жен. 1. отвлеч. сущ. к простой1 в 1, 2 и 4 знач. Простота решения. «Прямотою и простотою чувства она походила на ребенка.» А.Тургенев. «Насмеялся, пошутил над моею простотой.» Полежаев. «Представить ясные черты… … Толковый словарь Ушакова
простота — ы; ж. 1. к Простой (1.П.; 1 5 зн.). П. управления машиной. П. задачи. П. одежды. П. жизни. П. стиля. П. обращения с людьми. П. нравов. 2. Простодушие, наивность. В простоте сердечной не заметил издёвки. * Простота хуже воровства (Посл.). На… … Энциклопедический словарь
Простота — Простота. В. И. Чернышев учил, что «основательное знание нашего народного языка является необходимой основой понимания и сознательного употребления языка литературного» (Чернышев В. И. В защиту живого слова, СПб., 1912, с. 26). Например,… … История слов
ПРОСТОТА — ПРОСТОТА, ы, жен. 1. см. простой 1. 2. Отсутствие ума, глупость (стар.). П. хуже воровства (посл.). На всякого мудреца довольно простоты (посл. о том, что умный может ошибиться, может быть обманут). • Святая простота о человеке, наивном до… … Толковый словарь Ожегова
Простота — ж. 1. Отсутствие сложности. 2. Отсутствие вычурности, прикрас. отт. Естественность в поведении, обращении. отт. Неприхотливость. 3. Простодушие, наивность. 4. разг. Глупость, умственная ограниченность. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
простота — простота, простоты, простоты, простот, простоте, простотам, простоту, простоты, простотой, простотою, простотами, простоте, простотах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
простота — [простота/] ти/, д. і м. стоут і/ … Орфоепічний словник української мови
простота — ПРОСТОТА1, безыскусность, безыскусственность, бесхитростность, незамысловатость, незатейливость, непритязательность, неприхотливость, несложность, скромность ПРОСТОЙ, безыскусный, бесхитростный, незамысловатый, незатейливый, немудрый,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
простота — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
