приїхати

см. приїжджати

атрымаць

см. наїжджати

1) нае́хать (о многих; прибывать внезапно); прие́хать; ( собираться) съе́хаться

2) ( наталкиваться) нае́хать; ( при быстрой езде) накати́ть

1. aylanmaq (обернутися)

2. qaytmaq (приїхати назад)

3. dönmek (перетворитися)

1. aylanmaq (обернутися)

2. qaytmaq (приїхати назад)

3. dönmek (перетворитися)

1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon

2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) at

3) ( при позначенні знаходження вгорі або руху нагору) up

4) ( при позначенні напрямку) to, towards

5) ( при позначенні часу) on, at; ( протягом) during; ( при позначенні строку) for; ( при позначенні крайнього строку) by, towards

6) ( при позначенні одиниці часу)

7) ( при позначенні хвороби) with

8) (згідно з, відповідно до) by, in, to

9) (y значенні "для") for

10) ( при позначенні одиниці виміру) by

11) ( при множенні і діленні) by

12) ( при позначенні результату ділення) in, into, to

13) ( при позначенні кількісної різниці) by

14) ( при позначенні засобів до існування) on

15) ( при позначенні засобу пересування) by

16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to

17)

1) (с род. п.) с, ( перед сочетанием некоторых согласных) со

2) (с вин. п.; при обозначении приблизительного количества, величины) с; (перед числительными и именами существительными со значением количества, меры) около; при инверсии числительного передаётся также вин. п. без предлога

3) (с твор. п.) с; (для указания на количество составных частей, членов и фразеологически) о (чём)

1) ( про місце перебування - позаду) behind; ( по той бік) across, over, beyond; ( поза) out of

2) (коло, навколо) at

3) ( згідно з) according to, in accordance with, under, by

4) ( при позначенні причини) because of, through, over, by reason of

5) ( замість) instead (of), for

6) ( за часів) in the time of, in the days of; (про уряд, владу) under

7) ( протягом) during, at; ( у проміжок часу) within, for, in

8) ( через якийсь час) in

9) ( відправлятися) for

10) ( при позначенні заняття) at, to

11) ( ніж) than або не перекладається;

12) (заради, на підтримку) for

13) ( при позначенні ціни) for

14) ( про однорідну послідовність) after, upon, by

15) ( слідом за) after

16) (як) as або не перекладається;

17) (більш, понад - про вік) over; past; ( про час) after

18) ( на відстані) at a distance of ( або не перекладається)

19) ( при позначенні певного часу перед чим-небудь - не перекладається)

20) ( при передачі співпереживання) for

21) ( при) under

22) (при позначенні предмета, за який тримаються) by

23)

Прокопович, Теофан (1681, Київ - 1736) - укр. мислитель, богослов, церковний діяч. При хрещенні був названий Єлисеєм, справжнє прізвище, ймовірно, Церейський. Згодом узяв прізвище свого дядька - Теофана Прокоповича, професора і ректора КМА. Навчався в КМА, потім упродовж трьох років студіював у колегії св. Атанасія у Римі. Навчався також в ун-тах Швейцарії і Німеччини, зокрема в Йєні, Галле, Альтдорфі. Повернувшись на батьківщину, понад десять років був проф. і ректором КМА, викладав поетику, риторику, філософію, математику, теологію. На вимогу царя Петра І П. проти власної волі змушений був переїхати до Петербурга. Він підтримує освітні реформи Петра, створює перший проект Академії наук, очолює літературно-громадський гурток, який одержав назву "вченої дружини", пише низку публіцистичних і філософсько-богословських творів. Іноземні вчені вважали його найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на багатьох напрямах розвитку її культури і науки. Мислитель вважав, що Бог як предвічна мудрість і вседосконалий розум існував до буття світу і є його першопричина і творець. Разом із тим, на думку П., повне визначення природи збігається з Богом щодо природних речей, у яких він з необхідністю існує і які він рухає. Ядром учення П. про світобудову є поняття природного (фізичного) тіла, яке він розглядає як субстанцію, що складається з матерії і форми. Матерія при цьому розглядалась як спільний і єдиний субстрат природних тіл, джерело їхньої кількісної визначеності, а форма - як основа їхньої якісної різноманітності. П. наполягав на активності матерії як компонента субстанції, котра знаходиться в постійному русі, що є універсальним і являє собою "мовби якесь загальне життя всього світу". На роздумах мислителя про матерію позначився розвиток природознавства, який схилив його до двох висновків: по-перше, на відміну кір Аристотеля, він твердив, що матерія єдина й однорідна в усіх природних тілах: це стосується неба і землі, живого і неживого, вона змінює лише форму, переходячи від одного тіла до іншого; по-друге, створена на початку світу Богом матерія не може далі ні народжуватися, ні знищуватися, ні збільшуватися, ні зменшуватися. Заперечуючи атомістичне вчення, П. вважав, що матеріальний всесвіт складається з найдрібніших корпускул, які є подільними до безмежності, але й найменша частинка тіла не втрачає своєї матеріальності і не може бути зведена до матеріальної точки. Він не погоджувався з думкою, що матерія не має власного існування, а отримує його від форми, і наполягав на нероздільності сутності й існування в природних тілах. Простір і час, як вважав мислитель, невіддільні від рухомого тіла. Високо оцінюючи розум людини, П. приділяв значну увагу вивченню логічних операцій, методів доведення й аргументації. Істина перестає бути для нього чимось заздалегідь даним у Біблії, а розуміється як процес набуття і нарощування людством нового знання. П. визначає істинне знання, прагнучи розширити межі самобутності наукової істини, як корисне і практично значуще. Суттєве місце в творах П. відведено проблемі людини та моралі. Ідеї, що він розвивав, були спрямовані проти середньовічних концепцій у цій галузі, сприяли формуванню нових етичних норм і уявлень. У своїх творах П. виходив із ідеї про те, що основою історичного поступу, сили держави, добробуту громадян є освіта, поширення наук, мистецтв і ремесел. Тому верховним носієм державної влади, на його думку, може бути лише просвічений володар, "філософ на троні". Центральне місце в філософському вченні П. належить теорії держави і права. Створений ним перший в Росії варіант теорії просвіченого абсолютизму був наслідком застосування теорій природного права і суспільної угоди до осмислення реалій історії рос. державності і її нагальних потреб у петровську добу. Він сприяв утвердженню пріоритету світського начала, науки, розуму, що спиралися на авторитет сильної і просвіченої державної влади; протидіяв намаганням боярської і церковної опозиції виступити проти петровських реформ; захищав демократичну за своєю сутністю ідею спільного блага - "всенародної користі". Створена П. теорія просвіченого абсолютизму мала чимало спільного з ученнями ранньобуржуазних теоретиків держави і права: Ліпсія, Греція, Гоббса, Пуфендорфа. При її опрацюванні мислитель використовував не лише доробок західних вчень, а й осмислення державотворчих ідей, особливо пов'язаних з теорією природного права, наявній в укр. філософській і суспільно-політичній думці вже від друг, пол. XVI ст. Але запропонована П. теорія була непридатною для умов України, де не було власної монархічної традиції, а, сприяючи централізації Росії, слугувала придушенню тут автономістичних і самостійницьких прагнень у сфері державотворення. В поглядах П. відобразився перехід від філософських ідей, що ґрунтувалися на ідеях східної патристики і західної схоластики, до формування філософських концепцій Нового часу.

[br]

Осн. тв.: "Мистецтво риторики" (рукопис, 1706); "Правда волі монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави" (1726); "Духовний регламент" (1823).

1) ( з'їжджатися) to come ( together) in numbers; ( про гостей) to come, to arrive

2) звич. недок. ( приїжджати зрідка) to come now and then, to make flying visits (to)

3) ( їдучи наштовхуватися) to run ( into); to collide ( with); to drive ( into)

4) жарг. ( вимагати примусом) to give the shakedown sl; to come down (on); to put the squeeze ( heat) (on)

1) наезжа́ть, нае́хать (о многих; прибывать внезапно); приезжа́ть, прие́хать; ( собираться) съезжа́ться, съе́хаться

2) (только несоверш. - бывать иногда) наезжа́ть

3) ( наталкиваться) наезжа́ть, нае́хать; ( при быстрой езде) нака́тывать, накати́ть