природ

1) nature

2) (сущность) character, nature

ж

1. ἡ φύση [-ις]:

2. (сущи'ость, характер) ἡ φύση, τό φυσικό:

прил

1. φυσικός:

2. (врожденный) ἔμφυτος:

 

АККАР-процесс
Получение губч. железа восстановлением кусковой желез. руды (или окатышей) во вращающейся трубч. печи с использов. в кач-ве восстановителя углеводородов (природ, газа или мазута). Процесс ведут при 1050 °С. Природ. газ вдувают непосредств. под слой движущейся шихты. Воздух для дожигания газа подают а свободное пространство печи над шихтой. Процесс АККАР разработан в конце 1960-х гг. ф. «Аллис-Чалмерс» (США). Демонстрац. установка (35 тыс. т/год) была пущена в 1973 г. на опытном заводе в Ниагара-Фоле (Канада). Первая пром. вращающ. печь АККАР сооружена в Фальконбридже (Канада) в 1976 г. и в 1981 г. остановлена из-за финансовых затруднений. Вторая пром. установка АККАР построена в 1983 г. фирмой «Орисса Спонж Айрон» (Индия) (150 тыс. т/год). Длина печи 84 м, диам. 4 м. В шихту, содер. железную руду (66,5 % Fe) и уголь, вдувают мазут. Время пребыв, материалов в печи — 8 ч. Продукт охлаждают в трубч. холодильнике и подвергают магнитной сепарации. Уд. расход энергии < 16,8 ГДж/т.
[ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]

Тематики

• металлургия в целом

EN

• Allis Chalmers Controlled Atmosphere Reduction

 

дутье
1. Подача газа или смеси газов под давлением в металлургич. агрегаты для ведения или интенсификации физ.-хим. процессов.
2. Газ или смесь газов, подаваемых в металлургич. агрегаты. Д. по виду вдув. газа подразделяют на: воздушное, кислородное, обогащ. кислородом (воздух с добавками кислорода); аргонокислородное (кислород с добавками аргона); газокислородное (кислородное дутье, в защитной оболочке природ газа); кислородно-топливное (смесь кислорода с добавками топлива — угольной пыли, природ, или конвертиров. газа, мазута и др.); парокислородное (кислород с добавками пара) и по темп-ре на: холодное (без предварит. подогрева) и горячее (с предварительным подогревом).
[ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]

Тематики

• металлургия в целом

EN

• blast

 

дутьё
—
[А.С.Гольдберг. Англо-русский энергетический словарь. 2006 г.]

Тематики

• энергетика в целом

EN

• forced draft
• FD
• blast air

заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].

* * *

насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - наслад`иться

негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).

* * *

-рство у[о]божування, убожествлення, боження. Сущность мифологии в - нии явлений природы - сутність мітології в убожуванні явищ природи (явищ у природі).

* * *

1) (природы) в[від]живлювання (природи), надавання життя (природі);

2) см. Оживление 1.

* * *

I. поклониться поклонятися, поклонитися, уклонятися, уклонитися кому, поклони бити перед ким, кому. [Дикуни поклоняються ідолам]. Человеку кланяются, а не -няются - людині вклоняються, а не поклоняються. -лонимся господу - поклонімося господеві. -ться природе, красоте - поклонятися природі, красі.

II. покланятися, (много) попокланятися кому, перед ким. [Покланявсь я чимало, поки випрохав].

* * *

преобразить кого, что (дать чему-л. иной образ, вид) переміняти, перемінити кого, що, перетворювати, перетворити кого, що в що, на що, обертати, обернути кого, що в (на) що, (кн. сл., славян.) преображати, преобразити кого, що. Весна -жает всю природу - весна одміняє всю природу, новий вигляд дає усій природі. Преображённый - перетворений, перемінений, преображений. -ться - перемінятися, перемінитися в кого, перетворюватися, перетворитися у кого, у що, обертатися обернутися ким, на (в) кого, преображатися. преобразитися ким. Юноша -жается в мужа - юнак обертається в чоловіка.

* * *

несов.; сов. - преобраз`ить

(кому, чему) властивий, притаманний кому, чому. Чувство -щее человеческой природе - почуття, властиве людській природі. -щий от природы - властивий зроду пирожденний, природні[и]й. [Говорить з прирожденним йому гумором]. Присуще кому, чему - властиво, притаманно кому, чому. Это ему -ще от природы - це в його прирожденне, це в його зроду таке.

* * *

1) власти́вий, притама́нний

2) (присутствующий) прису́тній; ( существующий) живи́й

1. природ

явления природы природэм щыхъурэщышIэхэрэр

2. (сущность, характер): он по природе добрый человек ар цIыф хьалэлэу къэхъугъ