поступок

учинок (-нку), (у)чин (-ну). Глупый -пок - нерозумний вчинок, дурниця. Дурные -пки - ледачі (погані) вчинки. Зверские -пки - звірячі вчинки, звірювання (Куліш). Дерзкий -пок - зухвалий вчинок, зухвальство. Благородный, великодушный -пок - шляхетний (благородний), великодушний вчинок. Безрассудный -пок - безглуздий вчинок, безглуздя. - пок вероломный - підступний (зрадливий) вчинок; підступ, зрада. Вероломными -ками любви и доверия, не приобретёшь - підступом (зрадливими вчинками, зрадливістю) любови й віри собі не з'єднаєш (любови й віри собі не придбаєш).

* * *

1. поступка

2. концесія

- concession speech виступ кандидата у президенти, у якому він визнає поразку на виборах і вітає свого суперника

- direct concession пряма поступка

- foreign concession іноземна концесія

- concession to public opinion поступка громадській думці

- to gain concessions домогтися поступок

- to get concessions домогтися поступок

- to grant concessions надати концесії

- to make concessions іти на поступки

- to renew concessions відновити концесії

- to withdraw concessions відмовитись від наданих поступок

- by mutual concessions шляхом взаємних поступок

1) см. Низкость 1 и 2;

2) (в нравств. смысле) - а) (качество, свойство) низькість, ницість, (подлость) підлотність, підлота, підлість, (позорность) ганебність (-ости). [Дівчині моторошно стало від безсоромности, ницости її суддів (В. Підмог.)]; б) (низкий поступок) низькість, низота, ницість, низький (ниций, негідний, підлотний) учинок (-нку), (подлость) підлота, (мерзость) мерзота, гидота, бридота. [Яка ганьба! ницість, бридота! (В. Підмог.)].

* * *

1) ( свойство) ни́зькість, -кості, ни́цість, -цості; негі́дність; пі́длість, -лості

2) ( низкий поступок) ни́зькість, низьки́й (негі́дний) учи́нок (-нку); ( подлость) підло́та

n переговори, ведення переговорів

- bargaining chip "козирна карта" (для торгу на переговорах), перевага, яка може бути використана на переговорах

- bargaining counter засіб тиску, козир, козирна карта (під час переговорів)

- bargaining position позиція на переговорах

- bargaining power позиція на переговорах

- bargaining table стіл переговорів

- bargaining tool засіб отримання поступок на переговорах

- bargaining weapon засіб отримання поступок на переговорах

- collective bargaining переговори між наймачами та профспілками (про колективний договір); укладення колективного договору

- good bargaining правильна політика

- shrewd bargaining майстерне ведення переговорів

- to be used as bargaining chips бути використаним в якості козирів

- for bargaining purposes для створення вигідних умов ведення переговорів

n комплексна угода, угода з декількох питань, яка заключена на основі взаємних поступок; "комплект", пакет

- appropriate package необхідний/ відповідний комплект/ пакет рішень

- balanced package збалансований комплект/ пакет рішень

- balanced package deal збалансована комплексна угода

- package deal комплексна угода з декількох питань, заключена на основі взаємних поступок; вирішення питань в "пакеті"

- package disarmament plan комплексний план роззброєння

- package formula формула комплексного підходу

- package plan "план-пакет"; комплексний план

- package proposal пропозиції в "пакеті"; комплексна пропозиція

- package of disarmament measures комплекс заходів з роззброєння

- package of measures комплексні заходи; комплекс заходів

- package approach to a problem комплексний підхід до проблеми

- package treatment of a problem комплексний розгляд проблеми

- to be seen as package розглядатись у "пакеті"/ в комплексі

- to push for a package намагатись досягти комплексної угоди

- to win a package deal досягти заключення комплексної угоди/ угоди в "пакеті"

- in a single package в єдиному "пакеті"; одночасне вирішення ряду проблем

1) поступка

2) концесія

* * *

1) поступка

2) концесія

3) aмep. здача внайми частини приміщення (для буфета, кіоску)

4) визнання ( чиєї-небудь перемоги)

5) канад. = concession road

6) глухомань

1) фін., юр. що може бути куплений (проданий, переуступлений)

2) прохідний, доступний (про дорогу, вершину)

* * *

1) юp., eк. який можна переуступити, купити, продати; який може бути предметом торгу, переговорів, взаємних поступок

2) прохідний, доступний (про дороги, вершини)

1) юp., eк. який можна переуступити, купити, продати; який може бути предметом торгу, переговорів, взаємних поступок

2) прохідний, доступний (про дороги, вершини)

безобразность

1) бридкість, бридота;

2) неподоба, неподобність, непуття. [Що за неподоба!].

* * *

1) ( о внешности) бри́дкість, -кості; бридо́та; ( уродство) потво́рність, -ності

2) ( безобразный поступок) неподо́бство, неподо́ба

1) безрозсу́дність, -ності, безрозсу́дство, нерозсу́дність, нерозсу́дливість, -вості, нерозва́жність, нерозва́жливість, неро́зум, -у, відчайду́шність; безглу́здість, -дості, безглу́здя

2) ( опрометчивый поступок) безрозсу́дство; безглу́здя; ( безумство) шал, -у

вмениться в обязанность ставитися, поставитися кому за повинність (обов'язок). Вменяться, вмениться в вину - ставитися за провину, привинятися, привинитися. Этот поступок вменяется (вменялся, вменился) ему в вину - цей учинок ставиться (ставлено, поставлено) йому за провину. [Йому привиняється службова недбалість. Йому привинювано (несов. в.), привинено (сов. в.) службову недбалість].

* * *

1) нерозум, дурний розум, недоумство, дур (р. дуру), дурість (р. -рости), дурощі (р. -щів), дурування. [З великого розуму у дур заходить. Не боже карання, а своє дурування]. По глупости - з дурного розуму. Делать глупости - см. Глупить;

2) (мелочь, пустяк) дурниця. [Що там, врешті, сон? Дурниця (Коцюб.)]. Вот глупости! - дурниця!

* * *

1) ( свойство) ду́рість, -рості, глупота, глу́пство; ( бессмысленность) безглу́здість, -дості, нісені́тність, -ності

2) (глупый поступок, глупая мысль, речь) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця

плюгавство, мерзеність (р. -ности), мерзотність (р. -ности), ницість (р. -цости), паскудство.

* * *

1) (качество, свойство) мерзо́тність, -ності, мерзенність, мерзе́нство; оги́дність, оги́дливість, -вості; паску́дність

2) (гнусный поступок, гнусные слова) мерзо́та; паску́дство

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

дія, діяння, вчинок (р. -нку), чин.

* * *