-
1 полон
ч(прям. і перен.) captivity; enthral(l)mentбрати когось у полон — to take ( to make) smb. prisoner; to capture
потрапити в полон — to be made ( taken) prisoner; to fall POW (abbr. of prisoner of war)
тримати когось у полоні — to hold smb. captive
-
2 полон
bondage, captiveivity -
3 полоній
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > полоній
-
4 полонізм
ч філол. -
5 полоній
ч хім. -
6 полон
-у1) плен, плене́ние2) (перен.: состояние зависимости, подчинённости) плен -
7 полонізм
-у; филол.полони́зм -
8 полоній
-ю; хим.поло́ний -
9 полоніст
-аполони́ст -
10 полон
połonч. -
11 полонізм
połonizmч. -
12 полоніст
połonistч. -
13 полон
ტყვეობა -
14 полон
палон -
15 полоній
символ Poru\ \ полонийen\ \ poloniumde\ \ Poloniumfr\ \ \ poloniumелемент №84 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 6 період); радіоактивний елемент, масове число найбільш довготривалого ізотопа 210; відомо 27 ізотопів з масовими числами 192—218; типові ступені окислювання -II, +II, +IV, +VI; проста речовина, м'який сріблясто-білий метал, Tпл 527 K; за хімічними властивостями подібний з телуром і вісмутом; відкритий в урановій руді 1898 року П'єром і Марією Кюрі (Франція); застосовують для виготовлення нейтронних джерел, у космічних дослідженнях як джерело тепла для атомних батарей, для вивчення радіаційно-хімічних процесів під дією α-випромінювання -
16 полонізація
-їполониза́ция -
17 полонізований
полонизи́рованный -
18 полонізувати
полонизи́ровать -
19 полонізуватися
полонизи́роваться -
20 полоністика
-иполони́стика
См. также в других словарях:
полон — полный, плен, пленение Словарь русских синонимов. полон см. плен Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
полон — ПОЛОН, арх., Плен. – А вовсе полное счастье будет тогда, когда вызволим Ондрюшку из полона (1. С.345). Самотик Словарь Чмыхало 177: полон (арх.) «то же» … Словарь трилогии «Государева вотчина»
ПОЛОН — ПОЛОН. см. полный. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОЛОН — ПОЛОН, а, муж. (стар. и высок.). То же, что плен. Взять в п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
полонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
полоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ПОЛОН — так в Древней Руси назывался захват русских людей для продажи их в рабство. В н. XVI в. южная степь, лежавшая между Московским государством и Крымом, начиналась скоро за Старой Рязанью на Оке и за Ельцом на Быстрой Сосне, притоке Дона. Татары,… … Русская история
полон — Общеслав. Из *pelnъ (el > ol > оло). Того же корня, что греч. pōleō «покупаю», др. исл. falr «продажный». Полон первоначально «прибыль, добыча, покупка, продажа», затем «пленные (которых продавали или покупали)» и далее «плен». См. плен … Этимологический словарь русского языка
полон — у, ч. 1) Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Брати у полон. 2) перен. Залежність від кого , чого небудь, підпорядкованість комусь, чомусь; перебування в… … Український тлумачний словник
полонід — у, ч. Бінарна сполука полонію з електропозитивнішим металом … Український тлумачний словник
полоніст — а, ч. Фахівець із полоністики … Український тлумачний словник