плескати

плескати, приплескувати.

* * *

плеснуть

1) плескати, плеснути; плискотати, плюскати, плюснути, плюскотіти, плющати, хлюпати, хлюпнути, хли[ю]потіти, хлюпоста[і]ти, хлиськати. [Вітер віє, плеще хвиля (Грінч.). А море плескоче, а море клекоче (Ворон.). Хвилі підскакують і хлипотять];

2) плескати, плеснути, (по чему-нибудь жидкому) хлюпати, хлюпнути, ляпати, ляпнути, талапати, талапнути в що, по чому. [Плескати в долоні. Не талапай по воді]. -ать в ладоши, забавляя ребёнка - тосяти.

* * *

несов.; сов. - плесн`уть

1) (о жидкости, в жидкости) плеска́ти, плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути, плю́скати, плю́снути, несов. плескоті́ти, плескота́ти, хлюпоті́ти, хлюпота́ти, плюскоті́ти, плюскота́ти; диал. хлю́скати, хлю́снути

2) (лить, наливать) плеска́ти, плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути, плю́скати, плю́снути, несов. лину́ти; (несов.: большое количество) бурхну́ти

3) (колеблясь в воздухе - о знамёнах, парусах) плеска́ти, плесну́ти, несов. плескоті́ти, плескота́ти, лопоті́ти, лопота́ти

4) (несов.: в ладоши) плеска́ти

1) (жидкость) бовтати, колотити, калатати;

2) дриґати, теліпати, колихати, баламкати, мотати. [Дриґає ногами. Баламкає руками. Не колихай ногами];

3) ляпати, ляпати язиком, плескати, балакати, базікати, теревенити, патякати, блягузкати, лепетати, верзти, верзякати, варнякати, сокотати, блеяти, торохтіти, торочити, балдикати, белебенити;

4) (на непонятном яз.) ґерґотіти (-тю, -тиш и ґерґочу, -чеш), цвенькати. [Ґерґотять по- турецьки. Чую, поляки щось цвенькають по-свойому]. Болтать весело - щебетати. Болтать попусту - дурно плескати, язиком горох товкти.

* * *

1) ( жидкость) бо́втати, колоти́ти

2) (чем-л. находящимся на весу) маха́ти; теліпа́ти; ( ногами) дри́ґати и дриґа́ти

3) (безл.: самолёт) бо́втати, метля́ти

1) (говорить, пустословить) базі́кати, моло́ти, тереве́нити, бо́вкати, бе́вкати, цве́нькати, ля́пати (хля́пати, тріпа́ти) [язико́м], тріпа́тися; верзти́, верзя́кати, варня́кати, патя́кати, розпатя́кувати, плеска́ти, пащекува́ти

2) (на каком-л. языке) бала́кати, цве́нькати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти

малывать

1) молоти (мелю, мелеш, мелють) що. [Вода скрутить, вода змеле, вода зшеретує (Рудан.). Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи (Номис)]. -лоть рожь ячмень, пшеницу - молоти жито, ячмінь, пшеницю. -лоть кофе - молоти (терти) каву;

2) (махать) махати, крутити. -лоть руками - махати (меляти) руками. Собака -лет хвостом - собака меле (махає, меляє, крутить) хвостом;

3) (вздор, языком) молоти, плескати, верзти, верзякати, варнякати, лепетати, бовтати, калатати язиком, курзюкати, блягузкати, балдикати; срв. Болтать и Вздор. [Казна-що меле, аби не мовчати (Сл. Гр.). Випила лишню чарку, та й плеще не знати що (Проскурівна). Верзете казна-що (Крим.). Спиніть його! хай не верзяка! Цить! (Грінч.). Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Васильч.). Лепечете чорт-зна-що, аж слухати не хочеться (Звин.). Не помислиш уперед, що маєш казати, а так бовтаєш, як той бовтом бовтає (Франко). Ет, калатаєте язиком чорт-батька-зна- що (Липовеч.)]. Молотый - мелений, молотий. -тый кофе - мелена (терта) кава. -тая соль - терта сіль (р. соли). -ться - молотися, бути меленим. [Нехай твоє мелеться, не вибирай (Номис)].

* * *

1) моло́ти

2) (пустословить, болтать) молоти, верзти́, верзякати, варня́кати, плескати, теліпа́ти

1) безглуздя (-дя), безглузде (-дого), (вздор) нісенітниця, дурниця, (деликатнее) марниця, пустячина, (белиберда) аби-що, ка-зна-що, невідь-що, курзу-верзу. [Я не оправдуюсь проти безглуздя (Л. Укр.). Такого абсолютного безглуздя, як заклик до «держави» (Ленін). Се щось таке безглузде, що не варте відповіди поважної (Л. Укр.). Донос повний нісенітниць та обмовних вигадок (Гр. Думка). Оте курзу-верзу їм дуже до вподоби (Крим.)]. Говорить -ти - нісенітниці (дурниці) говорити (молоти, плести, верзти, плескати), говорити и т. п. невідь-що (ка-зна-що; таке, що й купи не держиться), провадити не знати[ь] що. [Ніхто не зважиться, не бувши спеціялістом, плескати нісенітниці (Крим.). Невідь-що верзеш ти, Опанасе! (Кониськ.). Ат, верзе щось таке, що й купи не держиться (Н.-Лев.)]. Принимать -пость всерьёз, верить -ти - брати нісенітниці за правду, няти віри нісенітниці (нісенітницям);

2) неподобність, недоладність, нечупарність, бридкість (-ости). Срв. Несуразица.

* * *

1) ( свойство) безглу́здість, -дості; нісені́тність, -ності; недола́дність, неподо́бність

2) ( бессмыслица) безглу́здя; ( вздор) дурни́ця, нісені́тниця

похлопать плескати, поплескати, ляскати, поляскати; (ладонью, шлепком) ляпати, поляпати; (крыльями) лопотіти, полопотіти. -вать, -пать в ладоши - плескати, поплескати, ляскати, поляскати в долоні. -пать кого-л. по плечу - поплескати, поляпати кого по плечі (и по плечу). -вать бином, кнутом - ляскати, виляскувати (сов. поляскати) батогом. -вать глазами - лупати, кліпати очима. -пать ушами - похляпати ушами.

* * *

1) попле́скувати, поплі́скувати; поля́скувати; ( ладонью) поля́пувати

2) ( кнутом) поля́скувати

долоня (р. п. мн. -лонь и -лоней, твор. долоньми), долошка, (в детск. языке) ладка. Бить, хлопать в -ши - плескати в долоні (в долошки), бити в долоні; (в детск. яз.) плескати у ладки. [У долошки плещуть (Федьк.)].

техн., несов. выплёскивать, сов. вы́плескать

- выплёскиваться

техн., несов. выплёскивать, сов. вы́плескать

- выплёскиваться

1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;

2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;

3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;

4) (вбивать) забивати;

5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;

6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;

7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];

8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.

* * *

1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити

2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти

3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти

4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

дурниця, нісенітниця, недоречність, абищо. Срв. Бредня, Белиберда. Говорить, молоть, нести вздор - теревенити, правити нісенітниці, блягузкати, торочити, клепати, плести, верзти язиком, химери гнати, дурниці верзти (правити, стріляти), плескати, плести, провадити не знать-що; (сов.) наблягузкати, наверзти, наказати сім мішків гречаної вовни.

* * *

-ся, выплескать, -ся, выплеснуть, -ся виплі[ю]скувати, -ся, виплескати, - ся, виплеснути, -ся, вихлюпувати, -ся, вихлюпати, -ся, вихлюпнути, -ся, вибовтувати, -ся, вибовтати, -ся, вибовтнути, -ся, схлюпнути, -ся. Выплеснутый - виплеснутий, вихлюпнутий, схлюпнутий.

* * *

несов.; сов. - в`ыплескать и однокр. в`ыплеснуть

выхлестать и выхлестнуть

1) вистьобувати, вистьобати, вихвиснути. [Їхав верхи лісом, так йому вихвиснуло гілкою одно око];

2) вихлюпувати, вихлюпати, вихлюпнути, вихлюснути (напр. воду из чашки).

* * *

1) (хлеща чём-л., выбивать) вихльо́стувати, ви́хльостати и ви́хльоснути

2) (сов.: отхлестать) вихльостати, відшмага́ти, відпа́рити, ви́парити, ви́шпарити

3) ( выпивать) виду́длювати, ви́дудлити, вихли́стувати, ви́хлистати, вижлу́ктувати, ви́жлуктити и ви́жлуктати

1) см. выхлёстывать I 1)

2) ( выплёскивать) випліскувати, ви́плескати и ви́плеснути, вихлю́пувати, ви́хлюпати и ви́хлюпнути и мног. повихлю́пувати

городити. Городить вздор - верзти, верзякати, плескати. Что ты городишь? - що ти верзеш, плещеш? Срв. Вздор. И зачем было огород городить - навіщо було й заходжуватися коло цього діла? шкода часу і отласу!

* * *

1) (ставить ограду, огораживать) диал. городи́ти

2) (говорить вздор, болтать) плести́, плеска́ти, верзти́ [дурни́ці, нісені́тниці]

гомоніти, базікати, плескати, правити.

* * *

1) пуща (о диком месте, покрытом лесом), дике поле, глушина;

2) дичина. [Стріляють дичину. На базарі багато було дичини];

3) нісенітниця, ка-зна-що. См. Ахинея, Вздор. Нести, пороть дичь - верзти нісенітниці, гнати химери, говорити (плескати, правити) ка-зна-що, говорити що й купи не держиться, оповідати сон рябої кобили.

* * *

1) охотн., кул. дичина́

2) (дикое, глухое место) глушина́

3) ( вздор) нісені́тниця, нісені́тниці, -ниць, безглу́здя, дурни́ця

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

1) клепати (-паю, -єш и клеплю, -плеш), (заклёпками) нютувати. [Клепати косу]. Клепли покуда -плется - коваль клепле, поки тепле (Приказка);

2) на кого - клепати на кого; см. Клеветать;

3) брехати, плескати. Что на мёртвого -плет - бреше, як на мертвого;

4) (бить, стучать во что) клепати, калатати в що. Клёпанный - клепаний, (заклёпками) нютований. -ться - клепатися, нютуватися.

* * *

1) (крючкотворить) клявзувати, крутити, карлючки гнути;

2) (ябедничать, сплетничать) клепати (-паю, -паєш и клеплю, -плеш), набріхувати на кого, плескати (плещу, -щеш).

* * *

-пывать, -пнуть

1) (шлёпать) ляпати, ляпнути, (чем-л. мокрым) льопати, льопнути. [Ляпнув по спині (Полт.). Годі вже тобі оту долівку льопати (Кобел.)];

2) (вахлять, делать кое-как) партачити, кремсати, базграти, партолити; срв. Сляпать;

3) (брякать, говорить не кстати) ляпати, ляпнути (язиком), бовкати, бовкнути, плескати, сплеснути (язиком), блявкати, блявкнути, (перен.) утяти до гапликів, сказати, (грубее: сказонути) аж пальці знати. [Їм - що не ляпати язиком, аби ляпати (Васильч.). Вже по всьому селу язиками плещуть про тебе (Полт.). Ви в Москві не вчилися? - бовкнув я (Крим.)]. -нул словечко - ляпнув, бовкнув слівце.

* * *

несов.; сов. - л`япнуть

1) ( говорить необдуманно) бо́вкати, бо́вкнути, бе́вкати, бе́вкнути, ля́пати [язико́м], ля́пнути [язико́м], хля́пати, хля́пнути

2) ( ударять) ля́скати, ля́снути; ля́пати, ля́пнути

3) (несов.: делать кое-как) парта́чити, парто́лити, капа́рити