-
1 переміщати
= перемі́щувати, перемісти`типеремеща́ть, перемести́ть -
2 переміщати
= переміститиto move somewhere else; ( по службі) to transfer (from, to); (речі, людей) to remove, to shuffle; to shift, to displace -
3 переміщати
displace, relocate, transport -
4 переміщати
გადანაცვლება -
5 переміщати
avuştırmaq, yerini deñiştirmek -
6 перемістити
= переміститися; док. див. переміщати, переміщатися -
7 перемістити
см. переміщати -
8 переміщувати
см. переміщати -
9 висувати
= висунути, висовувати1) (витягати, переміщати) to pull out, to move out2) (пропонувати, подавати думку) to advance, to bring forwardвисувати гіпотезу — to set up a hypothesis, to offer/advance a hypothesis
висувати вимоги — to make demands, to put in claims
висувати обвинувачення (проти) — to bring an accusation, to prefer a charge ( against)
висувати теорію — to suggest ( to advance) a theory
3) ( пропонувати обрати) to nominateвисувати в кандидати — to propose as a candidate, to nominate, амер. to slate
висувати свою — кандидатуру to come forward as a candidate; to present ( to offer) oneself as a candidate
висувати чиюсь кандидатуру — to nominate smb. for election, to put forward smb.'s candidature
4) військ. to push forward ( out) -
10 відводити
= відвести1) ( вести із собою) to take, to lead3) ( переміщати) to remove, to shift, to displaceвідводити назад війська — to draw off (to withdraw, to take back) the troops
4) ( відвертати) to divert; to deflect; to ward offвідводити удар — to parry ( to deflect) a blow; to remove a blow
5) (відкидати, відхиляти) to reject; юр. (присяжних, свідків) to recuse, to challenge6) ( виділяти для користування) to allot, to set aside -
11 нести
1) ( переміщати на собі) to carry2) to bear3) ( яйця) to lay4) ( про коня) to run away, to bolt5) ( пахнути) to reek, to stink, to smell6) ( виконувати) to performнести службу військ. — to serve
-
12 переносити
= перенести1) to carry; to transfer, to convey; ( переміщати) to shiftпереносити вогонь військ. — to shift (to switch, to lift) the fire (on)
3) ( на інший час) to leave over, to put off, to postpone4) мат. ( з оберненим знаком) to transpose5) ( про слово) to carry over ( to the next line) -
13 підкочувати
I = підкотити1) (котячи, переміщати) to roll (to), to drive (to)підкочувати під що-небудь — to roll ( under), to drive ( under)
2) ( під'їжджати) to roll ( to drive) upII див. підкачувати II -
14 піднімати
= підняти1) ( переміщати знизу вгору) to raise, to lift, to hoist; (коловоротом, лебідкою тощо) to heaveпіднімати келих (за кого-небудь/що-небудь) — to raise one's glass (to)
піднімати комір — to raise ( to turn up) one's collar
піднімати лебідкою — to wind, to winch
піднімати прапор — to hoist ( to run up) a flag
піднімати руку — to raise one's hand; ( при голосуванні) to show one's hand
2) ( підбирати знизу) to pick up3) ( збільшувати рівень) to raise4) (збільшувати, підвищувати, підносити) to raiseпіднімати (здіймати) крик — to set up ( to raise) a cry, to raise the hue and cry
піднімати настрій — to raise one's spirits, to cheer up
піднімати ціну — to raise the price (of)
5) ( зміцнювати) to enhance6) (надихати, спонукати) to inspire, to stir upпіднімати заколот — to mutiny, to stir up a revolt, to excite rebellion
7) (налагоджувати, поліпшувати) to set back on its feet8) мисл. (зайця, ведмедя) to startпіднімати дичину — to spring ( to rouse) game
9)піднімати питання — to raise the issue, to bring up
піднімати пару с.-г. — to fallow
піднімати цілину — to open up virgin lands, to plough new lands
піднімати вітрило — to raise ( to make) sail, to set sail
піднімати на ноги — to alarm; to get up; to rouse
піднімати на сміх — to make fun (of), to ridicule, to laugh (at), to make a fool (of)
піднімати (задирати) ніс — to put on airs ідіом.
піднімати на когось руку — to lift (up) one's hand against someone
піднімати тривогу — to give/raise an alarm
-
15 підносити
= піднести1) ( доставляти несучи) to bring (to), to take (to)4) ( частувати) to treat (to)5) ( переміщати знизу догори) to raise, to lift6) (підвищувати, збільшувати) to raise, to lift up, to elevateпідносити голос — to raise ( to elevate) one's voice
7) ( зміцнювати) to enhance8) мат. to raise9) ( настрій) to elate, to exalt; to cheer up
См. также в других словарях:
переміщати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переміщати — а/ю, а/єш і перемі/щувати, ую, уєш, недок., перемісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. Змінювати місцезнаходження чого небудь; переносити з одного місця в інше. || Змінювати місцеперебування кого небудь. || Посилати працювати, виконувати які небудь … Український тлумачний словник
переміщати — I = перемістити (інакше використовувати кошти, крам тощо), переміщувати; переводити, перевести, перекачувати, перекачати (кошти); перераховувати, перерахувати (на інший рахунок) II ▶ див. переводити I, 1), переводити I, 2) … Словник синонімів української мови
перемішувати — 1 дієслово недоконаного виду мішаючи, переміщати частки речовини; поєднувати різнорідне; переплутувати перемішувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, перетворювати в однорідну масу; місити повторно; місити все або багато чого … Орфографічний словник української мови
перемішувати — I ую, уєш, недок., переміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Мішаючи, переміщати частинки, складники якоїсь речовини і т. ін. || Порушувати звичайний порядок розташування. 2) Змішуючи, об єднувати, поєднувати що небудь різнорідне. || Чергувати щось … Український тлумачний словник
переміщатися — а/юся, а/єшся і перемі/щуватися, уюся, уєшся, недок., перемісти/тися, іщу/ся, і/стишся, док. 1) Змінювати своє місцезнаходження, займати інше місце, пересуватися кудись. || Змінювати місце свого перебування, пересуватися з одного місця на інше.… … Український тлумачний словник
переміщання — я, с. Дія за знач. переміщати і переміщатися … Український тлумачний словник
перемістити — див. переміщати … Український тлумачний словник
переміщувати — див. переміщати … Український тлумачний словник
перемістити — див. переміщати … Словник синонімів української мови
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
