пахнути

См. также в других словарях:

• пахнути — I п ахнути ну, неш; мин. ч. пах, ла, ло і па/хнув, нула, нуло; недок. 1) чим і без додатка. Видавати, виділяти який небудь запах. || безос. || перен. Нагадувати про кого , що небудь; нагадавши про себе, приваблювати. 2) чим, перен., розм.… …   Український тлумачний словник

• пахнути — (видавати запах перев. приємний), пахтіти, пахкотіти, душіти; духмяніти, пашіти (дуже сильний); віяти (обдавати запахом); повівати (злегка / час від часу обдавати запахом) Пор. відгонити, смердіти …   Словник синонімів української мови

• пахнути — дієслово недоконаного виду мати запах пахнути дієслово доконаного виду повіяти розм …   Орфографічний словник української мови

• пахнути — пахну, неш, Пт. Виділяти який небудь запах …   Словник лемківскої говірки

• випахатися — ається, док., розм. Позбутися запаху, перестати пахнути …   Український тлумачний словник

• духмяніти — і/є, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути …   Український тлумачний словник

• душіти — ши/ть, розм. Те саме, що пахнути …   Український тлумачний словник

• запахнути — ну, неш; мин. ч. запа/х, ла, ло; док. 1) Почати пахнути, виділяти який небудь запах. || чим, безос. Почати чутися (про запах). 2) перен., розм. Пригадатися, постати в уяві. || чим, безос. 3) чим, перев. безос., перен., розм. Почати відчуватися… …   Український тлумачний словник

• пахкотіти — I ти/ть, недок., розм. Підсил. до пахкати. II ти/ть, недок., розм. Підсил. до пахнути 1) …   Український тлумачний словник

• пахтіти — I ти/ть, недок., розм. 1) Те саме, що пахнути. || безос. 2) Відгонити, віддавати чим небудь. II хчу/, хти/ш, недок., розм., рідко. Те саме, що пахкати …   Український тлумачний словник

• смачно — присл. 1) З апетитом, охоче. || Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі. || у сполуч. з дієсл. парувати, пахнути і т. ін. Апетитно. 2) Із задоволенням, насолодою. 3) у знач. присудк. сл. Про задоволення, яке відчуває хто небудь від чогось… …   Український тлумачний словник