переймати

лавливать

1) ловити, уловлювати, (хватать) хапати, лапати, (захватывать) запопадати, (перенимать) переймати кого, що; срв. Поймать. [Ловили, ловили та й піймали сома (Номис). Нитяна сітка, що нею ловлять перепели (Яворн.)]. -вить вора с поличным - ловити злодія з лицем (з краденим, з крадіжкою). -вить воздух - ловити, хапати повітря. -вить на лету - з льоту ловити; з двох слів розуміти. -вить взгляд - переймати (ловити) погляд. -вить рыбу - ловити рибу, (удой) (в)удити, надити рибу; срв. Удить. [Ходив на річку рибу надити (Грінч.)]. -вить рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван - ловити рибу сачком, на блешню, на перемет, на кукільван, сачити, блешнювати, переймати, кукільванити рибу. -вить рыбу, делая прорубь во льду - на духи ловити рибу. -вить раков в норах - печерувати раки. [З Демком Павло вже печерують раки (Грінч.)]. Двух зайцев -вить, ни одного не поймать - двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. -вит волк, -вят и волка - носить вовк, понесуть і вовка. Эта кошка хорошо -вит мышей - цей кіт добре ловить миші, це ловний кіт. -вить ухом (внимательно слушать) - ловити вухом. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. -вить ворон (переносно) - ловити ґави (вітри, випорожні, виторопні, витрішки), їсти (продавати) витрішки; срв. Глазеть, Ротозейничать;

2) -вить в чём, на чём; см. Уличать. -вить в проступке - ловити (підловлювати) в (на) провині. -вить на месте преступления - ловити (лапати) на гарячому (вчинкові). -вить на слове - ловити на (в) слові (в мові), брати за слово. [Олександра він бере за слово (Франко)];

3) (искать, улучать) шукати, вигадувати. -вить случай, момент, время - шукати, вичікувати нагоди (випадку, часини). -вить глазами - шукати очима;

4) см. Красть. Ловленный - ловлений, хапаний; срв. Пойманный.

* * *

перенять

1) кого, что (перехватывать, настигать поперёк) - переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, (перестреть) перестрівати, перестріти, (останавливать) перепиняти, перепинити кого, що. [Роман воли покидає і дівчину переймає. Не все переймай, що по воді пливе (Номис)]. Заяц перенял дорогу - заяць перебіг дорогу;

2) (подражать) переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, поняти, похопити, засвоювати, засвоїти що, від кого, запозичатися чим у кого. [Діти почали переймати од неї пісні (Неч.-Лев.). Від німців усе те попереймали. Він гарного не похопить, а погане зараз (Н.-Вол. п.). Почала у нас Литва запозичатися усякими здобутками (Єфр.)]. Перенятый - пере(й)нятий; перехоплений. -мающий - см. Переимчивый.

* * *

несов.; сов. - перен`ять

1) (усваивать, подражая) перейма́ти, перейня́ти диал. перейми́ти и поперейма́ти; ( заимствовать) запозича́ти, запози́чити; несов. диал. похопи́ти

2) (во время движения, действия) перейма́ти, перейня́ти, диал. перейми́ти; ( перехватывать) перехо́плювати, перехопи́ти; (задерживать, встречая) перестріва́ти, перестрі́ти и перестрі́нути; (преим. о скоте: направлять по другому пути) займа́ти, зайня́ти и позайма́ти

3) (брать, доставать) диал. перехо́плювати, перехопи́ти

1) усиновляти; удочеряти

2) приймати, засвоювати

3) переймати

4) лінгв. запозичувати (слова з іншої мови)

5) вибирати, добирати, брати на вибір

6) військ. брати на озброєння

* * *

1) усиновляти; удочеряти; визнавати в якості кого-небудь

2) приймати; засвоювати; вибирати; укривати ( крадене)

3) приймати голосуванням, у ході обговорення голосувати за

4) переймати ( ідеї)

5) висунути як кандидатом на виборах

6) лiнгв. запозичити ( без зміни форми)

7) вiйcьк. приймати на озброєння

1) прищеплювати любов до домівки

2) навчати ведення господарства

3) приручати, одомашнювати (тварин)

4) акліматизувати

5) переймати (звичаї)

* * *

1) прив'язувати до дому, прищеплювати любов до дому

2) навчати веденню господарства

3) приручати, одомашнювати ( тварин); акліматизувати (рослини, тварин)

4) цивілізувати

5) переймати, запозичувати ( звичай)

1) кому - спадкувати по кому, діставати, одержувати, сов. дістати, одержати спадщину (спадок) по кому. Дети -дуют отцу - спадщина по батькові припадає (спадає) дітям;

2) что - діставати, одержувати, здобувати, переймати, відбирати, сов. дістати, одержати, здобути, перейняти; відібрати у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичувати, сов. одідичити що; спадкувати. -вать родительский престол - переймати, оконч. перейняти в спадщину (заступати, заступити) батьківський престол (трон), заступати, заступити батька на престолі, (гал.) одідичувати, одідичити престол (трон). -вать царство небесное, церк. - осягати, осягнути царство небесне (Біблія). Наследованный - дістаний (одержаний, здобутий, перейнятий, відібраний) у (на) спадщину (у и на спадок и т. п.), одідичений; осягнутий.

* * *

несов., сов.

1) (что-л.) оде́ржувати (-жую, -жуєш) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржати в спа́дщину (в спа́док), дістава́ти (-стаю́, -стає́ш) в спа́дщину (в спа́док), діста́ти (-ста́ну, -ста́неш) в спа́дщину (в спа́док), успадко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, успа́дкувати, -ку́ю, -ку́єш

2) (кому-л.) юр. спадкува́ти, успадкува́ти

1) (власть) влада, зверхність (-ности), (реже) начальство, (правительственное) уряд (-ду), (управление) керування, порядкування, урядування, орудування, оруда, (командование) командування. Под -ством кого, чьим - під владою в кого, чиєю, під урядом (проводом) чиїм під одудою (зверхністю) чиєю, (под предводительством) за приводом чиїм, (стар.) за головою чиєю. [Під його урядом було багато сільських шкіл (Рідний Край). Українське театральне товариство під орудою Садовського (Афіша). Поляки ходили за приводом князя по чужих землях (Куліш). Щоб ми за твоєю (,гетьмане Хмельницький,) головою пили та гуляли (Ант.-Драг.)]. Главное -ство - головна влада; (командование) головне командування. Главное -ство над войском - головне командування (над) військом. Поручать, поручить -ство над городом кому - доручати, доручити владу (зверхність) над містом кому, доручати, доручити керувати (правити) містом (урядувати над містом) кому. Поручить -ство над армией кому - доручити командувати (командування) армією кому. Принимать, принять -ство над кем, над чем - переймати, перейняти (на себе) провід (владу) над ким, над чим, (над войском) переймати, перейняти (на себе) командування військом;

2) см. Начальствование 1 и 2;

3) - а) начальство, начальник; срв. Начальник. [Тебе вибрано за начальство (Рудч.)]. Это моё -ство - це моє начальство, це мій начальник; б) (начальники) начальство, начальники, (старшие) старші (-ших), (преимущ. военное, устар.) старшина, (власть) влада, уряд; (власть имущие) зверхники (-ків), владущі кола. [Ті часи, як голоси начальство тільки мало (Самійл.). Поліціянт лаявся, бо був гнівний: від старших йому сьогодні добре впало (Грінч.). Військова старшина (Стор.). Те, що спадає від рота нашим зверхникам, нам вистачило-б на життя (Куліш)]. Высшее -ство - вище начальство, вища влада, вищий уряд. Докладывать, доложить по -ству о чём - доповідати, доповісти начальству що, (сообщать) повідомляти, повідомити начальство про що, подавати, подати до відома начальству що;

4) (круг власти, сан) начальство, зверхність (подвластная сфера) начальство, (подначалие) підвладність, підручність (-ности). [Він зверхности достоєн (Куліш)].

* * *

и Перерезывать перерезать

1) перерізати, перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти и перетнути, (перекроить) перекраювати, перекраяти, (хлеб и т. п. на части, на куски) перекроювати, перекроїти, перебатовувати, перебатувати що; (быстрыми движениями) перечикрижувати, перечикрижити, сов. перечикати, перечикнути що, (во множ.) поперерізати, поперетинати, поперекраювати и т. д. кого, що. [Така шабля, що на що наставиш, так і перетне (Манж.). Перечикала шийку курчаті (Ос.)]. -зать верёвку, ремень (верёвки, ремни) - перерізати, перетяти (перетнути) мотуз, ремінь, поперерізати, поперетинати мотуззя, реміння. -резать хлеб пополам - перерізати, перекраяти, перекроїти, перебатувати хліб надвоє;

2) (изрезать) порізати. Травой все ноги -зал - травою (геть) чисто ноги порізав;

3) порізати, вирізати, повирізати и -різувати (всіх). [Порізала всіх качок. Геть виріжем вражих ляхів, геть що до одного (Нар. пісня)];

4) (о реке, овраге: прорезать) перерізати и перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти, переймати, пере(й)няти, (во многих местах) поперерізати, поперетинати, попереймати що. [Невеличка іскорка довгою стрілою перетяла увесь степ (Мирн.)]. -зать путь, дорогу кому, -зать кого - перетинати (перетяти), перерізати (перерізати), (перехватить) заскочити путь, дорогу кому, переймати (перейняти), перебігати (перебігти) кого. Срв. Преграждать. [До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна і по-під тином. Заскочимо, кажуть, тобі на Дніпрі всі переправи і не пустимо в Крим без бою (Куліш)]. Перерезанный - перерізаний, перетятий, перекраяний и т. д.; (прорезанный во мног. местах) поперерізуваний, поперетинаний. [Країни недоступними болотами поперетинані (Куліш). Травичка поперерізувана стежками (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - перерез`ать

1) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти; ( пересекать) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; (несов.: изрезать) порі́зати; (разрезать, пересекать) перекра́ювати, перекра́яти, (несов.: резким движением) перечикри́жити

2) (несов.: зарезать всех, многих) порі́зати, ви́різати, повирі́зувати, повиріза́ти, перері́зати

n ком., стр. ризик; рівень ризику; a ризикований

визначений ступінь можливості економічних або фінансових збитків, що пов'язані з непередбачуваністю, небезпекою, несподіваною подією тощо

═════════■═════════

abnormal risk надзвичайний ризик; abnormal insurance risk надзвичайний страховий ризик; accident risk ризик нещасного випадку; actual risk фактичний ризик; admissible risk прийнятний ризик; aggregate risk сукупний ризик; allowed risk дозволений ризик; alpha risk альфа-ризик; a posteriori risk апостеріорний ризик • ризик з досвіду; assigned risk встановлений рівень ризику; audit risk ризик аудиторської перевірки; average risk середній рівень ризику; aviation insurance risk страховий авіаційний ризик; beta risk бета-ризик • систематичний ризик; bilateral risk взаємний ризик; blind risk ризик, який не підлягає оцінці; breakage risk ризик поломки; business risk діловий ризик; buyer's risk ризик покупця; calculated risk розрахований ризик; central beta risk центральний бета-ризик; charterer's risk ризик фрахтувальника; collective risk колективний ризик; commercial risk комерційний ризик; company's risk ризик компанії; conditional risk умовний ризик; constant risk постійний ризик; consumer's risk ризик споживача; contractor's risk ризик підрядника; controllable risk контрольований ризик; conventional risk звичайний ризик; credit risk кредитний ризик; currency risk валютний ризик; customary risk звичайний торговельний ризик • ринковий ризик; customer's risk ризик споживача; current risks поточні страхові випадки; death risk ризик смерті; default risk ризик несплати боргу; del credere risk кредитний ризик; desired risk необхідний рівень ризику; diversiflable risk ризик, який можна диверсифікувати; economic risk господарський ризик • економічний ризик; entrepreneurial risk підприємницький ризик; estimated risk оцінка ризику • пробне передбачення ризику; exchange risk валютний ризик; excluded risk виключений ризик; extra risk окремий ризик • додатковий ризик; financial risk фінансовий ризик; fire risk ризик пожежі; foreseeable risk передбачуваний ризик; freight risk фрахтовий ризик; insurable risk ризик, який підлягає страхуванню; insurance risk страховий ризик; insured risk застрахований ризик; integrated risk сукупний ризик; interest rate risk відсотковий ризик; inventory risk ризик знецінення запасів; investment risk інвестиційний ризик; irreparable risk непоправний ризик; leakage risk ризик витікання; legal risk ризик, пов'язаний із порушенням закону; limited risk обмежений ризик • обмежена віповідальність акціонерів; liquidity risk ризик ліквідності; loading risk ризик при навантаженні; manufacturer's risk ризик виробника; manufacturing risk виробничий ризик; marine risk ризик при здійсненні морських перевезень; maritime risk ризик при здійсненні морських перевезень; market risk ризик ринку • ринковий ризик; marketing risk маркетинговий ризик; market liquidity risk ризик ринкової ліквідності; mean risk середній ризик; minimum risk мінімальний ризик; miscellaneous insurance risk різноманітні страхові ризики; moderate risk помірний ризик • зменшений ризик; mortality risk ризик смертності; negligible risk незначний ризик; noncontrollable risk систематичний ризик • ризик, що не піддається контролю; nondiversiflable risk систематичний ризик; noninsurable risk ризик, який не можна застрахувати; noninsured risk незастрахований ризик; non-sampling risk ризик, не врахований методикою вибірки; omnibus risk розподілений ризик; operational risk операційний ризик; overall risk сукупний ризик; overall audit risk узагальнений ризик ревізії; own risk власний ризик; owner's risk ризик власника; percentage risk відносний ризик у відсотках; perceived risk передбачений ризик; policy risk стратегічний ризик; posterior risk пізніший ризик; predetermined risk передбачений рівень ризику; price risk ризик ціни • курсовий ризик; producer's risk ризик виробника; production risk виробничий ризик; project risk ризик проекту; property risk майновий ризик; pure risk чистий ризик; relative risk відносний ризик; residual risk ризик • ризик, що не піддається поясненню; riot risk ризик, пов'язаний з конфліктом і безладдям • ризик бунту; sampling risk ризик вибірки; security risk загроза безпеці • ризик, пов'язаний з порушенням техніки безпеки; seller's risk ризик продавця; settlement risk ризик за розрахунками; shipper's risk ризик при розвантаженні; social risk соціальний ризик; special risk спеціальний ризик • окремий ризик; speculative risk спекулятивний ризик; standard risk нормальний ризик • стандартний ризик; systematic risk систематичний ризик; tenant's risk ризик орендаря; tolerated risk дозволений ризик; total risk сумарний ризик; transaction risk операційний валютний ризик; transport risk транспортний ризик; underwriting risk гарантійний ризик; undesirable risk небажаний ризик; un-diversifiable risk систематичний ризик; undue risk невиправданий ризик; unilateral risk односторонній ризик; uninsurable risk ризик, який не можна застрахувати; uninsured risk незастрахований ризик; unique risk незвичайний ризик • унікальний ризик; unloading risk ризик при розвантаженні; usual risk звичайний ризик; variable risk змінний ризик; vendor's risk ризик постачальника

═════════□═════════

against all risks проти всіх ризиків; at risk пов'язано з ризиком; at consignee's risk на ризик товароодержувача; at owner's risk на ризик власника; risk amount ризикована сума; risk analysis аналіз ризику; risks and perils of the sea ризик і небезпека морських перевезень; risk and uncertainty ризик і невизначеність; risk arbitrage арбітраж ризику; risk assessment процес оцінки ризику; risk-assuming capital ризиковий капітал; risk assurance страхування від ризику; risk aversion несхильність до ризику; risk-bearing пов'язаний з ризиком; risk-bearing capital ризиковий капітал; risk-bearing deposit ризиковий депозит; risk capital ризиковий капітал • капітал, що вкладається у ризиковане підприємство; risk category категорія ризику; risk control контроль ризику; risk control system система контролю ризику; risk cover перелік ризиків, охоплених страховим полісом; risk development зміна ризику; risk diversification диверсифікація ризиків; risk element involved врахований елемент ризику; risk equalization fund фонд вирівнювання ризику; risk evaluation оцінка ризику; risk-free rate безризикова відсоткова ставка; risk for own account ризик на власну відповідальність; risk hedging мінімізація ризику • хеджування ризику; risk insurance страхування ризику; risk insured застрахований ризик; risk management управління ризиком; risk measurement вимірювання ризику; risk of accidental loss of goods ризик випадкової втрати товару; risk of breakage ризик поломки; risk of carriage транспортний ризик; risk of collision ризик зіткнення; risk of contamination ризик забруднення; risk of conveyance транспортний ризик; risk of currency depreciation ризик знецінення валюти; risk of damage to goods ризик ушкодження товару; risk of default ризик невиконання зобов'язань; risk of default on payment for received goods ризик несплати за отриманий товар; risk of error ризик помилки; risk of exchange losses валютний ризик; risk of fire ризик пожежі; risk of leakage ризик витікання; risk of loss ризик втрати • ризик збуту; risk of miscalculation ризик прорахунку; risk of misinterpretation ризик неправильного тлумачення; risk of moisture ризик псування від вологи; risk of nonpayment ризик неплатежу; risk of principal ризик зниження вартості вкладеного капіталу; risk of seizure ризик захоплення вантажу; risk of theft ризик крадіжки; risk point точка ризику; risk premium премія за ризик; risk profile характеристика ризику; risk-prone схильний до ризику; risk quantification кількісний вираз ризику; risk-taking прийняття ризику; risk-weighted assets активи, зважені щодо ризику; risk-weighted capital requirements вимоги до капіталу, зваженого щодо ризику; risk weighting оцінка ризику; to accept a risk брати/взяти на себе ризик; to aggravate the risk збільшувати/збільшити ризик; to assess a risk оцінювати/оцінити ризик; to be a good risk бути надійним об'єктом страхування; to be a good credit risk бути надійним партнером • бути надійним компаньйоном • бути надійним учасником; to bear a risk нести ризик; to carry a risk нести ризик; to cover a risk покривати/покрити ризик страхуванням; to incur a risk брати/взяти на себе ризик; to insure a risk страхувати/застрахувати ризик; to insure against a risk страхувати/застрахувати від ризику; to lessen a risk зменшувати/ зменшити ризик; to prevent a risk запобігати/запобігти ризику; to reduce a risk зменшувати/зменшити ризик; to run a risk підлягати ризикові • підпадати/підпасти під ризик; to spread a risk розподіляти/розподілити ризик; to take a risk брати/взяти на себе ризик; to undertake a risk переймати/перейняти ризик • брати/взяти на себе ризик; to underwrite a risk підписувати/підписати поліс морського страхування

risk — ризико (зах. укр., діас.)

═════════◇═════════

ризик < фр. risque — можлива загроза < італ. risico; пор. ризико (зах. укр.) з італ. risico і польс. rysyko (ЕС-СУМ 4: 171; Фасмер 3: 485)

* * *

1) успадковувати; одержувати (діставати) у спадщину

2) бути спадкоємцем

3) переймати, запозичувати (властивість, здібність тощо)

* * *

1) вторгатися у чужі володіння

2) займатися браконьєрством; незаконно полювати

3) перен. втручатися

4) привласнювати, переймати (чужі ідеї)

5) незаконно привласнювати, красти

6) спорт. здобувати перевагу не за правилами, шахраювати

7) важко ступати; в'язнути; грузнути; залишати глибокі сліди; витоптувати

8) розривати копитами

9) м'яти (глину); розмішувати

10) покриватися калюжами

11) просовувати в дірку (палицю, ногу)

12) штовхати, пхати, зіштовхувати

13) перен. підбурювати

* * *

1) вторгатися в чужі володіння ( для полювання або рибного лову); займатися браконьєрством, незаконно полювати ( to go poaching); втручатися; займатися не своєю справою

2) привласнювати, запозичувати ( чужі ідеї); незаконно привласнювати, красти; cпopт.; жapг. захоплювати перевагу не за правилами; шахраювати

3) важко ступати; в'язнути, грузнути, загрузати; розривати копитами; залишати глибокі сліди ( на землі); стоптувати; ставати витоптаним, поритим ( про ґрунт)

4) м'яти ( глину); розмішувати

5) cпopт. зіграти по м'ячу на половині корту партнера ( теніс)

6) дiaл. просовувати в діру (ціпок, палець, ногу)

7) дiaл. штовхати, пхати, зіштовхувати разом; підбурювати

8) відбілювати ( паперову масу)

1) приймати ( посада) від іншого

2) ( from) переймати, успадковувати

3) перевозити; доставляти

4) тeл. зв'язувати, з'єднувати

5) переносити на наступний рядок ( слово)

6) захопити владу; прийти до влади; взяти у свій руки керування

7) cл. надути, провести ( обманути)

1) усиновляти; удочеряти; визнавати в якості кого-небудь

2) приймати; засвоювати; вибирати; укривати ( крадене)

3) приймати голосуванням, у ході обговорення голосувати за

4) переймати ( ідеї)

5) висунути як кандидатом на виборах

6) лiнгв. запозичити ( без зміни форми)

7) вiйcьк. приймати на озброєння

1) прив'язувати до дому, прищеплювати любов до дому

2) навчати веденню господарства

3) приручати, одомашнювати ( тварин); акліматизувати (рослини, тварин)

4) цивілізувати

5) переймати, запозичувати ( звичай)

1) приймати ( посада) від іншого

2) ( from) переймати, успадковувати

3) перевозити; доставляти

4) тeл. зв'язувати, з'єднувати

5) переносити на наступний рядок ( слово)

6) захопити владу; прийти до влади; взяти у свій руки керування

7) cл. надути, провести ( обманути)

I. забежать

1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].

2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.

II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].

* * *

позаимствовать позичати, позичити в кого що (гроші, звичаї, слова чужої мови и т. п.); (перенимать) переймати, пере(й)няти що, запозичати, запозичити що, запозичатися, запозичитися чим, на що, брати, взяти що. [Беруть потрібне їм слово з чужої мови]. Заимствованный - позичений, запозичений в кого, пере(й)нятий від кого, узятий у від) кого.

* * *

несов., сов.

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *

1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

наполнить

1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;

2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -

1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];

2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -

1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;

2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].

* * *

несов.; сов. - нап`олнить

напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

овладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати над ким, посідати, посісти кого, що, обсідати, обсісти, налягати, налягти на кого, переймати, переняти кого, заполоняти, заполонити кого, що, заволодіти ким, чим. [Опанувала Зінька одна думка не давала йому спокою (Грінч.). Дітей посідало почуття жаху та цікавости]. -деть производством - опанувати виробництво. -вать, -деть собой - опановувати, опанувати себе, запановувати, запанувати над собою; перемагати, перемогти себе, перемогтися. -вать, -деть чьим вниманием - опановувати, опанувати чию увагу. -деть нитью разговора - опанувати розмову; запанувати в розмові. Горе, тоска овладела им - горе, туга посіла його. Овладело желание кем - обгорнуло бажання кого, взяла хіть кого, забажалося, забаглося кому. -вать, -деть крепостью, городом, позицией и т. п. - здобувати, здобути фортецю, місто, позицію і т. п. -вать, -деть землёй, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно, добро, добра, заволодіти землею, майном.

* * *

несов.; сов. - овлад`еть

1) ( захватывать) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти; ( присваивать) посіда́ти, посі́сти; ( брать) здобува́ти, здобу́ти

2) (подчинять себе, придавать чему-л. нужное направление) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

3) (охватывать - о мыслях, чувствах) посіда́ти, посі́сти, охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; опано́вувати, опанува́ти, запано́вувати, запанува́ти; ( обнимать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, обніма́ти, обня́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; (несов.: обуревать) порива́ти

4) (прочно усваивать что-л.) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

и Остановлять остановить зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, запиняти, запинити, впиняти, впинити, (приостановить) припиняти, припинити, (прервать) перепиняти, перепинити; (унимать) гамувати и вгамовувати, вгамувати кого, (о многих) позупиняти, поспиняти, позапиняти и т. д. Срв. Задерживать, Сдерживать, Удерживать. -вить лошадь - зупинити коня. -ви его, пусть вернётся - спини (запини) його, хай вернеться. -вить часы - спинити годинника. -вай его, пусть не бранится - спиняй (упиняй) його, щоб не лаявся. Не -вай его - пусть говорит - не перепиняй його (не перебивай йому) - хай каже. -вать говорящего, успокаивая или заставляя опомниться - зацитькувати, зацитькати кого, оханути кого. -вить заступая дорогу - переймати, пере(й)няти кого. -вить на чём-нибудь свои мысли - спинитися на чому думкою. -вить работы - припинити роботу. -вить враждебные действия - перестати воюватися, припинити військові дії. Не знаю, что меня -вает - не знаю, що мене спиняє (впиняє, стримує). Конец приближается, ничто его не -вит - кінець іде, ніщо його не стрима (не спинить). -вить воду - тамувати, затамувати воду, запиняти, запинити воду. -вить слёзы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль. -вить дыхание - затамувати, запинити дух. -вить внимание - см. Внимание. -вить взгляды на себе - брати очі на себе, вбирати очі в себе. Пусть нас это не -ет - цим не зупиняймося. Не на чем глаз -вить - нема на чому ока запинити (спинитися оком), ніде й оком зачепитися.

* * *

несов.; сов. - останов`ить