Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

паскудно

  • 1 паскудно

    нареч.
    паску́дно

    Русско-украинский словарь > паскудно

  • 2 паскудно

    Новый русско-английский словарь > паскудно

  • 3 паскудно

    [paskúdno]
    See:

    Новый русско-итальянский словарь > паскудно

  • 4 гнусный

    1. flagitious
    2. heinous

    отвратительное, гнусное, чудовищное преступление — heinous offence

    3. nefarious
    4. vile; mean; base

    подлая личность, гнусный тип — base person

    5. abominable
    6. abominably
    Синонимический ряд:
    1. мерзко (прил.) гадко; мерзко; мерзопакостно; мерзостно; омерзительно; отвратительно; отвратно; пакостно; паскудно; скверно
    2. подло (прил.) низко; низменно; подло
    3. гадко (проч.) гадко; гадостно; мерзко; мерзопакостно; мерзостно; омерзительно; отвратительно; отвратно; пакостно; паскудно; погано; скверно
    4. подло (проч.) низко; подло

    Русско-английский большой базовый словарь > гнусный

  • 5 гнусно

    нареч.
    мерзо́тно, мерзе́нно, оги́дно, оги́дливо; паскудно

    Русско-украинский словарь > гнусно

  • 6 гнусный

    плюгавий, плюгавець (сущ.), мерзенний, мерзотний, ниций, паскудний. Гнусно - плюгаво, паскудно и т. д.
    * * *
    мерзо́тний, мерзе́нний, оги́дний, оги́дливий; паску́дний

    Русско-украинский словарь > гнусный

  • 7 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 8 кстати

    нрч. до речи, (к делу) до діла, в діло, (к месту, влад) до ладу, влад, (к слову) до слова; (впору) саме вчас, (пров. всамчас), впору, вчас; (на руку) наруч, на руу. [Це лиш фрази, які до речи на своїм місці (Єфр.). Народові подобається «Кайдашева сім'я», до речи - писана прегарною мовою (Грінч.). А до речи: в голові вашій щось непевне одбувається (Крим.). Отся річ до діла (Квітка). Помажу комин - не біло, помию ложки - не в діло (Харк. Сб.). До ладу, як ложечка на меду (Номис). Що-б він не зробив, то все гаразд, все до ладу (Мирний). Дурень багатий, то й слово його влад (Номис). До слова: ти бачиш, як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови? (Кониськ.). Всамчас приходиш (Куліш). А йому се й наруч (Сл. Гр.)]. Это весьма -ти - це дуже до речи, це саме до діла. -ти, не можете ли вы мне сказать? - до речи (до слова): може, ви могли-б сказати мені? Говорить -ти - говорити (казати) до речи (до ладу). Это сказано -ти - це сказано до речи (до ладу, до діла). Вы пришли -ти - ви прийшли саме вчас, саме впору. Прийтись -ти - прийтися до речи (до ладу), здатися. [Ваше слово дуже до речи прийшлося (Київщ.). На сей раз приказка здалась (Глібой)]. Случиться -ти (о ком-либо) - нагодитися. [Саме як на те й він нагодився (Звин.)]. Это ему как раз -ти - це йому саме до речи, це йому дуже на руку, (фамил.) це йому (як- раз) на руку ковінька, (приличествует) це йому дуже (саме) впадає. [Марусі на руку ковінька - мерщій з хати (Квітка). Нікому так не впадає (пасічником бути), як йому (Глібов)]. Не -ти - не до речи, не до діла, не до ладу; см. Некстати.
    * * *
    1) нареч. до ре́чі; до шми́ги; ( к месту) до ді́ла, до ладу́; ( вовремя) упо́ру, вча́сно, са́ме вчас
    2) в знач. вводн. сл. до ре́чі

    Русско-украинский словарь > кстати

  • 9 мерзко

    нрч. мерзенно, мерзотно, погано, гидко, огидно, огидливо, бридко, паскудно; срв. Мерзостно. [Почував, що вчинив мерзенно й гидко (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    мерзенно, мерзо́тно; пі́дло, гидотно, негі́дно; паску́дно

    Русско-украинский словарь > мерзко

  • 10 пакостно

    капосно, паскудно.
    * * *
    нареч.
    1) ка́посно, па́косно, па́кісно
    2) па́косно, па́кісно; паску́дно

    Русско-украинский словарь > пакостно

  • 11 плохо

    погано, зле, кепсько, злецько, недобре, негарно, негаразд, (отвратительно) гидко, паскудно. -хо живётся - погано (зле, кепсько, злецько) живеться. -хо видеть - погано (зле) бачити, недобачати. [Старі очі недобачають]. Он -хо поёт - він погано (зле, недобре, негарно) співає. Делать что-л. -хо - робити, що аби-як, ледаяк, негаразд, не до ладу, не до діла, не до пуття. -хо дело идёт - робиться, як мокре горить. -хо не клади, вора в грех не вводи - худий спрят і доброго спокусить. -хо вести себя - негарно поводитися, пусто йти; не шануватися. [Не шанувався в службі, то й прогнали]. Чувствовать себя -хо - почуватися зле, почувати себе кепсько (недобре, погано). Рожь родила -хо - жито вродило плохо (слабо).
    * * *
    1) нареч. пога́но; ( нехорошо) недо́бре, нега́рно, негара́зд; (худо, дурно) зле́; ( скверно) ке́псько
    2) в знач. безл. сказ. пога́но; ( нехорошо) недо́бре; ( неладно) негара́зд; ( нездоровится) сла́бо
    3) (в знач. сущ.: об отметке) школьн. пога́но (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > плохо

  • 12 пошло

    заяложено, утерто, затягано, банально, тривіяльно; паскудно, безсоромно, безецно; ницо, підло; вульгарно. (Оттенки - см. Пошлый).
    * * *
    нареч.
    1) вульга́рно; низькопро́бно; непристо́йно
    2) бана́льно, заяло́жено

    Русско-украинский словарь > пошло

  • 13 прескверный

    препоганий, препаскудний, поганючий, дуже поганий, дуже паскудний. -но - препогано, препаскудно, дуже погано, дуже паскудно; см. Скверный.
    * * *
    ду́же пога́ний; препога́ний, препаску́дний, поганю́чий

    Русско-украинский словарь > прескверный

  • 14 Дрянно

    погано, паскудно, ледаче, по-ледачому, кепсько, невірно, (зап.) дрантиво. [Ганна шиє добре, а Параска - невірно, сором і вдягти].

    Русско-украинский словарь > Дрянно

  • 15 скверный

    1. bad
    2. nasty; foul
    3. filth
    Синонимический ряд:
    1. гадко (прил.) гадко; гнусно; мерзко; пакостно; паскудно
    2. дурно (прил.) дрянно; дурно; нехорошо; никудышно; паршиво; плохо; хреново; худо
    3. плохо (проч.) ахово; дурно; нехорошо; никудышно; паршиво; плево; плохо; погано; хреново; худо

    Русско-английский большой базовый словарь > скверный

  • 16 паскудный

    [paskúdnyj] agg. (паскуден, паскудна, паскудно, паскудны) (colloq.)

    Новый русско-итальянский словарь > паскудный

См. также в других словарях:

  • паскудно — погано, гадкий, гнусно, гадостно, гадко, мерзко, тошно, мерзостно, мерзопакостно, отвратно, скверно, противно, нет сил терпеть, видеть не могу, омерзительно, с души воротит, пакостно Словарь русских синонимов. паскудно неизм. • гадко • скверно •… …   Словарь синонимов

  • Паскудно — I нареч. качеств. разг. сниж. Так, как характерно для паскуды; мерзко, пакостно. II предик. разг. сниж. Оценка чего либо как мерзкого, пакостного. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Паскудно — I нареч. качеств. разг. сниж. Так, как характерно для паскуды; мерзко, пакостно. II предик. разг. сниж. Оценка чего либо как мерзкого, пакостного. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • паскудно — вульг. Присл. до паскудний …   Український тлумачний словник

  • паскудно — Грубо. I. нареч. к Паскудный. II. (кому чему). в функц. безл. сказ. О мерзком, гадком чувстве, испытываемом кем л. Как п. на душе …   Энциклопедический словарь

  • паскудно — 1. нареч.; грубо к паскудный 2. кому чему в функц. безл. сказ. О мерзком, гадком чувстве, испытываемом кем л. Как паску/дно на душе …   Словарь многих выражений

  • паскудно — прислівник незмінювана словникова одиниця вульг …   Орфографічний словник української мови

  • гадко — противно, мерзко, омерзительно, мерзостно, отвратительно, отвратно; неприятно, видеть не могу, паскудно, жлобски, дурно, по свински, муторно, с души воротит, пакостно, скверно, гадостно, гнусно, тошно, погано, подло, мерзопакостно, отталкивающе,… …   Словарь синонимов

  • гнусно — подло, свински, гадко, пакостно, низко, преподло, мерзопакостно, противно, паскудно, по свински, жлобски Словарь русских синонимов. гнусно см. подло Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …   Словарь синонимов

  • мерзко — муторно, скверно, отвратно, противно, паскудно, видеть не могу, с души воротит, омерзительно, отвратительно, гадостно, богомерзко, нет сил терпеть, неприятно, мерзопакостно, пакостно, гадко, тошнотворно, тошно, погано Словарь русских синонимов.… …   Словарь синонимов

  • пакостно — свински, отвратительно, гадостно, гнусно, гадко, мерзко, мерзопакостно, скверно, паскудно Словарь русских синонимов. пакостно неизм. 1. • гадко • мерзко • мерзостно • омерзительно • отвратительно • отв …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»