-
1 отаке
I см. отакий II прил.тако́е, этакое, тако́вское, канц. таково́е; ( в значении сказуемого) таково́; ( при сравнении) подо́бное; ( большущий) вот тако́еIII( перед перечислением или пояснением) сле́дующее, нижесле́дующееIV (род. отако́го); сущ.( нечто заслуживающее внимания) тако́е; сле́дующее -
2 отакий
= отаке́, отака`1) тако́й, этакий, тако́вский, таково́й; ( в значении сказуемого) тако́в; ( при сравнении) подо́бный; ( большущий) вот тако́й; ( в значении сказуемого) во2) ( перед перечислением или пояснением) сле́дующий, нижесле́дующий -
3 отакечки
-
4 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
5 во
см. В.* * *I предл. см. в II част., диал.от, ось; о; ( вон) он; ( вишь) ач, бач, ич; ( большущий) отаки́й, отаке́нний, здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький; ( замечательный) чудо́вий -
6 депутат
депутат, посол (р. посла), вибірний. [Він посол австрійського парламенту. Отаке- то прошення написали і послали вибірних з громади в Кам'янець до самого архірея (Свидн.)]. Быть -том в парламенте, сейме - послувати. Депутатский - депутатський, посольський.* * *депута́т -
7 малюсенький
малю́сінький, маню́сінький, отаке́нький, отакі́сінький -
8 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
9 мерзость
1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.* * *1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство -
10 проделывать
проделать1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;5) -лывать крупу - дерти крупи;6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;2) чинитися, вироблятися;3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].* * *несов.; сов. - прод`елать1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти -
11 пугливо
лякливо, полохливо, жахливо, боязко. [Хто вирік отаке? - питалися лякливо (Дніпр. Ч.). Він виглянув у сіни, причинив двері й усе полохливо оглядався на всі боки (Н.- Лев.). Озираючись жахливо, вибігла його дівчина (М. Вовч.)].* * *нареч.лякли́во, полохли́во; харапу́дливо -
12 пустомелить
базікати, верзти, торочити, плескати, молоти (язиком), теревені правити (точити, плести), теревенити, верзякати, просторікати, (опис.) язиком піну збивати. [І навіщо-б ото я базікав отаке язиком? (Васильч.). Де взявсь будяк, на пригорку розцвівся… і просторікать заходився (Гліб.)]. Нечего им делать, сидят да -лят - нема чого їм робити, сидять та й теревені правлять (базікають аби-що). Довольно тебе -лить! - годі тобі базікати, верзякати. Срв. Молоть, Нести вздор.* * *см. пустозвонить -
13 следующее
в знач. сущ.таке́, -о́го; отаке́разгово́р шёл о \следующее щем — розмо́ва йшла́ от (ось) про що, розмо́ва йшла́ про таке́
реши́ли \следующее щее — ви́рішили (постановили: ухвали́ли) так
-
14 такой
мест.таки́й; отаки́йвот \такой — ( большущий) отаки́й, таке́нний, отаке́нний, такеле́нний; до
тако́й — сте́пени насті́льки, так
[и] \такой и сяко́й [и] \такой и э́такий — [і] сяки́й і таки́й
кто он \такой? — хто він таки́й?; що він за оди́н?
не из таки́х он — не з таки́х (не з отаки́х; не з такі́вських) він
таки́м о́бразом — ( подобным образом) таки́м (отаки́м) чи́ном, таки́м спо́собом, у таки́й (у той) спо́сіб; ( так) так (ота́к), таки́м ро́бом; в знач. вводн. сл. о́тже, ото́ж
что же (ж) тако́е?, что же (ж) тако́го? — що ж тако́го?, що ж таке́?
-
15 эконький
уменьш.отаке́нький -
16 Нижеследующее
сщ. таке, отаке, так. Он пишет мне -щее - він пише мені ((о)таке, так). -
17 world
[wɜːld]n1) світ; все́світ2) сфе́ра дія́льності, га́лузь, ца́ринаthe world of books — світ книжо́к
the scientific world — науко́вий світ
3) світ, ца́рствоthe animal [vegetable] world — твари́нний (росли́нний) світ
4) життя́ ( людини)to begin the world — вступа́ти в життя́
to begin the world anew — почина́ти нове́ життя́
5) світ, кругозі́рhis world is a very narrow one — його́ кругозі́р ду́же вузьки́й (обме́жений)
6) суспі́льствоthe great world — ви́щий світ
7) розм. бага́то, бе́зліч, си́ла-силе́ннаhe has had a world of troubles — у ньо́го було́ бе́зліч кло́потів
8) attr. світови́йworld record — світови́й реко́рд
world problems — світові́ пробле́ми
••to know the world — ма́ти до́свід
not for the world — ні за́ що в сві́ті
what in the world does he mean? — що, наре́шті, він хо́че сказа́ти?
a world too — зана́дто
world without end — на ві́ки ві́чні
to bring into the world — народи́ти
man of the world — сві́тська люди́на
the world goes very well with me — мої́ спра́ви ду́же до́брі
so goes the world — такі́-то спра́ви, отаке́ життя́
-
18 абеле
отакий, отак СБ, Б, Г-СК; абеле оба отака купа М; машалла саа — айтхансы абеле господь з тобою — отаке сказав К; абеле-абеле олду сталося отак і отак Б; абеле хадар ӧсей росте до ось такого розміру НМ; пор. авеле. -
19 аблай
отак, отакий, отаким чином СБ, П, СМ-У, К, СК; аблай бизим т'ечинишимиз отаке наше життя Б; мына аблай ось так СБ; мына аблай урған він ударив ось так П; аблай эсаплар отакі справи НМ. -
20 мисильли
подібний Г; бу мисильли хекмет отаке чудо Г; пор. масал, матэль, месель.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Отаке — Город Отаке яп. 大竹市 Страна ЯпонияЯпония … Википедия
отаке — [52/6] Является частью языка «Упячки», призыв к атаке на что либо. ОТАКЕ УГ НА ФОРУМЕ!!11адинадин Интернет мем, Интернет сленг, Упячка … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
отакезний — прикметник … Орфографічний словник української мови
отакенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
отакенький — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
отакий — а/, е/, займ., розм. 1) вказ. Ось такий; уживається при узагальненому вказуванні на якості, властивості і т. ін. того, про що йде мова. || Уживається у знач. схожий, подібний. || Уживається як співвідносне слово в складнопідрядному реченні. ||… … Український тлумачний словник
Хиросима (префектура) — Префектура Хиросима 広島県 Префектура Хиросима на карте Японии … Википедия
Персонажи Death Note — Содержание 1 Главные герои 1.1 Лайт Ягами 1.2 L … Википедия
Хацукаити — Город Хацукаити яп. 廿日市市 Страна ЯпонияЯпония … Википедия
Этадзима (город) — Город Этадзима яп. 江田島市 Страна ЯпонияЯпония … Википедия
Персонажи «Death Note» — Содержание 1 Главные герои 1.1 Лайт Ягами 1.2 L 1.3 Миса Аманэ 1.4 Мелло … Википедия