отакий

1) тако́й, этакий, тако́вский, таково́й; ( в значении сказуемого) тако́в; ( при сравнении) подо́бный; ( большущий) вот тако́й; ( в значении сказуемого) во

2) ( перед перечислением или пояснением) сле́дующий, нижесле́дующий

отакий, отак СБ, Б, Г-СК; абеле оба отака купа М; машалла саа — айтхансы абеле господь з тобою — отаке сказав К; абеле-абеле олду сталося отак і отак Б; абеле хадар ӧсей росте до ось такого розміру НМ; пор. авеле.

отакий, отак, отаким чином ВН, Б, Г-СК, авеле адам отака людина Б; авелеси дэ вар є й такі К; пор. абеле.

см. отакий

1) така́я, этакая, тако́вская, канц. такова́я; ( в значении сказуемого) такова́; ( при сравнении) подо́бная; ( большущий) вот така́я

2) ( перед перечислением или пояснением) сле́дующая, нижесле́дующая

от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!

* * *

малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.

* * *

1) (действие) - см. Надписка 1;

2) напис и (реже) надпис (-су, м. р.), (редко) напись (-си, ж. р.); (не только подпись) підпис (-су); (заголовок) заголовок (-вку), назва, титул (-лу), (стар.) титло. [Покажіть мені динарій: чиє на ньому обличчя і напис? (Морач.). Хрести без написів (Франко). Прапор з написом: «Братіння з народом» (Крим.). Поставили камінь з вибитим надписом (Ханенко. С. З.). Сяє напись золота: «Красота» (Крим.). Там у неї на вікні підпис єсть, що вона прачка (Кременеч.). Книжка ця моя: ось і мій підпис на ній (М. Грінч.)]. Надгробная -пись - надгробний (надмогильний) напис. Сделать -пись - зробити (написати) напис. [Хмельницький отакий напис зробив (Номис). Пилат-же написав і напис і виставив на хресті (Морач.)]. Безоборотная -пись, бухг. - боззворотний напис, напис про невідповідальність: «без звороту на мене». Бланковая -пись - бланковий напис. Доверительная -пись - вірчий напис. Передаточная -пись - а) (на векселе) передавальний напис (на векселі); б) (на договоре) напис про передання умови. Поручительная -пись - по[до]ручний (доручальний) напис. -пись об уплате - напис про виплату.

* * *

(нерасторопный) немоторний, неметкий, неворушкий, неповоротний, неповороткий, неповоротливий, неповертайливий, немний, (неуклюжий) вайлуватий, макухуватий, хамулуватий, мамулуватий, макулуватий, лантухуватий, лемішкуватий, лемехуватий, глевтякуватий, ведмедкуватий, бандуруватий, валькуватий, завалькуватий, зателепуватий, завалий, заважуватий, (диал.) заглемездий. [Він не дуже охочий до розмови та якийсь неворушкий (Н.-Лев.). Неповоротний, як пень (Кониськ.). Таке неповоротке, ведмедкувате (Запоріжжя). Отакий неповороткий, та отак плава (Мирний). Неповороткі, як воли, мислі (Кирил.). Свирид неповертайливий, мов віл (Н.-Лев.). Яка ти немна! (Номис). Чоловік хамулуватий (Сл. Гр.). Кінь і добрий та якийсь хамулуватий (Н.-Лев.). Ото ще Андрій - лантухуватий (Черкащ.). Стала така лемехувата (Г. Барв.). Глевтякувата дитина (Сл. Гр.). Він хлопець-би й нічого, та дуже ведмедкуватий (Дніпропетр.). Хлопець несміливий, бандуруватий (Свидн.). Він якийсь валькуватий, неповороткий (Хорольщ.). Завалькуватий дід (Г. Барв.)].

* * *

1) нижченаведений, нижчеподаний, наведений, поданий нижче (далі), дальший;

2) (перед двоеточием, при перечислении) такий, отакий. Я получил от него -щее письмо - я одержав (дістав) від його (о)такого листа.

* * *

1) творення, витворення; (изготовление) вироблювання и -бляння, вироблення, продукування, спродукування; (ведение) справляння, справлення, переводження, переведення, провадження, проведення; срв. Произведение 1. [Отакий спосіб вироблювання (продукції) усякого краму - машинами по фабриках та працею найманих робітників - зветься капіталістичним (Єфр.)]. На -ство работы потребуется много времени и средств - на переведення роботи (праці) треба буде багато часу і коштів. К -ству ночных работ не допускаются малолетние - до нічної праці не допускаються малолітні. -ство торговли - провадження, ведення торгу. -ство выборов - переведення виборів. -ство дела в суде - переведення справи в суді. -ство следствия, следственное -ство - переводження (переведення) слідства;

2) (фабрикация, дело) виробництво, продукція. [Капіталістичний спосіб продукції (Єфр.). Бондарське виробництво. Виробництво з дерева]. Фабричное -ство - фабричне виробництво. -ство сахара свеклосахарное -ство - цукрове виробництво, цукроварство. Горное -ство - гірниче виробництво, гірництво. Нефтяное -ство - нафтярство. Машинное -ство - машинне виробництво, машинництво. Кустарное -ство - доморобне виробництво. -ство превышает потребление - продукція, виробництво перебільшує споживання. Орудия -ства - знаряддя виробництва (продукції), виробниче знаряддя;

3) (выделка, изделие) виріб (-робу), робливо. [Кожну річ фабричного виробу можна за менші гроші дістати (Єфр.). Се ложки мого роблива (Харк.)]. Собственного -ства - власного виробу, саморобний, саморучній и -чний. [Горілка саморучня (Крол. п.)];

4) грамм. - творення, виводження, вивід (-воду) (слів, форм);

5) (в чин) промування, попромування в чин, ранг, підвищення на чині, на рангу.

* * *

1) виробни́цтво; ( действие) ви́роблення, виро́блювання, ви́роблення, продукува́ння; ( изделие) ви́ріб, -робу; ( изготовление) ви́робка

2) (кого в кого-что - возведение в какое-л. звание, чин) підви́щування, підви́щення (кого в кого-що), надава́ння, наданння́ (кому чого)

3) лингв. ви́ведення, тво́рення, утво́рювання, утво́рення

отак, отакий, отаким чином СБ, П, СМ-У, К, СК; аблай бизим т'ечинишимиз отаке наше життя Б; мына аблай ось так СБ; мына аблай урған він ударив ось так П; аблай эсаплар отакі справи НМ.

такий, так, таким чином СБ-У; былай бир йумрух скӱлӱ отакий пук льону Б; не чӱ былайсы? чому ти такий? СМ; наз бу былай? як це так? Б; не т'ерек сана? — былай-былай що тобі треба? — так і так Б; былайбылай ший болду маңа зі мною сталося те й те СМ.

ось, от СБ-У, К, СГ, СК; мына аблай ось такий, отакий, ось так СБ, П, У; басхан мына аблай наступив отак П; мына абу ось цей СБ; мына абу йахшы картоп ось ця хороша картопля П; мына амда ось отут У; мына бир ший даа от тобі на СМ; мына бу ӧзӱ да алай ший этти ось і він зробив так само СБ; мына нас ось як СМ; мына саңа ось тобі СМ; мынаға кӧзет глянь на це СБ.

єд.-розд. спол. енкл. і... і, то... то; биз уларға пиширир эдик та, йувар эдик шийлерин да т'имердэ ми їм і готували, і прали інколи одяг ВН; былай бир йумрух скӱлӱ — ону шлейҗек тэ, тохуйаҗах та, даан бийазлаҗ ах та, даа кӧлек тиктиреҗ ек тэ, бир кӱндэ отакий пук льону, його мусить і обробити, і поткати, і вибілити, і сорочку пошити Б; хызғанч та бермей, кӧрмемиш та ні скупий не дає, ні жадібний П; ашав да, урба да, бонҗах та і страви, і одяг, і намисто СМ; картоп та йох, ангурйа да йох ні картоплі немає, ні огірків Б; хош та, кӱреш тэ і кінні перегони, і боротьба СЛ; пор. да... да.