нестямно

1) растерянно

2) неистово; исступлённо, в исступлении; вне себя, не помня себя; безудержно; отчаянно; душераздирающе; исто́шно; самозабве́нно

нестямно, несамовито, шалено

* * *

1) дико, нестямно. [Нестямно галасує];

2) відлюдно, вовкувато.

* * *

несамовито, навіжено, нетямлячись, нестямно, безтямно. [Він скрикнув несамовито (Грінч.). Він несамовито зареготавсь, трусячись усім тілом: мабуть, це була гістерика (Крим.). Крикнув він нестямно (Коцюб.)].

* * *

1) несамови́то, шале́но; знетя́млено; нестя́мно, безтя́мно

2) несамови́то, шале́но

нрч. несамовито, нестямно, безтямно, навіжено, нетямлячись, шалено, скажено, люто; срв. Неистовый. [«Що це ви вигадали?» - загримав несамовито прокурор (М. Левиц.). Почали несамовито верещати (Корол.). Серце тріпається в грудях несамовито (Франко). «Ти цілував її?» - «Так, цілував!» - крикнув він жінці нестямно (Коцюб.). Бився шалено (струмок) (Дніпр. Ч.). Влетіла в середину кімнати і люто ринулась до столів (Яворн.)].

* * *

1. n

1) полум'я; яскравий вогонь

2) пожежа

3) блиск; сяяння; пишнота

4) спалах (гніву тощо)

5) яскраве світло; яскравий колір

6) pl пекло

7) мітка, біла пляма (на лобі тварини)

8) зарубка (на дереві)

2. v

1) горіти яскравим полум'ям; палати, палахкотіти; запалювати

2) сяяти, блискати, виблискувати

3) блищати, вражати (славою тощо)

4) кипіти, шаленіти

5) розголошувати (тж blaze abroad)

6) мітити (дерева); робити зарубки; позначати зарубками (дорогу в лісі)

* * *

1) полум'я, яскравий вогонь

2) спалах, вибух ( гніву)

3) пожежа

4) яскраве світло або колір

5) блиск, пишнота; краса

6) pl; eвф. пекло

7) емоц.- посил. щосили

1) горіти яскравим полум'ям; рідко запалювати (тж. blaze up)

2) сяяти (нaпp., про очі), блискати ( часто blaze forth); виблискувати, блищати

3) кипіти, шаленіти

1) мітка, біла пляма ( на лобі тварини)

2) мітка, зарубка ( на дереві); дорога ( у лісі), позначена зарубками

1. n

1) крик осла

2) неприємний різкий звук

2. v

1) кричати (про осла)

2) знев. пронизливо кричати; нестямно репетувати (вищати)

3) говорити дурниці

4) товкти

5) друк. накладати фарбу тонким шаром

* * *

1) ревіння, крик осла

2) неприємний різкий звук

1) ревіти, кричати ( про осла); пронизливо кричати, волати; говорити дурниці

2) видавати різкий неприємний звук ( про трубу)

1) товкти

2) пoлiгp. наносити фарбу тонким шаром

1) люто, жорстоко

2) несамовито, нестямно; сильно

3) невтримно, гаряче, палко

* * *

1) люто, жорстоко

2) несамовито, сильно; нестримно, гаряче

1) легковажно

2) запаморочливо, карколомно

3) очманіло, нестямно

* * *

1) як очманілий

2) запаморочливо

3) легковажно

1. n

1) виття, завивання

2) стогін; крик; зойк; лемент

3) вибух, фім

4) рад. ревіння

2. v

1) вити, завивати

2) стогнати; волати; лементувати; ревіти (про дитину)

3) викрикувати, вигукувати

4) качатися (заходитися) від сміху

5) рад. ревти, вити

* * *

1) виття, завивання; стогін, лемент; крик

2) вибух, грім

3) смішний випадок, сміх, анекдот

4) paд. ревіння, виття

1) вити, завивати; стогнати; вити; нестямно волати, ревіти; голосити; викрикувати

2) заходитися (від сміху, кашлю)

маніакально; несамовито, нестямно, шалено

* * *

1. adj

шумний; несамовитий

2. adv розм.

з силою; з шумом, з гуркотом; несамовито

3. v

галасливо гасати

* * *

1) виття, завивання; стогін, лемент; крик

2) вибух, грім

3) смішний випадок, сміх, анекдот

4) paд. ревіння, виття

1) вити, завивати; стогнати; вити; нестямно волати, ревіти; голосити; викрикувати

2) заходитися (від сміху, кашлю)

безглуздий, безтямн[к]ий, нісенітний. -но - безглуздо, безтямн[к]о, безтямки, нестямно. -но смотреть (иронич.) - солопіти.

* * *

1) безглуздий, безтя́мний; ( нелепый) нісені́тний

2) ( неразумный) безглуздий, безтя́мний, недоре́чний; недоу́мкуватий; ( тупой) тупи́й

чего) по-за чим. [Град випав по-за нашим полем. Інтелігентність «по-за часом і просторонню» (Крим.). По-за письменством не маємо джерела, щоб спізнати істоту нашого народу (Єфр.)]. Вне пределов - по-за межами. Вне всякого сомнения - по-за всякими сумнівами, по-над усякі сумніви. Вне сравнения - по-над (усяке) порівняння, без порівняння. Вне себя - нестямно, у нестямі, у нестямці, не тямлячи себе. Быть вне себя (от радости и т. д.) - нетямитися (сов. нестямитися) (від [з] радощів). Находящийся вне себя - нестямний, несамовитий (в исступлении).

* * *

предл. с род. п.

несамовитість, нестямність, нестяма (-ми, ж. р.) и нестям (-му, м. р.), навіженість, шаленість, шаленство, шал (-лу), скаженість, лютість (-ости), лютування (- ння); срв. Неистовый. [Щезла свідомість; повна нестяма; шаленість (Коцюб.). Якесь шаленство всіх охопило (Коцюб.). Лютість одняла у нього тяму (Коцюб.)]. В -стве - несамовито, нестямно и т. п.; см. ещё Неистово. [Ха-ха-ха! - несамовито зареготавсь він (Крим.)]. Приходить, притти в -ство - сатаніти, по[роз]сатаніти, шаленіти, розшаленіти, скаженіти, оскаженіти, казитися, сказитися, розпасіюватися; срв. Неистовствовать.

* * *

тж. не`истовость