-
1 невіддільність
матем. неотдели́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > невіддільність
-
2 невідповідність
техн.; физ. несоотве́тствиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > невідповідність
-
3 невідтворність
физ. невоспроизводи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > невідтворність
-
4 невірогідність
недостове́рностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > невірогідність
-
5 невесть
нрч. и знати и не знать, невідомо, невідь и (диал.) невіть, (пренебр.) бо-зна, ка-зна, кат-зна, чорт-зна, чорт-відь. -весть кто, что, какой, куда и т. п. - не знати[ь] (не зна-) хто, що, який, куди, невід[т]ь -хто, -що, -який, -куди, (пренебр.) бо-зна (ка-зна, кат-зна и т. п.) -хто, -що, -який, -куди; аби-хто, аби-що, аби-який, аби-куди и т. п. [Навів на гулянку не знати кого (Н.-Лев.). Та годі бо, верзе не знати що! (Гоголь). Не знати чим підперезаний (Квітка). Заберуться не знати куди та й видирайся до них! (Васильч.). Що вам з того прийде, як будете по-якомусь там, невідь-якому знати (чужі мови)? (Л. Укр.). Бур'ян, - таке невідь- що! (Борз.). Тільки язиком чорт-зна-що верзете (Н.-Лев.). Мов заяць той, полохається аби- чого (Коцюб.)].* * *нареч.не зна́ти; невість, невіть\невестьть кто — не зна́ти (не́відь) хто; бо́зна-хто, ка́зна-хто
\невестьть како́й — не зна́ти (невідь) яки́й; хто́зна-яки́й, бо́зна-яки́й, ка́зна-яки́й
-
6 неотвязность
невідчепність, невідв'язність, невідкличність, невідзивність, настирливість, настирність (-ости).* * *невідче́пність, -ності, невідв'я́зність; насти́рливість, -вості; доку́чливість, доку́чність; невідсту́пність -
7 неотъемлемость
невідійманість, невіднятність, невідбірність, невідбираність, невідмінність, невідкличність, невідлучність (-ности).* * *невід'є́мність, -ності -
8 неотразимость
невідпорність, невідхильність, невідворотність, непереборність, непереможність; незаперечність, незбитість, не(по)хибність; фатальність (-ости); срв. Неотразимый. Слушателей поражала -мость его логики - слухачів вражала непереможність його логіки.* * *1) невідпо́рність, -ності, невідхи́льність; неперебо́рність; неперемо́жність2) чарі́вність, ди́вність, надзвича́йність -
9 неотвратимость
невідхильність, невідворотність, непереборність, непереможність; неминучість; призначеність долею, фатальність; непозбутність (-ости); срв. Неотвратимый. -мость бедствия не утешение - невідхильність (неминучість) лиха не потіха.* * *невідворо́тність, -ності, невідхи́льність; немину́чість, -чості -
10 неотложность
невідкладність, невідволочність, невідгайність; пильність, нагальність; негайність; пекучість; конечність (-ости); срв. Неотложный. [Дати вільний пляц властителеві дому зо всею пильністю, в неодволочний час (Самійл.)]. -ность этих мероприятий совершенно очевидна - невідкладність (пильність) цих заходів цілком наочна (очевиста).* * *невідкла́дність, -ності; нега́йність, пи́льність, нага́льність -
11 невознаградимость
невідплатність, незаплатність, невіджалуваність; невідшкодність (- ности); срв. Невознаградимый.* * *1) невідпла́тність, -ності2) непопра́вність; невідшко́дність -
12 неотступность
невідступність, невідхідність, невідкличність, безвідхідність (-ности). [Невідступністю свого прохання (Куліш)].* * *невідсту́пність, -ності -
13 Неотлучность
невідлучність, невідступність, невідхідність, невідкличність, невідзивність (-ности). -
14 неотделимость
невіддільність, невідлучність, невідривність, неділимість (-ости).* * *невідді́льність, -ності -
15 неотвязчивость
невідчепливість, невідчепність, в'їдливість, настирливість, настирність (- ости); срв. Неотвязность. [Згадавши чудну в'їдливість, з якою вони їхали слідом за мною (Корол.)].* * *невідче́пливість, -вості; см. неотвязность -
16 неосязаемость
невідчутність на дотик, недіткненність, недотиканість, недотикальність; непомітність; невпійманність; нечутність (-ности); срв. Неосязаемый.* * *невідчу́тність, -ності [на до́тик]; невло́вність, невлови́мість, -мості; непомі́тність -
17 непредотвратимость
невідве́рненість, -ності; невідворо́тність, невідхи́льність; немину́чість, -чості -
18 неизбывность
невідбутність, неперебутність, невиводність; непогамовність (-ности).* * *невідбу́тність, -ності; неперебу́тність, непозбу́тність -
19 неотразимый
невідпорний, невідхильний, невідворотний, непереборний, непоборний, неподоланний, непереможний; незаперечний, незбитий, (без промаха, верный) не(по)хибний; (роковой) призначений долею, фатальний. [Змалювати дівчину фарбами, створити з неї дивний, невідпорний портрет, що перед ним кожен тремтів-би (В. Підмог.). Як зберегла ти цю непоборну ніжність? (В. Підмог.)]. -мый довод - незаперечний (незбитий) доказ. -мый красавец - непереможний (поразительный: надзвичайний, дивний) красень. -мое средство против чего - не(по)хибний (неомильний) спосіб на що. [Я знаю нехибний (неомильний) спосіб на щури (Зеркало)]. -мый рок - непереможна (неминуча) доля, (в выражениях: так на віку (неминуче) судилося). -мый удар - невідхильний (непереможний, фатальний) удар. Его речь производила -мое впечатление - його мова справляла непереможне (непоборне) враже[і]ння.* * *1) невідпо́рний, невідхи́льний; ( непреодолимый) неперебо́рний; ( непобедимый) неперемо́жний\неотразимыйая си́ла — неперебо́рна (невідпо́рна) си́ла
\неотразимыйые до́воды — невідпо́рні (незапере́чні) до́води
\неотразимыйый на́тиск — невідпо́рний на́тиск
\неотразимыйый уда́р — невідхи́льний уда́р
2) (перен.: чрезвычайный) чарівни́й, ди́вний, надзвичайни́й\неотразимыйое впечатле́ние — надзвича́йне вра́ження
\неотразимыйый го́лос — чарівни́й (ди́вний, надзвича́йний) го́лос
-
20 Безотлучность
невідступність, невідхідність, невідкличність.
См. также в других словарях:
невѣсть — НЕВѢСТ|Ь (4*), И с. 1. Незнание, неведение: людьѥ сѣдѧщии во тмѣ невѣсти. да видѧ(т) свѣ(т) вели(к) ѹвѣдѣнью. (τῆς ἀγνоίας) ГБ XIV, 3а. 2. Перен. Неясность; затмение, затемнение: Чл҃вкъ же ходѧ въ хотѣнии своѥмь. въ ѹбииствѣ. или въ невѣсти д҃ша… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невість — не/віть, присл., розм. Те саме, що невідь … Український тлумачний словник
невість — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
невіть — див. невість … Український тлумачний словник
невѣдомыи — (63) пр. 1.Неизвестный, неведомый: ѥдино веремѧ живота и невѣдомъ коньць. Изб 1076, 58; то ѹже всѣмь ˫авлено бысть мѣсто то бѣ бо мнозѣ ми сѹще преже невѣдомо. ЖФП XII, 35г; сльзами отъмывъше вѣдомы˫а и невѣдомы˫а грѣхы. СбТр XII/XIII, 27 об.;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣжа — НЕВѢЖ|А (44), Ѣ ( А) с. 1. Невежда, несведущий, незнающий человек: азъ бо есмь грѣшьнъ невѣжа. да напьсахъ [книги] бес показани˫а въ своихъ грѣсѣхъ погруженъ. Мин. 1095 (сент.), 176 об. (запись); ˫ако грѹбъ сы и невѣжа премѹдрѣи философъ ˫авис˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣровати — НЕВѢР|ОВАТИ (37), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Не верить; сомневаться: си же въ •л҃• лѣ(т) пока˫авъшиихъсѧ. о нечистотѣ юже невѣжьствъмь съдѣ˫аша. не подобаѥть невѣровати намъ. (ἀμφιβολλειν) КЕ XII, 181б; аще межю двѣма нѣкыма будеть потѧзаниѥ. за нѣкоѥ имѣниѥ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣдѣти — НЕВѢ|ДѢТИ (20), МЬ, СТЬ гл. Не знать, быть в неведении: оставъша˫а ст҃го събора. и пребыша въ странѣ. ли въ градѣ коѥ˫а ради вины. ли цр҃квьны˫а или тѣлѥсьны˫а не невѣдѣти [в др. сп. невидѣти] (μὴ ἀγνоῆσαι) КЕ XII, 28а; тѣмъ [попам и дьяконам]… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣрьныи — (227) пр. 1. Недостоверный, сомнительный; ошибочный: и се не акы невѣрьно. нъ а||кы извѣсто паче полагаю Изб 1076, 247–247 об.; понѥже съподоби братъ и съслѹжьникъ нашь алупии невѣрьномъ быти канономъ. (ἀμφιβόλους) КЕ XII, 110б; си˫а же не все по … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣрованиѥ — НЕВѢРОВАНИ|Ѥ (13), ˫А с. Безверие, неверие; сомнение: невѣрованиѥмь погыбающии||мъ несъмысльство ѥсть. а вѣрою сп҃саѥмыимъ сила б҃жи˫а ѥсть. СкБГ XII, 18–19; и помози невѣрованию моѥму. ЧтБГ к. XII сп. XIV, 45б; вы невѣрованьѥмь болите. и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
невѣдѣниѥ — НЕВѢДѢНИ|Ѥ (85), ˫А с. Неведение, незнание: въ томь ‹бо ѥсть›. невѣдѣниѥ ‹б҃а› имьже бываѥть ‹блѹ›дъ и разбои. и пр‹очѧ˫а› зъла˫а дѣла. Изб 1076, 182; и семѹ ѹбо ст҃ѹѹмѹ лежащю дълго времѧ. не остави въ невѣдѣнии и небрежении отинѹдь пребыти.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
