Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

небілий

  • 1 non-European

    1. n
    1) неевропеець
    2) небілий; кольоровий, негр
    2. adj
    1) неєвропейський
    2) небілий; кольоровий, негритянський
    * * *
    I n
    2) півд.- афр. небілий; кольоровий, негр
    II a
    2) півд.- афр. небілий; кольоровий, негритянський

    English-Ukrainian dictionary > non-European

  • 2 non-European

    I n
    2) півд.- афр. небілий; кольоровий, негр
    II a
    2) півд.- афр. небілий; кольоровий, негритянський

    English-Ukrainian dictionary > non-European

  • 3 dead

    1. n
    1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики
    2) глуха пора
    3) pl гірн. пуста порода
    2. adj
    1) мертвий; померлий; дохлий

    to shoot smb. dead — застрелити когось

    2) що стосується смерті
    3) неживий
    4) загиблий; що сконав
    5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий
    6) нерухомий; позбавлений ознак життя
    7) глибокий, мертвецький (сон)
    8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість
    9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)
    10) непридатний
    11) погаслий
    12) фальшивий, хибний
    13) що вийшов з ужитку, недіючий
    14) цілковитий, повний
    15) спорт. що вийшов з гри
    16) гірн. непровітрюваний (про виробку); застійний (про повітря); непродуктивний (про породу)

    dead abatis — військ. завал

    dead colour — жив. ґрунтовка

    dead earth — ел. повне заземлення (тж dead ground)

    dead heat — спорт. нічия; рівність очок

    dead leaf — ав. падіння листком

    dead load — власна вага; постійне навантаження

    dead short — ел. повне коротке замикання

    dead space — військ. мертвий простір

    dead stage — кін. павільйон для німої кінозйомки

    dead window — архт. фальшиве вікно

    3. adv
    1) смертельно; вкрай; цілковито
    2) точно, рівно; прямо
    4. v розм.
    1) помирати
    2) втрачати сили
    3) охолоджуватися
    4) занапащати, умертвляти
    5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили
    * * *
    I [ded] n
    1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики
    3) разг. див. dead letter 2
    4) cл.; див. dead-beat I
    5) pl; гipн. пуста порода
    II [ded] a
    1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

    dead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився

    2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок
    3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина
    4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт
    5) онімілий, який втратив чутливість
    6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)
    7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал
    8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий
    9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній
    10) глухий ( про звук); тьмяний
    11) млявий, апатичний; заціпенілий
    12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон
    13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути
    14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско
    15) страшенно, жахливо
    16) кoм. збитковий
    17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується
    18) юp. позбавлений прав
    19) фiз. який поглинає звуки
    20) пoлiгp. непридатний; використаний
    21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий
    22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний
    23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений
    III [ded] adv
    1) до смерті, украй; зовсім
    2) точно, рівно, прямо
    IV [ded] v; діал.
    1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися
    2) губити, умертвляти
    3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

    English-Ukrainian dictionary > dead

  • 4 white

    1. n
    1) білий колір; білість; білизна
    2) біла фарба; білило
    3) білок (яйця)
    4) білок (ока; тж white of the eye)
    5) біла людина; білошкірий
    6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць
    7) біла тканина; білий одяг
    8) pl білі штани
    9) pl мор. біле літнє обмундирування
    10) текст. білий товар; білизняний товар
    11) білі (фігури в шахах, шашки)
    12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)
    13) біле м'ясо (курки тощо)
    14) біле вино
    15) розм. білий метелик
    16) друк. пробіл
    17) бот. заболонь
    18) pl мед. білі
    19) с.г. біла порода (свиней)
    20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна
    21) перен. чистота, непорочність, невинність

    to call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному

    2. adj
    1) білий

    to paint white — побілити; пофарбувати в білий колір

    white hands — білі (чисті) руки, білоручка

    white heat — мет. білий жар

    white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)

    2) сивий; сріблястий
    3) прозорий; безбарвний
    4) блідий

    white as a sheet — блідий, як полотно

    5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний
    6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

    white witch — добра чаклунка; ворожбитка

    white war — економічна війна; війна без кровопролиття

    7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

    white propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда

    8) білошкірий, білий
    9) призначений для білих

    white primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри

    10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський
    11) щасливий, сприятливий
    12) улюблений, любимий; дорогий
    13) пристойний, правдоподібний

    white alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги

    white ant — ент. терміт, біла мурашка

    white ash — бот. білий ясен; розм. весло

    white cedar — бот. туя

    W. Christmas — Різдво із снігопадом

    white clover — бот. біла конюшина

    white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт

    white corpuscle — фізл. лейкоцит

    white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком

    white damp — хім. окис вуглецю

    white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)

    white feather — боягуз; боягузтво

    W. Friar — кармеліт (чернець)

    white frost — іній, паморозь

    white hat — амер., розм. військовий моряк

    white hazel tree — бот. калина

    white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії

    white horses — баранці, гребені хвиль

    white iron — мет. білий чавун

    white lady — «дама в білому» (коктейль)

    white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт

    white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження

    white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі

    white list — амер. рекомендаційний список

    white metal — мет. бабіт

    white note — муз. ціла нота; половинна нота

    white oak — бот. білий дуб

    white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)

    white peat — геол. діатоміт

    white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»

    white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь

    white poplar — бот. біла тополя

    white potato — бот. картопля (біла)

    W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць

    white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг

    white sidewall — амер., розм. коротка стрижка

    white slave — повія, «біла рабиня»

    W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою

    white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція

    white spirit — хім. уайт-спірит

    white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер

    white straw crops — с.г. зернові культури

    white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін

    white tie — біла краватка; перен. фрак

    white water lily — бот. біле латаття

    white whale — зоол. білуха

    white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця

    white willow — бот. (біла) верба

    white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник

    3. v
    білити (стіни); вибілювати (білизну)

    white out — друк. розганяти (рядки); робити розрядку; знімати

    * * *
    I [wait] n
    1) білий колір; білизна; чистота, непорочність
    2) біла фарба, білило
    4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)
    5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

    woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

    in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

    8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими
    11) білий метелик; капустянка
    12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал
    13) бoт. заболонь
    14) pl; мeд. білі
    15) = white-wood
    16) c-г. біла порода ( свиней)
    17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна
    ••

    to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам

    II [wait]

    to paint white — фарбувати в білий колір, білити

    white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

    white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

    to turn white — збліднути, побіліти

    3) сідий, сивий
    4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)
    5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

    white witch — добра відьма; знахарка

    white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

    white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

    white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

    6) білий; білошкірий

    white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

    white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

    white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

    7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

    a White Guard — білогвардієць

    8) політ. ультра консервативний, реакційний
    9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару
    10) сприятливий, щасливий

    white feather — боягузливість; боягуз

    to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

    white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

    white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

    white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

    white sidewall — cл. коротка стрижка

    white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

    to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

    to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний

    III [wait] v
    1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)
    2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

    English-Ukrainian dictionary > white

  • 5 white

    I [wait] n
    1) білий колір; білизна; чистота, непорочність
    2) біла фарба, білило
    4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)
    5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

    woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

    in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

    8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими
    11) білий метелик; капустянка
    12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал
    13) бoт. заболонь
    14) pl; мeд. білі
    15) = white-wood
    16) c-г. біла порода ( свиней)
    17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна
    ••

    to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам

    II [wait]

    to paint white — фарбувати в білий колір, білити

    white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

    white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

    to turn white — збліднути, побіліти

    3) сідий, сивий
    4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)
    5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

    white witch — добра відьма; знахарка

    white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

    white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

    white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

    6) білий; білошкірий

    white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

    white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

    white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

    7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

    a White Guard — білогвардієць

    8) політ. ультра консервативний, реакційний
    9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару
    10) сприятливий, щасливий

    white feather — боягузливість; боягуз

    to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

    white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

    white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

    white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

    white sidewall — cл. коротка стрижка

    white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

    to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

    to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний

    III [wait] v
    1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)
    2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

    English-Ukrainian dictionary > white

  • 6 late

    1. adj (comp later, latter; sup latest, last)
    1) пізній, запізнілий, спізнілий, що спізнився
    2) колишній
    3) недавній, останній
    4) померлий, покійний

    the late lamented — а) покійник, небіжчик; б) покійний чоловік

    at (the) latest — найпізніше

    2. adv (comp later; sup latest, last)
    1) пізно

    soon or late, early or late — рано чи пізно

    2) надто пізно
    3) допізна
    4) поет. недавно; за останній час (тж of late)
    5) ще не так давно, в кінці певного періоду

    better late than never — краще пізно, ніж ніколи

    sooner or later — рано чи пізно, коли-небудь

    * * *
    I [leit] a
    (later, latter; latest, last)
    1) спізнілий, який запізнився; пізній, запізнілий
    2) пізній, наприкінці ( якого-небудь періоду)
    3) недавній, останній; колишній
    4) покійний; ( нині) покійний
    II [leit] adv
    (later; latest)

    later on — пізніше, потім, згодом; занадто пізно; у пізній час

    see you later! — побачимося!; до зустрічі!

    English-Ukrainian dictionary > late

  • 7 dead

    I [ded] n
    1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики
    3) разг. див. dead letter 2
    4) cл.; див. dead-beat I
    5) pl; гipн. пуста порода
    II [ded] a
    1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

    dead list — список загиблих; позбавлений життя; як у мерця; який загинув, який скінчився

    2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок
    3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина
    4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт
    5) онімілий, який втратив чутливість
    6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)
    7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал
    8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий
    9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній
    10) глухий ( про звук); тьмяний
    11) млявий, апатичний; заціпенілий
    12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон
    13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути
    14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско
    15) страшенно, жахливо
    16) кoм. збитковий
    17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується
    18) юp. позбавлений прав
    19) фiз. який поглинає звуки
    20) пoлiгp. непридатний; використаний
    21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий
    22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний
    23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений
    III [ded] adv
    1) до смерті, украй; зовсім
    2) точно, рівно, прямо
    IV [ded] v; діал.
    1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися
    2) губити, умертвляти
    3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

    English-Ukrainian dictionary > dead

  • 8 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

  • 9 map

    1. n
    1) карта, мапа
    2) план

    off the map — забутий, застарілий; неіснуючий, неістотний

    on the map — існуючий; значний, важливий

    to put on the map — робити відомим, сприяти популярності

    2. v
    1) складати (креслити) карту; наносити на карту
    2) мат. відображати

    map out — складати план, планувати; розмічати, розбивати на райони (країну)

    * * *
    I n
    3) бioл. генетична карта
    4) мaт. відображення
    5) фiз. портрет ( руху)
    II v
    1) складати або креслити карту; наносити на карту; робити зйомку місцевості
    2) мaт. відображати

    English-Ukrainian dictionary > map

  • 10 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-был — фольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 11 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 12 departed

    [dɪ'pɑːtɪd] 1. adj заст. поет.
    мину́лий

    departed joys — мину́лі ра́дощі

    2. n
    ( the departed) покі́йник, небі́жчик; покі́йні

    English-Ukrainian transcription dictionary > departed

См. также в других словарях:

  • небілий — а, е. Світлошкірий, який не належить до європеоїдної раси (про людину). || у знач. ім. небі/лий, ого, ч …   Український тлумачний словник

  • Письмо запорожцев турецкому султану — Внимание! Данная страница или раздел содержит ненормативную лексику …   Википедия

  • сировий — а/, е/. 1) Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.). || Зробл. із грубої, небіленої тканини. 2) Признач. для подальшої промислової обробки й виготовлення готового продукту; не до кінця оброблений. || перен. Не до кінця відшліфований, не… …   Український тлумачний словник

  • Cinema ukrainien — Cinéma ukrainien Le cinéma ukrainien est à la fois partie prenante du cinéma soviétique et un cinéma original, attaché à la terre et à l histoire ukrainienne. Certains auteurs accordent ainsi au cinéma ukrainien un développement parallèle et… …   Wikipédia en Français

  • Cinéma ukrainien — Le cinéma ukrainien est à la fois partie prenante du cinéma soviétique et un cinéma original, attaché à la terre et à l histoire ukrainienne. Certains auteurs accordent ainsi au cinéma ukrainien un développement parallèle et indépendant du cinéma …   Wikipédia en Français

  • мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»