(сон)

кінець, потім, потому, відтак, після; бири т'елий, бири т'итий — сону олмай один приходить, другий іде — кінця немає Г; сонуна эт'и хапу даа вар эт'ен в кінці є ще двоє дверей СЛ; аан сондан після того СБ; сону наз олур? яким буде його кінець, чим це для нього закінчиться? Г; аслы чыхмаса, сону сана кӱч олур якщо це виявиться неправдою, наслідки для тебе будуть тяжкими СЛ; сачувдан сон після сівби П; ондан сон потому, після того Г; бир айдан сон за місяць, через місяць Б; бир афтадан сон через тиждень К; отуз метирдэн сон бир чызых таа через тридцять метрів іще одна лінія СМ; сондан потому, після цього, після СМ, К; сонна після того, потім Г, СЛ, СК; эн сонна насамкінець Г; сонуна потому, врешті Г-СГ; соннан після цього СМ; пор. соң.

мрія

мріяти

сон

соню

соня

см. сон II

див. Тьюрінг, Алан Матісон

Тьюрінг, Алан Матісон (1912, Лондон - 1954) - англ. математик і логік. Закінчив Кембриджський ун-т (1935). Захистив докт. дис. (1938) "Система логіки, заснована на порядкових чисельниках", в якій зробив спробу спроектувати універсальну обчислювальну машину з великими логічними можливостями. У роки Другої світової війни Т. намагався втілити в життя деякі свої ідеї щодо універсальної машини. У післявоєнні роки Т. брав участь у створенні перших комп'ютерів. У 1951 р. були проведені експериментальні випробування комп'ютера, ряд властивостей якого відповідали його гіпотетичній універсальній машині. У ці ж роки Т. зацікавився проблематикою штучного інтелекту і навіть створив тест, за яким, на його думку, можна було встановити - чи вміє машина мислити. Найбільш вагомим результатом Т. як вченого стала теорія універсальної обчислювальної машини. Ідея Т. отримала свій подальший розвиток у створенні сучасної комп'ютерної техніки. Окрім того, ця теорія мала велике значення для з'ясування проблеми вирішеності логічної теорії, тобто можливості існування алгоритму розв'язання відповідного класу задач за конечну кількість кроків.

[br]

Осн. тв.: "Чи може машина мислити?" (1950).

техн. разби́льник

физ. унисо́н

сон

сон

сон

сон, сновидіння; тӱш гӧр- / кӧр- СГ / Г, СЛ бачити сон; тӱш айыр- розгадувати, тлумачити сни Г; пор. диш II, дӱш, тиш II.

сон-трава

сон Г, К, М, СК; онос бизе дӱш олур нещастя доведе нас до безтями СК; пор. диш II, тиш II, тӱш.

хилити, гнути, клонити кого, що. [Куди хилить вітер, туди й лози гнуться (Приказка). Хай хто хоче, хилить шию (Грінч.). Голод і втома гнули додолу його голову (Франко). Клонить зелені віти додолу (Куліш)]. -нить (речь, дело) к чему - хилити до чого (и куди), гнути на що (и куди), вернути на що. [Куди це він хилить? (Звин.). Гне на те, щоб потягнути парубків до суду (М. Лев.). Тільки на те й верне, як би тебе одурити (Кон.)]. Клонит кого ко сну - сон кого клонить, на сон клонить кого, на сон кому збирається, на сон кого збирає. [Сон мене так і клонить (М. Вовч.). Вже й на сон клонить, а все думки буяють (М. Вовч.). На сон йому не збиралося (Маковей)]. Меня сон -нит (одолевает) - мене сон змагає, намагає, налягає. -нить взоры - см. Потуплять глаза.

* * *

1) хили́ти, клони́ти; ( наклонять) нахиля́ти, похиля́ти; ( склонять) схиля́ти; ( гнуть) гну́ти

2) (к чему - перен.: склонять, влечь) хили́ти (до чого), гну́ти (до чого, на що), верну́ти (на що)

3) (что к чему и куда - перен.: направлять, устремлять) спрямо́вувати, скеро́вувати, вести́, хили́ти (що до чого и куди), верну́ти (що куди)

1. n

1) сон

2) поет. вічний сон, смерть

3) фізл. сплячка

4) заніміння, оніміння (кінцівок)

2. v (past і p.p. slept)

1) спати, засинати

2) поет. спати вічним сном, спочивати (у могилі)

3) ночувати (at, in)

4) розм. надавати нічліг; розміщувати на ніч

5) німіти (про кінцівки)

6) відкладати вирішення до ранку (справи)

7) здаватися нерухомим

8) не діяти, не працювати, нічого не робити

9) бути спокійним

10) притихати

11) розм. жити, мати інтимний зв'язок (з кимсь)

12) баритися, гаятися

* * *

1) сон

2) фiзioл. сплячка

3) оніміння ( кінцівок)

1) спати; пoeт. спати вічним сном, спочивати ( у могилі)

2) ночувати; надавати нічліг, розміщати на ніч

3) німіти ( про кінцівки)

4) (on, upon, over) відкладати рішення ( справи) до ранку

5) здаватися нерухомим

6) не діяти; бути спокійним; притихнути, ущухнути, принишкнути, не проявлятися

7) ( with) жити, мати любовний зв'язок (з ким-небудь; sleep together)

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

1) см. Простреливание;

2) см. Прострелина;

3) мед. Lumbago - см. Пострел;

4) бот., разн. виды Aconitum L. - (Ac. Napellus L.) борець (-рця), зозулині черевички (чобітки);

5) бот., разн. виды Anemone L. - (An. Pulsatilla L. и An. pratensis L.) сон (р. сону), сон-трава, сон-зілля;

6) бот., водяной -рел (Nuphar luteum Sm., Numphaea lutea L.) - жовте латаття, водяний мак, жовті глечики (-ків).

* * *

1) ( действие и простреленное место) прострі́л, -у

2) мед. про́стріл и прострі́л

3) бот. сон-трава́, род. п. сон-трави́, сон, род. п. со́ну, во́вчий сон

сон (стан) ; йуху җой- втрачати сон СЛ; йухудан уйан- прокидатися зі сну СЛ; йухуйа батзасинати, поринати в сон СЛ; йухуйа тӱш- впадати в сон Г; йухун т'есе якщо тобі захочеться спати ВН; пек йуху басай хилить у сон до знемоги К; чингенениң хазанына аш халса, кӧзӱне йуху т'ельмей якщо в цигана залишиться їжа в казані, сон не йде йому в очі СБА.

жовно — м'ясиста капсула в жирі, у плівках НБЄ.