-
1 натуралізм
НАТУРАЛІЗМ ( від лат. naturalis - природний) - уявлення про світ, згідно з яким природа (natura) є єдиним універсальним принципом пояснення всього сущого. Н. властиві як матеріалістичні (механістичний, вульгарний, природничонауковий), так і ідеалістичні (пантеїзм, гілозоїзм, панпсихізм) інтерпретації. В соціальній філософії та соціології елементи Н. присутні в концепціях, що пояснюють розвиток культури та соціуму, виходячи з характеру природних умов, у яких він відбувається (географічний детермінізм, соціобіологія, природне право та природна мораль). У цьому аспекті Н. тлумачиться як уособлення намагань пояснити складні соціально-гуманітарні феномени засобами природознавства, зокрема, біології Н. атуралістичний світогляд у сучасних інтерпретаціях - це уособлення не традиційно фрагментарного природничонаукового бачення світу, а цілісного, органічного у дусі Гете або Гумбольдта С. учасні варіанти філософсько-наукового Н. спираються на теорію інформації, загальну теорію систем, синергетику, теорію самоорганізації, глобальний еволюціонізм. Своєрідною варіацією Н. є т. зв. "екоцентризм". В цьому напрямі здійснюється світоглядна корекція усталених орієнтацій: людина попри всі її досягнення й відмінності від інших представників тварного світу, є одним з багатьох видів на планеті і органічно вписана в єдину глобальну екологічну систему Х. оча Н. у XX ст. являє собою явище гетерогенне, його вирізняє ряд характерних особливостей: натуралістичне редукування розуму; прагнення до універсалізації природничонаукових принципів і методів та екстраполяція їх на розуміння сутності людини і суспільства; оголошення відносними не тільки смислових даностей свідомості, а й усіх ідеалів і норм; виключення з теоретичних пояснень світу будь-яких посилань на "надприродні" сутності; культивування біоорганіцистських та інших натуралістичних дослідницьких стратегій у соціології; розробка різних варіантів натуралістичної етики, які зв'язують моральну свідомість і моральні норми з психофізіологічною природою людини. Для Н. є характерним прагнення зберегти світоглядну й онтологічну проблематику, соціальний оптимізм, гуманістичний пафос захисту прав людини, критика мілітаризму й політичної нетерпимості (див. Нагель).М. Кисельов -
2 натуралізм
-
3 натураліст
-
4 натуралізм
-у; лит. -
5 натураліст
-а1) натуралист, естествовед2) филос. натуралист -
6 натуралізм
naturalizmч. -
7 натураліст
naturalistч. -
8 натураліст
ნატურალისტი -
9 натуралізувати
= натуралізуватися -
10 натуралізуватися
-
11 натуралізм правовий
НАТУРАЛІЗМ ПРАВОВИЙ - напрям у філософії права, що ґрунтується на ідеї існування поряд з правовими нормами реальних юридичних систем принципів природного права, які регулюють колективну та індивідуальну поведінку людей безпосередньо чи опосередковано через юридичні системи і виступають позаправовими стандартами їх оцінки. Н.п. порушує низку філософських проблем щодо походження, характеру і форм маніфестації принципів природного права, способів виявлення і розв'язання суперечностей між вимогами природного права і юридичними системами, взаємовідношень права з релігією, мораллю, політикою тощо. Традиційний Н.п., що був панівним до серед. XX ст., стверджує, що принципи та категорії природного права випливають із "справжньої" іманентної природи людини і суспільства, характеризуються незмінністю, позаісторичністю та незалежністю від суб'єктивних факторів, відіграють визначальну та оцінювальну роль щодо останніх, виступають регулятивами реально існуючих юридичних систем, зокрема, у вигляді принципів справедливості, загальної обов'язковості, рівності перед законом. Норми природного права існують як наслідок природного порядку, дії законів природи (Цицерон, Аристотель, Гоббс, Локк) або як запроваджені Богом, Творцем світу і людини (Тома Аквінський, Августпин, Лютпер). Відповідно до цього вирізняються два способи пізнання принципів природного права: людський розум і релігійне одкровення. Особливо багато уваги приділяється цим питанням в християнських версіях Н.п. Традиційний Н.п. історично змінювався. Зокрема, якщо в Середні віки мета природного права вбачалася в зорієнтованості колективної та індивідуальної поведінки на добро, то в Новий час вона полягає в усталенні меж для вільної реалізації індивідами своїх цілей. Для сучасного Н.п. характерним є виведення принципів і норм природного права із етичних, соціальних та політичних теорій. Необхідною умовою продуктивного функціювання будь-якої юридичної системи є врахування потреби у співробітництві та взаємних зобов'язаннях суверена і виконавця, законодавця і громадянина, а також міжособистісних взаємин, ефективності суспільних інститутів (Фуллер) В. исувається вимога моральної оцінки правових систем і окремих законів О. станні повинні містити правові норми, що дозволяють найповнішу моральну інтерпретацію, зокрема, судових рішень (Дворкін).В. Кузнєцов -
12 натуралізований
-
13 натуралістична хиба
див. хиба натуралістична -
14 натуралізація
endenization, naturalisation -
15 натуралізований
-
16 натуралізований іноземець
denizationen, naturalized alien, naturalized foreignerУкраїнсько-англійський юридичний словник > натуралізований іноземець
-
17 натуралізувати
-
18 натуралізувати іноземців
Українсько-англійський юридичний словник > натуралізувати іноземців
-
19 натуралізуватися
-
20 натуралізація
См. также в других словарях:
натурал — гетеросексуал Словарь русских синонимов. натурал сущ., кол во синонимов: 2 • гетераст (3) • … Словарь синонимов
натурал — НАТУРАЛ, а, м. Гетеросексуал … Словарь русского арго
натуралізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
натураліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Натурал — Сексуальная ориентация Раздел сексологии Общепринятые классификации Гетеросексуальность Бисексуальность Гомосексуальность Другие классификации Асексуальность Аутосексуальность Шкала сексуальности Кинси Решётка сексуальной ориентации Клейна… … Википедия
натураліст — а, ч. 1) Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. 2) Послідовник натуралізму (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
натуралӣ — [نتورلي] иқт. молӣ, чизӣ, ғайрипулӣ; хоҷагии натуралӣ хоҷагие, ки маҳсулоти меҳнатро на барои фурӯш (чун хоҷагии молӣ), балки барои таъминоти эҳтиёҷоти дохилии худ истеҳсол мекунад … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
натуралізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
натуралізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
натуралізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
натуралізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови