-
1 натуралізм
НАТУРАЛІЗМ ( від лат. naturalis - природний) - уявлення про світ, згідно з яким природа (natura) є єдиним універсальним принципом пояснення всього сущого. Н. властиві як матеріалістичні (механістичний, вульгарний, природничонауковий), так і ідеалістичні (пантеїзм, гілозоїзм, панпсихізм) інтерпретації. В соціальній філософії та соціології елементи Н. присутні в концепціях, що пояснюють розвиток культури та соціуму, виходячи з характеру природних умов, у яких він відбувається (географічний детермінізм, соціобіологія, природне право та природна мораль). У цьому аспекті Н. тлумачиться як уособлення намагань пояснити складні соціально-гуманітарні феномени засобами природознавства, зокрема, біології Н. атуралістичний світогляд у сучасних інтерпретаціях - це уособлення не традиційно фрагментарного природничонаукового бачення світу, а цілісного, органічного у дусі Гете або Гумбольдта С. учасні варіанти філософсько-наукового Н. спираються на теорію інформації, загальну теорію систем, синергетику, теорію самоорганізації, глобальний еволюціонізм. Своєрідною варіацією Н. є т. зв. "екоцентризм". В цьому напрямі здійснюється світоглядна корекція усталених орієнтацій: людина попри всі її досягнення й відмінності від інших представників тварного світу, є одним з багатьох видів на планеті і органічно вписана в єдину глобальну екологічну систему Х. оча Н. у XX ст. являє собою явище гетерогенне, його вирізняє ряд характерних особливостей: натуралістичне редукування розуму; прагнення до універсалізації природничонаукових принципів і методів та екстраполяція їх на розуміння сутності людини і суспільства; оголошення відносними не тільки смислових даностей свідомості, а й усіх ідеалів і норм; виключення з теоретичних пояснень світу будь-яких посилань на "надприродні" сутності; культивування біоорганіцистських та інших натуралістичних дослідницьких стратегій у соціології; розробка різних варіантів натуралістичної етики, які зв'язують моральну свідомість і моральні норми з психофізіологічною природою людини. Для Н. є характерним прагнення зберегти світоглядну й онтологічну проблематику, соціальний оптимізм, гуманістичний пафос захисту прав людини, критика мілітаризму й політичної нетерпимості (див. Нагель).М. Кисельов -
2 натуралізм правовий
НАТУРАЛІЗМ ПРАВОВИЙ - напрям у філософії права, що ґрунтується на ідеї існування поряд з правовими нормами реальних юридичних систем принципів природного права, які регулюють колективну та індивідуальну поведінку людей безпосередньо чи опосередковано через юридичні системи і виступають позаправовими стандартами їх оцінки. Н.п. порушує низку філософських проблем щодо походження, характеру і форм маніфестації принципів природного права, способів виявлення і розв'язання суперечностей між вимогами природного права і юридичними системами, взаємовідношень права з релігією, мораллю, політикою тощо. Традиційний Н.п., що був панівним до серед. XX ст., стверджує, що принципи та категорії природного права випливають із "справжньої" іманентної природи людини і суспільства, характеризуються незмінністю, позаісторичністю та незалежністю від суб'єктивних факторів, відіграють визначальну та оцінювальну роль щодо останніх, виступають регулятивами реально існуючих юридичних систем, зокрема, у вигляді принципів справедливості, загальної обов'язковості, рівності перед законом. Норми природного права існують як наслідок природного порядку, дії законів природи (Цицерон, Аристотель, Гоббс, Локк) або як запроваджені Богом, Творцем світу і людини (Тома Аквінський, Августпин, Лютпер). Відповідно до цього вирізняються два способи пізнання принципів природного права: людський розум і релігійне одкровення. Особливо багато уваги приділяється цим питанням в християнських версіях Н.п. Традиційний Н.п. історично змінювався. Зокрема, якщо в Середні віки мета природного права вбачалася в зорієнтованості колективної та індивідуальної поведінки на добро, то в Новий час вона полягає в усталенні меж для вільної реалізації індивідами своїх цілей. Для сучасного Н.п. характерним є виведення принципів і норм природного права із етичних, соціальних та політичних теорій. Необхідною умовою продуктивного функціювання будь-якої юридичної системи є врахування потреби у співробітництві та взаємних зобов'язаннях суверена і виконавця, законодавця і громадянина, а також міжособистісних взаємин, ефективності суспільних інститутів (Фуллер) В. исувається вимога моральної оцінки правових систем і окремих законів О. станні повинні містити правові норми, що дозволяють найповнішу моральну інтерпретацію, зокрема, судових рішень (Дворкін).В. Кузнєцов -
3 натуралістична хиба
див. хиба натуралістична -
4 хиба натуралістична
ХИБА НАТУРАЛІСТИЧНА - поняття, започатковане Муром для спростування натуралізму в етиці, заперечення визначення морального емпіричними або метафізичними поняттями (коли благо саме по собі визначається тим, що сприяє життю). Поняття X. н. є семантичною конкретизацією логічного основоположення Г'юма (а також Канта) про хибність виведення належності, в т.ч. моральної, з буття або неприпустимість переходу від дескриптивних положень існування до нормативних положень належності (неправомірно з положення "х є корисним" виводити "ти повинен зробити ж"), що набуло подальшого розвитку в деонтичній логіці Маллі, Менгера і було узагальнене як "дилема Йоргенсона" В. ідповідно, такою ж хибою буде зводити об'єктивну значущість етичних норм до предметів і фактів соціальних та герменевтичних наук, які в змозі тільки описати моральні системи, норми та цінності окремих суспільств, а не обґрунтувати їх раціонально. Враховуючи X. н., представники комунікативної теорії (Апель, Габермас) звертаються до онтології інтерсуб'єктивності (дискурсу) як метаінстанції обґрунтування моральних належностей. З огляду на екологічну кризу поширюється тенденція метакритичної критики X. н., зокрема Йонасом, який заперечує ціннісно нейтральний статус природи, онтології фактичності загалом. Підсумовуючи ці дискусії, Гесле зазначає, що відмінність положень існування й належнісних аж ніяк не означає, що усе те, що є, доконечно суперечить тому, що повинно бути, а тільки свідчить, що те, що повинно бути, аж ніяк не випливає з того, що є. Гесле прагне поєднати суще й належне на засадах осучасненого теорією інтерсуб'єктивності об'єктивного ідеалізму.А. Єрмоленко -
5 правовий натуралізм
див. натуралізм правовий -
6 ნატურალისტი
натураліст -
7 naturalist
натураліст -
8 натурализовать
натуралізувати, сов. знатуралізувати, (о мног.) понатуралізувати кого. Натурализованный - (з)затуралізований, понатуралізований. -ться - натуралізуватися, знатуралізуватися; бути (з)натуралізованим. [Ми опинилися, та й уже зовсім мабуть знатуралізувалися, в стороні напівгрецькій (Крим.)].* * *юр., полит.натуралізува́ти, -зую, -зуєш -
9 naturalize
натуралізувати, натуралізуватися -
10 натурализм
натуралізм (-му).* * *лит.и пр. натуралі́зм, -у -
11 натуралистический
натуралістичний.* * *натуралісти́чний -
12 naturalista
[натураліста]m -
13 naturalistka
[натуралістка]f -
14 naturalistycznie
[натуралістичне]adv -
15 naturalistyczny
[натуралістични]adj -
16 naturalizacja
[натуралізацья]f -
17 naturalizm
[натуралізм]m -
18 naturalizować
[натуралізовачь]v -
19 naturalizować się
[натуралізовачь шіĕ]v -
20 naturalizowany
[натуралізовани]adj
См. также в других словарях:
натурал — гетеросексуал Словарь русских синонимов. натурал сущ., кол во синонимов: 2 • гетераст (3) • … Словарь синонимов
натурал — НАТУРАЛ, а, м. Гетеросексуал … Словарь русского арго
натуралізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
натураліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Натурал — Сексуальная ориентация Раздел сексологии Общепринятые классификации Гетеросексуальность Бисексуальность Гомосексуальность Другие классификации Асексуальность Аутосексуальность Шкала сексуальности Кинси Решётка сексуальной ориентации Клейна… … Википедия
натураліст — а, ч. 1) Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. 2) Послідовник натуралізму (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
натуралӣ — [نتورلي] иқт. молӣ, чизӣ, ғайрипулӣ; хоҷагии натуралӣ хоҷагие, ки маҳсулоти меҳнатро на барои фурӯш (чун хоҷагии молӣ), балки барои таъминоти эҳтиёҷоти дохилии худ истеҳсол мекунад … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
натуралізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
натуралізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
натуралізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
натуралізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови