-
1 населяти
= населитиto populate, to people, to settle -
2 населяти
= населитинаселять, населить -
3 населяти
დასახლება -
4 befolke
населяти -
5 bosætte
населяти; поселятися -
6 habit
1. n1) звичка; звичайto fall into a habit — засвоїти звичку, призвичаїтися (до чогось)
2) характер; схильність; склад (розуму)3) будова тіла, конституція4) особливість, властивість, характерна риса5) одяг6) амазонка, жіночий костюм для верхової їзди (тж riding-habit)2. v1) одягати, наряджати2) населяти; жити (десь)* * *I [`hʒbit] n1) звичка; звичай2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція4) cпeц. габітусII [`hʒbit] n1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння2) амазонка, дамський костюм для верхової їздиIII [`hʒbit] vодягати, облачати, наряджатиIV [`hʒbit] v; іст.населяти; жити ( де-небудь) -
7 inhabit
vжити, мешкати; населяти* * *[in'hʒbit]vжити, мешкати, населяти; icт. постійно проживати -
8 people
1. n1) народ, націяEnglish-speaking peoples — народи, що розмовляють англійською мовою
2) збірн. люди; населення; жителі, мешканці3) (вжив. як pl) родичі, рідні; батьки4) збірн. службовці; слуги; підлеглі; прихильники5) збірн. парафіяни6) амер., розм. чоловік, особа (при звертанні)7) (the р.) амер., юр. держава як сторона обвинувачення у карному процесі8) збірн. виборці9) збірн., жарт. істотиpeople say that — кажуть, що
2. v1) населяти, заселяти2) зростати (про населення)3) заселятися* * *I n1) народ, нація2) люди; населення, жителі3) (my people, his people) викор. з дiєcл. у мн. рідні, родичі; батьки; предки4) слуги; підлеглі5) cл.; кiнo; жapг. людина, особа ( при звертанні)6) cл.; юp. ( the People) держава як обвинувачувальна сторона у карному процесі; виборці7) істотиII vthe feathered people — птахи, пернаті
1) населяти; заселяти2) рости, зростати ( про населення); заселятися3) заповнювати (у думках, уяві) -
9 populate
Iadj поет.людний, велелюднийIIv1) населяти, заселяти2) розмножуватися, плодитися* * *I a; іст., поет. II v1) населяти, заселяти2) плодитися, розмножуватися -
10 населити
док. див. населяти -
11 населити
-
12 affect
1. nафект2. v1) впливати, діяти (на щось)2) хвилювати, зворушуватиfhe news affected her greatly — новина (звістка) дуже схвилювала її
3) уражати (про хворобу)4) вадити, шкодити, завдавати шкоди, зачіпати5) призначати6) удавати; прикидатися7) часто вживати, любити щось; носити щось8) набирати форми (вигляду)9) потребувати (певних умов)10) прагнути (до чогось)* * *I [`ʒfekt] n; псих. II v1) впливати ( на що-небудь)2) хвилювати, розчулювати3) шкодити, порушувати, завдавати шкоди; погано позначатися, зачіпати4) мeд. вражатиIII v1) прикидатися, придурюватися; робити вигляд; імітувати, копіювати, наслідувати2) часто вживати: любити ( користуватися чим-небудь)3) приймати форму, вид4) рідко мати потребу в певних умовах (про тварин, рослини)5) населяти, жити (про тварин, рослини) -
13 affect
I [`ʒfekt] n; псих. II v1) впливати ( на що-небудь)2) хвилювати, розчулювати3) шкодити, порушувати, завдавати шкоди; погано позначатися, зачіпати4) мeд. вражатиIII v1) прикидатися, придурюватися; робити вигляд; імітувати, копіювати, наслідувати2) часто вживати: любити ( користуватися чим-небудь)3) приймати форму, вид4) рідко мати потребу в певних умовах (про тварин, рослини)5) населяти, жити (про тварин, рослини) -
14 habit
I [`hʒbit] n1) звичка; звичай2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція4) cпeц. габітусII [`hʒbit] n1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння2) амазонка, дамський костюм для верхової їздиIII [`hʒbit] vодягати, облачати, наряджатиIV [`hʒbit] v; іст.населяти; жити ( де-небудь) -
15 inhabit
[in'hʒbit]vжити, мешкати, населяти; icт. постійно проживати -
16 people
I n1) народ, нація2) люди; населення, жителі3) (my people, his people) викор. з дiєcл. у мн. рідні, родичі; батьки; предки4) слуги; підлеглі5) cл.; кiнo; жapг. людина, особа ( при звертанні)6) cл.; юp. ( the People) держава як обвинувачувальна сторона у карному процесі; виборці7) істотиII vthe feathered people — птахи, пернаті
1) населяти; заселяти2) рости, зростати ( про населення); заселятися3) заповнювати (у думках, уяві) -
17 populate
-
18 населять
населить1) (водворять жителей) заселяти и заселювати, заселити, обселяти, обселювати, обселити, залюднювати и залюдняти, залюднити, (колонизовать) осаджувати, осадити, (о мног.) позаселяти и позаселювати, пообселяти и пообселювати, позалюднювати, поосаджувати що ким; срв. Заселять;2) -лять что (жить где) - жити, проживати, сидіти де, оселяти и оселювати, залюднювати и залюдняти що. [Молдовани оселяють частину Подолії понад Дністром (Сл. Ум.). Залюдняли її (подніпрянську землю) наші хліборобні предки (Куліш)]. Населённый - заселений, обселений, залюднений, осаджений, позаселюваний, пообселюваний, позалюднюваний, поосаджуваний ким. -ться -1) (стр. з.) заселятися, бути заселюваним, заселеним, позаселюваним и т. п. Голландия густо -лена - Голандія - густо залюднена країна. Северо-западная Франция -лена бретонцами - північно-західню Францію оселяють (залюднюють, залюдняють) бретонці, у північно- західній Франції сидять бретонці,2) (поселяться) оселятися, оселитися, осідати, осісти де.* * *несов.; сов. - насел`итьнаселяти, насели́ти, -селю́, -се́лиш и мног. понаселя́ти; ( заселять) заселя́ти и засе́лювати, -люю, -люеш, засели́ти и мног. позаселя́ти, оселя́ти, осели́ти; (несов.: жить) жи́ти (живу́, живе́ш), прожива́ти, ме́шкати -
19 დასახლება
населення; поселення; населяти; поселятися
См. также в других словарях:
населяти — я/ю, я/єш, недок., насели/ти, селю/, се/лиш, док., перех. 1) Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти. 2) тільки недок. Жити на якійсь території. || перен. Наповнювати собою що небудь … Український тлумачний словник
населяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
населення — я, с. 1) Дія за знач. населити, населяти. 2) Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій небудь країні, області і т. ін. || Люди, які проживають в якомусь одному місці. 3) Людська популяція, яка відновлюється у процесі зміни поколінь… … Український тлумачний словник
населити — див. населяти … Український тлумачний словник
населяння — я, с. Дія за знач. населяти … Український тлумачний словник
перенаселяти — я/ю, я/єш, недок., перенасели/ти, селю/, се/лиш, док., перех. Населяти більше, ніж треба, понад міру … Український тлумачний словник
ейкумена — (грец. населяти) Сукупність тих земель, де проживають люди (синонім ойкумена) … Архітектура і монументальне мистецтво
жити — 1) (бути живим), існувати; дихати (бути живим і здоровим); вікувати, поживати (проживати свій вік) 2) (бути жителем якоїсь країни, місцини, будинку), проживати, пробувати, поживати; населяти (про значну кількість людей певної місцини); мешкати… … Словник синонімів української мови
заселяти — заселювати, заселити (займати незаселене місце для проживання людей), населяти, населити, колонізувати … Словник синонімів української мови