-
1 навічний
наве́чный -
2 термічний навій
терми́ческая кату́шкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > термічний навій
-
3 Навсегдашний
назавсідній, довічний, повічний, навічний. -
4 weather
1. n1) погодаbroken weather — нестійка (мінлива) погода
rough weather — непогода; негода; буря
greasy weather — мор. туманна погода, туман
2) шторм; буря; негодаunder stress of weather — через несприятливу погоду; через шторми
3) мор. навітряний бікto have the weather (of) — мор. іти з навітряного боку; перен. мати перевагу (перед кимсь); обійти, обдурити (когось)
4) нахил площини крила вітрякаApril weather — нестійка (перемінна) погода; мінливий настрій
under the weather — нездоровий, хворий; у біді; без грошей; амер. напідпитку
2. adj1) що стосується погоди2) метеорологічний; синоптичнийweather officer — військ. офіцер метеослужби
3) мор. навітрянийweather deck — мор. верхня відкрита палуба
weather helm — мор. прагнення приводитися до вітру
weather strip — прокладка у вікні (у дверях) (для тепла); буд. наличник, лиштва
3. v1) витримувати, зносити, переносити (тж weather out, weather through)2) мор. проходити на вітрі; обходити з навітряного боку3) піддавати атмосферному впливу4) зазнавати атмосферного впливу5) геол. вивітрювати (ся)* * *I n1) погодаfine [fair, dull, foul] weather — хороша [ясна, похмура, бридка]погода
rough weather — непогода, буря
flying [non-flying] weather — aв. літна [нелітна]погода
greasy weather — мop. туманна погода, туман
2) дощ, гроза, буря, шторм, непогода3) мop. навітряна сторона4) c-г. нахил площини крила вітрякаII a1) cпeц. метеорологічний; синоптичнийweather message /report/ — метеорологічне зведення
weather officer — вiйcьк. офіцер метеослужби
2) мop. навітрянийIII v1) витримати, пережити (weather out, weather through)2) мop. проходити на вітрі ( weather on)3) залишати під відкритим небом; підпадати під атмосферний вплив4) гeoл. вивітрювати; вивітрюватися -
5 thrust
In1) поштовх2) колючий удар; стусан; випадthrust and parry — військ. бій з перемінним успіхом
to parry a thrust — а) військ. відбити удар; б) перен. парирувати випад
a home thrust — а) влучний удар; б) перен. ущипливе зауваження
3) зустріч, бій (на шпагах тощо)4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск6) геол. горизонтальний (боковий) тискIIv (past і p.p. thrust)1) штовхати; тикатиto thrust smb. out of the house — а) виштовхати когось з будинку; б) перен. вигнати когось з дому
2) штовхатися; пробиватися, лізти3) засовувати, усовувати, просовувати4) перен. нав'язувати (свою думку)5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати6) підпирати7) військ. рухати; уводити (в бій)8) військ. просуватися9):to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)
thrust aside — відштовхувати, відкидати
thrust forth — а) виштовхувати; б) проштовхувати
thrust on — надіти, накинути
thrust out — виганяти, виселяти; викидати
thrust through — а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися
* * *I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
6 безумный
безрозумний, безумний, божевільний, навіжений, навісний, навісноголовий, шалений, безтямний. Б-ым сделать - обезумити, з розуму звести.; -но - безумно, божевільно, шалене[о].* * *1) ( сумасшедший) божевільний; причи́нний2) ( безрассудный) безу́мний, божеві́льний; ( неистовый) шале́ний, навіже́ний, безтя́мний, несамови́тий, навісни́й3) ( чрезвычайный) божеві́льний, страше́нний; надзвича́йний, фантасти́чний -
7 thrust
I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
8 косвенный
1) (о направл.) скісний, нав(с)кісний, (книзу) похилий, зукісний;2) (непрямой) посередній, побічний, непрямий. [Головні й побічні причини всіх злиднів бідолашної України (Крим.)]. -ный вопрос - побічне питання; (грам.) непряме питання. -ное доказательство - побічний довід (-воду). -ные налоги - посередні податки. -ное обложение - посереднє оподаткування. -ный намёк - натяк (-ку), бічний закид, бічне закидання. -ная причина - побічна причина. -ным путём - непрямою дорогою, стороною. - ные улики - побічні (посередні) докази. -ные явления - другорядні (посередні) явища. -ным образом - посередньо, побічно, посереднім способом, стороною, збоку; срвн. Косвенно 2. Это подействовало на него -ным образом - це подіяло на нього посереднім способом. -ным образом это и меня задевает - побічно це й мене торкає (обходить). -ный, грам. - непрямий. -ные падежи - непрямі відмінки. -ная речь - непряме речення.* * *1) ( косой) скісни́й\косвенный взгляд (взор) — скісни́й по́гляд
2) ( не непосредственный) посере́дній, непрями́й; ( побочный) побі́чнийко́свенные нало́ги — фин. непрямі́ пода́тки
3) грам. непрями́йко́свенная речь — непряма́ мо́ва
4) юр. непрями́й, побі́чний -
9 отчаянный
1) (полный отчаяния) розпачливий, розпучливий. -ный крик, плач - розпа[у ]чливий, несамовитий, шалений, навісний (крик, плач). [Чи тільки в казці лебідь умирає не з криком навісним, а з любим співом? (Л. Укр.)]. -но - розпа[у]чливо; шалено, несамовито;2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайдушний, запеклий, навісноголовий, шалений, неприторенний, забісований. -ная голова, башка - шибай-голова, очайдуха (общ. р.), одчаюга (общ. р.);3) (крайний и опасный) о(д)чайдушний. -ный поступок, -ная храбрость - очайдушний учинок, очайдушна хоробрість. Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) - вжити останнього очайдушного засобу, способу, на одчай душі (на одчай божий) пуститися (піти). -ное (безнадёжное) дело, положение - безнадійна справа, безнадійне становище. Очутиться в -ном положении - опинитися в безнадійному становищі. Отчаянно - о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, безнадійно. Сражаться -но - битися шалено (очайдушно, несамовито). Защищаться -но - боронитися шалено (очайдушно). Она больна -но - вона хора безнадійно.* * *1) ( полный отчаяния) розпа́чливий, відчайду́шний, ( исступленный) несамови́тий, нестя́мний, шале́ний2) ( чрезвычайно тяжелый) [надзвича́йно] важки́й, найва́жчий; ( безвыходный) безви́хідний, безпора́дний3) ( крайне смелый) відчайду́шний, (неистовый, бешеный) шале́ний, нестя́мний, несамови́тий, (ярый, бесстрашный) запе́клий, завзя́тий, заповзя́тий, завзяту́щий; ( опасный) небезпе́чний; ( рискованный) риско́ваний, ризико́ваний, ( безнадежный) безнаді́йний -
10 screwball
['skruːbɔːl] 1. n амер. sl.1) навіже́нство2) навіже́ний2. adjнавіже́ний; ексцентри́чний -
11 swing
In1) гойдання; хитання; коливання2) розмах; змах3) спорт. мах; замах; спад4) фіз. амплітуда коливань5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода6) ритм7) гойдалка8) поворот9) хід; розвиток, перебіг10) природний хід, розвитокlet him have his swing — нехай вичерпає свій запас енергії; нехай переказиться
11) свобода дій12) поїздка; об'їзд, турнеswing round the circle — амер. передвиборна поїздка по країні (кандидата в президенти)
13) свінг, різновид джазової музики (тж swing music)16) розм. коливання курсу на біржі17) військ., розм. санний автопоїздswing bolt — тех. шарнірний болт
swing joint — тех. шарнірне з'єднання
swing shift — амер., розм. друга зміна на заводі (фабриці)
to go with a swing — успішно проходити; іти як по маслу
IIv (past і p.p. swung)1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися3) вертіти, крутити, повертати4) вертітися, повертатися; розвертатися5) іти (рухатися) розміреним кроком6) вішати, підвішувати; підніматиto swing smth. up — підняти щось
7) висіти8) розм. бути повішеним, теліпатися9) ширяти10) керувати, спрямовувати11) успішно проводити12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)to swing the lead — розм. симулювати
to swing round the circle — амер. здійснювати агітаційну поїздку під час передвиборної кампанії
no room to swing a cat in — дуже тісно; яблуку нема де впасти
* * *I [swiç] n1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода4) тк.; sing ритм5) гойдалка6) поворот7) хід, розвитокin full swing — у повному розпалі; природний хід
8) свобода дій9) поїздка; об'їзд; турне10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу11) свінг, бічний удар ( бокс)12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїздII [swiç] v( swung)1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)6) ширяти7) cл. домагатися перелому; успішно проводитиto swing an election — перемогти на виборах; залучати на свій бік; домагатися рішення на свою користь
8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)to swing the lead — cл. симулювати
-
12 hook
1) n крюк; крючок; гак, гачок; гаплик2) багор, ості3) перен. пастка, принада, западня4) сікач, кривий ніж5) серп (тж reaping hook)6) шип7) бот., зоол. колючка, шип; голка8) тех. зачіпка, скоба9) спорт. хук, короткий боковий удар (бокс)10) муз. хвостик (частина ноти)11) мор., розм. якір13) pl лапки; дужки14) військ., розм. шпора15) розм. злодій, шахрай; торбохватH. and Eye — амер. «крючки» (секта)
hook, line and sinker — цілком, повністю
to drop off the hooks — протягти ноги, урізати дуба
to get the hook — амер., розм. бути звільненим, втратити роботу
to take (to sling) one's hook — накивати п'ятами
2. v1) згинати крючком2) згинатися крючком; перегинатися3) застібати на гаплик4) застібатися на гаплик (гаплики)5) зачіпляти; причіпляти; зчіпляти; надівати (навішувати) на гачок6):7) ловити, спіймати (рибу)8) перен. спіймати на гачок9) розм. завербувати10) розм. красти; привласнювати; шахраювати; одержувати за допомогою обману, обдурювати12) розм. сіпатися; шарахатися13) розм. ушитися (тж to hook it)14) амер. плести крючком* * *I [huk] n1) гак; гачок; рибальський гачок; пастка, принада2) багор; ості3) сікач, секатор, кривий ніж ( pruning hook); серп ( reaping hook)4) крючок, карлючка ( при навчанні письму)6) тex. зачіпка, захват; скоба7) мop. гак8) хук, короткий бічний удар ( бокс)9) мyз. прапорець, хвостик ( частина ноти)10) мop. якір11) крутий вигин; закрут ( ріки); вузький мис із загнутим краєм12) pl; icт. лапки; дужки13) cл. злодій, шахрай14) pl; cл. руки; пальціII [huk] v1) вигинатися гачком, перегинатися; згинати у вигляді гака3) (hook on, hook up) зачіпляти, причіпляти; зчіплювати; надягати, навішувати на гак; зачіплятися, причіплятися4) ловити, піймати на гачок ( рибу); підчепити, піймати на вудку; роздобути5) cл. красти; привласнювати; шахраювати; отримувати за допомогою обману6) aмep. буцати; заколоти рогами; буцатися7) дiaл., cл. смикатися, шарахатися8) cл., дiaл. утекти, ушитися ( to hook it)9) aмep. плести або просмикувати гачком (нитку, пряжу)10) захопити е передати м'яч ногою назад в "сутичці" ( регбі); закинути м'яч у кошик "гаком" ( баскетбол)11) завдати удару збоку ( бокс) -
13 press
1. n1) надавлювання; натискання2) тиск; тиснява; давка; тіснота; штовханина3) натовп4) спорт. жим; вижимання5) пресhydraulic press — тсх. гідравлічний прес
6) поспіх7) настійна необхідність8) преса; друк9) книгодрукування10) друкарня; видавництво11) друкарський верстат12) відбиток13) шафа з полицями15) реквізиція16) ордер на вербування новобранцівpress agency — агентство преси; газетне агентство
press agent — представник, що підтримує зв'язок з пресою (громадськістю)
press clipping (cutting) — газетна (журнальна) вирізка
press correspondent — кореспондент (газети, журналу тощо)
press pump — тех. нагнітальний насос
press release — повідомлення для преси, комюніке, прес-реліз
2. v1) тиснути; натискувати; притискувати2) давити; мулятиmy shoe presses my toes — черевик муляє мені » пальцях
3) видавлювати, вичавлювати; пресувати4) тех. штампувати5) ставити (печатку, штамп)6) гладити, прасувати7) тіснити, відтісняти; справляти тиск8) наполегливо переслідувати9) утруднюватиhe is hard pressed for money — йому дуже потрібні гроші; у нього скрута з грошима
10) квапити, вимагати негайних дій11) наполягати; домагатися12) нав'язувати (on, upon)15) реквізувати16) використовувати не за призначенням; пристосувати (для чогось)* * *I [pres] n1) надавлювання, натиснення, стискування; потиск2) cпopт. жим, вижимання ( continental press)3) прес4) тиснява; стовпище; штовханина; тіснява; юрба, натовп5) поспіх; нагальність; нагальна потреба6) тиск, напір ( вітру)press of weather — мop. штормова погода
7) прасування8) cпopт. пресинг9) преса; друк, друкування10) друкарня; видавництвоII [pres] v1) тиснути; натискати, надавлювати; тиснути, давити (нaпp., про взуття); тиснути, давити, натискати на кого-небудь2) (to) притискати, пригортати3) давити, чавити; (out of, from) видавлювати, вичавлювати4) пресувати5) тex. штампувати6) ставити (штамп, печатку)7) гладити, прасувати; загладжувати, запрасовувати (складку; press out)8) cпopт. вижимати ( штангу)9) тіснити, відтісняти; тіснити, чинити тиск; переслідувати10) pass стояти на заваді, утрудняти11) бути нагальним, невідкладним, вимагати ( негайних) дій, не терпіти зволікання12) наполягати; ( for) самостійно вимагати, домагатися; прагнути до чого-небудь13) (on, upon) нав'язувати14) (on, upon) тривожити, пригнічувати, тиснути, мучитиIII [pres] n1) icт. насильственне вербування у флот, рідше в армію; ордер на вербування новобранців2) реквізиціяIV [pres] v1) icт. насильно вербувати у флот, рідше в армію2) реквізувати3) використовувати не за призначенням; пристосувати ( для чого-небудь) -
14 ship
1. n1) корабель; судноsister ships — а) однотипні кораблі; б) судна однієї компанії
ship's days — мор. дні для вантажних операцій
ship's husband — уповноважений, який використовує судно за дорученням власників
ship of the line — іст. лінійний корабель
2) вітрильне судно; вітрильник3) спорт. академічна гоночна вісімка4) амер. літак5) дирижабль6) екіпаж корабляship's company — екіпаж (команда) корабля
ship propeller — судновий рушій; гребний гвинт
ship's time — судновий (місцевий) час
ship of the desert — корабель пустелі, верблюд
when my ship comes home (in) — коли я розбагатію; коли мені усміхнеться щастя
a great ship asks deep waters — присл. великому кораблеві велика й дорога
2. v1) перевозити, відправляти (вантаж водою)2) амер. перевозити вантаж будь-яким видом транспорту4) вантажитися (про корабель); брати на борт5) сідати (на корабель)to ship for France — сідати на корабель, що йде у Францію
6) наймати команду (на судно)7) найматися (на судно)8) амер. транспортуватися; бути придатним для транспортування (про товари)11) мор. зачерпнути воду (під нас хитавиці)ship over — мор., розм. залишатися ще на один строк служби
* * *I a1) корабель; судноship of war — військовий корабель; вітрильне судно; cпopт. академічна ( гоночна) вісімка
2) літак; дирижабль; космічний корабельII v1) перевозити, відправляти ( вантаж), відвантажувати по воді; транспортувати ( будь-яким видом транспорту); поставляти ( товар)3) сідати ( на корабель); здійснювати посадку ( на судно)4) наймати команду ( на судно); найматися ( на судно)5) cл. транспортуватися, бути придатним для транспортування ( про товари)6) відправляти ( що-небудь), позбуватися ( чого-небудь)ship oars! — суши весла! ( команда)
8) мop. черпати воду (бортом; to ship a sea) -
15 throat
1. n1) горло, гортань, глотка, горлянка; зівsore throat — хворе горло; ангіна
2) вузький прохід, вузький отвір3) горловина4) коротка сполучна частина (у трубопроводі)5) мет. колошник6) геол. жерло вулкана7) горлечко; шийка8) мор. п'ятка (гафеля)throat mike — розм. ларингофон
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to lie in one's throat — зухвало (безсоромно) брехати
to give smb. the lie in his throat — викрити когось у безсоромній брехні
to jump down smb.'s throat — не дати комусь слова сказати; заткнути комусь пельку
2. v1) бубоніти, мимрити2) наспівувати хрипким голосом3) утворювати горловину; робити прохід* * *I n1) горло, гортань, глоткаsore throat — хворе горло; ангіна
clergyman's (sore) throat — хронічний фарингіт
he has a sore throat, at the top of one's throat — в усе горло
to have /to hold/ smb by the throat — тримати когось за горло; тримати когось у своїх руках
to take /to seize, to grip, to pin/ smb by the throat — Схопити когось за горло; душити
to cut smb 's [one's own] throat — перерізати комусь [собі]горло [порівн. тж. О]
to stick in one's throat — застрягти в горлі (про кістку ф т.п.) [див.; тж. ]; голос
2) горличко, шийка ( посудини); шийка ( музичного інструмент)3) вузький прохід; горловинаthe throat of a chimney — грубна труба; димохід
4) cпeц. горловина; зев; коротка сполучна частина ( у трубопроводі); розрахунковий розмір ( у світлі)6) мop. п'ятка ( гафеля)7) гeoл. жерло вулкана••to cut one's own throat — діяти собі на шкоду, губити себе; = рубати сук, на якому сидиш [порівн. тж. 1]
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to pour /to send/ down the throat — промотувати багатство; проїдати або пропивати багатство
to lie in one's throat — безсоромно брехати; брехати ( прямо) в очі
to give smb the lie in his throat — викрити /викрити/ когось у грубій /безсоромній/ неправді
to jump down smb 's throat — затикати глотку комусь; не давати комусь слова сказати; кидатися /раптово нападати, обрушуватися/ на когось; вчепитися комусь у горло
II vto ram /to thrust, to force, to shove, to cram/ smth down smb 's throat — силою нав'язувати щось комусь
1) бурмотати3) утворювати горловину, проробляти прохід -
16 wild
1. n1) pl (the wilds) нетрі, хащі2) поет. незаймана природа, лоно природи; пустеляto play the wild — амер. поводитися нестримано (нерозсудливо)
the call of the wild — поклик природи, прагнення на лоно природи
2. adj1) дикийwild hay — с.г. сіно з диких трав
2) нецивілізованийwild man — дикун; перен. людина крайніх переконань
3) лякливий, полохливий (про коня тощо)4) необроблений, цілинний5) пустельний, незаселений; незайманийwild forest — одвічний ліс, праліс
6) бурхливий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовитий, скажений, божевільнийto be wild about (over) smth. (smb.) — бути в нестямі від чогось (когось)
7) гучнийwild laughter — гучний сміх, регіт
8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастичний9) штормовий; бурхливий (про море, погоду)wild wind — ураган, шторм
10) розм. розпусний, розбещений, розгульний11) нехитрий, простий; самобутнійwild apple — дика яблуня, кислиця, лісова яблуня
wild boar — зоол. дика свиня, дикий кабан
wild camomile — бот. дика ромашка, аптечна (лікарська) ромашка
wild cat — зоол. дикий кіт; запальна людина; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом
wild cotton — бот. ваточник
wild leek — бот. дика цибуля, левурда, черемша
wild mine — незареєстрована, по-хижацькому розроблювана шахта
wild oat — бот. вівсюг
wild pig — зоол. дикий кабан
wild plantain — бот. банан текстильний (прядильний)
wild radish — бот. редька дика (польова)
wild rose — бот. шипшина собача
wild strawberry — бот. лісові суниці
wild times — грозові роки; смутні часи
wild turnip — бот. суріпиця
wild vetch — бот. мишачий горошок
W. West — дикий захід (про захід США)
W. West show — вистава циркового типу (з ковбоями, індіанцями тощо)
W. West film (novel) — ковбойський фільм (роман)
to run wild — здичавіти; заростати (бур'янами тощо); рости без нагляду (про дітей)
* * *I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
17 weather
I n1) погодаfine [fair, dull, foul] weather — хороша [ясна, похмура, бридка]погода
rough weather — непогода, буря
flying [non-flying] weather — aв. літна [нелітна]погода
greasy weather — мop. туманна погода, туман
2) дощ, гроза, буря, шторм, непогода3) мop. навітряна сторона4) c-г. нахил площини крила вітрякаII a1) cпeц. метеорологічний; синоптичнийweather message /report/ — метеорологічне зведення
weather officer — вiйcьк. офіцер метеослужби
2) мop. навітрянийIII v1) витримати, пережити (weather out, weather through)2) мop. проходити на вітрі ( weather on)3) залишати під відкритим небом; підпадати під атмосферний вплив4) гeoл. вивітрювати; вивітрюватися -
18 автономія і гетерономія
АВТОНОМІЯ і ГЕТЕРОНОМІЯ ( від грецьк. αυτονομία - незалежність; ετεροζ - інший) - у найзагальнішому значенні словом "автономія" позначають наявну міру незалежності будь-якого явища від зовнішньої причинної зумовленості. Терміном "гетерономія" позначають, зовнішню зумовленість чого-небудь у будь-якому сущому. Будь-яке суще має деяку основу ("суть") своєї якісної визначеності, але ця основа або суть (внутрішнє, глибинне в явищі) може існувати тільки завдяки оточенню, яке обмежує і тим визначає кордони сущого. Проте оточення не тільки обмежує будь-яке суще в його бутті, а вплітає це суще в систему взаємодій та взаємозв'язків. У природничих науках основну увагу звертають на найважливіші умови, від яких залежить буття даного сущого; але при цьому виходять з припущення, що всі інші види взаємозв'язків у Всесвіті залишаються незмінними. Цей взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх причин (внутрішнього в явищі і його оточенні) властивий для всього, що існує, тому А. і Г. можна вважати категоріями онтології. Тема успадкування і мінливості (пристосування організмів до середовища) - одна з важливих тем в еволюційній біології. Кожний людський соціум володіє більшою мірою автономії, ніж будь-який біологічний. Ступінь цієї автономії визначається незалежністю, по-перше, від природного оточення, і, по-друге, від того, наскільки культура даного соціуму не підпорядкована впливові інших соціумів. У другому випадку термін "автономія" стає синонімом вислову "самобутність культурна". Можна, отже, говорити про ту чи іншу міру автономії (самобутності) етносів, націй, цивілізацій. Поняття А. і Г. застосовується також щодо окремої людини. Історичні дані свідчать, що в первісних (архаїчних) культурах переважали колективні цінності над цінністю особистої А. Поцінування А. (суверенності) особистості є передусім явищем модерного часу, яке здобуло особливо широке визнання в Зх. Європі у зв'язку з процесом демократизації. Цьому сприяло поширення філософських ідей, що перемістили в центр уваги проблему співвідношення свободи волі та зовнішньої зумовленості (детермінованості) свідомості та поведінки людини. До філософських течій XX ст., які визнають здатність людини бути суверенною особистістю і наголошують на цінності особистої А., належать: персоналізм, екзистенціалізм і ті напрями філософії людини, що закорінені в релігії протестантизму. Гетерономні тенденції виявляють позитивістські та еволюціоністські концепції; марксистське розуміння природи людини має виразний гетерономний характер. Поряд з позитивними елементами особистої А. модерне суспільство породило і певні негативні різновиди А. і Г. Індивідуалізм набув ознак "хибного індивідуалізму", коли егоцентрична етика, цілераціональність та абсолютизація технократичних підходів призвели до "атомізації суспільства" - появи індивідів, не пов'язаних між собою ніякими духовними взаєминами. До того ж, продукти діяльності людей виходять з-під їхнього контролю і, набувши автономного існування, перетворюють людей на свої власні засоби. Атомізоване суспільство породило також особливе суспільне утворення - "масу", специфіка психічних та поведінкових особливостей якої полягає в легкій навіюваності, піддатливості щодо зовнішніх впливів - з боку засобів масової інформації, ідеологій та харизматичних лідерів. Залежно від обґрунтування А. і Г. в етиці всі етичні концепції поділяють на дві групи - автономну та гетерономну етику. Найбільш виважену концепцію автономної етики у новочасній філософії обґрунтував Кант. Зароджена в надрах філософії Канта проблема інтерсуб'єктивності знайшла подальше осмислення у XX ст. - в комунікативній філософії (Апель, Габермас). Поняття А. відіграє також важливу роль у різних галузях прикладної етики - біоетиці, медичній етиці, екологічній етиці та ін. Одним із найважливіших тут є питання про межі особистої та колективної автономії. Напр., в медичній етиці проблема А. постає у випадку права людини розпоряджатися власним життям: загальновідомі дискусії етичного та правового характеру щодо самогубства, евтаназії, клонування, зміни людиною власної статі та ін. Складність проблеми в кожному з таких випадків полягає в тому, що розширення права особи вирішувати щось на власний розсуд часто зачіпає права інших осіб або ж тягне за собою негативні соціальні наслідки (хай навіть у майбутньому). Що стосується автономії культурних спільнот - таких, як етнічні спільноти та нації, то тут важливим є питання збереження та захисту культурної самобутності етносів та націй від дії руйнівних чинників гетерономного походження. Це одна із найважливіших проблем етики міжнародних та міжетнічних стосунків.В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > автономія і гетерономія
-
19 бароко
БАРОКО ( від італ. Ьагоссо - вибагливий, химерний) - творчо синтетичний напрям європейської культури, що виник між епохами Ренесансу та Просвітництва і характеризується тяжінням до збуреного світозображення, заглибленим баченням конфліктності і парадоксальності буття, драматичним розкриттям життя як арени дії антагоністичних сил, граничною динамізацією та символізацією реальності.З'явившисьв Італії у XVI ст., Б. набуває різноманітної, іноді протилежної орієнтації у різних регіонах. У католицьких країнах Європи Б. пов'язується з контрреформацією та придворним, аристократичним мистецтвом, із його схильністю до маньєризму та алегоричної символіки. У протестантських країнах та слов'янському світі Б., співіснуючи з "високим стилем" елітарної культури, виявляє патріотичні тенденції, спирається у своїх витоках на лютеранські спільноти або православні братства та козацькі кола, живиться духом національних рухів, оспівує новий тип героя, що відповідає всестановості цих рухів, використовує процеси фольклоризації мистецьких жанрів та (деінде) десакралізації культури. Розвиток Б. в Україні збігається з часом існування Гетьманської держави, дух якої виявляється в уславленні військових подвигів, лицарських чеснот, святої жертви, звершень духу, перемоги життя над смертю. Відповідно, проблематика ілюзорності буття, його трагічності, що притаманна Б., в укр. культурі зміщується у бік героїко-стоїчної тематики, типізації протистояння силам небуття і навіть загрози пекла. Героїчним символом барокової епохи в Україні стає образ воїнавершника, а означенням буття - образ саду як символу "квітучого світу" та його мудрості. Інтенсивно розвивається в цей час гімнографія, музичне потвердження урочистих подій. Розвиток Б. виявляється чутливим до національних умов різних європейських країн. Відповідно до національних особливостей можна констатувати віртуозність та гедоністичністьітал. Б., драматизмісп., містицизм нім., романтизм франц., метафізичність англ. і, нарешті, героїко-стоїчний дух укр. Б. Проте в Україні Б. не було "чистим" стилем, або чітко визначеним культурним напрямом. За концепцією Чижевського, воно було культурним виразом цілої епохи, в якій барокова свідомість запліднювала навіть відмінні від Б. напрями.С. Кримський -
20 війна
ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.М. Цюрюпа
См. также в других словарях:
навічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
навічний — I навічн ий а/, е/, діал. Навіжений. II нав ічний а, е. Те саме, що вічний 1) … Український тлумачний словник
навігаційно-геофізичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вічний — 1) (який не має початку й кінця), передвічний, віковічний, безвічний 2) (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), довічний, навічний, неминущий, віковічний, повічний, безсмертний, невмирущий (перев. про… … Словник синонімів української мови
гірничо-тектонічний удар — миттєве крихке руйнування породи (вугілля) в глибині масиву з виникненням сейсмічної хвилі енергією 103 1010 Дж і більше, що спричиняє крихке руйнування крайової частини масиву (цілика) вугілля у формі гірничого удару. Г. т.у. відрізняється… … Гірничий енциклопедичний словник
Ісходження - походження Святого Духа — Неозначеність і різновжиток в українському богослов ї термінів ісходження та походження (стосовно Святого Духа) є, на перший погляд, у явному контрасті до надзвичайної важливости цього питання в історії християнського полемічного богослов я. Це,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
невроз — у, ч., мед. Функціональне захворювання центральної нервової системи людини, яке характеризується астенічними, нав язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим пониженням розумової та фізичної працездатності. •• Істери/чний невро/з… … Український тлумачний словник
65.060.10 — Сільськогосподарські трактори та причепи ГОСТ 4.40 84 СПКП. Тракторы сельскохозяйственные. Номенклатура показателей. Взамен ГОСТ 4.40 74 ГОСТ 3481 79 (ИСО 6489 1 80, ИСО 6489 2 80) Тракторы сельскохозяйственные. Тягово сцепные устройства. Типы,… … Покажчик національних стандартів
Синёв, Виктор Николаевич — Синёв Виктор Николаевич Дата рождения: 14 марта 1940(1940 03 14) (72 года) Место рождения: Киев, СССР Страна … Википедия
в’язкість — вязкость viscosity *Viskosität, Zähigkeit – 1) Властивість рідин та газів чинити опір взаємному переміщенню сусідніх шарів (внутрішнє тертя). Розрізняють В. відносну, динамічну, кінематичну, ньютонівську, питому, приведену і структурну. Згідно з… … Гірничий енциклопедичний словник
Причастя - співпричастя - сопричастя - спільність — (а не спілкування) бути причетним мати участь бути учасником брати участь Майже всі ці слова та вислови вживають, щоб передати грецьку терміногрупу κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω що походить від слова κοινός (спільний, звідки й назва елліністичної… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
