мету

и т. д. наст. вр. от мести́.

* * *

• metu

• zametám

и т. д. наст. вр. от мести́.

-мету, -метшь; παρλθ. χρ. домл, -мела, -ло, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. дометнный, βρ: -тн, -тена, -тено

ρ.σ.μ.

αποσκουπίζω, τελειώνω το σκούπισμα σκουπίζω ως•

-мету, -метешь, παρλθ. χρ. замел

-мела, -ло, μτχ. παρλθ. χρ. заметший, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. заметенный, βρ: -тен, -те-на, -тено

ρ.σ.μ.

1. σκουπίζω, σαρώνω, μαζεύω τα σκουπίδια•

|| μτφ. (απλ.) πιάνω, συλλαμβάνω.

2. σκεπάζω, εξαλείφω•

3. αρχίζω να σκουπίζω.

мету, метёшь, παρλθ. χρ. мёл, мела, -ло, μτχ. παρλθ. χρ. метший; παθ. μτχ. παρλθ. χρ. метённый, βρ: -тн, -тена, -теш

ρ.δ.μ.

σκουπίζω, σαρώνω. || σηκώνω σκόνη συρόμενος. || παρασύρω•

|| απρόσ. στροβιλίζω.

местись

σαρώνομαι, σκουπίζομαι.

-мету, -метшь, παρλθ. χρ. намл

-мела, -ло, μτχ. παρλθ. χρ. намтший, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. наметнный, βρ: -тн, -тена, -тено ρ.σ.μ.

1. (με ποσοτική σημ.) σαρώνω, σκουπίζω μαζεύω τα σκουπίδια•

2. (για άνεμο) μαζεύω, συγκεντρώνω παρασέρνοντας.

-мету, -метёшь, παρλθ. χρ. перемёл

-мела, -ло παθ. μτχ. переметённый, ρ.σ.μ.

1. σκουπίζω, σαρώνω.

2. ξανασκουπιζω, ξανασαρώνω.

3. σκουπίζω (παντού, όλα)•

4. επισωρεύω.

1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;

2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.

* * *

1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)

3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

задаться

1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;

2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).

* * *

1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)

2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде

3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)

4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тися

вы́мести

balai, elbalai, forbalai.

* * *

* * *

* * *

gener. barrer, limpiar barriendo

мести́

balai.

* * *

••

* * *

••

* * *

gener. barrer (тж. гнать с силой), ventisquear, ventiscar

мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.

* * *

1) ма́ти

2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)

3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

1) ціль, -лі

2) перен. мета́, ціль

vb. feje, koste

* * *

мету

1 pf

подмести feje, feje op

2 ipf.t.

få til at fyge

вы́мести

balai, elbalai, forbalai.

* * *

* * *

досягнуть

1) (доставать, доходить до чего) досягати, досягти кого, чого [І кривавими руками мене досягають], сягати, сягнути чого, по що, до чого, під що. [А йому вода вже по шию сягає] (см. Доставать 1 и Достигать 3);

2) (достигать) досягати, досягти чого, осягати, осягати и осягти що. -нуть своей цели - досягти своєї мети или осягнути (осягти) свою мету. (См. Достигать 2).

* * *

см. достигать; несов.; сов. - досягн`уть