-
1 бранить
лаяти (сов. вилаяти), сваритися на кого, сварити кого, картати, бештати, шпетити, гримати, на зуби брати (сов. взяти) кого. [Батько свариться на мене, щоб не гуляв із хлопцями до пізнього пізна]. Бранить с укорами - ганити кого. Б. с головомойкой - милити кого. [Добре милила чоловіка, як прийшов п'яний]. Б. назойливо кого-либо из семьи, преимущ. мужа - скребти (скромадити) моркву кому. Б. сильно - лаяти на всі боки (заставки), кобенити, коренити, корешувати, шельмувати, штапувати, паскудити, клясти в батька-матір, батькувати, банітувати. Б. как собаку - псякувати, псячити, собачити (кого или кому). Б. скверными, площадными словами - лаяти неподобними словами, москалів гонити, матіркувати, по-московському загинати.* * *ла́яти, свари́ти; свари́тися, шпе́тити; (порицать, укорять) га́нити, карта́ти; ( сильно) корени́ти -
2 жучить
лаяти, картати кого, милити голову кому.* * *(кого) карта́ти, свари́ти, -рю́, -риш (кого); свари́тися (на кого), шпе́тити (шпе́чу, шпе́тиш) (кого), ми́лити го́лову (ши́ю) (кому) -
3 площадной
1) майданний, плацовий;2) (непристойный) базарний, вуличній. -ная брань - базарна, вуличня лайка, гнила лайка. -ные шутки, остроты - базарні жарти, дотепи. Ругать -ными словами - лаяти неподобними словами, лаяти гнилим словом, по- московському лаяти, погано лаяти.* * *1) (неприличный - о словах, выражениях) неподо́бний, брута́льний; ( базарный) база́рний; ( грубый) гру́бий; ( вульгарный) вульга́рний2) ( происходящий на площади) майда́нний, майдано́вийплощадно́й теа́тр — балага́н, -у
-
4 матерный
матірний. [Матірні слова (Брацлавщ.)]. -ная брань - матірна лайка; см. Матерщина. Ругаться по -му - лаяти(ся) по матері, матірно, лаяти в батька-(в) матір (в бога й матір, в кровину), клясти в батька-в матір, матіркувати, у маму пороти, по- московському лаятися; срв. Матюг[к]ать(ся). [Лає в кровину, в бога й матір (Липовеч.). Кляв мужиків в батька-в матір (Коцюб.). Давай Сурі у маму пороти (Рудан.)];2) -ный лён и Матерня - високоверхий (гінкий) льон (-ну).* * *ма́тірнийма́терная брань — матірщи́на, матюки́, -кі́в
-
5 распушить
1) розпуши́ти, мног. порозпу́шувати, -шую, -шуєш2) (распустить, встопорщить - перья, шерсть) настовбу́рчити, настобу́рчити; мног. понастовбу́рчувати, -чую, -чуєш, понастобу́рчувати3) ( кого - разбранить) ви́лаяти, обла́яти, ви́лаяти на всі за́ставки (кого); ( разнести) рознести́, -несу́, -несе́ш (кого); ( отчитать) ви́читати (кому) -
6 выбранить
вилаяти, налаяти, посварити кого, вибештати, вишпетити, виштапувати, відзолити. Выбранить, упоминая отца - вибатькувати. Выбраниться - вилаятися, злихословити. См. Бранить, -ся.* * *ви́лаяти; ви́батькувати, ви́шпетити; диал. ви́банітувати -
7 выругать
вилаяти.* * *ви́лаяти; ви́батькувати, -кую, -куєш -
8 забранить
кого злаяти, збештати кого. [Збештав він мене за ту помилку (М. Грінч.)].* * *зала́яти; ( разругать) ви́лаяти -
9 запушить
1) см. Запушать;2) почати лаяти, картати, бештати кого. -шить матерями, -рей - заматюкатися, почати лаятися в батька-матір.* * *запуши́ти -
10 заругать
вилаяти, збештати кого.* * *1) ( начать ругать) зала́яти, поча́ти ла́яти2) ( изругать) ви́лаяти, обла́яти, нала́яти -
11 избранить
ви́лаяти, обла́яти -
12 излаять
вульг.ви́лаяти, обла́яти, нала́яти -
13 изругать
злаяти, збетшати, виганьбити кого; срвн. Разругать, Разбранить. [Ти-ж мене не збив, не злаяв, догани не дав (Чуб. V). Семен було мене і полає і виганьбить (Федьк.). Я його так збештав, що не знаю як і в двері потрапив (Гумань)]. Изруганный - злаяний, збештаний, виганьблений.* * *ви́лаяти, обла́яти; ви́ганьбити, -блю, -биш -
14 козырять
козыривать, козырнуть1) (ходить с козыря) козиряти, козирнути, заходити, зайти (піти) козирем. [Добре йому козиряти з такою картою! (Київщ.)];2) (отдавать честь) козиряти кому и перед ким, вітати кого під козирок;3) кого, кому - (стращать) погрожати и погрожувати кому, насварятися на кого; (бранить) картати, кобенити, коренити, лаяти на всі боки (заставки) кого;4) (о птице, бумажном змее) козиряти, вихатися, поринати. [Моя змія краще літає, рівно, а твоя все козиряє,- мабуть, хвіст малий (Київщ.)].* * *несов.; сов. - козырн`утькозиря́ти, козирну́ти -
15 непригоже
нрч. (некрасиво, в прямом и перен. знач.) негоже, негаразд, непригоже, (не подобает) не годиться, непристойно, незвичайно, неподоба; срв. Неприлично. [Негоже так чинити (Звин.). Ой негаразд запорожці, негаразд зробили (Пісня). Не годиться синові лаяти батька (Звин.)].* * *нареч.1) него́же, неприго́же2) (в знач. сказ.: не подобает) не годи́ться, непристо́йно, не подо́ба; незвича́йно -
16 обругать
налаяти, вилаяти, злаяти кого. [Одчепись од мене, бо знов налаю (Глібов)]. Обруганный - налаяний, вилаяний, злаяний від кого.* * *обла́яти, ви́лаяти, нала́яти; ви́батькувати -
17 отбранить
ви́лаяти; ви́батькувати -
18 отпечатывать
отпечатать друкувати, видрукувати, надрукувати, відбивати, відбити. [Видрукував книгу. Треба відбити (надрукувати) ще з сотню примірників]. -нный - видрукуваний, надрукований, відбитий.* * *несов.; сов. - отпеч`атать1) полигр. друкува́ти, ви́друкувати и надрукува́ти2) ( делать отпечаток) залиша́ти відби́ток (слід), залиши́ти відби́ток (слід), відбива́ти, відби́ти3) ( снимать печать) відпеча́тувати, відпеча́тати, розпеча́тувати, розпеча́тати4) (несов.: кончить печатать) кінчи́ти (скінчи́ти) друкува́ти, віддрукува́ти5) (делать что-л., говорить точно, резко) відру́бувати, відруба́ти, викарбо́вувати6) ( бранить) ла́яти, ви́лаяти -
19 отругать
ви́лаяти -
20 отчёсывать
отчесать1) (голову, лён, пеньку) вичісувати, вичесати (голову, прядиво). -сать волосы назад, набок - зачесатися назад, набік;2) -сать кого (переносно) - дати чосу кому, відлушпанити, віддубасити кого. См. Отколотить. Отчёсанный - вичесаний, зачісаний.* * *несов.; сов. - отчес`ать1) відчі́сувати, відчеса́ти2) (несов.: кончить чесать) почеса́ти, ( кончить чесание) кінчи́ти (скінчи́ти) чеса́ння3) (перен. бить, ругать) дава́ти чо́су, да́ти чо́су, завдава́ти чо́су, завда́ти чо́су, чеса́ти, почеса́ти; ( ругать) ла́яти, ви́лаяти, шпе́тити, ви́шпетити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
лаяти — 1) (різкими словами висловлювати осуд, докори), сварити(ся), лаятися, картати, ганити, громити, розносити, рознести, клясти, відчитувати, відчитати, чистити, гріти, шпетити, бештати, кабзувати, кобенити, цабанити, гризти, роздраконювати,… … Словник синонімів української мови
лаяти — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. бранить; клеветать, оговорить. Лающе Его, ищущи уловити нечто… … Словарь церковнославянского языка
лаяти — I ла/ю, ла/єш, недок., перех. 1) Різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори. || Обзивати кого небудь принизливими, образливими словами. 2) Висловлювати своє незадоволення; корити (у 1 знач.). II ла/ю, ла/єш, недок., рідко, на кого і… … Український тлумачний словник
лаяти — 1 дієслово недоконаного виду різко висловлювати незадоволення лаяти 2 дієслово недоконаного виду гавкати рідко … Орфографічний словник української мови
лаяти — лаєш, лає, Пр. Гавкати. Пес лаяв цілу ніч … Словник лемківскої говірки
лжити — лаяти, ганьбити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шидити — лаяти, дорікати, знущатися, насміхатися, глузувати, глумитися (з кого), обдурювати (кого) … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шкалювати — лаяти, зводити наклепи … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
фафлюфтерувати — лаяти, як правило, німецькою мовою … Лемківський Словничок
цабанити — Цабанити: Цабанити: лаяти [49] лаяти, проклинати, кричати [3;10] лаяти, проклинати [VII] накидатись, бити, кричати, лаяти [22] … Толковый украинский словарь