-
1 клепати
техн. клепа́ть, отпуска́ть ( косу), проклёпывать -
2 klepać
клепати -
3 инсинуировать
клепати, набріхувати на кого.* * *інсинуюва́ти, -ную́ю, -ную́єш -
4 nitować
клепати, заклепувати (техн.) -
5 клепать
1) клепати (-паю, -єш и клеплю, -плеш), (заклёпками) нютувати. [Клепати косу]. Клепли покуда -плется - коваль клепле, поки тепле (Приказка);2) на кого - клепати на кого; см. Клеветать;3) брехати, плескати. Что на мёртвого -плет - бреше, як на мертвого;4) (бить, стучать во что) клепати, калатати в що. Клёпанный - клепаний, (заклёпками) нютований. -ться - клепатися, нютуватися.* * *I техн.клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плешII\клепать косу́ — диал. манта́чити косу́
( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, набрі́хувати -
6 rivet
1. nзаклепка2. v1) клепати, склепувати* * *I [`rivit] n II [`rivit] v1) клепати, склепувати -
7 отбивать
отбить1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.* * *несов.; сов. - отб`итьвідбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти -
8 отпускать
отпустить1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.* * *несов.; сов. - отпуст`ить1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти -
9 Клеветничать
багато клепати, багато клеветати, клепати-брехати. -
10 отпускать
несов. отпуска́ть, сов. отпусти́ть1) техн., физ. відпуска́ти, відпусти́ти; ( ослаблять - ещё) попуска́ти, попусти́ти; ( сталь) відгарто́вувати, відгартува́ти; ( энергию) видава́ти, ви́дати- отпускать тормоз2) техн. ( оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, наго́стрювати, нагостри́ти; ( косу) клепа́ти, ви́клепати -
11 отпускать
несов. отпуска́ть, сов. отпусти́ть1) техн., физ. відпуска́ти, відпусти́ти; ( ослаблять - ещё) попуска́ти, попусти́ти; ( сталь) відгарто́вувати, відгартува́ти; ( энергию) видава́ти, ви́дати- отпускать тормоз2) техн. ( оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, наго́стрювати, нагостри́ти; ( косу) клепа́ти, ви́клепати -
12 clink
1. n1) дзенькіт (скла тощо)2) сильний різкий удар3) розм. гроші, дзвінка монета4) розм. в'язниця, в'язнична камера2. v1) дзвеніти; звучати2) дзенькати, брязкатиto clink glasses — цокатися, пити за (чиєсь) здоров'я
3) розм. клепати, заклепувати* * *I [klink] n1) дзенькіт (скла, ключів)2) віршик3) пронизливий крик ( птаха)4) дiaл. гроші, дзвінка монетаII [kliçk] v1) дзвеніти, звучати; дзенькати ( чим-небудь)to clink glasses — цокатися, пити за ( чиє-небудь) здоров'я
2) римуватисяIII [kliçk] n; сл.в'язниця, тюремна камера -
13 retip
vклепати (косу) -
14 rivet
I [`rivit] n II [`rivit] v1) клепати, склепувати -
15 вздор
дурниця, нісенітниця, недоречність, абищо. Срв. Бредня, Белиберда. Говорить, молоть, нести вздор - теревенити, правити нісенітниці, блягузкати, торочити, клепати, плести, верзти язиком, химери гнати, дурниці верзти (правити, стріляти), плескати, плести, провадити не знать-що; (сов.) наблягузкати, наверзти, наказати сім мішків гречаної вовни.* * *дурни́ця, нісені́тниця, аби́що, собир. дурни́ці, -ни́ць, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця; ( пустые оворы) верзі́ння\вздор! — в знач. сказ. дурни́ці!
-
16 выклёпывать
несов.; сов. - в`ыклепатьвикле́пувати, ви́клепати -
17 грешить
1) грішити, (слав.) согрішати. Греша жить - грішно жити. Перестать грешить, видя наказание, постигшее кого-либо за грех - каятися на кому;2) -ить на кого - гріхувати на кого, клепати на кого;3) -ить чем - мати ваду, ґанч[дж];4) помилятися. Грешащий - грішитель, согрішитель.* * *рел., перен.гріши́ти -
18 звонить
1) дзвонити, калатати, дзенькати, дзеленькати, теленькати в що, (в колотушку) клепати, калатати, (с усердием) видзвонювати, (раздельно в один колокол) дзвонити в один дзвін, ба[о]мкати, бемкати, бовкати. -нят - дзвонять, дзвониться. [Вже до вечерні дзвониться]. -нить во все колокола - в усі дзвони дзвонити (бити, грати), густо дзвонити. -нить раскачивая весь колокол - дзвонити з розгону. Окончить -нить - передзвонити. -нить на пожар - вогонь вістити. -нить требуя помощи тревожно - дзвонити на ґвалт. -нить по усопшему - по душі дзвонити;2) (средн. зал.) дзвонити, густи, грати, бити. [Дзвони дзвонять, там бабу хоронять (Херсонщ.), Дзвони грають (Б. Лепк.). У неділю рано усі дзвони б'ють (Херсонщ.)];3) (разглашать) дзвонити, роздзвонювати. [А жіночки лихо дзвонять, матері глузують (Шевч.)].* * *1) дзвони́ти, -ню́, -ниш; (о колоколах, звонке) калата́ти; ( о большом колоколе) бо́вкати, бе́вкати; ( о звонке) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати2) (перен. разглашать) дзвони́ти, бо́вкати, бевкати; ( везде) роздзво́нювати -
19 клеветать
на кого клепати (-плю, -плеш) на кого, обмовляти кого, обносити кого, набріхувати на кого, лихомовити, лихословити кого, клеветати (-вечу, -вечеш и (редко) -таю, -єш) на кого. [Не по правді мене обмовляєте (М. Вовч.). Ви клеплете на вершників держави (Куліш). Почали сестри набріхувати на меншу (Сторож.). Вона клевече (Мова). Хто клеветає, той душу згубить (Федьк.)].* * *(на кого-что) зво́дити на́клеп, клепа́ти (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти (кого) -
20 кляузничать
1) (крючкотворить) клявзувати, крутити, карлючки гнути;2) (ябедничать, сплетничать) клепати (-паю, -паєш и клеплю, -плеш), набріхувати на кого, плескати (плещу, -щеш).* * *клепа́ти, плеска́ти, брехати, наші́птувати, писати кля́узи, зво́дити на́клеп
- 1
- 2
См. также в других словарях:
клепати — Клепати: тут: хлопати [51] … Толковый украинский словарь
клепати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} 1) бить в доску; 2) ложно оклеветать … Словарь церковнославянского языка
клепати — клепа/ю, клепа/єш і кле/плю/, кле/плеш; мн. кле/плють; недок. 1) перех.Вирівнювати й загострювати лезо коси, ножа тощо, б ючи по ньому молотком. 2) перех. і без додатка. З єднувати металеві частини чого небудь заклепками. || З єднувати металеві… … Український тлумачний словник
клепати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
клепати — (да) звъня; (да) бия клепало … Църковнославянски речник
клепать — клепаю, укр. клепати, др. русск. клепати обвинять , Русск. Правда (Карский, РП 97), ст. слав. клеплѭ, клепати толкать , болг. клепя отбиваю (косу) , сербохорв. клѐпати, кле̏пље̑м бить молотом, отбивать (косу) , словен. klepati отбивать,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
голова — ГОЛОВ|А (143), Ы с. 1. Голова (часть тела): ѡже съгренеть женѣ повои с головы. или дщьри. ˫авитсѩ простоволосѩ ·г҃· гр҃нъ старыѥ за соромъ. Гр 1189–1199 (новг.); ст҃ославъ же рече къ бьрнови нѣчьто м˫а на го||ловѣ бодеть СкБГ XII, 20–21; А ѥже то … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
доклепувати — ую, уєш, недок., доклепа/ти, доклепа/ю, доклепа/єш і докле/плю, докле/плеш, док., перех. Закінчувати клепати; клепати до кінця … Український тлумачний словник
поклепати — поклепа/ю, поклепа/єш і покле/плю, покле/плеш; мн. покле/плять; перех. 1) Док. до клепати. 2) Клепати якийсь час … Український тлумачний словник
болого — Болого. → Не бологомъ не к добру (2): Нъ уже, княже Игорю, утръпѣ солнцю свѣтъ, а древо не бологомъ листвіе срони: по Росі и по Сули гради подѣлиша. 32. Немизѣ кровави брезѣ не бологомъ бяхуть посѣяни, посѣяни костьми Рускихъ сыновъ. 36. Ср.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
начяти — Начать начати, начяти (5) 1. Приступить к какому л. действию; приняться что л. делать: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Орьтъмами, и япончицами, и кожухы начашя мосты… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
