клеветать

на кого клепати (-плю, -плеш) на кого, обмовляти кого, обносити кого, набріхувати на кого, лихомовити, лихословити кого, клеветати (-вечу, -вечеш и (редко) -таю, -єш) на кого. [Не по правді мене обмовляєте (М. Вовч.). Ви клеплете на вершників держави (Куліш). Почали сестри набріхувати на меншу (Сторож.). Вона клевече (Мова). Хто клеветає, той душу згубить (Федьк.)].

* * *

1) клепати (-паю, -єш и клеплю, -плеш), (заклёпками) нютувати. [Клепати косу]. Клепли покуда -плется - коваль клепле, поки тепле (Приказка);

2) на кого - клепати на кого; см. Клеветать;

3) брехати, плескати. Что на мёртвого -плет - бреше, як на мертвого;

4) (бить, стучать во что) клепати, калатати в що. Клёпанный - клепаний, (заклёпками) нютований. -ться - клепатися, нютуватися.

* * *

кого о ком лихословити кого, про кого, лихомовити про кого, обмовляти кого, ганити, ганьбити, ганьбувати кого, пащекувати про кого, (опис.) кувати речі недобрі(ї) на кого; срвн. Клеветать. [Почала вона лихословити про його (Кониськ.). Олеся лихословила й сміялась з Онисі (Н.-Лев.). Ця баба всіх обмовляє (Звин.). А тим часом вороженьки чинять свою волю,- кують речі недобрії (Шевч.)].

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

наболтать

1) набовтувати, набовтати, наколочувати, наколотити, набаламучувати, набаламутити чого в що, (во множ.) понабовтувати, понаколочувати, понабаламучувати чого в що; заколотити чого. [Набовтала помий повне відро (Сл. Гр.). Наколотила сажі та й маже йому шию (Рудч.). Понаколочували такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає (Богодух.). Висівок там заколоти (Хата)]. -тай яиц в молоко - наколоти яєць в молоко. -тай кулажки - заколоти кваші;

2) см. Наболтать 2. Наболтанный - набовтаний, наколочений, набаламучений, понабовтуваний и т. п. -ться -

1) набовтуватися, набовтатися, понабовтуватися; бути набовтуваним, набовтаним, понабовтуваним и т. п. В подливу -тся мука - в підлеву набовтують (наколочують) муки;

2) см. Наболтаться 2 - 5.

* * *

1) ( наговаривать лишнего) набала́кувати, набала́кати, сов. набазі́кати, намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наторо́чити, наверзти́, наля́пати [язико́м], наварня́кати

2) ( клеветать) нагово́рювати -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш, сов. наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наклепа́ти

наговорить

1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];

2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;

3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -

1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;

2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;

3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -

1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;

2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];

3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].

* * *

несов.; сов. - наговор`ить

1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати

2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)

3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

оговорить

1) (делать оговорку) застерегати, застерегти, зазначати, зазначити, завважати, завважити;

2) (оклеветать, опорочить) о(б)говорювати, о(б)говорити, обмовляти, обмовити, ославляти, ославити, обгуджувати, обгудити, обносити, обнести кого; (обвинить) підскаржувати, підскаржити, оклепати кого перед ким. [Він оклепає нас перед царем (Л. Укр.)];

3) (испортить наговором) зурочити, наврочити кого. Оговорённый -

1) застережений;

2) о(б)говорений, обмовлений, ославлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - оговор`ить

1) ( клеветать) обмовля́ти, обмо́вити и пообмовля́ти, обгово́рювати, обговори́ти, обгу́джувати, обгу́дити, огу́джувати, огу́дити, оббрі́хувати, оббреха́ти и пооббрі́хувати, несов. обплеска́ти; обно́сити, обнести́

2) ( обусловливать) застеріга́ти, застерегти́; (заранее договариваться о чём-л.) домовля́тися, домо́витися

3) ( делать оговорку) роби́ти застере́ження, зроби́ти застере́ження, застеріга́ти, застерегти́

4) (делать замечание кому-л.) заува́жувати, заува́жити

5) этногр. навро́чувати, навро́чити, зуро́чувати, зуро́чити

несов.; сов. - очерн`ить