Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

извещать

  • 1 извещать

    известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - извест`ить
    (кого-что) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш; оповіща́ти, оповісти́ти и мног. пооповіща́ти (кого-що, кому-чому); ( уведомлять) повідомля́ти, повідомити, -млю, -миш (кого-що, кому-чому); ознаймля́ти, ознайми́ти, -млю́, -ми́ш (кого-що)

    Русско-украинский словарь > извещать

  • 2 известить

    см. Извещать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > известить

  • 3 докладываться

    I несов.; сов. - долож`иться
    ( извещать о своём приходе) доповіда́тися, доповісти́ся
    II докл`адываться
    доклада́тися

    Русско-украинский словарь > докладываться

  • 4 известность

    1) (состояние известного) звісність (-ности);
    2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;
    3) славнозвісність; см. Знаменитость.
    * * *
    1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сність

    получи́ть (приобрести́) \известностьть — ста́ти відо́мим, набу́ти сла́ви (популя́рності, відо́мості)

    приводи́ть, привести́ в \известностьть — з'ясо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, з'ясува́ти

    ста́вить, поста́вить в \известностьть — дово́дити, дове́сти до ві́дома; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш

    2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості

    Русско-украинский словарь > известность

  • 5 оповещать

    оповестить о чём кого оповіщати, оповістити кого про що, проголошувати, проголосити кому що, ясувати, з'ясувати кому що, про що, обвіщати, обвістити кому що, заповіститися. [Мене про це вже оповіщено. Звели Антонія живим узяти, - з'ясуй про це (Куліш)]. -щать, -стить через посланцов - обсилати, обіслати. [Уже я й полки обіслав, щоб коні кормили і в дорогу готові були (Куліш)]. Оповещаемый - оповіщуваний, проголошуваний. Оповещённый - оповіщений, проголошений. Срв. Извещать, Об'являть.
    * * *
    несов.; сов. - оповест`ить
    сповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити

    Русско-украинский словарь > оповещать

  • 6 отписывать

    отписать
    1) відписувати, відписати кому на що. [Відписати на листа]. -ться (канцел.) - відписуватися, відписатися. [Доведеться відписуватися, щоб протягти час, а тут тимчасом зробимо все, що треба];
    2) (по дух. завещ.) відписувати, відписати. См. Завещать. [Всі добра рухомі й нерухомі відписую дочці]. -нный - відписаний.
    * * *
    несов.; сов. - отпис`ать
    1) відпи́сувати, відписа́ти и повідпи́сувати
    2) ( извещать письмом) писа́ти, написа́ти
    3) (сов. кончить писать) написа́ти, понапи́сувати

    Русско-украинский словарь > отписывать

  • 7 повещать

    повестить кого о чём сповіщати, сповістити, обвіщати, обвістити кого про що и що. Срв. Извещать. Повещенный - сповіщений, обвіщений.
    * * *
    несов.; сов. - повест`ить
    сповіща́ти, сповісти́ти, повідомля́ти, повідо́мити, оповіща́ти, оповісти́ти

    Русско-украинский словарь > повещать

  • 8 предупреждать

    -предить
    1) (опережать) по[у,ви]переджати, по[у,ви]передити кого, що; срв. Предварять. [Думки так і літали по його голові, попереджаючи слова (Коцюб.). А що, одначе, коли він переб'є, попередить мене (Кониськ.)];
    2) кого о чём (предуведомлять, предостерегать) - попереджувати, попереджати, попередити, пере[за,о]стерегати, пере[за,о]стерегти, упереджати, упередити кого про що, (народн., описат.) навіжки давати кому; см. Предостерегать. [Забула перестерегти його, що йде на ніч у Чорновус (Грінч.). Наперед застерегаю читача (Крим.). Остеріг мене, що груба димить (Кониськ.). Перестерегав, щоб вона не говорила неправди (Грінч.). Треба бігти й остерегти його (Коцюб.). Барана стрижуть, а козлу навіжки дають (Ном.)];
    3) что (предотвращать, предохранять) - запобігати, запобігти чому; срв. Предотвращать. [Запобігти лихові (Куліш)];
    4) кого чем (сделать что-л. скорее) - у[по]переджати, у[по]передити, випереджати, випередити кого в чому. -ждать чьи желанья - попереджати чиї бажання. Предупреждённый -
    1) по[у]переджений;
    2) пере[за,о]стережений, упереджений через кого;
    3) запобіжений;
    4) у[по]переджений, випереджений. -ться -
    1) (быть опережённым) по[у]переджатися, бути по[у]передженим;
    2) (быть предуведомленным, предостережённым) пере[за,о]стерегатися, бути пере[за,о]стереженим, упередженим через кого.
    * * *
    несов.; сов. - предупред`ить
    1) ( заранее извещать) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити, диал. упереджа́ти, упереди́ти; ( предостерегать) остеріга́ти, остерегти́, перестеріга́ти, перестерегти́, застеріга́ти, застерегти́
    2) ( что - предотвращать) запобіга́ти, запобі́гти (чому), відверта́ти, відверну́ти (що)
    3) ( опережать) випереджа́ти, ви́передити, попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити; (желание, намерение диал.) упереджа́ти, упере́дити

    Русско-украинский словарь > предупреждать

  • 9 сообщать

    несов.; сов. - сообщ`ить
    1) ( кому - уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш (кого, кому); ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш (кого, кому), оповіща́ти, оповісти́ти (кого); ( словесно) перека́зувати, -зую, -зуєш, переказа́ти, -кажу́, -ка́жеш и мног. поперека́зувати (кому); ( доводить до сведения) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти, -ві́м, -віси́ (кому)
    2) ( передавать) передава́ти, -даю́, -дає́ш, переда́ти, -да́м, -даси́
    3) ( чему что - придавать) надава́ти, нада́ти (чому чого)

    \сообщать щи́ть но́вые ка́чества — нада́ти нови́х власти́востей

    4) ( предоставлять) подава́ти, пода́ти

    \сообщатьть све́дения — подава́ти, пода́ти відо́мості

    Русско-украинский словарь > сообщать

  • 10 уведомлять

    несов.; сов. - ув`едомить
    повідомля́ти, повідо́мити; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти

    Русско-украинский словарь > уведомлять

  • 11 Прокрикивать

    прокричать
    1) кричати, прокричати, гукати, прогукати кому що; вигукувати, вигукнути що; (извещать криком) проголошувати, проголосити, виголошувати, виголосити що; срв. Выкрикивать. [Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголов'я ворон прокричить (Шевч.)];
    2) -чать известное время - прокричати, викричати; прогукати. Ребёнок -чал всю ночь - дитина прокричала (викричала) цілу ніч.

    Русско-украинский словарь > Прокрикивать

См. также в других словарях:

  • извещать — Возвещать, оповещать, давать знать, доводить до сведения, докладывать, доносить, делиться с кем (горем, радостью, новостью), заявлять, знакомить, объявлять, поведать, поставлять в известность, рапортовать, сообщать, рассказывать, уведомлять,… …   Словарь синонимов

  • ИЗВЕЩАТЬ — ИЗВЕЩАТЬ, извещаю, извещаешь (книжн.). несовер. к известить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • извещать — ИЗВЕСТИТЬ, ещу, естишь; ещённый ( ён, ена); сов., кого (что) о чём. Сообщить кому н., довести что н. до чьего н. сведения. И. о приезде. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • извещать — Syn: уведомлять, объявлять, оповещать, сообщать, извещать, осведомлять (редк.), информировать (оф.) …   Тезаурус русской деловой лексики

  • извещать — • сообщать, информировать, извещать, уведомлять, осведомлять, докладывать, доносить, объявлять, оповещать, предупреждать Стр. 1088 Стр. 1089 Стр. 1090 Стр. 1091 Стр. 1092 Стр. 1093 Стр. 1094 Стр. 1095 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • извещать — ИЗВЕЩАТЬ, несов. (сов. известить), что, о чем и с прид. изъясн. Говорить (сказать) что л., доводя до сведения кого л., сообщая кому л. какую л. информацию; Син.: информировать, оповещать, осведомлять, уведомлять [impf. to inform (of, about),… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Извещать — несов. перех. Сообщать что либо, уведомлять о чём либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • извещать — извещ ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • извещать — (I), извеща/ю, ща/ешь, ща/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • извещать — см. Известить …   Энциклопедический словарь

  • извещать — см. известить; а/ю, а/ешь; нсв …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»