-
1 возмочь
змогти, здужати, здоліти, спромогтися, спомогтися (-жуся, -можешся).* * *змогти́, спромогти́ся; ( быть в силах) зду́жати -
2 смогать
змогти́ (змо́жу, змо́жеш); (мочь) могти́; см. мочь I -
3 смочь
змогти́ (змо́жу, змо́жеш); ( оказаться в состоянии) спромогти́ся, -мо́жуся и -можу́ся, -мо́жешся; ( только с инфинитивом) поду́жати, здола́ти, ( быть способным сделать) утну́ти, утя́ти (утну́, утне́ш) -
4 одолевать
одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.* * *несов.; сов. - одол`еть1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати -
5 побеждать
победить перемагати, перемогти, змагати, змогти, дужати, подужати, сов. по[з]долати и по[з]доліти, бороти, побороти, переважувати, переважити кого, що, брати, взяти гору над ким, над чим. Срв. Одолевать, Осиливать, Преодолевать. [Не багато людей може тим похвалитись, що самих себе перемогли (Єфр.). Мене не подола весь люд ворожий (Л. Укр.). Мудрість бере гору над дурнотою, як світло над темрявою (Еккл.)]. -дить войною - звоювати, повоювати кого війною, (стар.) звитяжити кого. -дить врага, вражескую силу - перемогти, подужати, подолати, переважити, з[по]воювати ворога, ворожу силу. [Поміг йому ворога звоювати (Рудан.). Як переважили козаки шляхетську силу (Куліш)]. -дить кого в борьбе - подужати кого в боротьбі, побороти кого. Свет -дает тьму - світло перемагає (змагає, боре, переважує) темряву, бере гору над темрявою. -дить страх - перемогти, подужати, подолати, побороти страх. -дить препятствия, трудности - см. Преодолевать. Побеждённый - переможений, подоланий, подужаний, звитяжений. [Горе подоланим (переможеним, звитяженим)]. -ться - перемагатися, бути переможеним, подужаним, подоланим, звитяженим и т. д.* * *несов.; сов. - побед`итьперемага́ти, перемогти́; ( одолевать) змага́ти, змогти́ и позмага́ти, несов. покона́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти -
6 перемогать
перемочь перемагати, перемогти, замагати, замогти, змагати, змогти, дужати, подужати, (сов.) здолати, здоліти, переборювати, перебороти, побороти. См. Одолевать, Пересиливать. [Вона перемогла себе (Коцюб.). Два дні не спить і сон його не зможе. Насилу десять чоловіка його подужали (Сторож.). Ворога свого здолає (Гребінка). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Поборов бажання тіла (Франко)].* * *несов.; сов. - перем`очьперемага́ти, перемогти́ -
7 превозмогать
превозмочь перемагати, перемогти, бороти, збороти, побороти, переборювати, перебороти, пересилювати, пересилити, (только соверш.) подоліти и подолати, здоліти и здолати. Срв. Преодолевать, Пересиливать. [Слово, яким все і всіх перемагає поет (Єфр.). Подоліла своє горе (Г. Барв.)]. -мочь все препятствия - перебороти, побороти, перемогти всі перешкоди. -гать, -мочь себя - перемагати, перемогти, змагати, змогти себе, перемагатися, перемогтися, змагатися, змогтися. [Я силувався перемогти себе і весело жартував (Крим.). Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка). Я тебе доведу, голубко, зможися (М. Вовч.)].* * *несов.; сов. - превозм`очьперемага́ти, перемогти́, переси́лювати, переси́лити и диал. переси́лувати, перебо́рювати, переборо́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти -
8 преодолевать
преодолеть перемагати, перемогти, змагати, змогти, переборювати, перебороти, поборювати, побороти, (сов.) подужати, подола[і]ти, пересилювати, пересилити, переважати, переважити, ламати, зламати, (о мн.) поперемагати, попереборювати, попересилювати кого, що; срв. Одолевать, Осиливать. [Перемагай свій тяжкий час (Філян.). Самих себе перемогти (Єфр.). Усі ці перешкоди треба перебороти (Касян.). Подужати недовір'я (Касян.). Вона зламає всяку перешкоду (Самійл.)]. Я -лею все трудности - я переможу всі труднощі. -лев самого себя - перемігши самого себе. Преодолённый - переможений, поборений, подужаний, пересилений, переважений. -леваться, -долеться - перемагатися, перемогтися, поборюватися, пересилюватися, бути переможеним, подужаним, переваженим, побореним, пересиленим.* * *несов.; сов. - преодол`етьперебо́рювати, переборо́ти, несов. подола́ти, поду́жати, подолі́ти; ( пересиливать) побо́рювати, поборо́ти; ( побеждать) перемага́ти, перемогти́ -
9 собираться
несов.; сов. - собр`аться1) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся) и мног. позбира́тися; ( сходиться) схо́дитися, -джуся, -дишся и зіхо́дитися, зійти́ся (зійду́ся, зі́йдешся) и мног. посхо́дитися; ( вокруг кого-чего) гуртува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, згуртува́тися; (вокруг кого-чего; скапливаться) ку́пчитися и ску́пчуватися, -чується, ску́пчитися и мног. поску́пчуватися, ску́плюватися, -люється, ску́питися, несов. диал. ку́питисякак бу́дто \собираться ра́ется дождь — нена́че (на́че) збира́ється (бере́ться, зано́ситься; диал. моло́диться) на дощ
2) (готовиться, приготовляться что-л. сделать) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, -джуся, -дишся и нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися; несов. ла́дитися, ладна́тися; ( снаряжаться) лаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, налаштува́тися, споряджа́тися, споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, виряджа́тися, ви́рядитися, -джуся, -дишся и повиряджа́тися; диал. зла́годитися сов., прибира́тися, прибра́тися, -беру́ся, -бере́шся\собираться бира́ться в далёкую доро́гу — збира́тися (лаштува́тися; ладна́тися; споряджа́тися, виряджа́тися) в дале́ку доро́гу
3) (с чем - доставать средства, напрягать силы, мысли) збира́тися, зібра́тися (на що, з чим), сов. спромогти́ся, -мо́жуся и -можу́ся, -мо́жешся (на що); ( со средствами) стяга́тися и стя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, стягти́ся, -гну́ся, -гнешся и стягну́тися (на що)\собираться ться с ду́хом — набира́тися, набра́тися ду́ху; ( отдыхать) перепочива́ти, перепочи́ти
\собираться бра́ться с мы́слями — зібра́ти думки́, зібра́тися з думка́ми; зміркува́тися
\собираться ться с сила́ми — збира́тися, зібра́тися в си́лі (на си́лі); змага́тися, змогти́ся [на си́лу]
4) ( напрягать мышцы) напру́жуватися, -жуюся, -жуєшся, напру́житися; ( съёживаться) зіщу́люватися, -лююся, -люєшся, зіщу́литися, зщу́люватися, зщу́литися5) страд. несов. збира́тися; склика́тися; ску́пчуватися, ску́плюватися; визби́руватися, -рується; призби́руватися; забира́тися, прибира́тися; виряджа́тися; готува́тися, ла́годитися, ладна́тися; склада́тися, збира́тися -
10 угадывать
несов.; сов. - угад`ать1) уга́дувати, угада́ти; ( догадываться) здога́дуватися, здогада́тися, несов. збагну́ти2) ( распознавать) розпізнава́ти, розпізна́ти; ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти3) (сов.: попасть, очутиться) прост. попа́сти, потра́пити4) (сов.: угодить кому-л.) прост. догоди́ти; потра́фити5) (сов.: суметь) прост. зумі́ти, змогти́
См. также в других словарях:
змогти — 1 дієслово доконаного виду взяти гору над кимсь змогти 2 дієслово доконаного виду бути в змозі … Орфографічний словник української мови
змогти — [змогти/] о/жу, о/жеиш; нак. зм іг, змогла/ … Орфоепічний словник української мови
змогти — I див. змагати I. II див. змагати II … Український тлумачний словник
змогти — (виявитися у змозі, у силі щось зробити), зуміти, спромогтися, спромагатися; у[в]мудритися, у[в]мудрятися, примудритися, примудрятися, у[в]хитритися, у[в]хитруватися, у[в]хитрятися (застосовуючи спритність, хитрощі тощо) Пор. уміти … Словник синонімів української мови
змогтися — Змогтися: посилитись [46 1;46 2] … Толковый украинский словарь
змогтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
змагати — I а/ю, а/єш, недок., змогти/, змо/жу, змо/жеш; мин. ч. зміг, змогла/, змогло/; док. 1) перех., розм. Брати гору, здобувати перемогу над ким , чим небудь; перемагати. || Переборювати, долати що небудь (почуття, фізичний стан і т. ін.). || тільки 3 … Український тлумачний словник
рахуба — и, ж., розм. 1) заст. Лічба, рахування. •• Раху/би не да/ти кому, чому а) не змогти порахувати кого , що небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким , чим небудь. 2) заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування. •• Добра/ти раху/би в чому… … Український тлумачний словник
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
здолати — а/ю, а/єш і рідко здолі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) перех. Перемогти в боротьбі, підкорити силою зброї. || Перебороти, подолати що небудь. || Пересилити, приборкати в собі яке небудь почуття. 2) перех. Упоратися з чимось, що вимагає фізичних зусиль,… … Український тлумачний словник
змагатися — I а/юся, а/єшся, недок. 1) Намагатися перевершити, перемогти когось у чому небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. || перен. Не поступатися кому , чому небудь в якихось якостях, властивостях. 2) перен. Чинити опір кому … Український тлумачний словник
