-
1 закінчуватися
-
2 закінчуватися
fall in, ( про термін давності кримінального переслідування) become outlawed, determine, eventuate, ( про термін) expire, ( про термін чинності тощо) lapse, ( чимсь) maturatione, result -
3 закінчуватися
зака́нчиваться, зако́нчиться, ока́нчиваться, око́нчиться, конча́ться, ко́нчиться; (о времени, сроке - в официальном языке) истека́ть, исте́чь; (что чем - о последней части, о последнем моменте) заключа́ться, заключи́ться; ( иметь своим результатом что-нибудь меньше ожидаемого) ограни́чиваться, ограни́читься (чем) -
4 закінчуватися
დასრულება, დამთავრება, გათავება -
5 закінчуватися
закончыцьканецмэта -
6 закінчуватися
bitmek -
7 закінчуватися засудженням
Українсько-англійський юридичний словник > закінчуватися засудженням
-
8 закінчуватися нічим
(про суд, розслідування тощо) come to nothingУкраїнсько-англійський юридичний словник > закінчуватися нічим
-
9 закінчити
= закінчитися; док. див. закінчувати, закінчуватися -
10 закінчитися
-
11 закінчитися
см. закінчуватися -
12 fall in
-
13 битиль-
закінчуватися О, К. -
14 канец
закінченнязакінчитизакінчитисязакінчуватизакінчуватисякінецькінчатикінчатисякінчитикінчитисяскінчити -
15 канец
закінченнязакінчитизакінчитисязакінчуватизакінчуватисякінецькінчатикінчатисякінчитикінчитисяскінчити -
16 expire
закінчуватися ( про термін); випливати ( з чогось); втрачати силу (чинність), припинятися із закінченням терміну (про дію, чинність); конати, помирати -
17 come to nothing
закінчуватися нічим (про суд, розслідування тощо) -
18 eventuate
закінчуватися; бути наслідком; виникати, траплятися -
19 expire on final payment
закінчуватися (втрачати силу або чинність) із останнім платежем -
20 maturatione
закінчуватися ( чимсь); наставати ( про строк); підлягати оплаті
См. также в других словарях:
закінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закінчуватися — закінчитися (про дію, подію, явище, відтинок часу дійти до кінця, до завершення), кінчитися, кінчатися, скінчитися, завершитися, завершуватися, довершитися, довершуватися; відійти, відходити, дійти, доходити, погаснути, погасати (про певний… … Словник синонімів української мови
закінчуватися — ується, недок., закі/нчи/тися, кі/нчи/ться, док. 1) Доходити до кінця, до завершення; кінчатися в часі. || Досягати кінця, межі в просторі. 2) чим. Мати своїм кінцем, бути завершенням чого небудь … Український тлумачний словник
закінчитися — див. закінчуватися … Український тлумачний словник
закінчитися — див. закінчуватися … Словник синонімів української мови
увінчуватися — уюся, уєшся, недок., увінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. 2) Прикрашатися вінком з чого небудь або чимось, схожим на вінок. 3) Закінчуватися вгорі чим небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
кінчатися — а/юся, а/єшся, недок., кінчи/тися, чу/ся, чи/шся, док. 1) Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати. || Припинятися, переставати. || Наближатися до краю, до межі своєї протяжності. || Вичерпуватися, виходити (в 11 знач.).… … Український тлумачний словник
сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню … Український тлумачний словник
догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… … Український тлумачний словник
доходити — I дох одити джу, диш і рідко, заст. доходжа/ти, а/ю, а/єш, недок., дійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і … Український тлумачний словник
завершуватися — ується, недок., заверши/тися, и/ться, док. 1) Іти, наближатися до кінця, закінчення; закінчуватися. 2) тільки недок. Пас. до завершувати … Український тлумачний словник