завішати

1) что - повісити, (редко) обвісити, почепити, (многое) повішати. [Повісила намисто на шию. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (Коц.). Арфу співець почепив на вербі (Л. Укр.)]. -сить шляпу на гвоздь - почепити капелюха на кілочок. -сить голову - звісити голову, похнюпитися, посупитися, понуритися, унуритися. Повесивший голову - понуруватий (М. Вов.). -сить нос - похнюпити (посупити) носа, ніс (Стор.), похнюпитися, посупитися;

2) кого - повішати, повісити, завісити, завішати, (многих) повішати, (всех) вивішати, перевішати кого. [Розгнівався пан на мене, повішати хоче (Руд.). За цеє бог не повісить (Ном.). Повела його в сад та й завішала. Ну хоч мене завісь, доладно я не розкажу (Куліш)].

* * *

1) пові́сити, пові́шати; (на крючок, гвоздь) почепи́ти

2) ( казнить) пові́сити, пові́шати; диал. заві́сити

-ся, завесить, -ся завішувати, -ся, завісити, -ся, запинати, -ся, запнути, -ся, зап'ясти, -ся, заслоняти, -ся, заслонити, -ся, (о мног.) позавішувати, -ся, позапинати, -ся, позаслоняти, -ся. [Усе просив завісити вікна (Н.-Лев.). Заслонив вікно (Н.-Лев.). В кімнаті вікна були позапинані (Крил.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.)]. Завешенный - завішений, запнутий, заслонений.

* * *

несов.; сов. - ув`ешать

1) вірьовка, мотузка; шворка; шнурок, тасьма; зав'язка

2) муз. струна

3) р\ струнні інструменти оркестру

4) р\ музиканти, які грають на струнних інструментах

5) ряд, низка, валка; серія

6) разок (намиста тощо)

7) тятива (лука)

8) спорт. струна (ракетки)

9) волокнина, жилка

10) жила (у м'ясі)

11) амер., розм. умова, застереження

12) тех. ряд (бурових штанг)

13) гірлянда (ізоляторів)

14) партія (деталей)

15) коні одного власника (на перегонах)

16) спорт. група гравців (гімнастів), відібраних за майстерністю

v (past і p.p. strung)

1) натягувати (струну тощо)

2) приладнувати струну (тятиву)

3) зав'язувати, прив'язувати; шнурувати

4) настроювати (музичний інструмент)

5) напружувати (тж string up)

6) нанизувати (намисто)

7) вішати, розвішувати

8) розставляти в ряд

9) ставати в ряд

10) ставати волокнистим

11) амер., розм. обдурювати, містифікувати, водити за носа (тж string along)

12) робити удар по кулі для визначення порядку гравці в (більярд)

* * *

1) мотузка; тасьма, зав'язка, шнурок

2) мyз. струна

3) низка, ряд; серія; група предметів, що належать одному власникові

4) нитка

5) тятива ( лука); cпopт. струна ( ракетки)

6) волокно ( стручка квасолі); жила ( у м'ясі); гeoл. прожилок

7) cл. умова, обмеження

8) pl зв'язки, знайомства; вплив

9) бікіні, купальник з двох стрічечок ( string bikini)

10) бyд. косоур, тятива ( сходів)

11) риска, з якої вводиться куля в гру (більярд; string line); удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

12) cпopт. група спортсменів, відібраних за рівнем майстерності

13) тex. ряд ( бурових штанг); гірлянда ( ізоляторів); батіг ( рейок); нитка ( труб); партія ( одночасно оброблюваних деталей)

1) оснащувати струною, тятивою

2) натягати (струну, тятиву)

3) настроювати ( музичний інструмент)

4) напружувати ( string up)

5) зав'язувати, прив'язувати; шнурувати; зв'язувати ( string together)

6) нанизувати

7) вішати ( гірлянди)

8) розставляти в ряд; ставати в ряд

9) видаляти волокно ( стручка квасолі); чистити ( квасолю); обрізати

10) робитися, ставати волокнистим

11) обманювати, містифікувати, водити за ніс ( часто string along)

12) робити удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

13) повісити (людину; string up)

1. n

1) вигляд; манера

2) розм. загальний зміст, значення

3) схил, спад, нахил

4) схильність

5) пауза, перерва; зупинка

6) те, що висить (звисає)

7) спорт. вис

2. v

1) вішати, страчувати

2) повіситися

v (past і p.p. hung)

1) вішати; підвішувати; розвішувати

2) висіти, звисати

3) нависати; висіти над

4) загрожувати

5) розм. мотатися, теліпатися

6) ширяти, висіти в повітрі

7) виставляти картини (на виставці тощо)

8) прикріпляти; навішувати; ставити (на пружини)

9) прив'язувати, підвішувати

10) лежати, сидіти (про одяг)

11) круто спускатися (про схил)

12) тех. застрявати (про деталь)

13) мет. зависати (про шихту в домні)

6) баритися

* * *

1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування

2) загальний зміст, значення; суть

3) схил, спад, нахил

4) схильність, нахил

5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення

6) дiaл. те, що звисає, висить

7) cпopт. вис

1) вішати, підвішувати; розвішувати

2) висіти

3) виставляти картини (у музеї, на виставці)

4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися

5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим

6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)

7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати

8) ширяти, висіти в повітрі

9) бовтатися; теліпатися

10) лежати, сидіти ( про плаття)

11) ( круто) спускатися ( про схил)

12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати

13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)

14) (on, upon) обпертися

15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)

16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати

17) (on) приклеювати ( прізвисько)

18) cл. ударити

19) (about, around) тинятися; валандатися

20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні

21) мop. утримувати на місці ( судно)

22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)

23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

1. n

1) недоуздок, оброть, повід

2) вірьовка на шибениці, зашморг

3) вішальник

4) пові шення

5) нерішуча людина

2. v

1) надівати недоуздок; привчати до вуздечки

2) приборкувати

3) вішати

* * *

1) повід, недоуздок

2) мотузка на шибениці, зашморг; повішеник; повішення

3) ліф без спинки е рукавів із зав'язками на шиї е спині; верхня частина купального костюма; ліфчик, що зав'язується на шиї

1) надягати недоуздок ( на коня); привчати до вуздечки; приборкувати кого-небудь

2) вішати

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

1) знову запевняти (переконувати)

2) умовляти; заспокоювати; підбадьорювати; утішати; розважати

3) перестраховувати

* * *

1) ( знову) завіряти, переконувати

2) заспокоювати; підбадьорювати; утішати

1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування

2) загальний зміст, значення; суть

3) схил, спад, нахил

4) схильність, нахил

5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення

6) дiaл. те, що звисає, висить

7) cпopт. вис

1) вішати, підвішувати; розвішувати

2) висіти

3) виставляти картини (у музеї, на виставці)

4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися

5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим

6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)

7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати

8) ширяти, висіти в повітрі

9) бовтатися; теліпатися

10) лежати, сидіти ( про плаття)

11) ( круто) спускатися ( про схил)

12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати

13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)

14) (on, upon) обпертися

15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)

16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати

17) (on) приклеювати ( прізвисько)

18) cл. ударити

19) (about, around) тинятися; валандатися

20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні

21) мop. утримувати на місці ( судно)

22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)

23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

1. adj

1) твердий; жорсткий; шорсткий на дотик

2) сильний (удар)

3) важкий, тяжкий (про працю)

4) дужий, міцний; загартований

5) суворий; безжалісний, жорстокий

6) тяжкий; сповнений труднощів і нестатків

7) холодний, суворий, лютий

8) різкий, грубий, неприємний (про звук тощо)

9) старанний, ретельний

10) наполегливий, самовідданий

11) стійкий

12) жадібний; скупий; зажерливий

13) дзвінкий (про монету)

14) частий (про пульс)

15) міцно зав'язаний

16) амер. міцний; алкогольний

17) розм. кислий, терпкий (про вино)

18) певний, підтверджений

19) контрастний (про зображення)

20) густий, тягучий (про рідину)

21) фіз. проникаючий (про радіацію)

22) фон. твердий (про приголосний звук)

2. adv

1) сильно, дуже; інтенсивно

2) наполегливо, уперто; старанно, ретельно; енергійно

3) твердо; круто

4) важко, насилу

5) надмірно, непомірно

6) суворо, жорстоко

* * *

1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото

2) дзвінка монета

3) cл. каторга

4) пресований тютюн

5) = hard-on

1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)

2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом

3) міцний, загартований, сильний

4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)

5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків

6) суворий, холодний

7) різкий; грубий; неприємний

8) завзятий; старанний; який не знає впину

9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду

10) жадібний, скупий

11) дзвінкий ( про монету)

12) реальний; практичний, позбавлений романтики

13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)

14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)

15) cпeц. контрастний

16) густий, тягучий ( про рідину)

17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)

18) гpaм. твердий ( про приголосний)

19) який створює звикання (про ліки, наркотики)

20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)

1) сильно, інтенсивно

2) наполегливо, завзято; ретельно

3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)

4) важко, з трудом

5) непомірно, надмірно

6) близько, на невеликій відстані; біля

7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма)

1. n

1) кільце; обручка; перстень

2) обруч; обід; обідок

3) оправа (окулярів)

4) звич. pl спорт. кільця

5) кільце корзини (баскетбол)

6) коло, окружність

7) кружок, круг

8) військ. оточення; кільце оточення

9) циркова арена

10) ринг; майданчик (для боротьби)

11) (the rings) plзбірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери

12) ринг, об'єднання спекулянтів, торговців, фабриканти (для контролю за ринком, цінами)

13) кліка, ватага, банда

14) (the R.) спорт. бокс

15) річне кільце деревини

16) тех. фланець, обойма, чомут

17) архт. архівольт (арки)

18) мор. рим

19) дзвінок (телефонний тощо)

20) дзвін; дзенькіт

21) звучання; звук

22) перен. наліт (чогось), натяк (на щось)

23) церк. благовіст

24) набір дзвонів (у церкві)

2. v

1) оточувати (кільцем)

2) обводити кружком; обкреслювати коло

3) ставити кружком

4) надівати кільце

5) накидати кільце (у грі)

6) затягати кільце в ніс (тварині)

7) робити кільцевий надріз (на корі дерева)

8) кружляти (про птахів)

9) різати кружками (кільцями)

v (past rang; p.p. rung)

1) дзвеніти; звучати

2) дзвонити (про дзвінок, телефон тощо)

3) здаватися, звучати

4) дзвонити, подзвонити (біля дверей)

5) дзвонити по телефону

6) кинути із дзенькотом (наприклад, монету)

7) лунати, звучати; бриніти

8) розноситися, поширюватися (про славу тощо)

9) наповнюватися (звуками)

10) дзвеніти у вухах

* * *

1) кільце; каблучка

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце

1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями

1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

1) повід, недоуздок

2) мотузка на шибениці, зашморг; повішеник; повішення

3) ліф без спинки е рукавів із зав'язками на шиї е спині; верхня частина купального костюма; ліфчик, що зав'язується на шиї

1) надягати недоуздок ( на коня); привчати до вуздечки; приборкувати кого-небудь

2) вішати

1) мотузка; тасьма, зав'язка, шнурок

2) мyз. струна

3) низка, ряд; серія; група предметів, що належать одному власникові

4) нитка

5) тятива ( лука); cпopт. струна ( ракетки)

6) волокно ( стручка квасолі); жила ( у м'ясі); гeoл. прожилок

7) cл. умова, обмеження

8) pl зв'язки, знайомства; вплив

9) бікіні, купальник з двох стрічечок ( string bikini)

10) бyд. косоур, тятива ( сходів)

11) риска, з якої вводиться куля в гру (більярд; string line); удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

12) cпopт. група спортсменів, відібраних за рівнем майстерності

13) тex. ряд ( бурових штанг); гірлянда ( ізоляторів); батіг ( рейок); нитка ( труб); партія ( одночасно оброблюваних деталей)

1) оснащувати струною, тятивою

2) натягати (струну, тятиву)

3) настроювати ( музичний інструмент)

4) напружувати ( string up)

5) зав'язувати, прив'язувати; шнурувати; зв'язувати ( string together)

6) нанизувати

7) вішати ( гірлянди)

8) розставляти в ряд; ставати в ряд

9) видаляти волокно ( стручка квасолі); чистити ( квасолю); обрізати

10) робитися, ставати волокнистим

11) обманювати, містифікувати, водити за ніс ( часто string along)

12) робити удар по кулі для визначення порядку граючих ( більярд)

13) повісити (людину; string up)

1. n

1) пояс, пасок; ремінь; портупея

2) корсет; бандаж

3) смуга; зона, район

4) тех. приводний пас

5) військ. кулеметна стрічка

6) стрічка (конвеєра)

1) геогр. вузька протока

8) астр.

9) архт. облом

2. v

1) підперізувати; затягувати поясом

2) сікти ременем

3) розм. ударити кулаком; стукнути; тріснути

4) амер., розм. пити (спиртне)

* * *

1) пояс, ремінь; портупея; пояс ( з підв'язками); корсет; бандаж

2) пояс, зона, район; смуга; лісн. шпалери

3) вiйcьк. кулеметна стрічка

4) мop. броньовий пояс ( військового корабля)

5) тex. привідний пас; стрічка ( конвеєра)

6) гeoгp. вузька протока

7) acтp. пояс

8) = belt line

9) apxiт. облом

10) cл. чарка спиртного

11) cл. струс; потрясіння

12) cл. кайф

13) інтервал ( у статистиці)

1) підперізувати; затягувати поясом (тж. belt on); оперізувати; окреслювати

2) вішати на пояс

3) пороти ременем; cл. ударити кулаком

4) aмep.; cл. пити ( спиртне)

5) cл. рухатися ривками; стрімголов мчатися

1) тканина; полотно; сукно

2) скатерка, скатертина

3) убрання, шати

* * *

1) тканина ( вовняна); палітурна тканина; сукно

2) чорна тканина, що йде на одяг духівництва

3) формений одяг; мантія судді; icт. одіяння

4) скатертина (тж. tablecloth)

5) дрантя, лахміття

6) миcт. завіса

7) мop. парусина; полотнище вітрила

8) як компонент складних слів зі значенням (- cloth) клапоть тканини для певної мети

1. n

1) портьєра, завіса; драпіровка

2) шпалерний матеріал

2. v

1) прикрашати тканинами

2) драпірувати

3) спадати гарними складками

* * *

1) портьєра, драпірування

2) шпалерний матеріал

1) прикрашати тканинами

2) драпірувати; спадати ( гарними) складками

3) оздоблювати

4) вішати; звішувати

5) refl спиратися ( ліктем); опиратися, притулятися

1. n

1) завіса; драпіровка; драпірування

2) pl штори

3) тканини, мануфактура

4) торгівля мануфактурою

5) магазин тканин, мануфактурний магазин

6) убрання, убір, шати

2. v

драпірувати, прикрашати тканинами

* * *

1) драпірування; pl штори

2) тканини, мануфактура

3) торгівля мануфактурними товарами; магазин тканин

1) ( знову) завіряти, переконувати

2) заспокоювати; підбадьорювати; утішати

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1) вірьо́вка, моту́зка, шво́рка; шнуро́к

2) тятива́ ( лука)

3) муз. струна́

4) pl муз. стру́нні інструме́нти орке́стру

5) разо́к ( намиста тощо)

6) ряд, ни́зка

7) волокни́на, жи́лка

8) амер. розм. умо́ва; обме́ження

9) sl. обма́н, містифіка́ція

10) ко́ні, що нале́жать одному́ вла́сникові ( на перегонах)

11) attr. стру́нний

••

1) зав'я́зувати; прив'я́зувати; шнурува́ти

2) прила́джувати струну́ (тятиву́)

3) натя́гувати ( струну)

4) напру́жувати (тж. string up)

5) нани́зувати ( намисто)

6) ві́шати

7) амер. sl. обма́нювати, води́ти за ніс

•

- string along with