живитися

1) пита́ться; ( есть) заку́сывать, подкрепля́ться, угоща́ться

2) ( наживаться) живи́ться

3) физл., техн. пита́ться

харчавацца

живитися, (с)поживлятися, годуватися, харчуватися, харчитися, поживляти душу. [Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Ляхи зерно на огні жарили і тільки тим свої душі поживляли (Куліш)]. -ться овощами - годуватися городиною, жити городиною (з городини). -ться подаянием - жити жебраним (проханим или прошеним, ласкавим) хлібом. -ться надеждою - живитися надією. -ться своими трудами - жити з власної праці, жити з своїх пучок. Ручеёк -ается источником - струмок бере (добуває) воду з джерельця. Начать самостоятельно -ться (о детях) - на свій хліб приходити (виходити).

* * *

1) харчува́тися; харчи́тися; ( кормиться) годува́тися; (прокармливаться) прогодо́вуватися

2) (получать необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́тися; ( снабжаться) постача́тися

1) оживлятися - см. Оживляться;

2) (пользоваться) живитися, поживлятися, сов. поживитися. [Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Добре поживлявсь коло того дурного пана, аж хазяїном став].

* * *

1) живи́тися, -влю́ся, -вишся; ( оживляться) оживля́тися, відживля́тися, ожи́влюватися, -лююся, -люєшся

2) ( наживаться) нажива́тися, живитися, поживля́тися

воспользоваться чем

1) користуватися, скористуватися и покористуватися з чого и чим, (реже) користувати, скористувати и користати, скористати з чого, (гал.) хіснуватися, похіснуватися чим; (использовать) використовувати, використувати що, пожиткувати и спожитковувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити що, заживати, зажити, уживати, ужити чого и що, живитися чим. Срв. Воспользоваться, Попользоваться. [Користуватися з усіх здобутків людського розуму й культури (Єфр.). Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає, та не дав йому бог розуму хіснуватись тим (Еккл.). Скупий складає, а щедрий поживає (Номис). На світі так скупий живе: і сам не пожива, і людям не дає (Боров.). З чужої праці живитися (Єфр.)]. -ться своими правами - користуватися з своїх прав (и своїми правами), використовувати свої права. Эта земля ему не принадлежит, он только владеет и -зуется ею - ця земля йому не належить, він тільки посідає (орудує) і користується з неї. Он -зуется моей лошадью - він користується моїм конем, моєю конякою. -ться силою ветра, воды - використовувати силу вітра, води, послугуватися (орудувати) силою вітра, води, (употреблять) уживати сили вітра, води на що и для чого. -ться временем, случаем - використовувати (використати) час, нагоду, скористати з часу, з нагоди. -ся слабостью противника - користуватися з слабости ворога, використовувати слабість ворога. -ться жизнью - уживати (запобігати) світа, життя споживати. [Уживай (запобігай) світа, поки служать літа (Номис)]. -ться всеми благами - заживати всякого добра. [У дні щасливі заживай добра (Еккл.)]. -ться наслаждениями - заживати втіх (розкошів). -ться свободой - вільности вживати, заживати. [У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас (Куліш). Волю ся в річці напити, але вольности зажити (Гол.)]. -ться нечестными способами борьбы - нечесних засобів боротьби вживати. Он умеет -ться другими для своих целей - він уміє загрібати жар чужими руками. -ться чьим-л. расположением, чьими милостями - тішитися чиєю прихильністю, чиєю ласкою. -ться славою, популярностью, симпатией - тішитися славою, популярністю, симпатією. [Але не на белетристичному полі судилось йому зажити тієї величезної популярности, якою тішиться ім'я його серед українського й не українського громадянства (Єфр.)]. -ться славой, репутацией, реноме кого - мати славу кого, як хто. [Він має славу доброго шевця, як добрий швець (= сапожник)]. -ться дурной репутацией - недобру славу мати, у неславі бути. Он -зуется большой известностью - він дуже (велико) відомий;

2) куруватися, лікуватися, лічитися (срв. Выпользоваться); уживати, заживати чого. У кого вы -зуетесь? - у кого ви куруєтесь (лікуєтесь)? Он -зуется от ревматизма - він лікується (курується) від ревматизму. Он -зуется минеральными водами - він заживає (вживає) мінеральних вод.

* * *

1) (кем-чем) користува́тися, користа́тися (ким-чим, з чого); диал. користа́ти (з чого, що); послуго́вуватися (чим); ( использовать) використо́вувати (кого-що); (употреблять, потреблять) ужива́ти, спожива́ти, пожиткува́ти (що)

2) (чем - обладать, иметь) ма́ти (що)

3) ( лечиться) лікува́тися

1) живий

2) жвавий; діяльний, енергійний, сповнений сил

3) життєвий, актуальний, важливий

4) реальний, справжній, невигаданий

5) що горить; незгаслий

6) діючий; не використаний; що не вибухнув; заряджений, бойовий

7) яскравий, нетьмяний (про колір)

8) чистий (про повітря)

9) змінний, мінливий

10) ел. під напругою

11) друк. готовий для друку

12) рад. що передається безпосередньо в ефір (без попереднього запису на плівку)

13) телеб. що передається безпосередньо з місця події (без попереднього запису на кіноплівку)

1) жити; існувати

2) мешкати, проживати

3) витримувати, не гинути; не псуватися

4) залишатися у віках (у пам'яті)

5) харчуватися, годуватися, живитися (чимсь — on, upon)

6) жити певним коштом; вести певний спосіб життя

* * *

1) жити; існувати; вести який-небудь спосіб життя

2) мешкати

3) витримувати, не гинути, не псуватися; ( through) перетерпіти, пережити; жити, залишатися у пам'яті, у віках ( часто to live on)

4) (on, upon) харчуватися ( чим-небудь); жити ( на які-небудь кошти)

5) ( off) жити на чиєму-небудь утриманні

6) здійснювати, втілювати

7) миритися ( з чим-небудь); терпіти

1) живий

2) палаючий, невгаслий; діючий; невикористаний; який не вибухнув; заряджений

3) живий, енергійний, сповнений сил; актуальний, важливий, життєвий

4) справжній, реальний, невигаданий

5) проточний ( про воду); чистий ( про повітря)

6) яскравий, нетьмяний ( про колір)

7) пoлiгp. який підлягає набору

8) гipн. природний, нерозроблений; натуральний

9) cпopт. який знаходиться у грі ( про м'яч)

10) радіо, тб. який транслюється з місця дії (про концерт, спектакль); прямий ( про передачу)

1. n

1) звич. pl продовольство, їстівні (харчові) припаси; провізія; провіант; харчі

2) поет. їжа; пожива

2. v

1) постачати продовольство (харчові припаси, провіант)

2) запасатися продовольством (харчовими припасами, провіантом)

3) харчуватися; годуватися; живитися

4) пастися

* * *

1) забезпечувати продовольством; to victual a shіp поставляти продовольство на судно; запасатися продовольством; the shіp victual led at Colombo у Коломбо судно поповнило запас продовольства

2) харчуватися, годуватися, задовольнятися; пастися

живитись

живитися

столуватися

харчуватись

харчуватися

1) живність. (р. -ности). [Козаки поїли вже своїх коней, не стало живности (Куліш)];

2) (дворовая птица) дробина, дріб (р. дробу). [Дробини повен двір - буде чим живитися].

* * *

життьовий, життєвий, живущий. [Життьова сила письменства (Єфр.). Постаті богів не мають ні краси, ні зграбности, ні правди життєвої (Л. Укр.). Данія всі літературні та й життьові засоби позичає у Німеччини (Грінч.)]. Почерпать -ные соки из чего - черпати живущі соки з чого (питаться) живитися чим. [Міста мусять пристосувати себе й заговорити в унісон до того живого народнього моря, з якого вони собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ный путь - життьова путь, життьова нива, життьова стежка. [На твоїй довгій ниві життьовій не одно тобі трапилося. Нехай вона по стежці життьовій іде з ним спільно, думає і вчиться (Франко)]. Жизненный опыт - (життьовий) досвід. [З зморшками досвіду на блідих лицях (Коцюб.)]. -ные припасы - живність. [І живність є - голодні не вмремо (Грінч.)]; срв. Припасы, Продовольствие. -ная сила - життьова сила, (простонар.) живець. [Живець увірвавсь].

* * *

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

кармливаться годуватися, (редко) кормитися; харчуватися, контентуватися чим и з чого, (питаться) живитися чим, з чого, споживлятися, заживлятися чим; (зимой) зимуватися; (столоваться) столуватися. [Не хлібом я, - зідханнями годуюсь (Куліш). Инші по пущах селами сідали і звіроловством та пасікою кормилися (Куліш). Буде чим харчуватись (Коцюб.). Живились овочами садовими (Крим.). Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Вони хлібом з низових земель заживлялися (Куліш)]. -ться от трудов своих - годуватися з своєї праці (своєю працею); контентуватися із своїх ручок та пучок (Г. Барв.). Он с трудом -тся - він ледве-ледве прогодовує себе, заробляє собі на прожиток (на прожиття).

* * *

1) годува́тися, ко́рмитися

2) годува́тися; харчува́тися

3) годува́тися

назначить

1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;

2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];

3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];

4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -

1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;

2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);

3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;

4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -

1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;

2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;

3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;

4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].

* * *

несов.; сов. - назначить

1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

постачатися, бути постачаним, (только едою) харчуватися, прохарчовуватися, живитися.

* * *

пропитаться

I. годуватися, прогодуватися, харчуватися, прохарчуватися, вихарчуватися, харчитися, прохарчитися, живитися, виживитися, контентуватися, проконтентуватися. [Багатий дивується, як убогий годується (Ном.). Аби сам вихарчувавсь (прохарчивсь), а продавати й не думай (Звиног.)].

II. Пропитываться, пропитаться чем - просякати, просякнути, пересякати, пересякнути, насичуватися и насичатися, насититися, напоюватися, напоїтися, проходити, пройти чим, набиратися, набратися чого, чим, убирати, увібрати в себе що, всмоктувати, всмоктати в себе що; (только запахом) пропахатися, напахатися тим; (влагой) змокріти, навох(ну)ти; (известью) вапніти, звапніти; (переносно) перейматися, пере(й)нятися чим. [Одежа на йому просякла нафтою. Всі оповідання просякли авторських суб'єктивізмом (Крим.). Рукав на простріленій руці пересяк кров'ю. Повітря насичується димом. Кров'ю земля напоїлась (Рудан.). Одежа пройшла димом на пожежі. Сорочки не посохли, а дужче змокріли, бо вільгости набралися (Поділля). Руки ніби всмоктали в себе ті пахощі і тепер ніяк їх не позбудешся (М. Грінч.). Напахалась цибулею (Львів). Ґніт нафтою набереться, тоді горіти буде (Поділля). Де-далі сягатиме демократизація письменства, то глибше й дужче перейматиметься воно народніми основами (Єфр.)]. -ся липким чем - перелипнути чимсь. [Волосся у вогкій могилі гниллою пасокою перелипло (Крим.)]. Пропитавшийся чем - просяклий, пересяклий, насичений, напоєний чим; пропаханий, напаханий чим; (переносно) пере(й)нятий чим. [Перейнятий забобонами].

* * *

несов.; сов. - пропит`аться

1) (перебиваться в нужде) бідувати, злиднювати, побиватися в злиднях, харпакувати;

2) (попрошайничать) настирливо жебрати;

3) (живиться на чужой счёт) дармоїжкувати, живитися на дурничку;

4) (сколачивать копейку) грошву збивати, копійчину гнати;

5) (барышничать) баришувати;

6) (приворовывать) прикрадати, злодійкувати;

7) (ссорить людей) каламутити, колотити кого;

8) (болтать) плескати, ляпати, торохтіти, теревенити;

9) (бездельничать) байдикувати;

10) (перечить бесцельно) заїдатися з ким, гарчати на кого, сікатися до кого.

Кормёжка см. Кормление 1. У него сегодня -мёж, фам. - він сьогодні контентує (годує). Поехал на -мёж - поїхав живитися (харчуватися, харчитися), поїхав на поживну посаду, на годівлю.