-
1 дурість
ж1) ( розумова обмеженість) foolishness, silliness, stupidity2) ( необдуманий вчинок) foolish ( silly) thing -
2 дурість
- остіглу́пость, ду́рость, ( слабее) при́дурь; ( нерассудительность) неразу́мие -
3 дурість
durist'ж. -
4 дурість
სიბრიყვე -
5 дурість
дурната -
6 дурната
дурість -
7 სიბრიყვე
дурість -
8 дурната
дурість -
9 будалалых
дурість О, К. -
10 одурение
дур (-ру), одур (-ру), дурість (-рости), заморока, запаморочення, очманілість (- лости). [Дур напав від хмелю (Мирн.)].* * * -
11 блажь
дур (м. р.), дурість, дурощі, комиз, примха (и мн. примхи), дурна примха, забаганка, вереди (мн.), блазенство, шаленство. [Панський дур. Ач, який комиз напав! ось я тобі!].* * *дур, -у, ду́рощі, -щів; шале́нство, шал, -у, шале́ність, -ності; ( прихоть) при́мха -
12 дурь
дур (р. дуру) [Панський дур], дурощі [Їй уже не треба ні суботи, ні талмуда,- бо то все дурощі (Васильч.)], (изредка ед. ч.) дурощ (ж. р.) (р. -щи) [Отаку дурощ йому ляпнув (Мова)], дурість (р. -рости), (чудачество) дивацтво, (блажь) дурна примха, блазенство. Нашла дурь - дур напав кого или на кого, дур береться чиєї голови. Вбить себе дурь в голову - забрати (собі) в голову ману. [Якийсь дурний забрав у голову ману, що ніби кращого нема як він на світі (Біл.-Нос.)].* * *1) дур, -у, ду́рощі, -щів, дурна́ при́мха; ( дурачество) блазе́нство2) ( вздор) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця -
13 Балмош
дурість (р. -рости), дурощі, дур (м. р.), нерозсудливість. -
14 эшеклик
дурість, упертість О. -
15 one fool makes many
≅ дурість заразлива дурневі завжди знайдеться компанія з дурним і останній розум загубиш з розумним поговориш – розуму наберешся, а з дурним – останній загубиш од розумного навчився, од дурного розучився не зачіпай дурного, то й свого розуму не пощербишEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > one fool makes many
-
16 тэнтэклик
дурість, нетямство, недбальство, ідіотство О, К. -
17 innocence
n1) невинність, чистота; цнотливість, незайманість2) невинуватість3) наївність, простодушність4) дурість, придуркуватість5) нешкідливість6) амер., розм. волошка* * *n1) невинність, чистота; цнотливість, цнотливість3) простодушність, наївність; дурість5) незнання6) aмep. волошка -
18 глупость
1) нерозум, дурний розум, недоумство, дур (р. дуру), дурість (р. -рости), дурощі (р. -щів), дурування. [З великого розуму у дур заходить. Не боже карання, а своє дурування]. По глупости - з дурного розуму. Делать глупости - см. Глупить;2) (мелочь, пустяк) дурниця. [Що там, врешті, сон? Дурниця (Коцюб.)]. Вот глупости! - дурниця!* * *1) ( свойство) ду́рість, -рості, глупота, глу́пство; ( бессмысленность) безглу́здість, -дості, нісені́тність, -ностіпо глу́пости — з дурного ро́зуму
2) (глупый поступок, глупая мысль, речь) дурни́ці, -ни́ць, дурни́цяговори́ть глу́пости — говори́ти (моло́ти, верзти́) дурни́ці
-
19 inanity
n1) пустота; беззмістовність, порожнеча; легковажність2) звич. pl дурість, безглуздість3) безглузде зауваження; марна справа* * *[i'nʒniti]n1) порожнеча; беззмістовність; легковажність; поверховість2) pl дурість, безглуздість3) дурне зауваження; пуста справа -
20 opaqueness
n1) непрозорість; світлонепроникність2) тупість, глупота, дурість* * *n1) непрозорість; світлонепроникність; непровідність2) дурість, тупість
См. также в других словарях:
дурість — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови
дурість — рості, ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник
дуріти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Втрачати ясність свідомості, ставати дурним. 2) Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки. 4) перен., за ким і без додатка. Втрачати ясність свідомості, рівновагу від почуття… … Український тлумачний словник
шаль — дурість … Лемківський Словничок
безглуздя — 1) (поведінка, учинки тощо, які суперечать здоровому глуздові), нісенітниця, дурість, дурощі, дурниця, маячня (у поведінці); ідіотизм, ідіотство, бозна що, казна що, чортзна що, чортибатькащо 2) (думки, висловлювання, слова тощо, позбавлені… … Словник синонімів української мови
недорозум — у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість. || Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що небудь. •• З (із) недоро/зуму через нерозсудливість, через брак розуму … Український тлумачний словник
нерозум — у, ч. Брак, відсутність розуму; нерозумність, дурість … Український тлумачний словник
глупота — глупо/ти/, ж., рідко. Відсутність розуму, розсудливості, поміркованості; дурість … Український тлумачний словник
недоумство — а, с. 1) Розумова обмеженість; дурість. || Невміння глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що небудь. 2) Хвороба, яка полягає у недостатньому розумовому розвиткові; слабоумство … Український тлумачний словник
дурина — и, ж., діал. Дурість … Український тлумачний словник
дурнота — и, ж., діал. 1) Те саме, що дурість. 2) збірн. Дурні, бевзі … Український тлумачний словник